Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Проблеми та перспективи забезпечення стійкості фінансової системи України: зовнішні та внутрішні аспекти

12 травня 2020 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася міжнародна наукова скайп-конференція «Проблеми та перспективи забезпечення стійкості фінансової системи України: зовнішні та внутрішні аспекти», співорганізаторами якої виступили Національний інститут стратегічних досліджень та ДННУ «Академія фінансового управління».

На конференції з доповідями виступили понад 20 провідних вчених та експертів України та Казахстану, серед яких – член-кор. НАН України, заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»  А.А. Гриценко, д.е.н., проф. О.О. Борзенко (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»), д.е.н., проф., гол. конс. Л.Г. Шемаєва (Національний інститут стратегічних досліджень), академік НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Т.І. Єфименко, директор аналітичного центру Public Policy Research Center in Kazahstan Махмутова Меруерт (Казахстан), д.е.н., проф. ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» А.І. Мокій (м. Львів), член Ради НБУ О.І. Петрик, члени експертної ради Національного інституту стратегічних досліджень з питань зовнішньоекономічної політики Б.В. Соболєв та Т.М. Соляник та інші   ( див.  відеозапис конференції).

У доповідях було висловлено конкретні рекомендації щодо забезпечення стійкості фінансової системи України в умовах глобальної фінансово-економічної кризи 2020 р.

Матеріали доповідей міжнародної наукової конференції будуть опубліковані в електронному форматі і розміщені на сайті ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

 

 

Бізнес і влада: уроки пандемії

Кризи завжди лікували інвестиціями в інфраструктуру життєзабезпечення. Це давало змогу значно знизити безробіття, зміцнити внутрішній ринок, створити привабливі умови для розвитку бізнесу.

Нинішня криза не стала винятком. Пандемія показала плюси й мінуси залучення приватного бізнесу для реалізації довгострокових фінансово містких проєктів на умовах державно-приватного партнерства (ДПП). Серед плюсів ДПП – закріплені договорами відносини бізнесу та публічної влади в умовах виникнення форс-мажорних ситуацій. У якісно підготовлених договорах чітко визначено, в який спосіб коригуються зобов’язання сторін, якщо щось пішло не так. Відповідно, проєкти, реалізовані на умовах ДПП, виявилися набагато стійкішими до кризи, ніж комерційні.

Затребуваність механізму ДПП нині значно підвищилася. Але при цьому зросла й конкуренція країн по залученню бізнесу в інфраструктуру.

У результаті дискусій, що відбуваються нині в міжнародному експертному середовищі, вже позначилися проблемні питання, на вирішенні яких слід зосередитися країнам, особливо з економіками, що розвиваються, аби перемогти в конкурентній боротьбі за приватні інвестиції.

Що ж відбувається нині з ДПП в Україні? Чи планує держава залучати приватний бізнес до модернізації інфраструктури? Відповіді на ці запитання зависли в повітрі.

Читайте більше у матеріалі д.е.н.,  провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  І.В. Запатріної , “Бізнес і влада: уроки пандемії”, розміщеному на сайті https://dt.ua/14 квітня 2020 р.

 

Коронавірусна арифметика

Середня кількість заражень на мільйон жителів планети — 236, із летальним результатом — 14,5. В Україні ці два показники були набагато нижчими — 63 і 2, відповідно. При цьому загальна кількість офіційно зареєстрованих заражень (2777) залишалася вдвічі меншою, ніж у сусідніх Румунії або Польщі.

Тим часом наші “скромні” показники — результат не кращої медицини, а периферійного положення. Опинившись осторонь Нового шовкового шляху й масового туристичного інтересу китайців, Україна імпортувала хворобу манівцями — через південь Європи, проміжні країни, власних туристів і заробітчан. Тому коронавірус докотився до нас із деяким запізненням, пробивши спочатку пролом в Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії та, наприклад, Польщі.

У низці випадків період між початком активного поширення коронавірусу та піком добових заражень близький до 30 днів. Що, звичайно, вельми дивно, враховуючи економічні, географічні, демографічні й соціокультурні відмінності різних країн.

