Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Куди ведуть нашу країну залізничні колії?

Здобувши на початку 90-х років минулого століття незалежність, Україна стала володаркою однієї з найрозвиненіших у Європі мереж залізниць. Крім того, залізниця мала досить високорозвинену виробничу інфраструктурувисокоосвічений управлінський апарат і технічно грамотний обслуговуючий персонал.

Що сталося у результаті реформування залізничної транспортної інфраструктури за 30 років та необхідні кроки щодо оздоровлення УЗ окреслено у статті к.е.н., старшого наукового співробітника О.Б.Піріашвілі “Куди ведуть Україну залізничні колії”, розміщеній на  сайті  zn,ua 13 вересня 2021 р.

Як нам запобігти процесам деаграризації землекористування

В умовах глобалізації та лібералізації економічних відносин у багатьох регіонах світу активізуються процеси, що мають негативні впливи на аграрне землекористування, сільський уклад і сільський розвиток, проявляючись через зниження участі сільського населення у процесах місцевого економічного розвитку, ресурсокористування, контролю за земельними ресурсами. В Україні схожі питання останнім часом розглядаються переважно в контексті земельної реформи, ринку землі та пов’язаних із цим ризиків. Прив’язка до найактуальніших вітчизняних проблем у земельних відносинах є зрозумілою, але частково звужує можливості усвідомлення широкими колами громадянського суспільства та представниками влади наявних різнопланових ризиків, які часто розглядаються однією стороною політичних дискусій як “надумані” аргументи опонентів вільного ринку землі, тоді як інша сторона часто бачить варіанти вирішення цих проблем виключно через додаткові обмеження та врегулювання питань ринкового обігу сільськогосподарських земель.

В аналітичній записці “Нова європейська реальність у землеволодінні та землекористуванні”,  підготовленій співробітниками відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за редакцією д.е.н., член-кореспондента НАН України О.М. Бородіної, проблеми аграрного землекористування, господарського та ринкового руху сільськогосподарських земель розглядаються на прикладі держав ЄС із кількох причин. З одного боку, ми хочемо показати, що ці проблеми не є виключно наслідком ринкових трансформацій, властивих насамперед менш розвиненим країнам, де відбулися значні трансформації аграрних економічних систем, хоча в ЄС гострота цих проблем, звісно, є вищою саме для східноєвропейських членів спільноти. Тому ризики для України існуватимуть об’єктивно і незалежно від рівня врегулювання вітчизняного ринку землі, і це підтверджується наявністю таких проблем у “старих” членах Євросоюзу з відносно ефективними системами регулювання ринкового обігу земель. З іншого боку, ми аргументуємо, що навіть за наявності багатьох запобіжників та додаткових регуляторів у “нових” державах Євросоюзу активізувалися небажані процеси деаграризації землекористування, де воно є невід’ємною частиною сільського укладу, відбувається відчуження сільського населення від процесів використання місцевих ресурсів тощо. Україні слід враховувати наявність аналогічних ризиків при розробленні державної політики, відмовившись від сприйняття таких ризиків виключно як “заполітизованих” у ході дискусій про варіанти розвитку вітчизняної земельної реформи.

“Грошова глобалізація”: дослідження про вплив грошей як політекономічної категорії на процес глобалізації економіки

27 липня 2021 р. у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбулася презентація монографії «Грошова глобалізація» головного наукового співробітника Інституту, д.е.н., професора О. М. Шарова. 

В обговоренні взяли участь академіки НАН України В.М. Геєць, А.А. Гриценко, Т.І.Єфіменко, члени-кореспонденти НАНУ, д.е.н. С.О. Кораблін та В.Р. Сіденко, ректор Київського національного економічного університету, д.е.н. Д.Г. Лук’яненко, члени Ради Національного банку України, д.е.н. В.В. Козюк (Західноукраїнський національний університет) та О.І. Петрик (Українська академія банківської справи НБУ), д.е.н. Н.М. Шелудько, О.О. Борзенко, З.О. Луцишин, інші відомі фахівці у сфері міжнародних економічних відносин та грошового обігу.

Учасники відзначили значення та актуальність теми монографії «Грошова глобалізація» та глибину занурення в деякі проблеми, які раніше не знаходили відповідного аналізу у вітчизняній науковій думці. Зокрема, віце-президент Української асоціації економістів-міжнародників,  професор Г.В. Сігуа назвав проблему трансформації грошей ключовою темою економічної науки.

