Глобальні тенденції сучасного світового розвитку – нелегкий вибір між вільною торгівлею та протекціонізмом, BREXIT як пастка для Великої Британії,  вплив країн АСЕАН на G7, хто стане  двадцять восьмим членом ЄС, сучасні валютно-фінансові, інвестиційні виклики  для G7  – розглядали науковці двох інститутів на міжнародній конференції «Геоекономічні виклики для країн G7», яка відбулася в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 3 жовтня 2019 р. Її співорганізаторами стали сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та відділ зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень. Геополітичні виклики для країн G7_1 Сьогодні, коли замість монізму розвивається серйозна фрагментація світової економіки, вітчизняному науковому співтовариству необхідно з усією відповідальністю поставитися до дослідження цих проблем, – підкреслив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  академік В.М. Геєць.  А директор Національного інституту стратегічних досліджень, д.п.н., проф. О.В. Литвиненко до акцентував на глобальній євразійській дузі  нестабільності, що загрожує глобальною конфронтацією та обумовлює необхідність   модернізації інститутів глобального лідерства. На зростаючу турбулентність світової економіки й посилення жорсткого регулювання банківської, фінансової , корпоративної  та соціальної сфер звернув увагу у своїй доповіді «G7: економічні виклики та глобальний порядок денний» заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України , д.е.н., чл.- кор. НАН України С.О. Кораблін. Він зауважив, що нові реальності в економіці накладаються на нові «нормальності» в політиці. Зауваживши про підвищення екзогенності  економічних систем та перезавантаження полярності світу, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.е.н. Я.А. Жаліло окреслив у своїй доповіді «Щодо новітніх чинників формування геоекономічних пріоритетів»  такі три сценарії розвитку світової економіки, як: структурування світового господарства відповідно до певних центрів тяжіння, атомізація та фрагментація, множинність центрів тяжіння. Останніми десятиріччями відбувся  інфраструктурний прорив менш розвинених, порівнянно с країнами G-7, держав, у тому числі в інноваційній та освітній сферах, наголосив чл.-кор. НАН України  В.Р. Сіденко. Це, на його думку, зокрема відбувається через більшу консолідованість Сходу порівняно із сучасним колективним Заходом. Д.е.н., проф. О.В. Плотников виокремив  два ключові протиріччя усередині Великої сімки: в Європі та між США  та Канадою. Голова Ради Українського кредитно-банківського союзу  Б.В. Соболев на прикладі міжнародного ринку титану привернув увагу до потреби вдосконалення захисту стратегічних інтересів вітчизняних експортерів за умов формування біполярного світу. Д.е.н., проф. О.М. Шаров зазначив, що BREXIT несе потенційну загрозу послаблення санкційного режиму ЄС щодо Росії, оскільки саме Велика Британія виступає найбільш послідовною  прихильницею  санкцій.  Д.е.н., проф. Борзенко  розкрила баланс сил у процедурі BREXIT та надала оцінку щодо різнотермінових прогнозів  його наслідків. Д.п.н. І.С. Піляев відзначив, що криза навколо України є ключовою і стратегічною не лише на пострадянському просторі, а й на Євразійському мегаконтиненті загалом, що за характером залучення світових акторів можна порівняти із тривалими конфліктами на Корейському півострові та навколо Тайваню. К.е.н. О.А. Чугаєв навів порівняльну статистику, що засвідчила  зниження індексу потужності США відносно  Китаю.  К.е.н. В.В. Величко розглянув зміну інвестиційної доктрини Китаю, відзначивши, що обсяг прямих іноземних інвестицій у країну перевищив валові інвестиції з країни.  

У рамках V Національного експортного форуму 03 червня 2019 року співробітники відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» разом із ТПП України та відділом промисловості та інноваційної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА провели воркшоп "СМАРТ-спеціалізація промисловості міста Києва як тріггер інноваційних змін / SMART-specialization of the city Kyiv as a trigger of innovative changes". У ньому взяли участь представники провідних підприємств харчової, легкої та фармацевтичної галузей міста Києва, представників вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, державних та місцевих органів влади.

Під час воркшопу розглядалися різні аспекти застосування технологій на різних ланках виробничо-збутового ланцюга, можливості застосування різних СМАРТ-технологій при виробництві продукції; було окреслені гальмуючі чинники, що перешкоджають СМАРТ-спеціалізації промисловців та обрано найбільш перспективні інструменти державної, недержавної та міжнародної підтримки СМАРТ-спеціалізації для промислового бізнесу, зокрема для підприємств харчової, легкої та фармацевтичної промисловості.

Учасники акцентували, що найбільш гострою сьогодні видається проблема відсутності лобіювання інтересів українського виробника у державному регулюванні економічного розвитку та наголосили на важливості налагодження ефективного діалогу між органами державної та місцевої влади і національними виробниками.

v

Відзначався важливий внесок ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у визначення стратегічних пріоритетів промислового відродження української економіки, зокрема представлених у науково-аналітичній доповіді «Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки».

