Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання












Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Дослідження перспективних напрямів забезпечення сталого розвитку України з використанням економіко-математичних модельних засобів

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над науковим проектом «Економіко-математичні модельні засоби підтримки прийняття рішень для забезпечення принципів сталого розвитку України»; ІІ (V) етап: «Дослідження перспективних напрямів забезпечення сталого розвитку України з використанням економіко-математичних модельних засобів» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.).

Уперше в Україні авторський колектив провів факторний сценарний аналіз наслідків реалізації політики сталого розвитку енергетики країни в довгостроковій перспективі з використанням комплексу спеціалізованих модельних засобів, що дозволило визначити вклад (пріоритетність) окремих політик (заходів) для досягнення заданих критеріїв сталості розвитку енергетики, зокрема, відповідно до міжнародних зобов’язань України щодо розвитку відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності, скорочення викидів парникових газів тощо, а також кількісно оцінити інвестиційні потреби, можливі економічні втрати за категоріями споживачів енергетичних ресурсів на окремих етапах економічного розвитку та шляхи попередження або компенсації таких втрат.

Удосконалено комплексний модельний інструментарій, що складається з лінійної оптимізаційної моделі енергетичної системи (TIMES-Україна) та обчислювальної моделі загальної рівноваги з розширеним енергетичним блоком (ОМЗР+Е) у частині структурної інтеграції модельних засобів, сезонних характеристик та горизонту прогнозування, умов і обмежень розвитку енергетичного сектора України до 2050 р., розширенні множини параметрів, що використовуються в ітераційному процесі обміну даними між моделями. Удосконалення модельного інструментарію забезпечує можливість його використання як системи підтримки прийняття рішень для урахування критеріїв сталого розвитку в процесі державного управління та стратегічного планування розвитку енергетики України (при розробленні (актуалізації) галузевих програмних документів), що за рівнем науково-технічної розробки не має аналогів в Україні.

Отримали подальший розвиток методичні підходи до комплексного використання економіко-математичних моделей різних класів для прогнозування та оцінки наслідків впровадження політики сталого енергетичного розвитку шляхом реалізації підходу “слабкої інтеграції” моделей (softlinking) через проведення процедури ітераційних розрахунків. Запропонований алгоритм передбачає додаткову процедуру верифікації та калібрування даних, отриманих після кожної ітерації модельних розрахунків, що проводиться до досягнення визначеного рівня відхилення між уніфікованими результуючими змінними моделей.

Міжнародна науково-практична конференція «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості», 27 лютого 2015 р.

27 лютого 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості», присвячена пошуку шляхів допомоги вимушеним переселенцям і виробленню загальної стратегії такої допомоги.

Усі виступи та презентації під час конференції було згруповано у чотири сесії, кожну з яких було присвячено окремому тематичному напряму.

  • Сесія 1. Проблемні питання та позитивний потенціал вимушеної внутрішньої міграції населення в контексті модернізації країни.
  • Сесія 2. Потреби внутрішньо переміщених жінок та осіб похилого віку в Україні.
  • Сесія 3. Формування правових механізмів вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб.
  • Сесія 4. Фінансові механізми залучення міжнародної донорської допомоги та організаційне забезпечення розв’язання проблем внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України взяли найактивнішу участь в роботі заходу.

Рекомендації Міжнародної науково-практичної конференції
«Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості»

Презентації

Конференцію організовано Інститутом економіки та прогнозування НАН України спільно з Інститутом демографії і соціальних досліджень НАН України, Фондом народонаселення ООН та ГО «Конгрес Сходу України».