Один із наукових рецензентів монографії, член-кореспондент НАН України, д.е.н. С.О. Кораблін відзначив оригінальність авторського викладення багатого історичного матеріалу та рекомендував використовувати монографію як навчальний посібник для студентів відповідних спеціальностей. Учасники заходу також підкреслювали важливість поєднання історичного та філософського підходу автора при аналізі процесу грошової глобалізації.

Обговорення монографії переросло в наукову дискусію з питань сучасної ролі грошей та грошово-кредитної політики , що загалом було відзначено як вміння автора підняти дійсно важливі проблеми, які мають неминущий характер незалежно від часу. Підводячи підсумки обговорення, директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.М. Геєць акцентував увагу на наявності ще багатьох проблемних питань у дослідженні сутності сучасних грошей і побажав автору та усім колегам наснаги та наполегливості в майбутніх наукових дослідженнях.

Зі змістом та фрагментами монографії можна ознайомитися тут

Оскільки монографія вийшла друком у видавництві Верховної Ради України («Парламентське видавництво»), зацікавлені організації та навчальні заклади можуть замовити її там : radabook.com/книжкові-видання/1569-олександр-шаров-грошова-глобалізація (тел.: (044) 272-24-77; факс: (044) 272-10-18; e-mail: radabook@gmail.com)

Чи отримаємо черговий транш від МВФ?

Наразі досягнуто компромісу щодо низки питань між Україною та Міжнародним валютним фондом. Чи отримає Україна черговий транш від МВФ?

До обговорення цього питання у програмі “Економ-варіант” із ведучим Сергієм Сулимом на Українському радіо 11 липня 2021 р.  долучився д.е.н.,  завідувач  відділу фінансів реального сектору В.В. Зимовець.

Слухайте більше тут

Проблеми кліматичних змін в Україні та як їх вирішувати у правовому полі

У 2021 р. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у співпраці з Центром міжнародного права сталого розвитку (CISDL), міжнародною Ініціативою з питань кліматичного права та управління, Кембриджським центром з управління навколишнім середовищем, енергетикою та природними ресурсами (CEENRG) при Кембриджському університеті та науковцями-юристами з Університету Макгілла, а також з експертами з України та інших країн завершили виконання дослідницького проєкту щодо юридичних заходів у досягненні національно визначених внесків у певних юрисдикціях. Один зі співавторів цього проєкту щодо України став провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, к.т.н. Олександр Дячук.

Кінцевий звіт проєкту “Правова оцінка реалізації Паризької угоди з метою мобілізації інвестицій у адаптацію та стійкість до змін клімату: огляд міжнародного права з фокусом на передову практику та вивчення ситуації в Україні” у світлі міжнародного публічного права аналізує такі проблеми:

– правові, регуляторні та інституційні заходи, які вжито для виконання зобов’язань, що випливають із Паризької угоди, з урахуванням ключових секторів та пріоритетів, визначених у НВВ України;

– роль реформ у сфері законодавства та виконавчих практик у досягненні глобальних цілей щодо підвищення адаптації та стійкості відповідно до Паризької угоди та результатів кліматичних перемовин у м. Катовіце (Республіка Польща);

– огляд кращих юридичних практик та аналіз окремих практик зарубіжних країн, які можуть стати для України керівними у досягненні адаптації та стійкості;

– ключові виклики та можливості для України тощо.

Звіт спрямований на формування реалістичних, юридично точних рекомендацій, що підтримують зусилля стосовно залучення ключових осіб, які приймають рішення, експертів та зацікавлених сторін до стимулювання масштабних інвестицій задля адаптації та стійкості до зміни клімату.

Під час комплексного дослідження окремих держав, де особливу увагу було приділено Україні, виділено п’ять ключових елементів інноваційного кліматичного законодавства та практики управління.

Детальніше див. тут

Усі ці п’ять ключових елементів правової та інституційної бази, які допоможуть із вирішенням проблем кліматичних змін в Україні, наведено у матеріалах звіту щодо тематичного дослідження по Україні.

