Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Сценарії відновлення української економіки

Про те, яких збитків завдає українській економіці російська агресія, та які перспективи та можливості її відновлення у програмі «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України В.П. Семиноженко) для YouTube-каналу Національної академії наук України 11 липня 2022 року розповів заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін.

Дивіться відеосюжет

Які кроки потрібно зробити щодо формування нової євроорієнтованої агропродовольчої системи України

Зліва направо: В.Шеремета, В.Гончаренко, В.Крупін (ПАН), О.Бородіна

На засідання Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, що відбулося 21 червня 2022 р. за ініціативи Польської академії наук було запрошено завідувачку відділу економіки та політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, члена-кореспондента НАН України, професора О.М. Бородіну. Вона представила результати досліджень відділу у своїй доповіді “Сільське господарство України у стані війни: уроки для суспільства та політиків”. Метою зустрічі стало ознайомлення присутніх із проблемами українського агропродовольчого сектора у зв’язку з російською агресією для відпрацювання спільних рішень з урахуванням потенціалу польського сільського господарства, а також розроблення пропозицій щодо формування нової євроорієнтованої агропродовольчої системи України в період післявоєнної відбудови з урахуванням досвіду євроінтеграції польського сільського господарства.

Польську сторону на засіданні представляли виробники сільськогосподарської продукції Польщі, співробітники Міністерства сільського господарства та сільського розвитку (MARD), співробітники Міністерства закордонних справ (МЗС), науковці Інституту сільського та аграрного розвитку Польської академії наук (IRWiR PAN), представники офісу Президента Польщі. Українську сторону – професор Олена Бородіна, президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Юлія» Віктор Гончаренко, перший віце-президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Геркулес» Віктор Шеремета.

По центру – Я.К. Ардановський

Голова Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, ексміністр сільського господарства і села Польщі Ян Кшиштоф Ардановський подякував Польській академії наук, директору Інституту аграрного і сільського розвитку (IRWiR PAN) Моніці Станни за ініціативу організації зустрічі з представниками української науки та громадянського суспільства. Міністр висловив солідарність з українським народом, який зараз зазнає величезних людських та економічних страждань і втрат. Я.К. Ардановський заявив про готовність підтримувати дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво і запевнив у готовності до двосторонньої співпраці з українськими фермерами, зауваживши про необхідність встановлення на цій основі довгострокового політичного партнерства та економічних зв’язків.

Публікація на сайті НАН України

Проєкт економічного відродження України отримав міжнародну підтримку

Звернення директора Інституту економіки та прогнозування НАН України академіка НАН України Валерія Гейця до закордонних колег із пропозицією щодо широкої співпраці продовжує привертати увагу потенційних партнерів. Після позитивного рішення італійських вчених-футурологів стосовно спільних досліджень, у тому числі підготовки Програми економічного повоєнного відродження України (http://ief.org.ua/?p=12190), наміри стосовно підтримки цього проєкту висловили представники ділових кіл. Зокрема, керівництво Міжнародного центру з питань створення зелених робочих місць та сталого розвитку (GJASD International, Швейцарія, представник інституту – див.: https://www.gjasd.org) звернулося з пропозицією надання такої підтримки до Женевськoï торгово-промисловoï палати (Chambre de commerce, d’industrie et des services de Genève – https://www.ccig.ch), Генеральний директор якої, пан Вінсент Субіліа (Vincent Subilia), висловив свою зацікавленість у такій співпраці і запропонував провести у липні спеціальну зустріч з керівництвом GJASD International для обговорення ïx участі у світлі рішень Міжнародної конференції з питань відновлення України, яку буде проведено в м. Лугано (4–5 липня 2022 року, Швейцарія (https://interfax.com.ua/news/general/834202.html).