IMG_0118  IMG_0077

IMG_0099  IMG_0112

IMG_0068

Еволюція концепцій економічного розвитку у вітчизняній економічній науці (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)

Відділ економічної історії завершив роботу над плановою науково-дослідною роботою «Еволюція концепцій економічного розвитку у вітчизняній економічній науці (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)». Науковий керівник теми – д.е.н. Небрат В.В.; колектив авторів: д.е.н. Супрун Н.А., д.н.д.у. Петроє О.М., к.е.н. Кудласевич О.М., к.е.н. Горін Н.О., к.е.н. Гордіца К.А., к.е.н. Дідківська Л.В., к.е.н. Сливка Т.О., к.е.н. Корніяка О.В., к.е.н. Чистякова С.В., к.е.н. Боднарчук Т.Л.
Науковим результатом є загальна концепція еволюції теоретичних поглядів на проблему економічного розвитку у вітчизняній науці, що розкриває парадигмальні зміни у трактуванні змісту і механізмів економічного розвитку (перехід від екзогенно-трансформаційних моделей до ендогенно-макрорегульованих, а пізніше – до моделі самопідтримуючого цивілізаційного розвитку). Визначено етапи становлення у вітчизняній науці екологічної парадигми природокористування; узагальнено основні тенденції розвитку поглядів на місце людини та роль соціальних чинників у економічному розвитку суспільства; виокремлено характерні риси та основні етапи еволюції концепцій науково-технологічного розвитку України; запропоновано принципи протекціоністської політики як чинника господарського поступу; здійснено ретроспективне узагальнення процесу становлення макроекономічного прогнозування та моделювання як напряму економічної науки; визначено актуальні положення щодо теоретичного обґрунтування структурних трансформацій економіки на різних етапах вітчизняної історії та роль інституційних чинників економічного розвитку.
Практичним результатом є підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності регуляторних механізмів політики економічного розвитку, рекомендації щодо розбудови демократично-правових механізмів управління національним господарством, зокрема розвитку системи соціального діалогу та інституціоналізації корпоративної соціальної відповідальності. Розроблено та надіслано органам державної влади 18 доповідних записок та інших науково-аналітичних матеріалів; співробітники відділу взяли участь у розробленні Національної стратегії сприяння розвитку соціальної відповідальності бізнесу; проведено круглий стіл з участю представників Мережі Глобального договору ООН в Україні, органів державної влади, громадських організацій та вищих навчальних закладів „Аналіз економічної ефективності заходів КСВ: нові методичні підходи”.
За матеріалами НДР подано до друку колективну монографію за редакцією д.е.н. Небрат В.В. «Українська економічна думка про чинники та пріоритети економічного розвитку». У книзі представлені наукові результати дослідження історії вітчизняної економічної думки XIX – початку XXI ст. у взаємозв’язку з господарською практикою та розвитком світової економічної науки; розкрито еволюцію теоретичних поглядів на джерела, соціально-економічні механізми та пріоритети економічного розвитку під впливом технологічного прогресу, екологічних обмежень, соціокультурних детермінант, ідеологічних та політичних імперативів, екзогенних викликів; представлено низку оригінальних концепцій українських вчених.

