У рамках постійно діючого Форуму з проблем внутрішньо переміщених осіб (ВПО), який діє на базі Інституту економіки та прогнозування НАН України, 29 квітня 2015 р. відбувся круглий стіл на тему «Стратегія розміщення та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб». Організатори круглого столу – Інститут економіки та прогнозування НАНУ, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ та громадська організація «Конгрес сходу України». У круглому столі взяли участь представники ОБСЄ, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Київської міської та обласної адміністрацій, будівельних організацій, громадських організацій ВПО. Директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ, академік В.М. Геєць наголосив на центральній ролі громадських організацій у процесі вирішення житлових проблем ВПО. Радник головного архітектора м. Києва І.Ю. Степанов розповів про необхідність розроблення та прийняття державних програм стійкого розселення ВПО. Під час обговорення начальник управління житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ С. М. Старцева наголосила, що наразі в міністерстві існує дефіцит інформації щодо житлових потреб ВПО, зокрема типу, кількості, регіонального розподілу необхідного житла, а також диференціації цих потреб у розрізі соціальних груп. На місцевому рівні інформацію щодо житлових потреб ВПО у форматі, корисному міністерству, допомагають збирати обласні держадміністрації. Також представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ підкреслила, що міжнародна донорська допомога йде виключно через громадські організації. Міністерство виступає розпорядником коштів тільки для державного бюджету, тому очікувати від нього якихось «дозволів» чи «сприяння» в отриманні міжнародної донорської допомоги неправильно. Учасники круглого столу поділились цікавим досвідом встановлення прямих контактів з українськими будівельними організаціями. Вони також зауважили, що підтримку подібним проектам уже обіцяють іноземні донори (насамперед німецькі та американські). Згоду про допомогу висловив і представник Будівельної палати України, зауваживши, що палата має готовий перелік проектів дешевого житла різних типів. Також були обговорені питання впровадження сучасних будівельних технологій, створення соціального житлового фонду, адаптації законодавчих та нормативних актів, джерела фінансування будівництва житла та надання земельних ділянок ВПО. Цікавими думками щодо можливих стратегій отримання землі під будівництво поділився заступник начальника головного управління Держкомземагенства у Київської області. Він пояснив, що алгоритм виділення землі під житлове будівництво для ВПО аналогічний до виділення землі для учасників АТО. Найкоротший шлях отримання землі – мати готові пропозиції і звертатись з проханням про їх розгляд до органів місцевої влади (обласних, районних, селищних рад). Обговорювалась також колізія, коли громадянин використав своє право на отримання землі в окупованій зоні, скористатись ним на неокупованій території він вже не зможе. Представник Київської облдержадміністрації поділився інформацією про перевірку кількості недобудованого житла з високим ступенем готовності (понад 70–80%). Виявилося, що його суттєво недостатньо, а переобладнання існуючих нежитлових приміщень під житло не завжди економічно доцільне. По закінченні круглого столу представники громадських організацій підписали Меморандум про співробітництво та координацію зусиль у вирішенні проблем ВПО. За результатами круглого столу готуються рекомендації, що будуть використані при підготовці Державної програми з соціальної адаптації ВПО. Організатори круглого столу прийматимуть відповідні пропозиції за електронною адресою pereselentsyi@gmail.com. Черговий (вже третій) круглий стіл в рамках Форуму з проблем внутрішньо переміщених осіб, заплановано на 20 травня. Детальна інформація буде розміщена на сайті «Комітету сходу України».
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.