Як поширюватиметься короновірус в Україні, ми не знажмо, бо ми доладно не знаємо власної чисельності. Якщо припустити, що нас 38–42 мільйони, і найбільш чутливими до вірусу виявляться 0,06% населення (як у Німеччині), то перші ознаки зниження заражень можуть проявитися при загальному інфікуванні 23–25 тисяч людей. А якщо застосувати пропорцію Кореї (0,01%), тоді ця величина знизиться в шість разів, приблизно до 4 тисяч (нині в нас зареєстровано близько 3 тисяч заражень).

Читайте більше у матеріалі д.е.н., заступника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Коронавірусна арифметика”, розміщеному на сайті https://dt.ua/ 14 квітня 2020 р.

Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2019 рік

Пропонуємо ознайомитися зі Щорічною доповіддю за 2019 рік Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини “Про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні”.

Щорічну доповідь розміщено на офіційному вебсайті Уповноваженого: www.ombudsman.gov.ua

Черговий антирекорд. Що спричинило таке стрімке падіння гривні?

Питання стрімкого падіння гривні 10 березня 2020 р. в ефірі Українського радіо ведучі вечірньої інформаційно-аналітичної програми “Сьогодні. Увечері” Наталія Чорна та Віталій Науменко обговорювали з  д.е.н., завідувачем відділу  фінансів реального сектору ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Владиславом Зимовцем. Слухайте  передачу “Черговий антирекорд. Що спричинило таке стрімке падіння гривні?”.

«Всеволод Голубничий: повернення на Батьківщину»

04 березня 2020 р. у стінах ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася презентація наукового видання «Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого. У 2-х т. Т. 1: Теорія розвитку економічних систем; Т. 2: Вибрані праці» (автори-упорядники – д.е.н., проф. Супрун Н.А., к.е.н. Клішова О.В.; наук. ред. – д.е.н., проф. Супрун Н.А.).

Видання представляє читачеві системний аналіз наукової спадщини видатного вченого-економіста зі світовим іменем, політичного та громадського діяча української діаспори США Всеволода Сергійовича Голубничого (1928–1977). Наукова значимість цього дослідження полягає в тому, що творчість та наукові ідеї Всеволода Голубничого – одного із найбільш авторитетних українських вчених-економістів, якого знають і високо цінують на Заході, – донедавна була практично невідома в Україні. Відповідно ця наукова праця стала першим виданням, що познайомило українську наукову громадськість із творчою біографією вченого та його фундаментальним внеском у розвиток економічної науки.

У ході підготовки видання автори-упорядники провели величезну роботу із вивчення, систематизації, редагування та упорядкування наукових праць та матеріалів архіву Всеволода Голубничого, люб’язно наданих для дослідження Канадським інститутом українських студій Альбертського університету (Едмонтон, Канада). Видання представляє читачеві неопубліковані та рідкісні праці Голубничого, а також ретельно опрацьовану бібліографію праць вченого, що зусиллями упорядників видання доповнена близько 70 раніше невідомими рукописами. Видання дає змогу читачеві ознайомитися з рідкісними працями, предметом яких стали наріжні теми творчості В. Голубничого, пов’язані з історією України, а саме: особливості україно-російських економічних відносин, проблематика економічного колоніалізму та конкурентних порівняльних переваг, економічна природа системи державного монополізму й тоталітаризму та її вплив на розвиток української економіки та суспільства.

У своєму вступному слові директор Інституту академік НАН України В.М. Геєць зазначив, що «Повернення до національного наукового дискурсу творчої спадщини видатних українських вчених, які волею долі жили і творили далеко за межами своєї Батьківщини, є важливим напрямом історико-економічних досліджень і справою честі сучасних поколінь українських науковців. Значні наукові здобутки, що стали результатом праці і таланту багатьох поколінь української еміграції, до сьогодні залишаються маловідомими в Україні, що збіднює її науково-культурний потенціал і знижує можливості включення у світове наукове середовище.

Видання «Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого» є першою в українській науці, і, на наш погляд, досить успішною спробою системного дослідження творчості одного з найвидатніших українських вчених-економістів, наукові ідеї якого мали істотний вплив на розвиток світової економічної думки. Унікальність цього видання полягає насамперед у тому, що авторами віднайдено, опрацьовано та залучено до наукового обігу значну кількість праць вченого, що були опубліковані обмеженим накладом за кордоном і тому залишились невідомими українському читачеві. Найбільша ж цінність проведеного дослідження полягає в системному опрацюванні архівних матеріалів: неопублікованих рукописів, текстів виступів на наукових конференціях і матеріалів, підготовлених для участі в різних дискусіях, рецензій, листів і щоденників вченого. Вдумливе і уважне вивчення цих джерел, дбайливе ставлення до свідчень епохи дозволили авторам створити цілісне уявлення про науковий доробок та нелегкий шлях наукового пошуку вченого. Поставивши собі за мету дослідження та популяризацію інтелектуальної спадщини Голубничого, автори по суті виконали творчий заповіт вченого, який все своє життя мріяв прислужитися своїми науковими ідеями економічному та цивілізаційному розквіту своєї Батьківщини».

У презентації  «Всеволод Голубничий: повернення на Батьківщину» автор-упорядник та науковий редактор двотомного видання доктор економічних наук, професор Наталія Анатоліївна Супрун представила основні віхи творчої біографії та найбільш значимі наукові здобутки Всеволода Голубничого.

У заході взяли участь і виступили з обговоренням піднятих у виданні проблем представники академічної спільноти, провідні фахівці у сфері історії економічних вчень, економічної теорії та державного управління – д.е.н. В.В. Небрат, д.е.н. С.О. Кораблін, д.е.н. Т.І. Артьомова (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»), д.е.н., професор І.Ф. Радіонова, д.е.н., професор В.М. Фещенко (ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»), д.е.н., професор Ю.М. Бажал (Національний університет «Києво-Могилянська академія»),  д.н.д.у. О.М. Петроє (Національна академія державного управління при Президентові України), к.і.н. Я.О. Бондарчук (видавництво «Наукова думка»).

Із доповіддю через скайп-трансляцію до заходу долучився заступник директора Канадського інституту українських студій Університету Альберти доктор Богдан Клід (Едмонтон, Канада).

Учасники заходу обговорили питання ефективності, інституційно-компаративного аналізу та прогнозування розвитку економічних систем, важливості вивчення економічної історії та історії економічних вчень України, а також дослідження та популяризації наукових здобутків вчених української діаспори.

Чим загрожує прискорення реформи самоврядування

До жовтня 2020 р. уряд планує завершити реформу місцевого самоврядування, щоб підготуватися до місцевих виборів. Але в гонитві за результатом програють сільські громади, які за нинішніх умов реформування лише втрачають. І це мають зрозуміти у владних кабінетах, аби врешті процес децентралізації не пішов у зворотному напрямі.

Уряд планує до чергових місцевих виборів адміністративним способом завершити реформу місцевого самоврядування, утворивши масштабні об’єднані територіальні громади (ОТГ). Тут уже не до добровільності: перспективні плани (ПП) формування громад переглядаються, за вивіскою “спроможності громад” активно йде приєднання громад до сформованих ОТГ, особливо до міст обласного значення, часто без згоди тих, кого приєднують. Подальше об’єднання в ОТГ тепер відбуватиметься лише відповідно до затверджених перспективних планів. При цьому очевидний політичний інтерес – сформованих ОТГ має бути якомога менше. В результаті реформа місцевого самоврядування, яка мала б залишити у виграші всіх, стає невигідною сільським громадам, які у реформаційних процесах виступають частіше на останніх ролях.

Читайте більше у статті  д.е.н., головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень  О.Л. Попової  «Адміністративний форсаж. Чим загрожує прискорення реформи самоврядування» на сайті   zn,ua 19 лютого 2020 р.

Економічне обґрунтування підходу до запровадження Національного плану скорочення викидів в Україні

На робочій нараді, яку громадська спілка «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» провела 18 лютого 2020 р.,  розглядалися рекомендації щодо реалізації вимог Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (Національний план) за результатами аналізу європейського досвіду скорочення викидів.

Зокрема, під час наради представник ДУ «Інституту економік та прогнозування НАН України», к.т.н.,старший науковий співробітник  О.А. Дячук доповів про результати наукового дослідження на тему: «Економічно обґрунтований підхід до запровадження Національного плану скорочення викидів в Україні на підставі досвіду скорочення викидів забруднюючих речовин великими спалювальними установками в Європі», а також презентував Рекомендації та Резюме заключного аналітичного звіту.

Національний план було  розроблено на виконання зобов’язань України перед Енергетичним Співтовариством (директива ЄС 2001/80/ЄС) та прийнято 8 листопада 2017 р. відповідною постановою уряду. Його  мета – поступове скорочення викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від великих спалювальних установок (номінальною тепловою потужністю 50 МВт і більше) до 31 грудня 2033 р.

Національний план містить наміри України як члена Енергетичного Співтовариства суттєво скоротити викиди від існуючих великих спалювальних установок (наразі в Україні їх функціонують 223). План передбачає щорічне подання на розгляд Секретаріату Енергетичного Співтовариства звітів про виконання Національного плану скорочення викидів.

За підсумками наради присутні погодились з необхідністю врахування європейського досвіду при реалізації Національного плану скорочення викидів та прийняли рішення надіслати Звіт про проведення згаданого наукового дослідження разом з відповідними висновками, рекомендаціями та пропозиціями на адресу Мінекоенерго, НКРЕКП, НЕК «Укренерго» та Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Сценарії перерозподілу державної власності

У жовтні 2019 року набув чинності Закон України “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Скасований перелік дійсно застарів. Адже до нього входили не лише стратегічно важливі, іміджеві для країни гіганти індустрії, а й збанкрутілі в результаті неефективного управління унітарні державні підприємства, які не мали ані стратегічного значення, ані перспектив розвитку. Натомість уряд підготував для винесення на розгляд Верховної Ради законопроєкт “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, який містить оновлений перелік стратегічно важливих для держави підприємств, що не підлягають приватизації.

Отже, держава оголошує про тверді наміри зберегти контроль над стратегічно важливими підприємствами. Це – на поверхні. Водночас активізувалися підкилимні дії щодо докорінного реформування механізму управління стратегічно важливими підприємствами оборонного комплексу. Зокрема, новим керівництвом концерну “Укроборонпром” . У вересні 2019 року заявлено про наміри перетворити концерн на холдингову компанію. На сьогодні відомо, що “Укроборонпромом” підготовлено і внесено на розгляд Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства проєкт Закону України “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності”. Одним з етапів реформування є корпоратизація підприємств оборонно-промислового комплексу з їх подальшим поглинанням керуючим холдингом, який не підпорядковуватиметься жодному органу виконавчої влади. При цьому законопроєкт передбачає фактично необмежені повноваження для “Укроборонпрому” щодо управління майном підприємств у процесі їх “реорганізації”.

Читайте більше у статті д.е.н., завідувача відділу фінансів реального сектора В.В. Зимовця  та к.е.н. П.О.Керімова  “Сценарії перерозподілу державної власності” на сайті zn,ua  28 січня 2020 р.

Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці

19 грудня 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за інформаційної підтримки Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова), інших інститутів, Представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати та за участі представників Міністерства освіти і науки України, Державної служби зайнятості України, Федерації металургів України, Запорізької обласної державної адміністрації, Навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької, Волинської, Чернігівської та інших областей та міст України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці».

Відкрив конференцію директор інституту академік НАН України Валерій Геєць, який звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань, пов’язаних із дефіцитом трудового потенціалу в Україні, а також із якісною невідповідністю очікувань роботодавців та пропозиції на ринку праці. Вікторія Близнюк, завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Інституту, презентувала результати досліджень, присвячених оцінкам професійно-кваліфікаційних диспропорцій регіональних ринків праці та напрямів їх мінімізації. У своїй доповіді вона зазначила, що збалансований розвиток регіонального ринку праці можливий за умов забезпечення ефективного соціального діалогу з усіма стейкхолдерами регіону. Ірина Шумік, генеральний директор Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України висвітлила основні проблеми розвитку професійної освіти та окреслила стратегію її розвитку відповідно до потреб регіональних ринків праці. Олена Колеснікова, заступник виконавчого директора Федерації металургів України, зазначила про актуальні потреби роботодавців щодо підготовки сучасної молоді із наведенням провідних європейських практик. Людмила Василега, директор Департаменту розвитку персоналу та кадрової політики ПАТ «Укрзалізниця», визначила основні проблеми щодо кадрів та шляхи розроблення роботодавцями професійних стандартів. Також вона висвітлила базові очікування роботодавців щодо якості сформованих системою освіти компетенцій. Василь Костриця, заступник голови Об’єднання організації роботодавців України, консультант Державного центру зайнятості України, підкреслив актуальність підтримки молоді, яка не перебуває в зайнятості, освіті чи професійному навчанні, та навів ініціативи зайнятості молоді на прикладі політики зайнятості європейських країн. Саме професійна освіти спроможна змінити тенденцію на зростання такого сегменту ринку праці.

Валентина Мельник, заступник директора департаменту Державного центру зайнятості України розповіла про підготовку робітничих кадрів в системі підготовки ЦПТО та ступінь її відповідності потребам регіонального ринку праці. Мережа ЦПТО, що перебувають під керування Державного центру зайнятості, включають 10 регіональних відділень, оснащені новітнім обладнанням задля надання високоякісних освітніх послуг. Досвід їх функціонування спрямований на надання освітніх послуг саме дорослому населенню, які залучені до системи підготовки та перепідготовки незайнятого населення, а також тих, хто бажає оновити або набути новітніх компетенцій, яких потребує сучасний ринок праці.

Про підготовку робітничих кадрів у системі професійно-технічної освіти Запорізької області та ступінь її відповідності регіональним потребам ринку праці розповів директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області Олександр Паржницький. Представниця Львівського Науково-методичного центру професійної освіти Зоя Парфенюк присвятила свій виступ проблемі необхідності модернізації змісту освіти в частині набуття новітніх компетенцій та softskillsу молоді. Олена Давліканова, координатор проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід впровадження дуальної освіти в Україні. Наталія Шуляр, керівник проєкту з розвитку професійно-технічної освіти Німецько-Української промислово-торговельної палати, представила проєкти впровадження елементів дуальної форми навчання для машинобудівних підприємств в Україні. Родіон Колишко, директор Інституту професійних кваліфікацій, представив досвід визначення регіональної потреби ринку праці у кваліфікованих кадрах у розрізі професій, визначивши проблеми застосування методології. Тетяна Бурлай, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представила підходи Євросоюзу та України до подолання дисбалансів і дивергенції у сфері зайнятості.

Обговоривши існуючи проблеми освітньо-професійної розбалансованості регіональних ринків праці, учасники конференції дійшли конкретних пропозицій, врахування яких в державній освітній політиці та зайнятості дадуть змогу мінімізувати їх негативний вплив на економічний розвиток країни.

Так, фахівці, погоджуючись із тим, що вирішення проблеми розбалансування ринків освітніх послуг та ринку праці перебувають у площині як регуляторної політики, економічної політики, результатом якої є створення новітніх робочих місць, так і професійної освіти в частині формування якісної підготовки кваліфікованих робітників.

Необхідним видається реформування організаційно-навчальної структури професійно-технічної освіти одночасно із налагодженням практики прогнозування професійних компетентностей, необхідних знань, умінь та навичок.