Презентація теми

Агропродовольчий розвиток України в контексті забезпечення продовольчої безпеки

Відділ форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі закінчив роботу над плановою науково-дослідною роботою “Агропродовольчий розвиток України в контексті забезпечення продовольчої безпеки” (науковий керівник теми – зав. відділу д.е.н. Шубравська О.В.).
Протягом періоду виконання науково-дослідної роботи відділом, відповідно до програми досліджень і річних робочих планів НДР, були здійснені такі найважливіші наукові розробки і отримані нові наукові результати:
вперше:
розроблені методичні рекомендації щодо визначення рівня концентрації сільськогосподарського виробництва, для чого використовується показник обсягу товарної продукції (виторгу) агровиробників. Пропонуються конкретні розміри такого виторгу, які дозволяють поділити всіх суб’єктів аграрного ринку на чотири групи з різним рівнем концентрації виробництва: мікро-, малі, середні та великі агровиробники. Здійснена оцінка впливу концентрації аграрного виробництва на його прибутковість; доведено, що сучасні процеси концентрації в аграрній сфері проходять шляхом розшарування агровиробників, тобто зростає кількість малих і великих підприємств і зменшується чисельність підприємств середніх розмірів;
запропонована система методичних положень і проведені розрахунки розмірів, структури та динаміки аграрного сегмента національного багатства, зокрема, розроблені авторські методики оцінки природних, людських і матеріальних ресурсів, що задіяні в агровиробництві. На цій основі розраховані інтегральні показники ресурсоозброєності та ресурсовіддачі в агросфері;
розроблена концептуальна модель економічно сталої агробіосистеми, встановлені її основні характеристики (додатна динаміка й низька коливність обсягів виробництва, раціональне поєднання рослинництва і тваринництва, оптимальні сівозміни, регіональна спеціалізація, диверсифікація видів економічної діяльності на селі, зростання питомого випуску продукції й частки органічного землеробства, використання природоохоронних і ресурсозберігаючих технологій тощо), запропоновані відповідні їм показники та обґрунтовані їх орієнтовні значення, досягнення яких свідчитиме про підвищення рівня сталості системи;
оцінено поточний стан розвитку вітчизняного агропродовольчого виробництва з позиції його економічної сталості на основі порівняння з відповідними нормативними значеннями та параметрами функціонування агропродовольчих систем розвинених країн з подібними до українських природно-кліматичними умовами. Встановлена невідповідність наявного ресурсного забезпечення вітчизняного сільгоспвиробництва та параметрів його поточного розвитку вимогам економічної сталості;
здійснено системний аналіз світової законодавчої практики інституалізації багатофункціональності сільського господарства шляхом винесення цього поняття на найвищій рівень ієрархічних норм – на рівень закону як інструменту досягнення сталого (самовідтворюючого, самовідновлюваного) розвитку галузі з правовим статусом основи функціонування сільськогосподарської системи;
виокремлено основні індикатори поширених у країнах ЄС методик оцінювання багатофункціональності сільськогосподарської галузі, що характеризують економічні, соціальні та екологічні аспекти її розвитку. На їхній основі доведена невідповідність вітчизняного сільського господарства вимогам концепції багатофункціональності за екологічними і соціальними індикаторами;
систематизовано негативні наслідки, зрушення та інституціональні розриви, що виникли у системі ресурсозабезпечення переробно-харчових підприємств агропродовольчого комплексу внаслідок руйнації планово-директивної моделі економіки та під впливом фінансово-економічної кризи й поширення глобалізації, та обґрунтовано комплекс передумов і принципів, врахування яких сприятиме ефективному функціонуванню галузі, встановлено необхідність запровадження тривалих договірних економічних відносин з основними постачальниками виробничих ресурсів;
на основі системного математично-статистичного аналізу тенденцій розвитку аграрного сектора розроблено комплекс економіко-математичних моделей для оцінювання аграрних страхових ризиків та оптимізації розподілу посівних площ за регіонами з урахуванням прогнозованої урожайності та оцінювання основних параметрів страхового ризику, що дозволяє підвищити ефективність та надійність оцінювання страхових ризиків і можливих втрат урожаю сільгоспвиробників.

Презентація теми Агропродовольчий розвиток у контексті забезпечення продовольчої безпеки

Про реформування місцевого самоврядування – читайте статтю головного наукового співробітника Інституту, д.е.н. Попової О.Л. у газеті “Дзеркало тижня” № 4 за 6 лютого 2015 р.

Реформуємо місцеве самоврядування “як у Польщі”: хто більше?

Ольга Попова 

 Ситуація із задекларованою владою реформою місцевого самоврядування в Україні виглядає революційною: “верхи не можуть, низи не хочуть”. 

Верхи, централізувавши ресурси та фінанси, не можуть фінансувати переважно за рахунок бюджетних коштів утримання навіть управлінського персоналу в нинішній, на їхню думку, – завеликій кількості сільських рад. А представники місцевих рад виступають проти об’єднання громад, мотивуючи це не лише позбавленням їх посад. Законопроект “Про добровільне об’єднання територіальних громад” просувається надто важко і поданий на повторне друге читання з вилученою статтею 12, яка передбачала наявність перспективного плану об’єднання територіальних громад, що мав розроблятися обласними державними адміністраціями і затверджуватися Кабінетом міністрів. Підкреслюється добровільність об’єднання, відсутність адміністративного тиску, стимулювання економічними важелями. Але чітко заявляється на високих рівнях, що “місцеву виборчу кампанію… маємо провести вже в рамках нових створених укрупнених громад” (DT.UA №1 2015 р.). Тобто до жовтня 2015 р. мають бути створені “нові укрупнені громади”.

