Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Ще раз про любов

Чотири роки тому д.е.н., головному науковому співробітнику Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарову вже доводилося згадувати на сторінках DT.UA слова лорда Вільяма Гледстоуна стосовно того, що навіть любов не звела з розуму більшої кількості людей, ніж мудрування з приводу природи грошей. Сказано це було не в науково-теоретичній дискусії, а під час обговорення закону про центральний банк Англії та його грошово-кредитну політику (так званий Акт Роберта Піля 1844 р.). Точнісінько з того самого приводу, який збурив останніми тижнями наших фахівців і любителів монетарної політики. Отож, здається, що поряд з уже традиційною "бюджетною ніччю" ми можемо отримати ще один новорічний ритуал — "грошово-кредитні колядки"…

Читайте більше у статті О.М. Шарова «Ще раз про любов», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 29 грудня 2016 р.

Continue Reading

Таргетування стабільності

У контексті активних обговорень експертами і прийняття радою Національного банку України "Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік і на середньострокову перспективу" особливої актуальності набуває проблематика цілей та інструментарію монетарної політики.  Нацбанк і МВФ у рамках програми EFF для України виступають адептами режиму чистого інфляційного таргетування, яке спирається на дію процентного каналу монетарної політики. Однак більшість вітчизняних і зарубіжних вчених є прибічниками впровадження у країнах з ринками, що формуються, в тому числі і в Україні, режиму гнучкого інфляційного таргетування, складовою якого є політика керованого плавання курсу гривні, а інструментарій монетарної політики скеровується як на досягнення цільового рівня інфляції, так і на уникнення різкого знецінення чи коливань валютного курсу. Більше читайте  у статті завідувача відділу міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Т.П. Богдан та м.н.с. О.Є. Шпенюк   "Таргетування стабільності", опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 24 грудня 2016 р.   

Continue Reading

Про національні особливості економічного прагматизму

В умовах невідворотності та швидкості процесів глобалізації традиційний поділ на ліберально-ринкову і регуляторно-адміністративну моделі економіки вже не є актуальним. У чистому вигляді жоден із двох підходів не спрацьовує. Зростання економіки в цілому і добробуту окремого індивідуума можливе при синергії економічних інструментів. У цьому і має полягати суть сучасного економічного прагматизму.

Наразі в Україні кризово-депресивний період концептуального вакууму змінюється загостренням ідеологічних протистоянь щодо подальших шляхів розвитку національної економіки між романтиками-лібералами та прагматиками-господарниками. Людям старшого покоління ця дискусія може нагадати концептуальні баталії між "фізиками" і "ліриками" у відлигових 60-х роках ХХ століття. Подібність хоча б у тому, що навіть якщо у такій дискусії й викристалізовувалося розуміння сторонами життя та свого місця у ньому, їхні позиції все одно були позбавлені практичного сенсу через ідеалістичний максималізм. У концептуальному дискурсі між економістами також стикаються два однаково спрощені (механістичні) підходи, кожен з яких у чистому вигляді є малопродуктивним.

Більше читайте у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. Я.А.Жаліла  “Про національні особливості економічного прагматизму“, опублікованій  у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 24 грудня 2016. р.

Continue Reading

На порозі — олігархічний ренесанс?

У популярній нині чорно-білій палітрі громадських оцінок національна економіка досі сприймається як така, що перебуває у глибокій кризі. На повідомлення про позитивні тренди реагують здебільшого з іронією або принаймні з недовірою, що й не дивно: їхній вплив на якість життя пересічного українця залишається практично невідчутним.

Між тим слід зважати на те, що нова хвиля економічного зростання вже не надійде ззовні, як це було у 2006-му чи 2010 р., умови для його відновлення потрібно буде ретельно вибудовувати. Тому для фахівців ці тренди мають важливе значення: вони дають змогу побачити картину майбутнього зростання, коригувати його якість, вчасно підхопити вплив сприятливих чинників. І найближчими роками саме державна політика зростання визначатиме довгострокові, на наступні десятиліття, характеристики розвитку національної економіки та суспільства в цілому. Більше читайте  у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н  Я.А.Жаліла  “На порозі — олігархічний ренесанс?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  3  грудня 2016 р.

Continue Reading

Чи скористається Україна «вікном можливостей» для модернізації та інвестицій?

Таке «вікно можливостей» може відкрити для України Паризька кліматична угода. Проте, як зазначали учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі 2 листопада 2016 р., спрогнозувати, чи скористається ним Україна, важко.

DSC_3242-825x400К.е.н., старший науковий співробітник ДУ «Інституту економіки та прогнозування НАН України» О.А. Дячук, який був серед учасників дискусії, повідомив, що Інститут і Міністерство енергетики та вугільної промисловості України вже розробили проект енергетичної стратегії для України до 2050 року. Основні цілі стратегії – підвищення енергоефективності, більша частка відновлюваних джерел енергії і зниження викидів парникових газів.

