Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Шкідливі звички і залежність української молоді – соцопитування в рамках ESPAD

83,4% українських учнів хоча б один раз упродовж життя вживали якісь алкогольні напої. Для 15-річних цей показник становить 78,4%, а серед 16- та 17-річних наближається до 85%. А кожен дванадцятий підліток уперше спробував викурити сигарету у віці 9 років або раніше. Такі результати показало соціологічне опитування "Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні" у 2015 році в рамках міжнародного проекту "Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин" (ESPAD – European School Survey Projecton Alcohol and Other Drugs, www.uisr.org.ua/espad), результати якого 20 вересня 2016 р. в українському інформагентстві УНІАН презентувала канд. соціол. наук, завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», координатор проекту ESPAD в Україні О.М.Балакірєва. Цього ж дня у Лісабоні було презентовано міжнародний звіт ESPAD–2015 р. (www.espad.org.)

 

Continue Reading

Чи врятує Україну третій транш МВФ?

Ще один транш кредиту МВФ Україні цього року отримати нереально – таку думку висловила на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA  16 вересня 2016 р. к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України О.О. Сльозко. Більше читайте тут: http://ru.golos.ua/ekonomika/esche_odin_transh_mvf_do_kontsa_goda_ukraine_poluchit_nerealno__ekonomist_3822  http://ru.golos.ua/ekonomika/v_byudjet2017_vklyuchili_staryie_finansovyie_planyi_poetomu_ekonomicheskogo_chuda_ne

 

Continue Reading

Навіщо нам гроші МВФ?

Вітчизняні реформи не можуть не дивувати — під їхній акомпанемент уже виросло перше покоління незалежної України, яке тепер оббиває пороги посольств західних країн і Китаю.  Рецепти ж реформ не змінюються. Змінюються їхні провідники. Сьогодні вони докоряють своїх попередників за незнання англійської мови.

Програма з МВФ, однак, буксує — третій її транш планувався ще минулого вересня. Але тоді не склалося в основному через бюджетно-фінансові проблеми. Потім затріщала парламентська коаліція, став очевидним провал податкової реформи, а бюджет-2016 зуміли зверстати лише під Новий рік. У січні, через війну та кризу, депутати й топ-чиновники добряче відпочили. У лютому ж парламент визнав роботу уряду незадовільною. Меморандум із ним МВФ переглядати не став.

 Новий уряд здавався налаштованим рішуче. Один із перших його кроків став і найбільш радикальним — для всіх споживачів було встановлено єдину ціну на газ. Ця ринкова атака мала розблокувати програму розширеного фінансування (EFF). Тим паче що вона нас до того й не зобов'язувала. Однак МВФ цей радикалізм оцінив по-своєму — місію в Київ відправив, але грошей... не дав. Більше читайте у статті  д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Навіщо нам гроші МВФ?“, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 27 серпня 2016 р.

Continue Reading

Brexit: привиди індустріального минулого і виклики реформ для України

Референдум про членство Великої Британії в Євросоюзі, що завершився перемогою прибічників Brexit, яскраво продемонстрував відсутність консенсусу в британському суспільстві щодо подальшого шляху його розвитку.  Аж ніяк не применшуючи значущості нинішніх проблем занадто бюрократизованого і зарегульованого Євросоюзу серед мотиваторів заперечення британцями євроінтеграції, все ж таки незайвим буде поглянути на проблему в історичному контексті. Річ у тім, що в Brexit-2016 дивним чином спливають привиди, здавалося б, давно забутих протиріч індустріальної "молодості" Об'єднаної Європи, дуже актуальних і для сьогоднішньої України. Більше читайте у статті старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці   Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігової  Brexit: привиди індустріального минулого і виклики реформ для України”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна”  20 серпня 2016 р.

Continue Reading

Чи можливий успішний Донбас без промисловості?

8 серпня 2016 р. одним з гостей студії радіопрограми «Донбас.Реалії» на «Радіо Свобода», присвяченій темі «Чи можливий успішний Донбас без промисловості?»,  була старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігова. Слухайте більше  тут

Continue Reading

Нереальна високотехнологічність української фармацевтики

Наша країна продовжує представляти інтерес для світової економіки як гравець на ринку високотехнологічних товарів. Але, як каже народна мудрість: «Не все те золото, що блищить». Українські індустрії, що позиціонуються як високотехнологічні, зокрема фармацевтика, тому підтвердження. Читайте більше у статті провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. О.Б.Саліхової та аспірантки Інституту  Д.Дуюн Нереальна високотехнологічність української фармацевтики” розміщеній на сайті журналу «Економіст» 26 липня 2016 р.  

Continue Reading

Реформування громад: “добровільність” без альтернативи

Держава усіляко стимулює "максимізм" при формуванні територіальних громад, за якого міста і селища ініціюють об'єднувальні процеси з навколишніми селами. Активно просувається підхід "район — одна об'єднана громада". При цьому селам не гарантується належний статус у новостворених громадах, тож вони часто не хочуть об'єднуватися, побоюючись залишитися без ресурсів на периферії. Орієнтація на жорстке дотримання схвалених урядом перспективних планів, в основі яких лише економічний розрахунок, подеколи виглядає як безальтернативність. Водночас надзвичайно важливо всіляко підтримати саме енергію громад, які визначили свою позицію. Адже головна мета реформи місцевого самоврядування, про яку не слід забувати, — організовуючи людей навколо місць їхнього проживання, всіляко сприяти їхній спільній діяльності для зміни на краще життя в містах і селах, починаючи зі своєї вулиці. Більше про об’єднані громади, їх критерії та реалії існування, про досвід інших країн у цьому питанні читайте у статті  д-ра екон. наук, головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України О.Л.Попової  “Реформування громад: “добровільність” без альтернативи“,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 9 липня 2016 р.

Continue Reading

Щоб залучати інвестиції в “зелені” технології, Україна має переглянути задекларовані цілі щодо обмеження рівня викидів парникових газів

Питання низьковуглецевого розвитку лежить на перетині економіки, екології та енергетики і напряму стосується того, на якій планеті і в якій країні житимемо за десяток років ми самі, наші діти та внуки.

Щоб переконатися в тому, що Паризька кліматична угода та низьковуглецевий розвиток України, до якого прагне наша держава – це насправді важливо, Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалась зі старшим науковим співробітником Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександром Дячуком – учасником одразу декількох робочих груп, що розробляють План дій з низьковуглецевого розвитку України.

Читайте більше – у інтерв’ю с.н.с., канд. техн. наук Інституту економіки та прогнозування НАН України О.А.Дячука "Щоб залучати інвестиції в "зелені" технології, Україна має переглянути задекларовані цілі щодо обмеження рівня викидів парникових газів" (опубліковано 8 липня 2016 р. на інформаційному порталі «ЖИТЛО in. ua»).

Continue Reading

“Українське економічне диво”, або Куди ведуть реформи?

Часто можна почути й прочитати про те, що Україні необхідне своє "економічне диво". Під економічним дивом зазвичай розуміють дуже швидкий і сталий розвиток упродовж досить тривалого часу. Таке диво демонстрували Німеччина в післявоєнні роки, Японія з середини 50-х до початку 70-х років минулого століття, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг у 60–90-х роках ХХ століття, Китай, який мав упродовж кількох десятиліть середній приріст ВВП, близький до 10%, та ін. Україна ж продемонструвала інше "економічне диво". В історії ще не було такого випадку, щоб країна, яка входила за рівнем індустріального розвитку до першої десятки країн, через чверть століття втратила значну частину свого промислового потенціалу, понад третину ВВП, що є одним із найгірших у світі результатів економічної динаміки за цей період, і ввійшла до числа найбідніших країн Європи. Як це може бути? Це справжнє диво з від'ємним знаком, гідне не меншої уваги, ніж інші дива. Читайте більше у статті  чл.-кор.  НАН України,  заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»А.А. Гриценка  "Українське економічне диво", або Куди ведуть реформи?”, опублікованій у газеті  “Дзеркало тижня. Україна” 18 червня 2016 р.

Continue Reading

Мистецтво бонсай, або Створення Департаменту промислової політики

Намагаючись відновити державне управління промисловим розвитком, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив створити в складі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України департамент промислової політики. Ті функції та завдання, які мають бути покладені на департамент, виходячи із нагромаджених проблем в цій сфері, «потягнуть» на подвиг Геракла, що вичистив Авгієві конюшні… Завдяки яким інструментам державного управління промисловим розвитком можна вилікувати «хронічні хвороби» національної промисловості? У індустріальних країн є певні рецепти… Читайте більше у матеріалі провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, д.е.н. О.Б.Саліхової «Мистецтво бонсай, або Створення Департаменту промислової політики», вміщеному на сайті журналу «Економіст» 13 червня 2016 р.  

Continue Reading