Круглий стіл «Вимушені переселенці в Україні: питання термінового та середньострокового реагування» пройшов 9 липня 2014 року в Інституті демографії і соціальних досліджень НАНУ. Співорганізатором також виступив Аналітичний центр «Нова соціальна та економічна політика». Коло учасників включало представників органів і структур, які надають чи прагнуть надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам з Криму та Донбасу: працівників міністерств і служб, міжнародних і українських громадських організацій, академічних вчених. На круглому столі обговорювалися ключові проблеми тимчасових переселенців, які вимагають вирішення і державного реагування; наявний досвід надання відповідної допомоги; а також необхідні нормативно-правові зміни. Учасники прийшли до консенсусу щодо загального переліку основних проблем переселенців. Неодноразово було наголошено на необхідності запровадження реєстрації переселенців, радикальної дебюрократизації цього процесу, термінового законодавчого забезпечення надання допомоги і покращення координації між державними і неурядовими структурами. Однією з перших виступила Ольга Миколаївна Балакірєва, завідуюча відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки і прогнозування НАНУ, голова правління Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка. Презентація з назвою «Спектр проблем вимушених переселенців в Україні: швидка оцінка ситуації та потреб» представляла результати пілотажного емпіричного дослідження внутрішньо переміщених осіб. Висновки базувалися передусім на даних трьох фокус-групових дискусій, проведених в місцях компактного проживання переселенців 5–7 липня 2014 року, а також доступних інтерв’ю і аналітиці. Виходячи з цього, узагальнено умови проживання переселенців, їхні нагальні потреби і потреби найближчого майбутнього. В кінці виступу О.М. Балакірєва висунула рекомендації щодо змін у законодавстві і державних програм, покликаних вирішити проблеми переселенців. Також вона підкреслила необхідність комплексного дослідження, адже визначення пріоритетів і кроків державної політики має базуватися на обґрунтованій і репрезентативній оцінці планів, намірів і потреб самих переселенців. Сама презентація доступна за посиланням: PDF 09_07_2014_RT_BON Презентація 09_07_2014_RT_BON
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.