Пан Вінсент Субіліа, Генеральний директор Женевськoï торгово-промисловoï палати

Враховуючи високий авторитет Женевськoï торгово-промисловoï палати (що наступного року виступатиме співорганізаторрм Всесвітнього форуму торговельних палат), така підтримка може відіграти велику роль у забезпеченні солідарності міжнародного бізнесу для повоєнного відновлення економіки України. Особливого значення ця підтримка набуває з урахуванням ініціативи Президента Швейцарської Конфідерації Ігнаціо Кассіса стосовно проведення вже зазначенoï вище Міжнародної конференції з питань відновлення України.


Його Високіcть Князь Ліхтенштейну Мікаел

На цьому наголошувалося під час ділової зустрічі з президентом-засновником Aналітичного центру геополітики Князівства Лiхтенштейн (GIS), Князем Ліхтенштейну Мікаелом (HSH Prince Michael von und zu Liechtenstein), який особисто постійно надає аналітичні коментарі стосовно ситуації в Україні (Ukraine in focus – GIS Reports (gisreportsonline.com)

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України – лауреати премії ім. М.І. Туган-Барановського

15 червня 2022 р. на сесії Загальних зборів Національної академії наук України  відбулося урочисте вручення дипломів лауреатів Премії НАН України імені видатних учених України. Високу нагороду за видатні наукові роботи в галузі економіки Премію імені М.І. Туган-Барановського присуджено дослідницькому колективу відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування у такому складі:

Небрат Вікторія Василівна доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;

Супрун Наталія Анатоліївна – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки  та прогнозування НАН України»;

Горін Назар Олегович – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки  та прогнозування НАН України».

Цикл праць «Історичні детермінанти економічного розвитку України», відзначений Премією, спрямований на вирішення актуальних наукових проблем розроблення концептуально-методологічних підходів, теоретичних положень та історико-економічних узагальнень щодо обґрунтування історичних умов, інституційних детермінант, наскрізних тенденцій та загальних закономірностей трансформації господарства України у тривалій історичній ретроспективі – як чинника сучасних особливостей, характеристик і ризиків економічного розвитку України. До циклу праць увійшли такі публікації 2017–2021 рр., об’єднані спільною проблематикою:

Монографії:

  1. Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин : монографія / В.В. Небрат, Н.О. Горін та ін.; за ред. д.е.н. В.В. Небрат ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2021. 528 с. ISBN 978-966-02-9618-3
  2. Підприємництво в Україні: історико-інституційний аналіз : монографія / [В.В. Небрат, Н.А. Супрун та ін.] ; за ред. д.е.н. В.В. Небрат; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2019. 532 c. ISBN 978-966-02-9095-2
  3. Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого : [монографія] : у 2-х т. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Наталії Супрун ; [НАН України, Ін-т економіки та прогнозування]. Київ : Наукова думка, 2017, 2019. ISBN 978-966-00-1603-3.

Т. 1 : Теорія розвитку економічних систем / О. В. Клішова, Н. А. Супрун. 2017.  349 с.; Т. 2 : Вибрані праці / уклад. й упоряд.: О. Клішова, Н. Супрун. 2019. 346 с.

Статті у наукових журналах:

  1. Небрат В.В. Теоретичні основи дослідження інституційної трансформації економіки. Економічна теорія. 2017. № 2. С. 34–49.
  2. Небрат В.В. Формування національного підприємництва та зовнішньоторговельних зв’язків України (XVI–XVII ст.). Економіка України. 2017. № 8. С. 73–85.
  3. Небрат В.В. Розвиток підприємництва в Україні: історичні детермінанти та перспективи. Економіка і прогнозування. 2017. № 3. С. 40–156.
  4. Горін Н.О. Вплив урбанізації на поширення духу підприємництва на українських теренах в період Середньовіччя. Sciences of  Europe. 2018. № 4. С. 24–28.
  5. Небрат В.В., Гордіца К.А., Горін Н.О. Структурні та фінансові ризики капіталізації землі: уроки вітчизняної історії. Економіка і прогнозування. 2020. № 3.С. 75–96.

У сучасних умовах повномасштабної війни за державну незалежність і територіальну цілісність України важливість історико-економічних досліджень, проведених упродовж 2017–2021 рр., та актуальність ключових положень, обґрунтованих ученими, зростає. На підтвердження цього наведемо кілька тез.

