Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь у заході високого рівня «Енергетичне та кліматичне врядування в Україні – на шляху до зеленої відбудови» у Брюсселі (Бельгія), на якому 21 березня 2024 року Європейській Комісії було представлено проєкт Національного плану з енергетики та клімату України (НПЕК).

Зустріч "Енергетичне та кліматичне врядування в Україні – на шляху до зеленої відбудови" відбулася за участі

• єврокомісара з енергетики Кадрі Сімсон
• першого віцепрем’єр-міністра України – Міністра економіки України Юлії Свириденко (онлайн).

Проєкт НПЕК представили

• заступник Міністра економіки України Олексій Соболев
• заступник Міністра енергетики України Світлана Гринчук
• президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко 

Від Інституту економіки та прогнозування НАН України на заході були присутні

• завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Роман Подолець
• провідний науковий співробітник цього сектору кандидат технічних наук Олександр Дячук (світлина нижче)

Під час підготовки НПЕК фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України відповідальні за моделювання і прогнозування розвитку української енергетики й динаміки викидів парникових газів, комплексне оцінювання внеску впровадження широкого набору заходів із декарбонізації, розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності тощо у досягнення міжнародних зобов’язань України в рамках Енергетичного співтовариства, європейської інтеграції (зокрема, Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони) і Паризької кліматичної угоди 2015 року. Для цього вони використовують розроблену в Інституті модель TIMES-Україна, яку створили для оцінювання динаміки енергетичної системи у довгостроковій перспективі. Останніми роками Інститут економіки та прогнозування НАН України застосовує та розвиває цю розробку у співпраці з національними лабораторіями США, зокрема з

• Pacific Northwest National Laboratory
• National Renewable Energy Laboratory
• Argonne National Laboratory
• Lawrence Berkeley National Laboratory

Українська команда розробників НПЕК зустрілася також із представниками Генерального директорату Європейської Комісії з енергетики. Основна дискусія зосереджувалася на доопрацюванні проєкту НПЕК відповідно до вимог Європейського Союзу, а також обміні знаннями, зокрема щодо додаткових заходів із декарбонізації економіки України. Крім того, з ініціативи Інституту економіки та прогнозування НАН України обговорювалися проблеми і попередні результати моделювання для НПЕК.

Нагадаємо, першу версію проєкту НПЕК Україна представила у грудні 2023 року на конференції ООН зі зміни клімату COP28 в Об’єднаних Арабських Еміратах. 14 лютого 2024 року Міністерство економіки оприлюднило проєкт НПЕК для широкого обговорення. Запрошуючи до обговорення тексту проєкту, заступник Міністра економіки України Олексій Соболев наголосив, що Національний план з енергетики та клімату України є стратегічним документом, спрямованим на узгодження енергетичної та кліматичної політики для забезпечення сталого розвитку й відновлення економіки України. За його словами, розроблення подібних документів – це вимога до всіх країн – членів ЄС і договірних сторін Енергетичного співтовариства, а не лише до України. Як зазначив урядовець, розроблення НПЕК і його подальша реалізація є одним із важливих завдань для набуття Україною членства в Європейському Союзі, а його виконання стане фундаментом для «зеленого переходу» і відкриє для українців значні бізнес-можливості, зокрема в енергетичному секторі, переробній промисловості, виробництві зеленої сталі та інших галузях.

Серед цілей декарбонізації у Національному плані з енергетики та клімату України:

• скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року (це збігається з амбітною метою, заявленою в Оновленому національно визначеному внеску України до Паризької Угоди НВВ2)
• досягнення кліматичної нейтральності енергосектору до 2050 року та всієї економіки до 2060 року
• виведення з експлуатації вугільної генерації до 2035 року
• скорочення викидів метану на 30% до 2030 року від рівня 2020 року
• досягнення частки відновлюваних джерел енергії у структурі загального кінцевого енергоспоживання на рівні 27% у 2030 році (2020 року цей показник становив 9%)
• досягнення частки відновлюваних джерел енергії  у загальному виробництві електроенергії на рівні 25% до 2030 року
• досягнення частки альтернативних джерел енергії (відновлюваних джерел енергії та вторинних енергетичних ресурсів) у виробництві теплової енергії на рівні 30% у 2025 році та 40%у 2035 році
• збільшення рівня застосування альтернативних видів палива (біопалива чи його сумішей із традиційним паливом) і електроенергії (виробленої як з традиційних, так і з відновлюваних джерел) у транспортному секторі до 50% до 2030 року

Презентація проєкту Національного плану з енергетики та клімату України у Брюсселі