Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Виконання НДР «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України»

Відділ економічного зростання та структурних змін в економіці закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України» (термін виконання IV кв. 2017 р. – І кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, д.е.н. І.М. Бобух на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи такі:  запропоновано авторське визначення інклюзивного розвитку економіки та удосконалено розуміння явищ «структурні зміни» та «структурна політика» під кутом включення в економічний розвиток концепту інклюзивності; проаналізовано регуляторне середовище на предмет інклюзивності розвитку в Україні за такими напрямами, як боротьба з корупцією, ефективність державного управління, розвиток бізнес-середовища, реформа децентралізації тощо та показано, що більшість змін, які відбувалися, мають характер інклюзивності, однак їх імплементація та практичне виконання залишаються незадовільними; розроблено і передано органам влади концепцію соціально-ендогенно орієнтованої розбудови вітчизняної промисловості та обґрунтовано основні засади структурної політики інклюзивної індустріалізації в Україні; змодельовано основні сценарії розвитку економіки України у 2020 р. на основі міжгалузевих балансів з урахуванням впливу «коронакризи» як наслідку пандемії COVID-19, які дозволили встановити, що можливе скорочення обсягів складових ВВП за різними сценаріями розвитку відносно базового сценарію на 2020 р. становитиме від 5,3 до 12,1%; розроблено пропозиції щодо удосконалення державної політики у сфері освіти та науки з метою здійснення прогресивних та спрямованих на розвиток людського капіталу заходів, оскільки такий капітал є однією з ключових умов досягнення цілей інклюзивного розвитку національної економіки; уперше розроблено методичні підходи до оцінки рівня інклюзії вразливих категорій населення та здійснено апробацію цих підходів у формі опитування підприємств Українського товариства сліпих; уперше виявлено особливості прояву інклюзивності у розвитку національної економіки на регіональному рівні на основі показника галузевої диверсифікації економічної діяльності; обґрунтовано заходи з удосконалення державної структурної політики через використання потенціалу територіальної соціально-економічної інтеграції та диверсифікації економіки регіонів; розроблено практичні рекомендації щодо спрямування державної структурної політики та структурних реформ в Україні у напрямі збільшення виробництва доданої вартості при скороченні матеріальних витрат для досягнення цілей інклюзивного розвитку.

За результатами дослідження підготовлено колективну монографію  «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України».

Інвестиційний попит в Україні в умовах пандемії COVID-19

У результаті негативних наслідків пандемії COVID-19 падіння інвестицій (ВНОК) в першому півріччі 2020 року у країнах Єврозони становило -10.2%р/р. В Австралії за період з 20 березня по 20 червня 2020 ВНОК скоротився на 6.5% р/р. У Китаї в перші два місяці 2020 року інвестиції впали на 24.5% р/р.

В економіці України за підсумками першого півріччя 2020 року падіння інвестицій (ВНОК) становило 21.9% р/р. Скорочення обсягів капітальних інвестицій продемонстрували всі види економічної діяльності, із очікувано найбільш глибоким падінням в галузях сектора послуг. Втім, чи є питання падіння капітальних інвестицій нагальним в умовах, коли вся економіка потерпає від наслідків пандемії COVID-19?

Чи є інвестиційний попит вагомим рушієм економічного зростання України, а якщо так, то які кроки в напрямі підтримання інвестиційної активності вже були зроблені на рівні держави і які заходи можна запозичити з досвіду стимулювання інвестиційної активності інших країн – читайте у матеріалі к.е.н., наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Г.Ю. Яценко “Інвестиційний попит в Україні: динаміка та шляхи стимулювання в умовах пандемії COVID-19”,  розміщеному на ресурсі LB.ua 10 листопада 2020 р.

Виконання НДР “Стійкість державних фінансів України у довгостроковій перспективі”

Відділ державних фінансів закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою “Стійкість державних фінансів України у довгостроковій перспективі” (термін виконання І кв. 2017 р. – ІV кв. 2019 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, д.е.н. Луніною І.О. на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи  такі: розроблено інструментарій оцінювання середньострокової та довгострокової стійкості державних фінансів України, який враховує особливості національної статистики державних фінансів; удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження стійкості державних фінансів, зокрема, визначення понять “публічні фінанси”; “стійкість державних фінансів”, “фінансова взаємодія держави та підприємств”, “інвестиційний та фінансовий потенціал підприємств”, “бюджетні видатки розвитку”, “податкове навантаження на інвестиції в основний капітал”, “фіскальна стійкість охорони здоров’я”, “віково-залежні бюджетні витрати; обґрунтовано підходи до фінансової взаємодії держави та підприємств на етапі переходу від малої та переважно сировинної до інноваційної, конкурентоспроможної економіки; розроблено інструментарій оцінки фінансових наслідків запровадження інноваційних пільг з податку на прибуток для бюджету країни та фінансових ресурсів підприємств; визначено ризики стійкості державних фінансів України у частині фінансування охорони здоров’я та фактори результативності державного фінансування освіти; розроблено інструментарій комплексної оцінки фінансової стійкості місцевих бюджетів; здійснено оцінки недоотримання надходжень ПДВ до бюджету України у наслідок значних обсягів податкових пільг та недоліків податкового адміністрування.