У дискусіях прихильники реформування найчастіше послуговуються досвідом Польщі, де проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних. Тому варто порівняти хоча б середні показники масштабів самоврядних громад у них і в нас – їх населення, території тощо. Важливо акцентувати увагу на особливостях розселення у сільській місцевості, бо без цього “запозичення” і найбільш вдалої моделі може мати неочікувані наслідки для сільського розвитку. Хоча наведені параметри є “середньою температурою по госпіталю”, все ж таки кількісні критерії трохи упорядковують бачення.

Очільники й автори започаткованої в Україні реформи місцевого самоврядування стверджують, що будемо реформувати за прикладом Польщі. Справді, проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних у Польщі. У результаті її оформилася нова система управління, побудована на децентралізації влади. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (на українських теренах – район) і воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках. Модель влади змінилася на користь громад і реалізації їхніх прав на самоврядування. Фінансово самодостатнє місцеве самоврядування саме на базовому рівні змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад. Ефективне самоврядування стало поштовхом до соціально-економічного розвитку сільських громад і сіл.

На такі ж позитивні результати можна було б сподіватися і в Україні. Але…

Далі – на: http://gazeta.dt.ua/internal/reformuyemo-misceve-samovryaduvannya-yak-u-polschi-hto-bilshe-_.html

Актуальність соціокультурних параметрів економічної модернізації

Протягом травня-грудня 2014 р. відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України виконував І етап дослідження за темою «СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ» Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація соціокультурної сфери в Європі та Україні», який називається «Актуальність соціокультурних параметрів економічної модернізації».

Особливістю дослідження стало застосування соціокультурного підходу до вимірювання, оцінки та аналізу модернізації економіки України в сучасних умовах. Це дало можливість емпірично оцінити (з використанням методології Г. Хофстеде) культурні виміри потенціалу модернізації економіки України (вперше в розрізі регіонів), встановити вплив різних форм соціального капіталу на стратегії економічної адаптації, розкрити культурні чинники активізації підприємницьких намагань.

З презентацію результатів можна ознайомитись за посиланням.

Моніторинг соціально-економічних очікувань населення (за підсумками 2014 р.)

Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України тривалий час проводить соціологічні опитування, які відображають інформацію щодо динаміки самооцінок матеріального становища, розриву між бажаними та реальними доходами, поширеності тіньових доходів, суб’єктивного сприйняття соціальної структури суспільства, соціально-економічних оцінок і очікувань щодо власного матеріального становища та економічного розвитку.  В презентації представлена динаміка цих показників за весь період спостереження, крім цього наведені дані щодо довіри органам влади, а також поінформованості громадян щодо Програми дій Уряду.

З презентацію можна ознайомитись за посиланням.

Розробка модельних засобів для аналізу і прогнозування надійності роботи Об’єднаної енергетичної системи України

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над НДР «Моделювання та економічна оцінка забезпечення надійної роботи Об’єднаної енергетичної системи України при подовженні або виведенні з експлуатації діючих ядерних блоків АЕС»; ІІ етап: «Розробка модельних засобів для аналізу і прогнозування надійності роботи Об’єднаної енергетичної системи України» (науковий керівник теми – завідувач сектора, к.е.н. Подолець Р.З.