Проблеми, пріоритети та перспективи сталого розвитку в ХХІ столітті

20–21 травня 2021 р. у дистанційному форматі відбулася XIV міжнародна науково-практична конференція «Проблеми, пріоритети та перспективи сталого розвитку в ХХІ столітті», співорганізатором якої став ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Основний організатор заходу – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, співорганізатори: Інститут економіки промисловості НАН України, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України», Комратський державний університет, Інститут економіки НАН Білорусі, Державний економічний університет у Познані.

До складу оргкомітету конференції від Інституту увійшли д.е.н., завідувач відділу економічної історії В.В. Небрат та д.е.н., професор, головний науковий співробітник відділу економічної історії Н.А. Супрун. На пленарному онлайн-засіданні виступили д.е.н., професор О.Л. Попова із титульною доповіддю про вплив європейського «зеленого» курсу на агропродовольчий сектор України та д.е.н. Небрат Вікторія Василівна, яка представила цікавий історико-економічний екскурс щодо соціально-відповідальних інвестицій у землекористуванні. Особливості реалізації цілей сталого розвитку в українських містах і ОТГ розкрив у своєму виступі молодший науковий співробітник Інституту А.О. Семенюк. У роботі конференції також взяли участь д.е.н. Л.В. Молдаван, д.е.н. Н.А. Супрун, к.е.н. Т.Л. Боднарчук, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н. Л.В. Дідківська, к.е.н. О.М. Кушніренко, к.е.н. Т.О. Сливка, к.е.н. О.М. Стасюк Під час виступів та дискусій були обговорені актуальні питання інноваційних орієнтирів економічного розвитку, цифровізації суспільства, трансформації ринку праці в контексті цілей сталого розвитку та ін.

Іван Васильович Вернадський – вчений -економіст – 200 років від дня народження

Цьогоріч виповнюється 200 років від народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884) – вченого-економіста, громадського і державного діяча, професора кафедри політичної економії та статистики Київського університету Святого Володимира, публіциста і видавця, батька академіка Володимира Вернадського. Беручи до уваги роль Івана Вернадського як науковця і педагога у формуванні академічної традиції, непересічне значення його доробку для розвитку економічної науки, відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступив з ініціативою щодо вшанування пам’яті видатного вченого-економіста з нагоди 200-річчя від дня  його народження.

19 травня 2021 року в онлайн-форматі з використанням платформи Zoom відбулося пленарне засідання науково-практичної конференції «Іван Вернадський – учений-економіст, педагог, громадянин». Співорганізатори заходу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (економічнийфакультет, кафедра економічної теорії, макро- і мікроекономіки); ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (кафедра економічної теорії, Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського). Мета конференції –сучасне осмислення інтелектуальної постаті Івана Вернадського у контексті історичного минулого та сьогодення економічної науки; аналіз актуальності, новаторства та потенціалу його ідей; розкриття громадянської позиції та ролі вченого в соціально-економічних перетвореннях, формуванні нової генерації науковців, подвижників суспільних реформ.

У засіданні взяли участь понад 30 учасників  – фахівців у галузі економічної теорії та історії економічної думки, дослідників української інтелектуальної спадщини з Києва, Львова, Одеси. Луцька, Камянця-Подільського.

Докладніше читайте тут

За матеріалами конференції готується до друку збірник тез доповідей та спеціальний розділ у фаховому періодичному виданні «Історія народного господарства та економічної думки України» (випуск 54).

Продовженням роботи конференції став мобільний семінар «Університет св. Володимира у міському просторі Києва (1834–1863 рр.)», що відбувся 21 травня 2021 р. Семінар проводив фахівець з історії Київського університету, доктор філософії Тарас Самчук. Його учасники – науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України, викладачі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та Київського національного університету імені Тараса Шевченка долучилися до просторового вивчення економічної історії та, зокрема, познайомилися з основними локаціями, де проходило навчання та викладацька діяльність Івана Вернадського.

Роль держави в умовах сучасних глобалізаційних викликів

19 травня 2021 р. у Zoom-форматі відбулося засідання міжнародної дискусійної платформи «Трансформація функцій держави в умовах глобалізації», організованої сектором міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“. Мета засідання полягала у конструктивному обміні думками щодо місця та ролі держави в організації суспільного життя, з’ясуванні особливостей державного регулювання соціально-економічного розвитку різних країн в умовах пандемії COVID-19, формулюванні нових ідей та підходів стосовно модернізації функцій держави під впливом викликів глобалізації, цифровізації, екологізації та демографічних змін.