Детальніше читайте тут

28 березня 2019 р. відбувся семінар «Довгострокове енергетичне моделювання та прогнозування сценаріїв розвитку Енергетичної стратегії України на період до 2035 року», де були представлені результати дослідження, які отримані в проекті реалізації ініціативи «Стійка енергетика сприятлива до навколишнього середовища», що реалізується в рамках Програми енергетичного партнерства між Україною та Данією. Метою цього проекту є підтримка реалізації нової Енергетичної стратегії України до 2035 року –  надання цьому процесу аналітичного супроводження із використанням сучасного модельного інструментарію. У заході взяли участь близько 50 представників різних міністерств, профільних агентств та асоціацій, а також громадських організацій, державних та приватних компаній, науковців та експертів. Від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» результати моделювання різних сценаріїв розвитку паливно-енергетичного комплексу України на середньо- та довгострокову перспективу представив к.техн.н. Олександр Дячук. Розрахунок сценаріїв здійснювався з використанням розробленої в ІЕПр НАНУ економіко-математичної оптимізаційної моделі TIMES-Україна, що описує усі енергетичні потоки в Україні – від видобутку енергоресурсів та їх перетворення до кінцевого споживання. Модель TIMES-Україна відповідає методичним рекомендаціям міжнародних організацій з розробки енергетичних та екологічних прогнозів, зокрема, рекомендаціям секретаріату Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату стосовно розроблення національних повідомлень. Удосконалення моделі TIMES- Україна та розробка сценаріїв відбувалися у тісній співпраці з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, а саме з Директоратом енергетичних ринків, який очолює Ольга Буславец. Великий внесок у досягнення якісних та вагомих результатів проекту  Українсько-данського енергетичного центру (Юлія Рибак та Андерс Крістенсен) та фахівців Данського енергетичного агентства (Аісма Вітіна, Джайда Вентуріні, Грегерс Ларсен). Команду дослідників проекту становили не лише вітчизняні  (Олександр Дячук, Роман Подолець, Роман Юхимець, Влад Пеккоєв), а й також зарубіжні науковці – Олександр Балик, Маккель Сімонсен та Кеннет Карлссон з Данського технічного університету. Детальніше з презентаційними матеріалами семінару можна ознайомитися  тут Кількісні результати моделювання представлені на web-платформі за посиланням: https://www.timesukraine.tokni.com

У контексті виконання Проекту ЄБРР «Сприяння Уряду України в оновленні національно визначеного внеску (НВВ)» у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася робоча зустріч експертів з метою напрацювання спільного розуміння щодо низки моделей, які мають використовуватися для другого НВВ. У ній взяли участь міжнародні експерти Джордж Джаннакідіс (George Giannakidis) та Міхаіл Вартанян  (Mikhail Vartianian), які поділилися своїм досвідом із обговорюваної проблеми. Експерти детально обговорили методологічні підходи та модельний  інструментарій для сценарної оцінки динаміки викидів парникових газів в Україні за секторами. Зокрема, розглядалися питання оцінки викидів парникових газів в енергетиці, сільському господарстві, землекористуванні та лісовому господарстві, промисловості. Було приділено увагу як огляду моделей, які використовуються на сьогоднішній день, так і дослідженню основних факторів впливу на сценарії розвитку країни, бази показників для аналізу відповідних секторів та проблемних питань при її формуванні. Продовження обговорення відбудеться на семінарі «Другий НВВ України: Методологічні аспекти моделювання та прогнозування» 13 березня 2019 р., який організовується Міністерством екології та природних ресурсів України та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України. Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdm18NlWLLvgylld3Wi-k1kkQT4_XViikd3usVa30TxK0hwpQ/viewform?fbclid=IwAR1uS8RBH45xPboT-QbAE8bRrK-U9AXSmaUfneX3l0eq8u_fRTuNk-Jk7yQ    

22 листопада 2018 р. у стінах ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл на тему «Роль економічної науки у суспільному розвитку: До 100-річчя заснування Української академії наук». Організаторами заходу виступив відділ економічної історії на чолі з д.е.н. В.В. Небрат. У роботі круглого столу взяли участь академік НАН України В.М. Геєць, член-кореспондент НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, член-кореспондент НАН України А.І. Даниленко, член-кореспондент НАН України В.Р. Сіденко та інші представники академічної спільноти (Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України та ін.), а також провідних економічних кафедр національних університетів (ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський національний торговельно-економічний університет, Львівський національний університет ім. Івана Франка та ін.). Засідання Круглого столу відкрив директор Інституту академік НАН України В.М. Геєць, виступивши з вітальним словом на тему «Роль академічної науки у процесах суспільної трансформації». У виступах учасників розглядалися питання історії Української академії наук та ретроспективи академічних економічних досліджень (В.В. Небрат, В.М. Фещенко, М.В. Кічурчак), ролі економічної науки в суспільних реформах (В.Р. Сіденко, Ю.М. Бажал), актуальних проблем і перспектив академічних досліджень (В.Д. Лагутін, В.П. Антонюк, Л.М. Черенько). У ході засідання відбулася дискусія стосовно місця Академії наук у процесах суспільних трансформацій, міжнародного визнання українських вчених-економістів, можливості оцінки втрат економічної науки за радянських часів, взаємодії академічної науки та економічної освіти. До дискусій долучились В.М. Геєць, А.А. Гриценко, С.О. Кораблін, Н.А. Супрун, О.М. Балакірєва.