«Зменшення викидів парникових газів – це не просто скорочення споживання вуглецевмісних ресурсів – нафти, газу, вугілля тощо. Це, у першу чергу, модернізація нашої економіки, зокрема енергетики, шляхом підвищення ефективності та використання «зелених» технологій», – наголосив він.

Більше читайте тут

Continue Reading

Національний банк України: час справжніх реформ

У запалі чергової метушні та владної "міжусобиці" навколо банківського Олімпу чомусь щоразу забувається питання про те, а ЯКИЙ САМЕ Національний банк потрібен Україні? Тим часом система функціонування НБУ як центрального банку держави потребує не лише подальшого вдосконалення, а й серйозного реформування – як функціонального, так і організаційного. І ця проблема набагато важливіша, аніж спір щодо персоналій. Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ІЕПр НАНУ О.М.Шарова «Національний банк України: час справжніх реформ», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 22 жовтня 2016 р.

Continue Reading

Курсова лихоманка: пауза між рецидивами

Валюта, як відомо, — відображення економіки. Тому про хвороби гривні говорити, здавалося б, немає сенсу: про них і так усе давно зрозуміло.  Остання курсова лихоманка, що струсонула ринок напередодні виділення МВФ третього, "вимученого", траншу, — ще одне тому підтвердження: нічого нового. Ні по суті, ні за реакцією. Проте дивує одностайний висновок — стрибок курсу (з 24,8 до 26 грн/дол. і вище) був очікуваним. Чому так говорять експерти, зрозуміло. А от те, що за ними повторюють регулятори, вражає. Оскільки це, по суті, їхня власна оцінка своєї колективної роботи і якості наших реформ.

Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Курсова лихоманка: пауза між рецидивами”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  24 вересня 2016 р.

Continue Reading

Шкідливі звички і залежність української молоді – соцопитування в рамках ESPAD

83,4% українських учнів хоча б один раз упродовж життя вживали якісь алкогольні напої. Для 15-річних цей показник становить 78,4%, а серед 16- та 17-річних наближається до 85%. А кожен дванадцятий підліток уперше спробував викурити сигарету у віці 9 років або раніше. Такі результати показало соціологічне опитування "Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні" у 2015 році в рамках міжнародного проекту "Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин" (ESPAD – European School Survey Projecton Alcohol and Other Drugs, www.uisr.org.ua/espad), результати якого 20 вересня 2016 р. в українському інформагентстві УНІАН презентувала канд. соціол. наук, завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», координатор проекту ESPAD в Україні О.М.Балакірєва. Цього ж дня у Лісабоні було презентовано міжнародний звіт ESPAD–2015 р. (www.espad.org.)

 

Continue Reading

Чи врятує Україну третій транш МВФ?

Ще один транш кредиту МВФ Україні цього року отримати нереально – таку думку висловила на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA  16 вересня 2016 р. к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України О.О. Сльозко. Більше читайте тут: http://ru.golos.ua/ekonomika/esche_odin_transh_mvf_do_kontsa_goda_ukraine_poluchit_nerealno__ekonomist_3822  http://ru.golos.ua/ekonomika/v_byudjet2017_vklyuchili_staryie_finansovyie_planyi_poetomu_ekonomicheskogo_chuda_ne

 

Continue Reading

Навіщо нам гроші МВФ?

Вітчизняні реформи не можуть не дивувати — під їхній акомпанемент уже виросло перше покоління незалежної України, яке тепер оббиває пороги посольств західних країн і Китаю.  Рецепти ж реформ не змінюються. Змінюються їхні провідники. Сьогодні вони докоряють своїх попередників за незнання англійської мови.

Програма з МВФ, однак, буксує — третій її транш планувався ще минулого вересня. Але тоді не склалося в основному через бюджетно-фінансові проблеми. Потім затріщала парламентська коаліція, став очевидним провал податкової реформи, а бюджет-2016 зуміли зверстати лише під Новий рік. У січні, через війну та кризу, депутати й топ-чиновники добряче відпочили. У лютому ж парламент визнав роботу уряду незадовільною. Меморандум із ним МВФ переглядати не став.

 Новий уряд здавався налаштованим рішуче. Один із перших його кроків став і найбільш радикальним — для всіх споживачів було встановлено єдину ціну на газ. Ця ринкова атака мала розблокувати програму розширеного фінансування (EFF). Тим паче що вона нас до того й не зобов'язувала. Однак МВФ цей радикалізм оцінив по-своєму — місію в Київ відправив, але грошей... не дав. Більше читайте у статті  д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Навіщо нам гроші МВФ?“, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 27 серпня 2016 р.

Continue Reading