САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Розробка модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов’язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків протягом 01 березня 2016 р. – 31 грудня 2016 р. здійснював дослідження за ІІ етапом «Розробка модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов'язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем» наукового проекту«Моделювання та оцінка сталого використання земельних, водних та енергетичних ресурсів України в умовах глобальних змін навколишнього середовища» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.; відповідальний виконавець теми – ст. наук. співр., канд. техн. наук Дячук О.А.).

 Встановлено, що найбільш вразливими галузями економіки України від зміни клімату є енергетика, агропромисловий комплекс, системи водопостачання та охорона здоров’я. Тому надзвичайно актуальним є необхідність розвивати та розробляти в Україні дедалі більше модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов'язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем в контексті зміни клімату.

На основі міжнародного досвіду розроблено методологічні підходи до дослідження впливу зміни клімату на процеси комплексного використання водних та енергетичних ресурсів, сільське господарство та землекористування, соціально-економічних наслідків такої зміни в Україні. Методологічні підходи включають використання динамічних моделей часткової рівноваги національної TIMES-Україна та глобальної GLOBIOM, а також обчислюваної моделі загальної рівноваги GTAP-E із розширеним енергетичним блоком. Крім того, отримані практичні оцінки впливу заходів в боротьбі зі зміною клімату на трансформацію енергетичного сектора, векторність та масштабність змін у землекористуванні, на макроекономічні та галузеві зміни в Україні.

Обґрунтовано, що Україні необхідно визначити та прийняти як один із важливих пріоритетів державної політики виконання вимог кліматичної Паризької угоди і взяти на себе амбітне зобов'язання щодо скорочення викидів ПГ до 2050 р. У роботі обґрунтовано запропоновано, що такою ціллю може бути неперевищення 30% від загальних викидів ПГ у 1990 р. Паризька угода може надати Україні значні можливості (фінансові, технологічні, інтелектуальні тощо), щоб не тільки модернізувати вітчизняну економіку, але й допомогти стати на шлях сталого низьковуглецевого розвитку, підвищуючи добробут громадян, адже вона має на меті мобілізувати до 2025 р. мінімум 100 млрд дол. США на рік. Модельними результатами підтверджено можливість енергетичної системи України розвиватися у контексті сталого, надійного та економічно доступного задоволення енергетичних потреб суспільства. Дослідження процесів зміни клімату в Україні можуть мати помірні позитивні макроекономічні наслідки, абсолютна величина яких практично лінійно зростає зі збільшенням температури у разі адекватної політики та адаптації України до зміни клімату. Однак лише за умови, що зростання глобальної температури буде керованим і здійснюватимуться необхідні заходи щодо адаптації до міни клімату. Основними факторами, що визначають позитивний характер наслідків, виступає суттєве зниження споживання енергоресурсів, використання відновлювальних джерел енергії та збільшення експорту послуг туристичної галузі. Загалом основні «теоретичні» переваги від зміни клімату для України пов’язані з технологічними змінами та зміною умов торгівлі. Основним фактором невизначеності у випадку макроекономічних оцінок можна вважати температурні еластичності попиту на енергоресурси.

Обґрунтовано, що в глобальному вимірі до 2050 р., за збереження існуючих тенденцій соціо-економічного розвитку та темпів викидів ПГ, чинитиметься переважно негативний вплив на сільське господарство (через недоотримання в середньому 17% від потенційного рівня продуктивності сільськогосподарських культур за сценарієм без змін клімату). Чутливість агропродовольчої сфери до впливу змін клімату підтверджено суттєвими коливаннями світових продовольчих цін, що в середньому становитиме 20% (порівняно зі сценарієм сталого стану клімату). Це загрожує поглибленню проблеми голоду в окремих регіонах. Встановлено, що одним із ефективних інструментів зниження чутливості агропродовольчої системи до змін клімату може бути подальша лібералізації міжнародної торгівлі. Розширення господарського використання природних земель, за прогнозами, можливе в напрямі розширення лісових масивів, у тому числі енергетичних порід дерев, та пасовищ. Це сприятиме сталому й безпечному використанню земельних ресурсів і підвищенню екологічної стійкості природно-господарських систем.

