Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Про національні особливості економічного прагматизму

В умовах невідворотності та швидкості процесів глобалізації традиційний поділ на ліберально-ринкову і регуляторно-адміністративну моделі економіки вже не є актуальним. У чистому вигляді жоден із двох підходів не спрацьовує. Зростання економіки в цілому і добробуту окремого індивідуума можливе при синергії економічних інструментів. У цьому і має полягати суть сучасного економічного прагматизму.

Наразі в Україні кризово-депресивний період концептуального вакууму змінюється загостренням ідеологічних протистоянь щодо подальших шляхів розвитку національної економіки між романтиками-лібералами та прагматиками-господарниками. Людям старшого покоління ця дискусія може нагадати концептуальні баталії між "фізиками" і "ліриками" у відлигових 60-х роках ХХ століття. Подібність хоча б у тому, що навіть якщо у такій дискусії й викристалізовувалося розуміння сторонами життя та свого місця у ньому, їхні позиції все одно були позбавлені практичного сенсу через ідеалістичний максималізм. У концептуальному дискурсі між економістами також стикаються два однаково спрощені (механістичні) підходи, кожен з яких у чистому вигляді є малопродуктивним.

Більше читайте у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. Я.А.Жаліла  “Про національні особливості економічного прагматизму“, опублікованій  у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 24 грудня 2016. р.

Continue Reading

На порозі — олігархічний ренесанс?

У популярній нині чорно-білій палітрі громадських оцінок національна економіка досі сприймається як така, що перебуває у глибокій кризі. На повідомлення про позитивні тренди реагують здебільшого з іронією або принаймні з недовірою, що й не дивно: їхній вплив на якість життя пересічного українця залишається практично невідчутним.

Між тим слід зважати на те, що нова хвиля економічного зростання вже не надійде ззовні, як це було у 2006-му чи 2010 р., умови для його відновлення потрібно буде ретельно вибудовувати. Тому для фахівців ці тренди мають важливе значення: вони дають змогу побачити картину майбутнього зростання, коригувати його якість, вчасно підхопити вплив сприятливих чинників. І найближчими роками саме державна політика зростання визначатиме довгострокові, на наступні десятиліття, характеристики розвитку національної економіки та суспільства в цілому. Більше читайте  у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н  Я.А.Жаліла  “На порозі — олігархічний ренесанс?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  3  грудня 2016 р.

Continue Reading

Чи скористається Україна «вікном можливостей» для модернізації та інвестицій?

Таке «вікно можливостей» може відкрити для України Паризька кліматична угода. Проте, як зазначали учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі 2 листопада 2016 р., спрогнозувати, чи скористається ним Україна, важко.

DSC_3242-825x400К.е.н., старший науковий співробітник ДУ «Інституту економіки та прогнозування НАН України» О.А. Дячук, який був серед учасників дискусії, повідомив, що Інститут і Міністерство енергетики та вугільної промисловості України вже розробили проект енергетичної стратегії для України до 2050 року. Основні цілі стратегії – підвищення енергоефективності, більша частка відновлюваних джерел енергії і зниження викидів парникових газів.

«Зменшення викидів парникових газів – це не просто скорочення споживання вуглецевмісних ресурсів – нафти, газу, вугілля тощо. Це, у першу чергу, модернізація нашої економіки, зокрема енергетики, шляхом підвищення ефективності та використання «зелених» технологій», – наголосив він.

Більше читайте тут

Continue Reading

Національний банк України: час справжніх реформ

У запалі чергової метушні та владної "міжусобиці" навколо банківського Олімпу чомусь щоразу забувається питання про те, а ЯКИЙ САМЕ Національний банк потрібен Україні? Тим часом система функціонування НБУ як центрального банку держави потребує не лише подальшого вдосконалення, а й серйозного реформування – як функціонального, так і організаційного. І ця проблема набагато важливіша, аніж спір щодо персоналій. Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ІЕПр НАНУ О.М.Шарова «Національний банк України: час справжніх реформ», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 22 жовтня 2016 р.

Continue Reading

Курсова лихоманка: пауза між рецидивами

Валюта, як відомо, — відображення економіки. Тому про хвороби гривні говорити, здавалося б, немає сенсу: про них і так усе давно зрозуміло.  Остання курсова лихоманка, що струсонула ринок напередодні виділення МВФ третього, "вимученого", траншу, — ще одне тому підтвердження: нічого нового. Ні по суті, ні за реакцією. Проте дивує одностайний висновок — стрибок курсу (з 24,8 до 26 грн/дол. і вище) був очікуваним. Чому так говорять експерти, зрозуміло. А от те, що за ними повторюють регулятори, вражає. Оскільки це, по суті, їхня власна оцінка своєї колективної роботи і якості наших реформ.

Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Курсова лихоманка: пауза між рецидивами”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  24 вересня 2016 р.

Continue Reading

Шкідливі звички і залежність української молоді – соцопитування в рамках ESPAD

83,4% українських учнів хоча б один раз упродовж життя вживали якісь алкогольні напої. Для 15-річних цей показник становить 78,4%, а серед 16- та 17-річних наближається до 85%. А кожен дванадцятий підліток уперше спробував викурити сигарету у віці 9 років або раніше. Такі результати показало соціологічне опитування "Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні" у 2015 році в рамках міжнародного проекту "Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин" (ESPAD – European School Survey Projecton Alcohol and Other Drugs, www.uisr.org.ua/espad), результати якого 20 вересня 2016 р. в українському інформагентстві УНІАН презентувала канд. соціол. наук, завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», координатор проекту ESPAD в Україні О.М.Балакірєва. Цього ж дня у Лісабоні було презентовано міжнародний звіт ESPAD–2015 р. (www.espad.org.)

 

Continue Reading

Чи врятує Україну третій транш МВФ?

Ще один транш кредиту МВФ Україні цього року отримати нереально – таку думку висловила на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA  16 вересня 2016 р. к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України О.О. Сльозко. Більше читайте тут: http://ru.golos.ua/ekonomika/esche_odin_transh_mvf_do_kontsa_goda_ukraine_poluchit_nerealno__ekonomist_3822  http://ru.golos.ua/ekonomika/v_byudjet2017_vklyuchili_staryie_finansovyie_planyi_poetomu_ekonomicheskogo_chuda_ne

 

Continue Reading

Навіщо нам гроші МВФ?

Вітчизняні реформи не можуть не дивувати — під їхній акомпанемент уже виросло перше покоління незалежної України, яке тепер оббиває пороги посольств західних країн і Китаю.  Рецепти ж реформ не змінюються. Змінюються їхні провідники. Сьогодні вони докоряють своїх попередників за незнання англійської мови.

Програма з МВФ, однак, буксує — третій її транш планувався ще минулого вересня. Але тоді не склалося в основному через бюджетно-фінансові проблеми. Потім затріщала парламентська коаліція, став очевидним провал податкової реформи, а бюджет-2016 зуміли зверстати лише під Новий рік. У січні, через війну та кризу, депутати й топ-чиновники добряче відпочили. У лютому ж парламент визнав роботу уряду незадовільною. Меморандум із ним МВФ переглядати не став.

 Новий уряд здавався налаштованим рішуче. Один із перших його кроків став і найбільш радикальним — для всіх споживачів було встановлено єдину ціну на газ. Ця ринкова атака мала розблокувати програму розширеного фінансування (EFF). Тим паче що вона нас до того й не зобов'язувала. Однак МВФ цей радикалізм оцінив по-своєму — місію в Київ відправив, але грошей... не дав. Більше читайте у статті  д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Навіщо нам гроші МВФ?“, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 27 серпня 2016 р.

Continue Reading

Brexit: привиди індустріального минулого і виклики реформ для України

Референдум про членство Великої Британії в Євросоюзі, що завершився перемогою прибічників Brexit, яскраво продемонстрував відсутність консенсусу в британському суспільстві щодо подальшого шляху його розвитку.  Аж ніяк не применшуючи значущості нинішніх проблем занадто бюрократизованого і зарегульованого Євросоюзу серед мотиваторів заперечення британцями євроінтеграції, все ж таки незайвим буде поглянути на проблему в історичному контексті. Річ у тім, що в Brexit-2016 дивним чином спливають привиди, здавалося б, давно забутих протиріч індустріальної "молодості" Об'єднаної Європи, дуже актуальних і для сьогоднішньої України. Більше читайте у статті старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці   Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігової  Brexit: привиди індустріального минулого і виклики реформ для України”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна”  20 серпня 2016 р.

Continue Reading

Чи можливий успішний Донбас без промисловості?

8 серпня 2016 р. одним з гостей студії радіопрограми «Донбас.Реалії» на «Радіо Свобода», присвяченій темі «Чи можливий успішний Донбас без промисловості?»,  була старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігова. Слухайте більше  тут

Continue Reading