У  результаті виконання наукового дослідження авторським колективом на основі ліцензійного модельного засобу МАГАТЕ “WASP-IV” створено модельний оптимізаційний інструментарій для розробки, оцінки та аналізу сценаріїв довгострокового розвитку генеруючих потужностей ОЕС України з урахуванням забезпечення надійності її функціонування “WASP-Україна”. Особливості інструментарію полягають у детальному врахуванні структури генеруючих потужностей ОЕС України, комплексу технічних, економічних та екологічних параметрів їх роботи, можливості задавання критичних величин резервних потужностей та агрегованих показників надійності роботи енергосистеми. За допомогою розробленого модельного інструментарію “WASP-Україна” здійснено експериментальний модельний розрахунок базового сценарію розвитку генеруючих потужностей ОЕС України на період до 2030 року з урахуванням надійності її функціонування, зокрема агрегованих показників імовірності виникнення дефіциту активної електричної потужності в енергосистемі (LOLP) та величини незадоволених потреб споживачів у електроенергії (ENS). Результати розрахунку показали достатній рівень адекватності модельних оцінок перспективної структури генеруючих потужностей, виробництва електроенергії та надійності роботи ОЕС України (без урахування сучасних форс-мажорних обставин в енергетиці).

Інновації та соціально-економічний розвиток України

Відділ інноваційної політики, економіки та організації високих технологій завершив роботу над НДР «Основні проблеми та напрями інноваційного розвитку України у 2015-2020 рр.»

Робота є результатом комплексних досліджень фахівців з декількох наукових установ України (координуючі та загальнометодичні функції з виконання проекту були покладені на ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»). Поглиблено розуміння значення інновацій у відтворювальних процесах у сучасній економіці, виявлено соціально-економічні закономірності, що визначають динаміку інноваційного розвитку як на рівні держави, так і на рівні окремих компаній, зокрема показано, що в інноваційному типі розвитку динамізм змін досягає такого рівня, за якого риси, що характеризують мінливість стану, починають істотно переважати над рисами, що характеризують його стійкість. Показана роль національних інститутів розвитку в реалізації інноваційної політики в умовах кризи, в якій опинилася Україна. Проведено розрахунки динаміки основних показників інноваційного розвитку за останні двадцять років. Розроблено пропозиції щодо посилення впливу інновацій на модернізацію національної економіки завдяки формуванню національних інститутів розвитку, діяльність яких має бути орієнтована на досягнення пріоритетів інноваційного оновлення економіки, зокрема у фінансовій сфері: універсальні та спеціалізовані банки розвитку, експортно-імпортні банки, державні венчурні та лізингові компанії, інноваційні фонди, фонди і агентства регіонального розвитку тощо. Серед інноваційно орієнтованих національних інститутів розвитку інших типів особливо важливого значення повинні набути технопарки, промислові парки, бізнес-інкубатори, наукові центри, індустріальні парки, центри трансферу технологій, центри розвитку дизайну та інші, що сприятимуть розвитку інноваційної інфраструктури і переважно діятимуть на засадах підприємницької діяльності.

2015: нові ризики і можливості для банків України

3 лютого 2015 року відділ грошово-кредитних відносин Інституту за сприяння Громадської організації «Клуб банкірів» провели круглий стіл на тему: «2015: нові ризики і можливості для банків України».

У роботі круглого столу взяли участь провідні науковці Інституту, представники фінансового ринку, вчені-економісти, представники НБУ, ВРУ.

DSC_0018wВідкриваючи засідання круглого столу, академік НАН України В.М.Геєць акцентував на потребі правильної оцінки ризиків, орієнтації в складних процесах, які відбуваються в Україні.

Науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту, к.е.н. А.І.Шкляр представив доповідь на тему: «Ключові ризики та обмеження у діяльності банків у 2015 році» (з презентацією можна ознайомитись тут).

Найбільш гострі дискусії в ході круглого столу точилися при обговоренні проведення НБУ політики інфляційного таргетування та її зв’язку з девальвацією гривні.

DSC_0021WУ результаті зустрічі було досягнуто домовленостей про поглиблення співпраці Інституту з банківською спільнотою у напрямі пошуку шляхів вирішення актуальних проблем банків. Голова Клубу банкірів Людмила Мостова висловила щиру вдячність фахівцям відділу грошово-кредитних відносин Інституту за конструктивний діалог і експертну підтримку у вирішенні нагальних питань розвитку банківського сектора України. Наступну дискусію було запропоновано організувати у Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ.