Ukrainian
Євроінтеграційний курс України: проблеми, протиріччя, перспективи Тетяна Богдан Ще напередодні саміту Східного партнерства, який відбувся на поточному тижні – 20–21 травня – в Ризі, з'явилась інформація щодо надання Євросоюзом макрофінансової допомоги Україні на 1,8 млрд євро у кредитній формі, 150 млн євро безповоротної допомоги та ще 1,5 млрд – у вигляді кредитів для малого і середнього бізнесу. Загальний рівень макрофінансової допомоги, виділеної Брюсселем Києву з травня 2014-го, становитиме 3,41 млрд євро – це найбільший її обсяг для третіх країн за такий короткий період. Однак, беручи до уваги зазначені цифри, не варто забувати про головні цілі, які передбачало закріплення європейського вектора розвитку України та підписання Угоди про асоціацію з ЄС. І полягали вони далеко не в отриманні тих чи інших коштів від західних сусідів та навіть не в спрощенні візового режиму. Подальший євроінтеграційний процес передбачає серйозні виклики, пов'язані з проведенням глибоких соціально-економічних реформ та радикальних інституційних перетворень в Україні. Тим більше, що трохи раніше – під час квітневого саміту Україна–ЄС у Києві – сторони виключили можливість перегляду та подальше відтермінування введення з 1 січня 2016 року Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною. Передбачена Угодою про асоціацію (УА) ПВЗВТ створить правові, економічні й організаційні засади для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і частково — робочої сили між Україною та ЄС. У перспективі надзвичайно місткий і диверсифікований ринок Євросоюзу, усунення бар'єрів для зовнішньої торгівлі, гармонізація регуляторних режимів і вдосконалення ринкових інститутів можуть стати потужними драйверами зростання української економіки. Досить згадати, що сумарний ВВП 28 країн-членів ЄС становить близько 13 трлн євро, тоді як сумарний ВВП 10 країн СНД – 2 трлн євро. Водночас у коротко- і середньостроковому періодах імплементація УА/ПВЗВТ між Україною та ЄС породжуватиме певні економічні втрати та потребуватиме значних інвестицій. Йдеться про вихід з ринку економічних суб'єктів унаслідок посилення конкуренції з виробниками/постачальниками з ЄС та наступний перерозподіл чинників виробництва; підвищення рівня безробіття і необхідність перенавчання і працевлаштування робочої сили, що вивільнятиметься у процесі реструктуризації економіки; впровадження і дотримання стандартів ЄС (технічних стандартів, фітосанітарних норм, екологічних стандартів, стандартів соціальної безпеки), які потребують чималих зусиль та інвестицій з боку виробників товарів і послуг; реформування за зразком ЄС правової і адміністративної системи: створення нових регуляторних органів, прийняття нового законодавства, запровадження нових правил і процедур. Читайте більше у «Дзеркалі тижня. Україна»
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
У газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 29 травня ц.р. опубліковано статтю завідувача сектора міжнародних фінансових досліджень, д-ра екон. наук Т.П.Богдан «Євроінтеграційний курс України: проблеми, протиріччя, перспективи»
Стережіться пірамід!
В Україні учасників таких проектів законодавчо не захистять, а їхніх засновників — не покарають. Детальніше про це -- у матеріалі канд. екон. наук Брус С.І. та канд. екон. наук Бублика Є.О. "Стережіться пірамід" , опублікованому 20 травня 2015 р. у газеті "Урядовий кур'єр".
Коментарі наших співробітників
Чи стануть держоблігації привабливими? Експерти вважають, що для підтримки стабільності фінсистеми потрібно значно зменшити частку цих цінних паперів в Нацбанку. Зокрема, коментар щодо цього д-ра екон. наук Шелудько Н.М. у газеті "Урядовий кур'єр" за 27.03.2015 читайте тут
23 березня 2015 р. портал «Источник» (http://www.istochnik.info) у рубриці «Транспорт» опублікував коментарі завідувача відділу розвитку виробничої інфраструктури к.е.н. О.І.Никифорук та провідного наукового співробітника цього ж відділу к.е.н. О.Ф. Ляшенко щодо можливостей державно-приватного партнерства в портовому господарстві України («Концесія портів може бути прикриттям роздачі держвласності – вчені»). Докладніше див. тут
Про реформування місцевого самоврядування – читайте статтю головного наукового співробітника Інституту, д.е.н. Попової О.Л. у газеті “Дзеркало тижня” № 4 за 6 лютого 2015 р.
Реформуємо місцеве самоврядування "як у Польщі": хто більше?
Ситуація із задекларованою владою реформою місцевого самоврядування в Україні виглядає революційною: "верхи не можуть, низи не хочуть".
