Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери








Archive for жовтня 23, 2021

Як інтеграційні процеси впливають на грошово-кредитну політику Болгарії та України

20 жовтня 2021 р. в рамках спільного українсько-болгарського проєкту “The coordination with the EU monetary authorities: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Координація з монетарними органами ЄС: досвід Болгарії та перспектива України») у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбувся міжнародний онлайн-семінар “The impact of integration processes on the monetary policy: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Вплив інтеграційних процесів на грошово-кредитну політику: досвід Болгарії та перспектива України»), ініційований відділом грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України та Інститутом економічних досліджень Болгарської академії наук (БАН). Захід відбувся у форматі відеоконференції, робочою мовою була англійська. У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили широке коло сучасних фінансово-економічних проблем української та болгарської економік. Зокрема, провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, д. е. н. Євген Бублик у своїй доповіді “Financial openness: contradictions of European integration requirements under global economic destabilization” зосередився на фінансовій відкритості як важливій умові економічної інтеграції. Він зазначив, що шоки від раптового припливу та втечі іноземного капіталу впливали на курс болгарської національної валюти менше, тоді як для стабільності української валюти це мало вкрай негативне значення. Професор Інституту економічних досліджень БАН доктор економічних наук Гарабед Мінасян разом із доцентом цього Інституту кандидатом економічних наук Віктором Йоцовим виголосили доповідь “Foreign capital inflows in Central and East European countries”, в якій представили аналітичну оцінку позитивних і негативних аспектів основних фінансових потоків та їх впливу на економічну динаміку, зокрема у країнах CMEA (Ради економічної взаємодопомоги). А професори Інституту економічних досліджень БАН к. е. н. Еміл Панушев, Іскра Христова-Балканська та Татяна Хубенова-Делісівкова представили спільне дослідження “Financial integration of Bulgaria after the debt crisis”. Їхній виступ присвячувався останнім змінам у фінансовій сфері ЄС під впливом кризових наслідків, особливостям політики адаптації банківської системи до умов ЄС та станові болгарського ринку капіталів після боргової кризи в Європі. Співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” взяли активну участь у роботі двох наукових секцій – щодо аспектів макроекономічної політики української та болгарської економік. На семінарі було представлено  огляд змін в українському законодавстві, що наблизили його гармонізацію з європейськими нормами і нормативами у сфері фінансових ринків. Визначалися роль та місце малих відкритих економік, таких як Болгарія й Україна, у світових фінансових потоках. Учасники заходу приділили увагу проблематиці впровадження фінансової відкритості згідно з новими поглядами на глобальну економічну нестабільність і пов’язані з нею проблеми. Наголошувалося на ролі грошових переказів, зокрема для фінансової інклюзії. Розглядалися сучасні тенденції фінансового поглиблення та монетизації економік країн світу, згрупованих за рівнем доходу, зокрема Болгарії та України. Зі свого боку, болгарські колеги погодилися, що фінансіалізація (як стимулює приплив транскордонного фінансового капіталу, так і призводить до негативної реакції на ендогенні економічні процеси. Вона перебудовує функціонування економічної системи на макро- та мікрорівні. Крім того, болгарські вчені звернули увагу на неможливість реалізації незалежної грошово-кредитної політики у своїй країні. Зокрема, Болгарія приєдналася до Європейського механізму обмінних курсів, що уможливило отримання фінансової підтримки від ЄС, але при цьому наразилася на економічні й фінансові ризики, притаманні всій Єврозоні. Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” також констатували залежність української грошово-кредитної політики, зумовленої, однак, іншими чинниками. Учасники семінару підсумували, що розвинені фінансові ринки передбачають розвинену інфраструктуру, тому вкрай важливо адаптувати законодавство до європейських норм із урахуванням місцевих реалій, а також наголосили на необхідності підвищення фінансової інклюзії в Україні. На шляху до ЄС Україні потрібно імплементувати ці заходи у власній політиці для безпечного впровадження фінансової відкритості. Професор Інституту економічних досліджень БАН   Гарабед Мінасян спрогнозував, що інституційна якість економічного розвитку відіграватиме більшу роль, аніж розмір ринку та якість інфраструктури. Як підкреслили болгарські колеги, завдання підвищення фінансової інклюзії важливе і для Болгарії. Більше читайте тут

Continue Reading