Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Промислове відродження України: ціна питання

До теми промислового відродження економіки України останнім часом дедалі частіше звертаються представники уряду та бізнесу. А перший віце-прем'єр С.Кубів навіть заявив: "В України є всі передумови відновити свою індустріальну велич". Безумовно, Україні, яка потерпає від військово-політичної та економічної агресії, сьогодні конче потрібно відроджувати промисловість, непоправної шкоди якій завдають, зокрема, і втрата господарських зв'язків з підприємствами окупованої території Донецької та Луганської областей, порушення виробничих ланцюжків між технологічно пов'язаними галузями добувної та обробної промисловості. Але чи маємо необхідні для цього інвестиційні та фінансові передумови? Більше читайте у статті канд. екон. наук, провідного наукового співробітника відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України І.А. Шовкун “Промислове відродження України: ціна питання”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 1 квітня 2017 р.

Continue Reading

Aurum lex sequitur?

“Немає більш тонкого та більш вірного способу перевернути існуючий базис суспільства, аніж занапастити його валюту. Цей процес залучає усі приховані сили економічного закону на сторону руйнування і робить це таким чином, що жодна людина з цілого мільйону не здатна збагнути, у чому справа”. Дж.М.Кейнс. "Економічні наслідки миру" (1919 р.).   Хвацько "розібравшись" з інфляційним таргетуванням, Національний банк, здається, вирішив повернутися до знехтуваного раніше "валютного питання".  Керівництво НБУ неодноразово заявляло (в тому числі з трибуни Верховної Ради), що більше не має бажання (вибачаюсь — "не бачить необхідності") займатися валютним регулюванням, відпускаючи курс гривні на вільні хліба, тобто у вільне плавання. Щоправда, далеко він не поплив. І не тільки тому, що перед тим був "потоплений" на самісіньке дно, а й тому, що, як швидко з'ясувалося, подальше падіння загрожує негативними політичними наслідками та "організаційними висновками". Тож Нацбанк почав (продовжив) запроваджувати різні обмеження на валютні операції (нехтуючи вже вимогами ратифікованої Верховною Радою статті VIII Угоди про МВФ щодо забезпечення поточної конвертованості гривні)… Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарова  “Aurum lex sequitur? Про причини і наслідки невизначеності та безсистемності валютної політики в Україні”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 25 березня 2017 р.  

Continue Reading

Нацбанк та економічне зростання: хто кого?

Імперативність завдання прискорення економічного зростання для України, яка, зав'язнувши в перманентних економічних і політичних кризах, дедалі більше нарощує відставання від темпів глобальної економіки, є настільки очевидною, що практично не викликає сумнівів у прибічників усіх економічних шкіл і течій. Поза сумнівом, для створення "економіки зростання", що одночасно потребує макроекономічної стабільності, динамічного зростання та структурної модернізації, необхідний вплив на реалізацію цього завдання з боку усіх сегментів економічної політики. Діяльність Національного банку України як одного з найвпливовіших суб'єктів вітчизняної економічної політики не може перебувати осторонь цього завдання. Між тим статтею 99 Конституції основною функцією НБУ визначено забезпечення стабільності гривні... Читайте більше у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. Я.А.Жаліла “Нацбанк та економічне зростання: хто кого?”опублікованій  у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 4 березня 2017 р.

Continue Reading

Чергова спроба узаконення обігу земель сільгосппризначення: чи в суспільних інтересах?..

У "Середньостроковому плані пріоритетних дій уряду до 2020 року" земельна реформа визначається як один із пріоритетів. Скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення залишається однією з найскладніших проблем вітчизняного аграрного і сільського розвитку. І водночас однією з найбільш дражливих тем, до яких прикуто увагу українського суспільства. Наприкінці минулого року цій проблемі було присвячено парламентські слухання "Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі". Слухання підтвердили, що разом із необхідністю вирішити численні "технічні" завдання з регулювання обігу земель побудова зазначеної моделі потребує насамперед вирішення принципового питання про співвідношення сімейно-фермерського і корпоративно-латифундистського типів господарювання у майбутній соціально-економічній структурі вітчизняного аграрного сектору.

 Більше читайте  у статті чл.-кор. НАН України, зав. відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Бородіної та чл.-кор. НААН України, головного наукового співробітника  цього ж відділу І.В.Прокопи “Чергова спроба узаконення обігу земель сільгосппризначення: чи в суспільних інтересах?..“, опублікованій у газеті  “Дзеркало тижня. Україна” 28 січня 2017 р.

Continue Reading

Банківська система України: час справжніх реформ?

Хоч як парадоксально це звучить (беручи до уваги значні розбіжності в рівні розвитку), але сьогодні найгострішою проблемою і нашої, і західної банківської системи є необхідність змусити комерційні банки кредитувати економіку.

Центробанки країн Західної Європи, США та Японії просто змучилися, придумуючи різні схеми "кількісного пом'якшення" своєї монетарної політики задля того, щоб підштовхнути комерційні банки до активізації кредитної діяльності. Це завдання настільки важливе, що часом здається, нібито деякі регулятори вже готові на практиці втілити в життя образний вислів М.Фрідмана про розкидання грошей з вертольота. Принаймні ні безпрецедентно низькі ставки рефінансування, ні від'ємні ставки за резервними депозитами комерційних банків (які вони тримають у центробанку), ні розширення переліку цінних паперів, прийнятих центробанками як забезпечення (за рахунок іпотечних і корпоративних ЦП), не змогли істотно пожвавити кредитування та впевнено вивести економіку зі стагнації: хоча процес нібито і йде, але дуже повільно та непевно.