Верхи, централізувавши ресурси та фінанси, не можуть фінансувати переважно за рахунок бюджетних коштів утримання навіть управлінського персоналу в нинішній, на їхню думку, – завеликій кількості сільських рад. А представники місцевих рад виступають проти об'єднання громад, мотивуючи це не лише позбавленням їх посад. Законопроект "Про добровільне об'єднання територіальних громад" просувається надто важко і поданий на повторне друге читання з вилученою статтею 12, яка передбачала наявність перспективного плану об'єднання територіальних громад, що мав розроблятися обласними державними адміністраціями і затверджуватися Кабінетом міністрів. Підкреслюється добровільність об'єднання, відсутність адміністративного тиску, стимулювання економічними важелями. Але чітко заявляється на високих рівнях, що "місцеву виборчу кампанію... маємо провести вже в рамках нових створених укрупнених громад" (DT.UA №1 2015 р.). Тобто до жовтня 2015 р. мають бути створені "нові укрупнені громади".
У дискусіях прихильники реформування найчастіше послуговуються досвідом Польщі, де проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних. Тому варто порівняти хоча б середні показники масштабів самоврядних громад у них і в нас – їх населення, території тощо. Важливо акцентувати увагу на особливостях розселення у сільській місцевості, бо без цього "запозичення" і найбільш вдалої моделі може мати неочікувані наслідки для сільського розвитку. Хоча наведені параметри є "середньою температурою по госпіталю", все ж таки кількісні критерії трохи упорядковують бачення.
Очільники й автори започаткованої в Україні реформи місцевого самоврядування стверджують, що будемо реформувати за прикладом Польщі. Справді, проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних у Польщі. У результаті її оформилася нова система управління, побудована на децентралізації влади. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (на українських теренах – район) і воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках. Модель влади змінилася на користь громад і реалізації їхніх прав на самоврядування. Фінансово самодостатнє місцеве самоврядування саме на базовому рівні змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад. Ефективне самоврядування стало поштовхом до соціально-економічного розвитку сільських громад і сіл.
На такі ж позитивні результати можна було б сподіватися і в Україні. Але…
Далі – на: http://gazeta.dt.ua/internal/reformuyemo-misceve-samovryaduvannya-yak-u-polschi-hto-bilshe-_.html
Виступи наших співробітників у ЗМІ
05 лютого 2015 року на каналі Голос.ua відбулася прес-конференція «Вільне плавання гривні: що це означає для майбутнього валютного курсу?», у якій взяла участь провідний науковий співробітник сектора міжнародних фінансових досліджень Інституту, к.е.н. Сльозко О.О. Дивіться тут: http://ua.golos.ua/show_video/5745 Також к.е.н. Сльозко О.О. надала коментар кореспонденту Голос.ua щодо вибору адекватного для України режиму валютного курсу, а також висловила своє припущення щодо адекватності дій НБУ 16 січня ц.р.: http://ua.golos.ua/ekonomika/valyutnyiy_koridor_bolee_effektiven_dlya_ukrainyi_chem_plavayuschiy_kurs_ekonomist_ А 14 січня к.е.н. Сльозко О.О. виступила з доповіддю на прес-конференції «Проблеми співпраці України з МВФ», яку проводив канал Голос.ua. У доповіді піднімалося питання доцільності відкриття нової лінії кредитування МВФ (EFF), окреслювалися виклики та потенційні наслідки для економіки України. Особливу увагу було зосереджено на соціальних загрозах: http://ua.golos.ua/social_problem/ekonomist_sotrudnichestvo_s_mvf_mojet_provotsiruet_sotsialnyie_vzryivyi_v_ukrainskom
У газеті «Дзеркало тижня. Україна» № 3 від 30 січня 2015 р. опубліковано статтю провідного наукового співробітника Інституту, кандидата економічних наук В.Е.Ліра під назвою: Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України
Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України
Віктор Лір
Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр. стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не лише через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії та попитом сягнув критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.
Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будинком уряду України 28 січня засвідчили це. Їм байдуже, хто винуватий в їхньому запрограмованому безробітті — коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їм болить.
Однак боляче і болить не лише шахтарям — усій країні. І через стан сучасної енергетики також. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об'єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час дружньої північної країни.
Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозумілим, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Проте і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Врешті-решт, у процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни мають бути усунені.
У газеті «Дзеркало тижня. Україна» № 47 від 12 грудня 2014 р. опубліковано статтю завідувача відділу державних фінансів Інституту, доктора економічних наук І.О.Луніної під назвою: З “небес” на землю. Як має виглядати бюджетна децентралізація в Україні
З "небес" на землю. Як має виглядати бюджетна децентралізація в Україні
Луніна І.О.
Сьогодні ні в кого не викликає сумніву, що формування ефективного місцевого самоврядування потребує децентралізації влади, зокрема, щодо прийняття бюджетних рішень, від яких і залежить надання високоякісних і доступних публічних послуг, задоволення інтересів громадян у різних сферах життєзабезпечення територій. Вирішення цих завдань передбачено Концепцією реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні (схвалена розпорядженням КМУ від 1 квітня 2014 р. №333-р).
За останні 15 років питання бюджетної децентралізації неодноразово вносилися до порядку денного. Однак у практичних кроках на цьому шляху була відсутня системна логіка, за якою бюджетна децентралізація є частиною більш загальної проблеми створення ефективно функціонуючої багаторівневої бюджетної системи. Остання має створювати умови для ефективного та відповідального виконання органами влади всіх рівнів своїх функціональних повноважень у межах ресурсів відповідних бюджетів. Існуючі підходи до формування місцевих бюджетів таких умов не створюють.