Міжнародний науковий захід об’єднав майже 40 учасників – представників наукових, управлінських, дипломатичних, викладацьких та експертних кіл з різних країн світу (України, Китаю, Великої Британії, Румунії, Молдови, Азербайджану, Грузії, Казахстану).

Роботу міжнародної дискусійної платформи розпочали заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, чл.-кор. НАН України Андрій Гриценко та головний модератор заходу – завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту, д.е.н., проф. Олена Борзенко.

Більше про роботу міжнародної дискусійної платформи читайте тут

За підсумками проведення міжнародного наукового заходу учасниками вироблено відповідні рекомендації стосовно забезпечення ефективності трансформаційних змін у національних системах державного управління в умовах глобальних викликів.

Зважаючи на плідне наукове спілкування учасників заходу, заплановано продовження засідань міжнародної дискусійної платформи та розширення кола осіб, залучених до її роботи.

Збірник наукових доповідей (в електронному форматі), презентованих під час проведення міжнародної дискусійної платформи «Трансформація функцій держави в умовах глобалізації», буде розміщено на сайті Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Як допомогти фермерам купувати землю

З 1 липня фізособи зможуть продавати та купувати землю. В одні руки можна буде купити не більше 100 га. З 2024 року купувати землю зможуть юридичні особи, тобто великі аграрні холдинги матимуть змогу повноцінно вступити у гру.

Про те, як уможливити купівлю землі саме фермерами, – читайте в інтерв’ю  д.е.н., професора, головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Л.В. Молдаван  “ Перед продажем земель мусимо запустити кредитну кооперацію для селян”    (Укрінформ  від 10.05.2021).

Земельна реформа і права людини

Земля – це спільне багатство, яке продукує необхідні для виживання засоби: воду та їжу, місце проживання і ресурси для рекреації. Вона є гарантом збереження біорізноманіття, здоров’я, екологічної безпеки і місця для життєдіяльності. Вона нерухома, невідновлювана і невід’ємно пов’язана із людьми та живими спільнотами. Протягом усієї історії людстваземля розглядалася не лише як фактор виробництва, а й як унікальне соціальне благо для її власника.

У 1940-х роках земельні реформи у багатьох країнах світу були зумовлені необхідністю відновити суспільну справедливість і права людини, зневажені політикою колоніалізму. Ці реформи, підтримувані сильною політичною волею, мали велику спільну мету — швидке скорочення масштабів бідності та нерівності, звільнення селян від політичної влади поміщиків та їхньої монополії на ринках землі, праці та капіталу. В наукових колах такі земельні трансформації мають назву егалітарна (перерозподільна) соціально орієнтована земельна реформа.

З початку 1980-х років у багатьох країнах курс земельних реформ став змінюватися відповідно до проголошеної нової концепції земельних трансформацій: ринок — це найефективніший механізм розподілу землі та визначення ефективного власника. Перехід цей відбувався під зовнішнім тиском, тому що на міжнародній арені виокремилася значна частина країн (особливо серед країн, що розвиваються), які через тривалий економічний спад накопичили значні борги перед економічно розвиненими промисловими державами світу. Країни-боржники не могли отримати нових запозичень без підписання угоди з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком щодо повернення боргів на основі тимчасової лібералізації ринку. Країнам-боржникам було запропоновано пакети програм, які передбачали абсолютну дерегуляцію ринків, у тому числі ринку землі.

Два підходи до земельної реформи різняться їхніми цільовими установками. Егалітарна реформа основним пріоритетом визначає швидке зменшення масштабів бідності в сільській місцевості та розвиток здібностей набувачів землі для нарощення їхнього потенціалу для імплементації у загальносуспільний контекст. Ринково орієнтована земельна реформа ставить за мету економічну ефективність розподілу ресурсів на ринкових засадах, щоб забезпечити зростання орієнтованого на експорт сільського господарства. Іншими словами, в центрі егалітарного підходу — людина, а в центрі ринкового — економіка.

Читайте більше у статті д.е.н., чл.-кор. НАН України, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  О.М.Бородіної “Земельна реформа і права людини”, розміщеній на  сайті zn,ua  16.04.2021 р.

-->