Виконання НДР «Інклюзивний сільський розвиток в Україні»

Відділ економіки і політики аграрних перетворень закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Інклюзивний сільський розвиток в Україні» (термін виконання І кв. 2018 р. – ІІ кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, чл.-кор. НАН України, д.е.н. Бородіною О.М. на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи  такі: запропоновано трактування сутності інклюзивного сільського розвитку, що передбачає розширення можливостей і збільшення спроможностей селян та сільських спільнот у підвищенні рівня та якості життя шляхом подолання економічного, соціального та політичного вилучення; з позицій інклюзивності оцінено соціально-економічні аспекти розвитку сільської економіки, аграрного сектора і сільського соціуму; запропоновано теоретико-методологічні підходи до вимірювання рівня інклюзивності сільського розвитку на основі застосування двовимірної матриці індикаторів, яка включає три секторальні площини (політичну, соціальну й економічну) і три виміри інклюзивності/нерівності (за доступністю, якістю та розподілом суспільних благ та послуг); визначено субінтегральні та інтегральний індекси інклюзивного сільського розвитку за 9 групами індикаторів, обґрунтовано напрями підвищення їх рівнів. Обґрунтовано необхідність і розкрито умови переходу до інклюзивного сільського розвитку в Україні, визначено його рушійні сили; розроблено методичні підходи до підвищення політичної інклюзії селян шляхом посилення їх спроможності брати участь у процесах формування і прийняття рішень на всіх рівнях з використанням потенціалу Декларації ООН (2018р.) про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості.

За результатами дослідження підготовлено колективну монографію «Інклюзивний сільський розвиток в Україні»;  розроблено Основні положення проєкту стратегії інклюзивного сільського розвитку.

Світове дослідження цінностей 2020 в Україні

27 жовтня 2020 р. було презентовано результати 7-ої хвилі «Світового дослідження цінностей»  (World Values Survey, WVS), активну участь в якому взяли  також і співробітники відділу моніторингових трансформацій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

Це довгострокове порівняльне дослідження було започатковано в 1981 р. професором Рональдом Інглхартом із Мічиганського університету (США) на базі Європейського дослідження цінностей (EVS) і швидко стало одним із найбільш широко використовуваних та найавторитетніших міжнародних досліджень, яке охоплює майже 120 країн/суспільств (майже 95% світового населення). Україна долучилася до «Світового дослідження цінностей»  у 1999 р. (четверта хвиля WVS) та брала участь в наступних хвилях – у п’ятій у 2006 р. та шостій у 2011 р., а крім того, в Україні проводилося Європейське дослідження цінностей (EVS) в 1996 р. та в 2008 р.

За допомогою такого дослідження можна отримати дані про основні риси та цінності окремих суспільств/країн, відстежувати динаміку змін у суспільному розвитку та робити порівняльний аналіз різних суспільств за різними тематичними блоками та індикаторами. Метою проєкту є оцінка того, який вплив стабільність або зміна цінностей у часі має на соціальний, політичний та економічний розвиток країн та суспільств.

Наскільки ціннісні орієнтації та тенденції їх трансформації відповідають напрямам та перспективам соціально-економічного розвитку України, ідеям розбудови демократії, правової, соціальної та незалежної держави, показує  Світове дослідження цінностей 2020 в Україні. 

 

Те що землі немає на балансі, не означає, що вона “покинула” країну…

За твердженням голови Держгеокадастру, держава втратила 5 мільйонів гектарів землі через їх виведення у приватну власність за допомогою схем з безоплатною приватизацією й інших корупційних оборудок. Це та ймовірні шляхи влади у продовженні земельної реформи  д.е.н., головний науковий співробітник ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Л.В. Молдаван коментує в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ» від 27 жовтня 2020 р. «Земля може зникнути з балансу, але вона не може покинути Україну, власника знайти не важко».

Виконання НДР “Корпоратизація аграрного сектора економіки України”

Відділ форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі закінчив  дослідження за відомчою науково-дослідною роботою “Корпоратизація аграрного сектора економіки України” (період виконання ІУ кв. 2017 р. – ІІІ кв. 2020 р.), про що завідувачка відділу д.е.н. О.В. Шубравська доповіла на Вченій раді Інституту.

Основні результати роботи такі: сформовано комплексні науково-теоретичні засади дослідження процесу корпоратизації галузі, здійснено наукові оцінки параметрів і наслідків функціонування сільськогосподарських корпорацій та особливостей їх взаємодії з державою і малим агробізнесом; проведено системний аналіз законодавчої бази функціонування аграрних корпоративних структур, виявлено ключові тенденції розвитку інфраструктурних корпорацій у сфері забезпечення агропродовольчого виробництва; розроблено практичні засади формування інституціонального середовища для забезпечення сталого землекористування в умовах корпоратизації агарного сектора.

За результатами досліджень підготовлено колективну монографію “Корпоратизація аграрного сектора економіки України”, яку розміщено на сайті Інституту за посиланням

Зустрічі з представниками наукового колективу

30 вересня 2020 р. з представниками наукового колективу ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» зустрівся кандидат в президенти НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, член Президії НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і Міністерства освіти і науки України Володимир Петрович Семиноженко.

 

22 вересня 2020 р. з представниками наукового колективу ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» зустрівся кандидат в президенти НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова,  віце-президент Національної академії наук України Анатолій Глібович Загородній.

А.Г. Загородній представив  свою передвиборчу програму та відповів на запитання щодо актуальних проблем та перспектив розвитку академічної науки в Україні.

 

 

Спадок і спадкоємці

Треба визнати, що на зорі своєї незалежності Україна отримала в спадок від Союзу, що розпався, не лише порожні прилавки, а й промислові галузі, які уособлюють сьогодні передній край технологічного прогресу, — власну мікроелектроніку, виробництво комп’ютерів, супутників і авіакосмічну галузь. Йдеться, по суті, про індустріальну базу, без якої нині немислимі ні Інтернет, ні цифрові технології, ні «четверта промислова революція». Причому в ряді випадків країна не просто мала налагоджене виробництво, а й входила до когорти визнаних світових лідерів. При нормальному поступальному розвитку таких заділів вона могла б сьогодні перебувати в першому ешелоні технологічної еліти світу.

У Китаю ж тоді не було ні Lenovo, ні Huawei, ні технологій 5G, а про український рівень промисловості він міг тільки мріяти. Внаслідок чого виробіток одного зайнятого в економіці Китаю був у 6–7 разів нижчий, ніж в Україні, а сам ВВП перевищував вітчизняний лише в 4,4 разу виключно завдяки гігантській армії праці: 642 мільйони чоловік проти 25 мільйонів в Україні.

Що сталося далі, усім добре відомо. Китай пішов «недемократичним» шляхом еволюційних реформ, а Україна стала слідом за Росією копіювати «шокову терапію» Польщі, намагаючись за «500 днів» побудувати ринкову економіку, аналогічну західній. Хоча на самому Заході на це пішло близько 500 років…

Про економічну базу країни за 29 років та тренди в цифрах до Дня Незалежності читайте у статті д.е.н., чл.-кореспондента НАН України, застцпника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Спадок і  спадкоємці”, розміщеній на сайті  zn,ua 20 серпня 2020 р.

Вчені України та Китаю розробляють новітні підходи до розвитку міжнародних взаємовідносин в умовах пандемії COVID-19

22 липня 2020 р. на Zoom-платформі відбувся міжнародний інтерсекторальний науковий семінар “Міжнародні економічні та політичні взаємовідносини під впливом пандемії COVID-19: досвід Китаю та України”, організаторами якого виступили ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (сектор міжнародних фінансових досліджень) та Ланчжоуський університет (Вища школа політики та міжнародних відносин) у Китаї.

Цей науковий захід об’єднав понад 30 учасників, серед яких – провідні вчені та експерти з різних регіонів України – Києва, Львова, Тернополя, Запоріжжя та ін., а також представники дослідницьких установ при Ланчжоуському університеті в Китаї.

У фокусі уваги учасників семінару перебували актуальні питання розвитку світової економіки та геополітики в умовах розгортання та подолання наслідків пандемії COVID-19, зокрема, оцінка її впливу на суспільну динаміку та стан фінансової, макроекономічної, транспортної, соціальної, освітньої та інших сфер в Україні та Китаї.

Детальніше читайте тут

За підсумками проведення міжнародного наукового заходу його учасниками вироблено – з урахуванням відповідного досвіду України та Китаю – конкретні рекомендації щодо формування та розвитку міждержавних економічних і політичних відносин в умовах подолання пандемії COVID-19.