13 березня 2019 року в  ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у рамках виконання Проекту ЄБРР «Підтримка Уряду України з оновлення НВВ» відбувся методологічний семінар щодо розробки другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. Мета семінару  полягала у представленні та обговоренні методологічних підходів та модельного інструментарію для сценарної оцінки динаміки викидів парникових газів в Україні, які буде використано при підготовці другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. До семінару долучилося понад 50 учасників, серед яких представники НАН України, міністерств, відомств, а також громадських організацій, державних та приватних компаній. Експерти активно обговорювали питання загальних принципів та методологічних підходів до розробки другого національно-визначеного внеску України, а також методологічних підходів до моделювання по секторах таких як, енергетика, промисловість, відходи, сільське господарство та землекористування, зміни землекористування і лісове господарство. Було відзначено, що до роботи над другим НВВ України за різними секторами будуть залучені іноземні та українські експерти. У загальному підсумку передбачається розробка декількох сценаріїв для оновленого НВВ України. Детальніше з матеріалами семінару можна ознайомитися  тут Більше фото та можливість відстежувати як триває процес щодо розробки другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди – на сторінці Проекту ЄБРР “Підтримка Уряду України з оновлення НВВ” у Фейсбуку https://www.facebook.com/ukrainendc

Цій проблемі була присвячена міжнародна наукова конференція 27 лютого 2019 р., організаторами якої виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та НДІ фіскальної політики УДФС України. Участь у конференції взяли академік НАН України В.М. Геєць, Заслужені економісти України – д.е.н., проф. О.В. Плотніков, д.е.н., проф.. І.О. Луніна, д.е.н., проф. О.М. Шаров; представники закордонних установ – директор Литовського представництва ELSIS (Інформаційні технології та послуги) Р. Габулавічус, голова Представництва торгово-промислової палати Грузії в Україні, д.е.н., с.н.с. Інституту економіки Тбіліського держуніверситету ім. І. Джавахішвілі Г. Сігуа  та інші науковці. Доповідачі представили аналітичні матеріали, після цього відбулася жвава дискусія щодо існуючих у країнах ЄС проблем та їх можливого впливу на фінансово-економічну систему України. Ґрунтовні доповіді щодо євроінтеграційних процесів на фінансових ринках представили О.О. Борзенко, Є.В. Редзюк, Т.О. Панфілова, а з приводу проблем фіскальної системи – представники НДІ фіскальної політики УДФС України: С.С. Брехов, С.І. Федчук, Н.В. Новицька та ін. Також розглядалися питання інвестицій, проблеми бюджетування і боргового навантаження у країнах ЄС (більше див. тут). У межах проведеної конференції присутні мали змогу обмінятися конструктивними думками, проаналізувати наявні проблеми у сфері розвитку фінансових та фіскальних інститутів України та ЄС, що, безумовно, слугуватиме базою для співпраці з державними органами влади.  

Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», розроблений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та ухвалений Верховною Радою минулого року, справив неоднозначний вплив на процеси, що відбуваються нині у вітчизняній банківській системі. Це  і стало темою для обговорення на черговому засіданні Клубу банкірів 8 листопада 2018 р. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зауважив, що у розробленого профільним комітетом закону було три мети: спростити процедуру приєднання банків, спростити процедуру докапіталізації банків і запровадити процедуру добровільного виходу з ринку. Безумовно, позиції закону можна вдосконалювати, але вже зараз зрозуміло, що банківська система сприйняла його позитивно. Фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України звернули увагу на макроекономічний та інституційний аспекти імплементації Закону. У дискусії взяли участь колишній заступник голови НБУ, екс-голова Держказначейства Олександр Кірєєв, член ради Клубу банкірів Микола Нос, член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук, доцент Олександр Залєтов, колишній заступник голови НБУ Борис Марков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, радник голови правління  АТ АКБ “АРКАДА» Віктор Кравець та інші. Учасники засідання ухвалили рішення передати всі матеріали обговорення з пропозиціями та зауваженнями у Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.    

Чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Фінансування великих інфраструктурних проектів. «Big tickets»11 липня 2018 р.відбулося  у банку Райффайзен Банк Аваль.  На обговорення винесли питання щодо фінансування великих інфраструктурних проектів,  запиту на таке фінансування в Україні, хто готовий надати таке фінансування і яка роль  у цьому банків. Своїм баченням щодо можливих відповідей на ці непрості, але дуже актуальні та потрібні для нашої економіки запитання поділився з учасниками засідання голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. У його презентації «Банки, кредити, капітальні інвестиції. Україна 2018»  наводилося чимало яскравих фактів і конкретних цифр, які дають абсолютно чітке уявлення як про нинішню ситуацію з капітальними інвестиціями в державі та яким чином тут можуть підставити своє плече вітчизняні банки. Основний меседж його виступу – був заклик до колег: попри значну кількість проблем у банківській сфері, подивитися на діяльність банків за нинішніх умов значно масштабніше та ширше. Скажімо, хто профінансує будівництво нафтопереробного заводу або інший великий інфраструктурний проект? Адже йдеться про дуже значні кошти, які обчислюються не мільйонами, а мільярдами гривень. Можливості вітчизняних банків наразі дуже обмежені, і за вісім років їх частка у підтримці капітальних інвестицій не збільшилася, але запит у суспільстві на такі проекти є. Тому банки мають шукати партнерів, створювати синдикати і заходити на ринок капітальних інвестицій, – вважає голова правління Райффайзен Банку Аваль В.Лавренчук. Традиційну дискусію відкрила презентація «Фінансування інфраструктурних проектів в Україні: потенціал, можливості, перспективи», яку підготували Катерина Ануфрієвата Андрій Шкляр, кандидати економічних наук, старші наукові співробітники відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України. Так, Андрій Шкляр наголосив, що «існують значні проблеми з підготовкою якісної проектної документації, що може розглядатися банками при фінансуванніінфраструктурних проектів. Поточні умови кредитування в українських банках і відсутність широкої практики синдикації суттєво обмежує потенціал участі українських банківських інституцій у фінансуванні великих проектів. Підходи до оцінки доцільності бюджетної та/або державної підтримки тих чи інших проектів потребують перегляду щодо наближення до кращих світових практик, які враховують увесь спектр бюджетних та макроекономічних факторів від запуску проекту». Катерина Ануфрієва у своїй частині виступу зазначила: «Багато йшлося про те, що інфраструктуру можна фінансувати більшою мірою за державний кошт, але співпраця банків з приватним сектором, державою, МФО та іншими «інституційними» інвесторами, які розуміють, що важливий не лише прибуток, а й соціальний ефект, дає можливість отримати значні взаємні вигоди. Україна отримала найбільше коштів у середньому за період 2013–2017 рр. від таких установ, як Світовий банк та ЄБРР (34 і 29% відповідно) порівняно з країнами із подібним розміром економік, які також користуються ресурсами цих МФО, але вибірка цих коштів в Україні недостатня. Інвесторами наголошується необхідність проведення реформ, що забезпечать прозорість управління об'єктами інфраструктури, ефективність та цільовий характер використання коштів, також у контексті скорочення витрат, так і збереження природного середовища, важливі проекти, що забезпечать енергоефективність, «безвідходність економіки» та, у разі фінансування інфраструктурного проекту через банк, прибуток та достатню якість кредитного портфелю для банку. Тому продовжуємо пошук інструментів, найкращих варіантів угод спільного фінансування інфраструктурних проектів, зокрема за участі банків, ураховуючи, що для такого фінансування потрібні довгострокові ресурси та особливий підхід до оцінки їх ризику», – підкреслила Катерина Ануфрієва. У обговоренні взяли участь перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, начальник відділу Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Іван Гольченко, голова правління «RwSbank» Владислав Кравець,перший заступник голови правління «Індустріалбанку» Віталій Романчукевич, голова правління Агентства із рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, колишній заступник голови НБУ Ярослав Солтис, колишній заступник голови НБУ Борис Марков, президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, к.е.н., провідний науковий співробітник Академії фінансового управління України Анатолій Дроб’язко, аналітик-консультант Ігор Шумило та інші.  

27 березня 2018 р. у приміщенні ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі численних представників українського громадянського суспільства, фермерських організацій, українських та міжнародних громадських організацій та інституцій з Польщі, Румунії, Нідерландів, Бельгії, Австрії, включаючи глобальний Міжнародний рух La Via Campesina (ініціатор Декларації ООН про права селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості), за участі представника дипломатичної місії Болівії, представника Міністерства аграрної політики та продовольства України та інших офіційних осіб, відбулася міжнародна конференція «На шляху до Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості». Її організаторами виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Українська мережа сільського розвитку, La Via CAMPESINA.

На конференції було прийнято резолюцію, у якій висловлюється підтримка проекту Декларації та міститься заклик до найвищих органів влади в Україні сприяти її ухваленню Організацією Об’єднаних Націй. Ухвалення Декларації стане вагомим інституційним підґрунтям для реалізації проголошеного Урядом курсу на формування в Україні фермерського укладу європейського зразка та для захисту прав громадян України, які, як трудові мігранти, працюють у сільському господарстві зарубіжних країн.

Довідково

Зважаючи на зростання масштабів економічної маргіналізації сільського населення, що відбувається у світі внаслідок економічних і соціальних трансформацій, а також через вплив змін клімату, селяни вимушені шукати рішення своїх проблеми на найвищому рівні шляхом обговорення можливостей застосування потужного міжнародного інструменту захисту прав людини. З цією метою на початку 2000-х років міжнародним селянським рухом LaViaCampesina, який представляє понад 200 млн селян з різних країн і континентів, був зініційований процес розроблення та ухвалення Організацією Об’єднаних Націй  Декларації про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Для країн Східної Європи, зокрема для України, де значна частина населення живе і працює у сільській місцевості, захист прав селян має важливе значення.

Наразі проект Декларації проходить обговорення у спеціально створеній для цього Міжурядовій робочій групі відкритого складу (OEiWG), що є частиною Ради ООН з прав людини у Женеві. У квітні 2018 р. має відбутися сесія OEiWG, де намічено узгодити остаточну редакцію проекту Декларації. Передбачається, що ухвалення Декларації сприятиме створенню міжнародно-правових актів, які допоможуть захисту прав селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, а також приверне увагу до таких проблем, як дискримінація цієї категорії населення. Україну та інші східноєвропейські країни об’єднують спільні проблеми селян та сільських жителів, і вони мають можливість разом виступити на підтримку прийняття Декларації, захистивши права тих, хто творить нашу історію та є основою сталого розвитку.