Ми до таких новацій поки що, мабуть, не готові  і більше покладаємося на адміністративний примус або силу закликів до банкірів зменшити свої апетити та надавати кредити хоча б удвічі дешевше. Насправді ситуація настільки складна, що, як кажуть, лише закликами не обійтися. Як і адміністративними заходами: тому що можна пригнати коня до води, але не можна змусити його пити, особливо якщо вода токсична. А в нашому випадку токсичними є банківські активи, тобто видані ними кредити. Не те щоб усі, але значна їхня частина. Що робити в такій ситуації?

Більше читайте у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарова “Банківська система України: час справжніх реформ?”,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 28 січня 2017 р.

Continue Reading

Стара картина в новорічному інтер’єрі

Рік, що минає, навряд чи можна назвати скупим на події, а більшість з них — довгоочікуваними. Вони виявилися просто закономірними. І радіти їм змогли лише одиниці. Останній тому приклад — націоналізація Приватбанку. В історії його неплатоспроможності, як і десятка інших вітчизняних банків, поки що більше версій, ніж ясності. Як у частині обставин, так і майбутніх наслідків… Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України  С.О. Корабліна «Стара картина в новорічному інтер'єрі», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 29 грудня 2016 р.

Continue Reading

Ще раз про любов

Чотири роки тому д.е.н., головному науковому співробітнику Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарову вже доводилося згадувати на сторінках DT.UA слова лорда Вільяма Гледстоуна стосовно того, що навіть любов не звела з розуму більшої кількості людей, ніж мудрування з приводу природи грошей. Сказано це було не в науково-теоретичній дискусії, а під час обговорення закону про центральний банк Англії та його грошово-кредитну політику (так званий Акт Роберта Піля 1844 р.). Точнісінько з того самого приводу, який збурив останніми тижнями наших фахівців і любителів монетарної політики. Отож, здається, що поряд з уже традиційною "бюджетною ніччю" ми можемо отримати ще один новорічний ритуал — "грошово-кредитні колядки"…

Читайте більше у статті О.М. Шарова «Ще раз про любов», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 29 грудня 2016 р.

Continue Reading

Таргетування стабільності

У контексті активних обговорень експертами і прийняття радою Національного банку України "Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік і на середньострокову перспективу" особливої актуальності набуває проблематика цілей та інструментарію монетарної політики.  Нацбанк і МВФ у рамках програми EFF для України виступають адептами режиму чистого інфляційного таргетування, яке спирається на дію процентного каналу монетарної політики. Однак більшість вітчизняних і зарубіжних вчених є прибічниками впровадження у країнах з ринками, що формуються, в тому числі і в Україні, режиму гнучкого інфляційного таргетування, складовою якого є політика керованого плавання курсу гривні, а інструментарій монетарної політики скеровується як на досягнення цільового рівня інфляції, так і на уникнення різкого знецінення чи коливань валютного курсу. Більше читайте  у статті завідувача відділу міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Т.П. Богдан та м.н.с. О.Є. Шпенюк   "Таргетування стабільності", опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 24 грудня 2016 р.   

Continue Reading

Про національні особливості економічного прагматизму

В умовах невідворотності та швидкості процесів глобалізації традиційний поділ на ліберально-ринкову і регуляторно-адміністративну моделі економіки вже не є актуальним. У чистому вигляді жоден із двох підходів не спрацьовує. Зростання економіки в цілому і добробуту окремого індивідуума можливе при синергії економічних інструментів. У цьому і має полягати суть сучасного економічного прагматизму.

Наразі в Україні кризово-депресивний період концептуального вакууму змінюється загостренням ідеологічних протистоянь щодо подальших шляхів розвитку національної економіки між романтиками-лібералами та прагматиками-господарниками. Людям старшого покоління ця дискусія може нагадати концептуальні баталії між "фізиками" і "ліриками" у відлигових 60-х роках ХХ століття. Подібність хоча б у тому, що навіть якщо у такій дискусії й викристалізовувалося розуміння сторонами життя та свого місця у ньому, їхні позиції все одно були позбавлені практичного сенсу через ідеалістичний максималізм. У концептуальному дискурсі між економістами також стикаються два однаково спрощені (механістичні) підходи, кожен з яких у чистому вигляді є малопродуктивним.

Більше читайте у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. Я.А.Жаліла  “Про національні особливості економічного прагматизму“, опублікованій  у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 24 грудня 2016. р.

Continue Reading

На порозі — олігархічний ренесанс?

У популярній нині чорно-білій палітрі громадських оцінок національна економіка досі сприймається як така, що перебуває у глибокій кризі. На повідомлення про позитивні тренди реагують здебільшого з іронією або принаймні з недовірою, що й не дивно: їхній вплив на якість життя пересічного українця залишається практично невідчутним.

Між тим слід зважати на те, що нова хвиля економічного зростання вже не надійде ззовні, як це було у 2006-му чи 2010 р., умови для його відновлення потрібно буде ретельно вибудовувати. Тому для фахівців ці тренди мають важливе значення: вони дають змогу побачити картину майбутнього зростання, коригувати його якість, вчасно підхопити вплив сприятливих чинників. І найближчими роками саме державна політика зростання визначатиме довгострокові, на наступні десятиліття, характеристики розвитку національної економіки та суспільства в цілому. Більше читайте  у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н  Я.А.Жаліла  “На порозі — олігархічний ренесанс?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  3  грудня 2016 р.

Continue Reading