САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for серпня 22, 2015

Від квазіринку до ринку та інвестиційного зростання

Як подолати прояви квазіринковості, що мали місце  за роки незалежності, і сформувати  повноцінне середовище для  функціонування української економіки - цьому присвячена стаття директора Інституту економіки та прогнозування, академіка НАН України Валерія Михайловича Гейця “Від квазіринку до ринку та інвестиційного зростання”, опублікована у тижневику “Дзеркало тижня. Україна” за 22 серпня 2015 р. 

Глибока криза, що охопила українську економіку в 2013–2015 рр., зумовила її черговий спад і як ключове питання поставила на порядок денний проблему забезпечення динамічного економічного зростання. Адже відсутність такого зростання або вкрай низькі темпи посткризового відновлення економіки, в тому числі і ключових торговельних партнерів України, призведуть до подальшого падіння рівня життя населення і посилення соціальної напруги на тлі загроз, зумовлених збройним протистоянням на Сході країни.

 За роки незалежності Україна вдруге переживає кризу системного характеру, старт якої відбувся наприкінці 2008 р. Під час розв'язання проблем попередньої кризи, яка носить назву трансформаційної і яка визначила майбутній шлях розвитку української економіки, відбулося формування ринкового середовища і відповідної йому системи управління економікою. Хоча після більш як двох десятиліть їх становлення і спроб вдосконалення вони переважно не відповідають вимогам сучасності, незважаючи на те, що внаслідок приватизації приватна власність була інституціоналізована, і це було основним завданням трансформаційних змін.

Приватизація в Україні відбувалася хоча й за законами, але з їх масовим порушенням. Невипадково, за даними Інституту соціології НАН України, ще напередодні кризи (у 2008 р.) понад 64% опитаних ставилися до передачі великих підприємств у приватну власність швидше негативно і тільки 13,9% — швидше позитивно. Нині, напередодні чергової хвилі приватизації, ці показники ще більш контрастні. Через неповноту ринкових перетворень ефективного власника, готового капіталізувати прибутки, сформувати не вдалося. Інститут економіки та прогнозування НАН України, дослідивши підсумки вітчизняної приватизації 2000–2010 рр., дійшов висновку, що за результатами діяльності приватизовані підприємства погіршили свої доприватизаційні показники. Саме тому чергова і, швидше за все, заключна частина приватизації 2015–2016 рр. має відбуватися із суттєвими корективами в законі про приватизацію. Інакше ця її хвиля призведе до збільшення монопольного контролю над власністю (читай — олігархату), а також до того, що отримані в дохід бюджету фінансові ресурси знову будуть використані на проїдання, а не для інвестування. Здійснення широкомасштабної приватизації державного майна в період 2015–2016 рр. має ряд значних ризиків. По-перше, це ризик низьких цін на об'єкти приватизації. Продаж майна відбуватиметься, по суті, в екстремальних умовах, а тому ціна продажу об'єктів державного майна, за нашими оцінками, може виявитися в 3–5 разів нижчою, ніж за звичайних умов. По-друге, існує загроза недоотримання бюджетом доходів унаслідок неналежної підготовки об'єктів до продажу через термінову необхідність здійснення цього етапу приватизації. По-третє, в разі відсутностічіткості і прозорості процесів приватизації 2015–2016 рр. можна очікувати посилення невдоволення населення.

По-четверте, існують ризики, пов'язані із соціально-економічними наслідками приватизації в базових галузях економіки, особливо в енергетиці. Досвід зарубіжних країн показав, що внаслідок приватизації ціни на енергію не знижувались, як очікувалось, а збільшувалися (Болгарія, Росія). Неконтрольоване швидке зростання тарифів мало негативні соціальні наслідки навіть у Росії, де проблеми з енергоресурсами значно менші, ніж в Україні. Це змушувало державу обмежувати тарифи у "ручному режимі", що зумовило відплив з галузі приватного капіталу та домінування в ній державних корпорацій, які наразі контролюють понад 60% її установленої потужності. По-п'яте, є ризики, пов'язані зі зниженням ефективності діяльності приватизованих підприємств (порівняно із доприватизаційним періодом). Наші дослідження показують: теза про те, що перехід до приватної власності автоматично забезпечує поліпшення фінансових результатів роботи підприємств, в Україні не знаходить свого підтвердження.

Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/vid-kvazirinku-do-rinku-ta-investiciynogo-zrostannya-_.html

Continue Reading

Гроші мають значення

"З усіх останніх новацій Національного банку найбільший резонанс у суспільстві викликав, мабуть, намір перейти на таргетування інфляції, видимим наслідком чого стала принципова, оголошена з трибуни Верховної Ради відмова від регулювання валютного курсу гривні. При цьому чим саме зумовлена така реформа і хто тепер буде "головним по курсу", тому ж суспільству (так само, як і народним депутатам) пояснено, по суті, не було. Втім, це типово для центральних банкірів в усьому світі: вони поводяться як члени одного клубу "посвячених" і часто живуть немовби в іншому світі, ніж решта співвітчизників..." Більше читайте у матеріалі д.е.н., головного наукового співробітника відділу міжнародних фінансових досліджень О.М.Шарова «Гроші мають значення. Та ще й яке!», надрукованому у газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 22 серпня 2015 р.

Continue Reading
-->