На основі історико-економічного аналізу розкрито позитивні та негативні екстерналії інтеграції господарства України у радянський народногосподарський комплекс. Виявлена довгострокова тенденція формування імпорто- та експортозалежності національного господарства, перш за все, від російської федерації, становить сьогодні не потенційну, а реальну загрозу для економіки та держави. Ланцюги виробництво продукції, в тому числі оборонного призначення, «зав’язані» на російських постачальниках, унеможливлюють швидке нарощення випуску, що є критичним в умовах війни. Тому актуальними завданнями економічного забезпечення перемоги над агресором є подолання історично сформованої залежності від російських ресурсів та матеріалів, диверсифікація джерел постачання сировини та комплектуючих, побудова нових ланцюгів виробництва, політика залучення інвестицій та зовнішньої допомоги для імпортозаміщення шляхом відновлення виробництва на основі власних родовищ тощо.

Президент НАН України Анатолій Загородній вручає диплом завідувачці відділу економічної історії, д.е.н. Вікторії Небрат

На основі дослідження попередньої траєкторії розвитку господарства України та його зовнішньоекономічних зв’язків узагальнено історичні чинники формування аграрно-сировинної структури українського експорту. Разом із тим визначено сучасні форми, тенденції та інституційні детермінанти розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва; запропоновано підходи щодо оптимізації державної політики для створення потенціалу міжнародної конкурентоспроможності країни у високотехнологічних галузях. Необхідність і можливість подолання сформованої низькотехнологічної структури виробництва та експорту засвідчує позитивний міжнародний досвід країн, які успішно розвиваються в умовах постійної загрози ескалації воєнного протистояння (Держави Ізраїль та Південної Кореї). Тож тривожна перспектива затяжної війни і подальшого збереження воєнної загрози для України визначає важливим цільовим пріоритетом розроблення плану підтримки розвитку екпортоорієнтованих галузей і підприємств, де виробництво подовжує ланцюги доданої вартості в межах національної економіки і уможливлює використання її конкурентних переваг на світовому ринку. Крім того, для досягнення якісної переваги над ворогом необхідне структурне «перезавантаження» економіки для розвитку виробництва високотехнологічної зброї.

Із високою нагородою президент НАН України Анатолій Загородній вітає д.е.н., проф. Наталію Супрун

Науковці, удостоєні високої відзнаки НАН України, обґрунтували положення про тривалу історичну деформацію інституту підприємництва в українському господарському середовищі, зокрема визначили історико-економічні передумови зниження інноваційного потенціалу підприємницької діяльності, ослаблення мотиваційних механізмів економічної активності та усталення рентоорієнтованої моделі господарської поведінки. Наслідками цієї деформації в умовах війни є ризики зростання утриманських настроїв, орієнтація бізнесу на перерозподіл бюджету, а в подальшому – міжнародної допомоги для відновлення економіки.

Водночас – з огляду на теперішні реалії розгортання волонтерського руху, роль неформальних структур громадянського суспільства у вирішенні завдань гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям, додаткового забезпечення українських військових амуніцією, засобами особистого захисту, медикаментами, продовольством та ін., виконання робіт із ремонту техніки та модернізації зброї, – нового змісту й актуальності набувають обґрунтовані науковцями положення про активізацію соціального капіталу як економічного ресурсу, надані ними рекомендації щодо напрямів і заходів державного стимулювання впровадження засад корпоративної соціальної відповідальності та розвитку соціального підприємництва в Україні.

При створенні соціально-економічного відділу Української академії наук та складанні дослідницької програми на перспективу перший український академік-економіст М.І. Туган-Барановський наголошував, що найголовнішим завданням є вивчення самої України. Сучасні історико-економічні дослідження, відзначені почесною нагородою його імені, спрямовані на виконання цього завдання. За оцінкою відомих вчених-економістів України, вони:

формують  науковий фундамент національної ідентичності [докл. див. рецензію: Тарасевич В.М. Економічний вимір української ідентичності. Економіка України. 2021. № 11, с. 85-90. ];

розкривають джерела сучасного й детермінанти майбутнього розвитку України [докл. див. рецензію д.е.н. І.Ф. Радіонової у журналі «Економіка і прогнозування» ];

мають науково-практичне значення з огляду на тривалість виявлених причинно-наслідкових зв’язків і перманентне відтворення інституційних характеристик господарського середовища [докл. див. статтю-рецензію чл.-кор. НАН України В.Д. Базилевича «Новаторські історико-економічні дослідження фундаментальних проблем українського соціуму» в журналі «Український соціум» ].

Підтвердженням цього є практичне впровадження наукових  результатів та окремих положень із циклу наукових праць «Історичні детермінанти економічного розвитку України», що використані при підготовці низки аналітичних матеріалів, поданих до вищих органів державної влади.

Усі отримані кошти науковці-лауреати Премії ім. М.І. Туган-Барановського перерахували на допомогу ЗСУ для перемоги над російським окупантами. 

Учені-економісти НАН України перерахували нашим захисникам кошти від своєї академічної премії

https://www.facebook.com/NASofUkraine/posts/pfbid02iK36K4tP5jrGDpgCXMPDBY74tVbGsNhcWnwreEFW8rV6ejd2Cp92SfqPX5dojGWl

Виклики майбутнього для промислового розвитку України, скориговані війною

Наприкінці лютого 2022 р. була готова до оприлюднення науково-аналітична доповідь «Виклики майбутнього для промислового розвитку України», яку підготував  відділ промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України у рамках виконання наукової роботи відомчої тематики.

Ці виклики – детермінанти соціально-економічного зростання національної економіки в умовах глобальної нестабільності – було проаналізовано і систематизовано за умов мирного життя. У десяти розділах, сформованих за ключовими викликами майбутнього, окреслювалася поточна ситуація, тенденції промислового розвитку та можливі наслідки, а також було запропоновано рекомендації та інструменти промислової політики з метою адекватного реагування на ці виклики, що спрямовані на запобігання їх негативному впливу та максимальне використання їх конструктивного потенціалу.

Але 24 лютого 2022 р. наша країна опинилася перед надзвичайним викликом – невмотивованою  військовою агресією з боку росії,  яка  поставила собі за мету геноцид українського народу і руйнацію економічного потенціалу нашої країни. З цієї дати відділ промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України на постійній основі відстежує ситуацію в промисловому секторі країни, який у цих критичних умовах продовжує забезпечувати необхідною продукцією тил і фронт та генерує доходи в економіку країни й наповнює коштами державний бюджет.

Результати аналізу наслідків воєнної агресії росії для промислового сектора були опубліковані у складі дослідження «Оцінка втрат України від воєнного вторгнення РФ: макроекономічний вимір» (журнал «Економіка та прогнозування» № 1 за 2022 р., https://doi.org/10.15407/eip2022.01.008), а також у статті «Наслідки повномасштабної воєнної агресії рф для української промисловості» (журнал «Економіка України» № 5 за 2022 р., https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003) досліджувалися масштаби втрат промисловості України в галузевому й регіональному розрізі та обґрунтовано заходи з відродження промисловості задля відновлення економіки країни і формування надійного фундаменту її обороноздатності.

Водночас спільно з іншими відділами Інституту економіки та прогнозування НАН України відділ промислової політики брав участь у підготовці аналітичного матеріалу «Оцінка втрат України від повоєнного вторгнення РФ», який було направлено до Національного банку України та Ради національної безпеки і оборони України.

Повоєнна відбудова потребуватиме значного фінансування, у тому числі міжнародних коштів. Саме тому надзвичайно важливо виокремити галузеві вектори промислового розвитку України, що допоможе залучити необхідний розмір фінансування із подальшим спрямуванням ресурсів у ті сектори, відновлення яких як посилить можливості обороноздатності, так і забезпечить відродження економічного розвитку країни. Разом із тим на нинішньому етапі для підтримки і подальшої відбудови необхідно вжити дієвих заходів, націлених на відродження, реструктуризацію і модернізацію промисловості шляхом проведення реконструктивних дій з регіональної диверсифікації та розширення середньо- і високотехнологічного виробництва в регіонах із нижчими воєнними ризиками, релокації та створення сприятливих умов для залучення іноземних підприємств. Це дозволить прискорити процеси економічного відновлення і зростання в повоєнний час, а також поступово закріпитися таким виробникам на внутрішньому (за рахунок імпортозаміщення, відкриття нових ринкових ніш) і зовнішньому (за рахунок уже створюваних преференційних торговельних умов з країнами-союзницями) ринках.

Післявоєнна структурна перебудова української промисловості передбачає не тільки відновлення зруйнованих війною промислових та інфраструктурних потужностей, а й структурну модернізацію промисловості на вищому технологічному рівні з урахуванням збереження її можливостей до самозабезпечення, експортної орієнтації та включення до глобальних ланцюгів створення вартості.

Стратегічною метою повоєнного відновлення промисловості має стати становлення і розвиток високоіндустріального суспільства, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва, підвищення якості та рівня життя населення за рахунок зростання його ефективної зайнятості та залучення до продуктивної праці у промисловому секторі, шляхом створення умов, що сприятимуть розвитку нових високотехнологічних виробництв та інноваційних систем з урахуванням Цілей сталого розвитку та перспектив євроінтеграції. Крім зазначеного, вибір стратегічних орієнтирів промислового відновлення має відбуватись з урахуванням можливого довготривалого характеру воєнної загрози і ролі промислового сектора в створенні надійного економічного фундаменту для збереження державного суверенітету і територіальної цілісності нашої країни.

Тому основні стратегічні орієнтири промислового відновлення України такі.

І. Відновлення української промисловості повинно бути націлено на підвищення стійкості економіки та зміцнення обороноздатності країни, що забезпечуватиметься інноваційною трансформацією промислового сектору та комплексним впровадженням технологій Індустрії 4.0 (штучного інтелекту та машинного навчання, робототехніки, технологій віртуальної та доповненої реальності, блокчейну, технологій біоінженерії) у виробничі процеси української промисловості.

ІІ. Насичення внутрішнього ринку на основі імпортозаміщення задля розв’язання проблем зайнятості та платоспроможності населення, забезпечення потреб внутрішнього ринку товарами, які до цього імпортувалися з рф та білорусі, а також формування регіональних ланцюгів доданої вартості.

ІІІ. Стимулювання нових напрямів діяльності, розвиток яких має значні перспективи в глобальному середовищі, зокрема для розв’язання глобальних проблем дефіциту продовольства, забруднення навколишнього середовища, поліпшення якості життя та безпеки.

Пріоритети галузевого розвитку промисловості мають визначатися з огляду на необхідність відновлення ключових галузей, розвиток яких має відповідне ресурсне забезпечення, високий потенціал ефективності та інноваційності, вагоме соціальне значення, а також галузей з легким доступом для малого і середнього бізнесу, здатних швидко адаптуватися до змін середовища та оперативно реагувати на його потреби. Серед них: металургія, машинобудування, хімічна, фармацевтична, харчова, деревообробна галузі, легка промисловість та промисловість будівельних матеріалів.

Інформація на сайті НАН України

Реструктуризація економіки регіонів з переважанням вугільної промисловості: практичне застосування досвіду Європейського Союзу в Україні

28 травня 2022 р. старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь у міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми сучасної Європи та їх практичне розв’язання», що відбулася у Варшаві (організатори – Варшавський університет, Team Europe за Представництва Європейської Комісії в Польщі, Фонд «Лідери змін»).

Результати наукових досліджень були представлені на тематичній панелі «Проблеми економічного розвитку Європи та їх практичне розв’язання».

У своїй доповіді «Реструктуризація економіки регіонів з переважанням вугільної промисловості: практичне застосування досвіду Європейського Союзу в Україні» д.е.н. Снігова О.Ю. окреслила можливість використання досвіду ЄС щодо реструктуризації економіки старопромислових регіонів, зокрема з переважанням вугільної промисловості, який сформовано країнами ЄС у процесі входження в постіндустріальну епоху.

У доповіді також розглянуто сучасні європейські тенденції декарбонізації економічної діяльності та забезпечення діяльності регіонів, пов’язаних з вугілевидобутком. Обгрунтовано актуальні шляхи використання досвіду ЄС для України в умовах війни з Росією та з позиції перспективи прискореної процедури надання Україні статусу країни – кандидата ЄС, включаючи впровадження досвіду структурної перебудови економіки старопромислових регіонів Німеччини (за моделлю «постіндустріального синтезу») та приєднання до Платформи ЄС «Вугільні регіони перехідного періоду» для сприяння розвитку вугільних регіонів.

За підсумками роботи конференції буде сформовано збірку виступів участників. 

Глобалізаційні виклики сьогодення

Вебінар на тему «Глобалізаційні виклики сьогодення» провів 19 травня 2022 р. cектор міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” . Захід було присвячено завершенню виконання сектором НДР за темою «Глобалізаційні процеси у світовій економіці: виклики та можливості для України» (2019–2022 рр.).

Олена Борзенко

  Модератором вебінару була завідувачка сектору, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Вона відзначила, що війна в Україні стала черговим потужним чинником, який засвідчує кризу глобалізації як процесу всесвітньої економічної, політичної та культурно-ціннісної інтеграції та уніфікації.

Час наразі вкрай турбулентний: одночасно збіглись одразу кілька світових криз (паливна, продовольча, економічна, інституційна, політична, військова, системна, торговельна, ідеологічна). А отже, становище й перспективи будь-якого з глобальних акторів важко передбачити. Утім, при цьому для кожного з них відкриваються широкі можливості для багатофакторної гри.

Віргінія Юреніене

Гостя вебінару, професор Каунаського гуманітарного факультету Вільнюського університету (Литва) Віргінія Юреніене присвятила свій виступ новим глобалізаційним викликам. Не оминула доповідачка й питання воєнного нападу РФ на Україну, висловивши свою підтримку Україні.

На вебінарі «Глобалізаційні виклики сьогодення» було різнобічно та конструктивно проаналізовано сучасні виклики глобалізації в умовах геополітичних та геоекономічних зрушень.

  Із доповідями виступили науковці сектору: д.е.н., проф. О.О. Борзенко («The latest imperatives of globalization»), головний науковий співробітник сектору, д.е.н., проф. О.М. Шаров  («Глобалізація та монетарна система: сценарії майбутнього»), провідний науковий співробітник сектору, заслужений економіст України д.е.н., проф. О.В. Плотніков («Фінансова глобалізація в умовах зрушень світової економіки»), провідний науковий співробітник сектору, д.політ.н., к.е.н., проф. І.С. Піляєв («Трансформація глобалізаційних процесів в контексті наслідків повномасштабного російського вторгнення в Україну»), провідний науковий співробітник сектору, к.е.н. Т.О. Панфілова («Глобальні чинники ескалації продовольчої кризи»), старший науковий співробітник сектору, к.е.н., доцент Є.В. Редзюк («Фінансово-інвестиційні наслідки для глобальних ринків капіталу від війни в Україні»), науковий співробітник сектору, к.е.н. А.Б. Глазова («Виклики цифровізації в умовах воєнного стану»).

  До наукової дискусії долучилися провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», д.е.н, проф. А.І. Мокій (піднявши питання продуктивної спроможності  регіонів України в умовах викликів глобального середовища), завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, чл.-кореспондент НАН України, д.е.н., проф. І.О. Луніна, завідувачка відділу промислової політики, д.е.н., проф. Л.В. Дейнеко, старший науковий співробітник відділу промислової політики, д.е.н., доц. О.М. Кушніренко, завідувачка кафедри східних мов Київської гімназії східних мов № 1, к. істор. н. В.А. Чжен.

Інформація на сайті НАН України

Українский та італійський інститути співпрацюватимуть заради вивчення та розв’язання проблем майбутнього

Перед підписанням Меморандуму в Неаполі

11 травня 2022 року Інститут економіки та прогнозування НАН України та Італійський інститут майбутнього (м. Неаполь) підписали Меморандум про співробітництво. Документи сторони підписували паралельно в Києві та Неаполі у режимі Zoom-конференції. У Неаполі українську сторону представили представники консульства України, Інституту економіки та прогнозування, а також волонтерської організації, яка опікується наданням допомоги українським біженцям.

Перед підписанням Меморандуму в Києві

Керівники обох інститутів – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура (Roberto Paura) перед підписанням Меморандуму висловили впевненість у перемозі у війні, що триває в Україні, та підкреслили важливість своєчасної підготовки до повоєнного відродження України з урахуванням її нового місця у майбутній світовій системі. 

Меморандум передбачає широкий спектр заходів, щодо яких обидві наукові організації можуть тісно співпрацювати. Зокрема, йдеться про підготовку спільного дослідження політико-економічних наслідків війни проти України як для України, так і для Європейського Союзу та світу загалом. Таке дослідження може стати складовою частиною загального проєкту економічного відродження України.

Підписантів вітає Максим Коваленко

Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко у своєму виступі розповів про наявні ділові україно-італійські зв’язки, в тому числі в галузі освіти та науки і підтвердив повну підтримку їх розвитку з боку українських дипломатів. У виступі було наголошено на значенні таких партнерських відносин для просування євроінтеграційних прагнень України. Окремо М. Коваленко підкреслив, що справжнім скарбом України є її народ, який з упевненістю дивиться у своє та загальноєвропейське світле майбутнє. Генеральний консул зазначив про конкретні напрями співпраці, які завжди можуть знати необхідну дипломатичну підтримку.

Олександр Шаров і Роберто Паура із підписаним Меморандумом

Сторони підписали окремі примірники Меморандуму (який після цього  набрав чинності), зі сподіваннями на обмін цими документами при особистій зустрічі у мирному майбутньому.

Валерій Геєць щойно теж підписав Меморандум

Координаторами спільних заходів призначені заступник керівника Італійського інституту майбутнього з питань міжнародного співробітництва Вінченцо Торре (Vincenzo Torre) та заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін.

Зліва направо: Роберто Паура, Даніела Порпільо (віце-президент та співзасновник ІІМ) та Адріано Козоліно 

До співпраці між інститутами долучився також науковий “Журнал європейської економіки” (Тернопіль), де часто публікуються статті вчених Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також вони є членами редакційної колегії. Нині ж головний редактор журналу професор Євген Савельєв оголосив про включення до складу редакційної колегії також італійського вченого, керівника Центру європейських досліджень Італійського інституту майбутнього, доктора Адріано Козоліно (Adriano Cozzolino). Зі свого боку А. Козоліно висловив впевненість у тому, що така тісна співпраця трьох установ сприятиме підвищенню рівня знайомства обізнаності наукових спільнот наших країн щодо досліджень та напрацювань кожної сторони.

І. Шешньова

Представниця волонтерів, менеджер із міжкультурного спілкування І. Шешньова підкреслила, що українські та італійські волонтери сьогодні докладають усіх зусиль не тільки задля прийому та розміщення українських біженців, а і сприяють встановленню двосторонніх зв’язків, спрямованих на позитивні результати у майбутньому.

Також співробітники обох наукових установ обмінялися думками стосовно конкретних напрямів співпраці.

У заключному слові координатори заходу – В. Торре та О. Шаров – подякували усім присутнім за продуктивну співпрацю і висловили сподівання щодо того, що вже найближчим часом рамкові умови Меморандуму наповнять конкретні дії.

Інформація на сайті Італійського інституту майбутнього

Перспективи розвитку науки, освіти та публічного управління в умовах війни та в повоєнний період

Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (д.е.н Небрат В.В., д.е.н. Супрун Н.А., к.е.н. Курбет О.П., к.е.н. Боднарчук Т.Л.) взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні» ( (15–28.04.2022 р., організатори: Аналітично-консалтинговий центр публічного врядування і права, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Інститут вищої освіти НАПН України, Український Центр суспільного розвитку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Національний університет «Львівська політехніка», Фундація європейських і безпекових досліджень, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Ужгородський національний університет, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Державного університету «Одеська політехніка» та ін.).

Результати наукових досліджень та позиція Інституту були представлені на тематичних секційних засіданнях «Гуманітарні та наукові детермінанти розвитку України в умовах війни і в поствоєнний період» (програма секції 5) та «Публічне управління у сфері освіти в умовах війни та в поствоєнний період»

Зокрема, д.е.н. Небрат В.В. у своїй доповіді «Роль науки у забезпеченні повоєнного відновлення та розвитку економіки: історичний досвід успішних країн» наголосила, що українське суспільство, освітяни та науковці, вся система державної влади стоять перед необхідністю усвідомлення нової реальності, означеної вторгненням російської армії з багатьох напрямів на нашу територію з використанням усіх видів наступальної зброї. Необхідно прийняти той факт, що для України, незалежно від термінів і умов досягнення миру, сусідство з росією означає постійну воєнну загрозу. Розпочата 24 лютого 2022 р. повномасштабна збройна агресія та характер дій ворога в тимчасово окупованих районах засвідчили, що політичні наміри російської федерації не обмежуються захопленням території чи оволодінням ресурсами та виробничим потенціалом. Метою ворога є знищення української державності та ідентичності, встановлення політичного верховенства та розширення імперського простору, насадження шовіністичних ідеологем «руського міра» та реставрація радянського тоталітаризму.

За таких умов місія науково-освітянської еліти полягає в тому, щоб позбутися хибного наративу про «повоєнну відбудову» як розвиток суспільства та економіки в мирних умовах, повернення до звичного стану речей. Натомість необхідно виробити стратегію протистояння, захисту, збереження і розвитку України в умовах воєнної загрози, сусідства з агресором. Міжнародний позитивний досвід повоєнної відбудови країн, економічного розвитку в умовах постійної воєнної загрози та досягнення при цьому структурного оновлення та системної модернізації національного господарства безпосередньо пов’язаний із державною політикою підтримки науки, освіти та інновацій; стимулюванням науково-технічних розробок та нових виробництв; забезпеченням синергії людського потенціалу нації та розвитку наукових досліджень. Для України життєво необхідним є усвідомлення важливості, вивчення та імплементація успішних практик у галузі формування людського інноваційного потенціалу, науково-технологічного забезпечення  структурної перебудови та розвитку економіки на нових засадах.

За підсумками роботи конференції сформовані рекомендації для органів державної влади України, закладів вищої освіти та громадських об’єднань. Положення, надані від науковців Інституту, дивіться тут

Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС

Післявоєнна відбудова України відкриває виняткові можливості радикальної модернізації економіки країни та проведення структурних реформ. При цьому курс структурних трансформацій та економічної реконструкції має задаватися європерспективою України та наближати країну до повноправного членства у Європейському Союзі.

Ще на початку березня уряд розпочав роботу над формуванням низки спеціалізованих Фондів відновлення країни у зв’язку зі збройною агресією Росії.  Наразі передбачено акумулювання коштів за групами найгостріших проблем, спричинених війною. Проте ці напрями все ж потребують ретельного обґрунтування, виходячи з певних критеріїв.

Зважаючи на можливість застосування особливої/прискореної процедури вступу до ЄС та прагнення України отримати статус країни-кандидата вже в червні цього року, ключовим завданням відбудови економіки країни має стати досягнення Копенгагенських критеріїв в економічній сфері.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ О.Ю. Снігової “Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС”, опублікованій 3 травня 2022 р. в “Економічній правді”.

-->