З результатами дослідження можна ознайомитись тут 

   

Continue Reading

Виконання НДР

Відділ розвитку виробничої інфраструктури ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершив роботу над відомчою НДР «Розвиток інфраструктурних секторів як чинник реалізації пріоритетних напрямів економічної політики України» (керівник – д-р. екон. наук О. І. Никифорук). У роботі розглянуто проблеми інфраструктурних секторів, здійснено оцінку сучасного стану та тенденцій розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури в контексті реформування економіки країни відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Коаліційної угоди та Угоди про асоціацію між  Україною та ЄС. В результаті проведених досліджень  розвинено методологічні підходи щодо оцінки ефективності функціонування та розвитку інфраструктурних секторів, а також обґрунтовано ефективні інвестиційні механізми розвитку інфраструктурних секторів з урахуванням сучасних викликів та процесів структурного реформування в економіці України. З результатами дослідження можна ознайомитися тут  

Continue Reading

Виконання НДР

Відділ державних фінансів закінчив  НДР «Консолідація державних фінансів України в умовах світової фінансової нестабільності» (керівник — зав. відділу, д.е.н. І.О. Луніна). Тема виконувалась у рамках відомчої тематики НАН України протягом I кв. 2014 р. – IV кв. 2016 р. За підсумками проведеного дослідження розроблено теоретико-методичні засади консолідації державних фінансів України у частині реформування податкової системи, бюджетно-податкового стимулювання національної економіки, системи міжбюджетних відносин з урахуванням сучасних тенденцій розвитку бюджетно-податкових систем та факторів нестабільності.

Continue Reading

Виконання НДР

Відділ промислової політики у 2016 р. завершив науково-дослідну роботу «Неоіндустріальна трансформація промислового потенціалу України» (науковий керівник теми – завідувач відділу, д.е.н., проф. Дейнеко Л.В.). Визначено наукові засади неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу в умовах глобальних викликів, розроблено рекомендації з удосконалення промислової політики держави з метою формування у країні промислового потенціалу неоіндустріального типу, обґрунтовано пропозиції щодо створення механізмів впливу на функціонування галузей промислового виробництва в контексті неоіндустріальної трансформації промисловості України, розроблено пропозиції щодо формування фінансових механізмів реіндустріалізації економіки. Запропоновано шляхи вдосконалення управління промисловим розвитком у частині більш тісної інтегрованості екологічної політики в галузевій політиці, удосконалено організаційно-економічні механізми формування сприятливого інституціонального та інвестиційного середовища для неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу, формування сучасної промислової структури експорту та вбудовування в міжнародні ланцюжки формування кінцевої вартості в умовах глобальної конкуренції.

Continue Reading

Виконання НДР

Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій завершив роботу над виконанням наукового проекту «Соціокультурні виміри модернізації економіки України (2-й етап: Складові та механізми впливу на соціокультурні чинники економічної модернізації)». НДР виконана в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація соціокультурної сфери в Європі та Україні». У роботі прослідковано особливості взаємозв’язку складових і механізмів впливу на соціокультурні чинники та самі ці чинники в контексті економічної модернізації; досліджено чинники формування сприятливих політичних установок та інституційної ефективності у вимірі політичної підтримки, проведено аналіз потенціалу соціальних інститутів та груп як рушіїв соціально-економічного розвитку; визначено чинники економічних складових модернізаційної ідеології, а також стратегії ефективного розвитку соціального капіталу для мобілізації спільнот в українському суспільстві; представлено механізми посилення модернізаційного потенціалу представників політичної еліти. На основі результатів дослідження розроблено комплекс практичних рекомендацій щодо дієвості соціокультурних чинників у контексті забезпечення інституційної ефективності, розвитку соціального капіталу та формування соціально відповідальних еліт. З результатами дослідження можна ознайомитись тут

Continue Reading

Макроекономічні перспективи структурних реформ в Україні

Відділ моделювання та прогнозування економічного розвитку закінчив НДР «Макроекономічні перспективи структурних реформ в Україні» (керівник — чл.-кор. НАНУ, доктор екон. наук, проф. М.І. Скрипниченко), яка виконувалась у межах дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2015 році. За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають у здійсненні оцінки впливу структурних реформ на динаміку і структуру розвитку вітчизняної економіки та обґрунтуванні напрямів вдосконалення їх змісту у секторному розрізі, а саме: визначено особливості розвитку економіки України відповідно реформ секторального характеру; здійснено кількісну та якісну оцінку змісту структурних реформ в Україні (з опрацюванням досвіду структурних реформ за країнами світу), виявлено їх вплив на структурні зрушення і темпи економічного зростання на період до 2020 року, обґрунтовано основні напрями ефективної державної політики щодо забезпечення реалізації структурних реформ в Україні за окремими секторами економіки (аграрний, енергетичний та житлово-комунальний сектори, транспортна інфраструктура, гуманітарна сфера, державне управління), частка яких у структурі ВВП становить майже 35%. З результатами дослідження можна ознайомитись тут

Continue Reading

Державні та ринкові механізми оптимізації енергетичного балансу України

Сектор прогнозування розвитку ПЕК відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків у 2015 р. завершив НДР «Державні та ринкові механізми оптимізації енергетичного балансу України» у рамках наукового проекту «Оцінка стратегій довгострокового розвитку енергетики та економічна політика оптимізації енергетичного балансу України» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.). На основі розроблених з використанням економіко-математичного моделювання кількісних та якісних оцінок стратегічних напрямів розвитку енергетичного сектору визначено основні управлінсько-адміністративні та ринкові механізми оптимізації енергетичного балансу України та запровадження стратегічного планування і управління в енергетиці. З результатами дослідження можна ознайомитись тут

Continue Reading

Модернізація соціально-трудової сфери Донбасу: загрози та можливості

Відділ соціально-економічних проблем праці закінчив НДР «Модернізація соціально-трудової сфери Донбасу: загрози та можливості» (керівник -- канд. екон наук В.В.Близнюк), виконаної у межах дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2015 році. За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають у визначенні складових модернізації СТС Донбасу, формуванні його ймовірнісного сценарного прогнозу розвитку та обґрунтуванні методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення державної політики у напрямі зменшення соціальної напруги та пом’якшення наслідків економічної кризи; запропоновано План реформування СТС Донбасу, що ґрунтується на основі стратегічного бачення економічних перетворень і розвитку регіону на засадах структурної перебудови з урахуванням європейського досвіду структурної модернізації та диверсифікації економіки старопромислових регіонів. З результатами дослідження можна ознайомитись тут  

Continue Reading

Виконання НДР

Пропонуємо ознайомитись із результатами виконання науково-дослідної роботи «Імплементація високих технологій в економіку України», яку виконував протягом 2013–2016 рр. відділ інноваційної політики, економіки та організації високих технологій. У презентації наведено основні результати роботи: аналіз поточного стану сфери високих технологій в Україні, пропозиції щодо подальшого здійснення інноваційної політики.

Continue Reading

Економічний аналіз довгострокових сценаріїв розвитку ядерної енергетики для забезпечення надійності електрозабезпечення України

Сектором прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків протягом 02 березня 2015 р. – 31 грудня 2015 р. завершено дослідження за ІІІ етапом «Економічний аналіз довгострокових сценаріїв розвитку ядерної енергетики для забезпечення надійності електрозабезпечення України» наукової роботи «Моделювання та економічна оцінка забезпечення надійної роботи Об’єднаної енергетичної системи України при подовженні або виведенні з експлуатації діючих ядерних блоків АЕС» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.; відповідальний виконавець теми – ст.наук.співр., канд. екон. наук Серебренніков Б.С.). У результаті виконання наукового дослідження авторським колективом на основі розробленого модельного інструментарію "WASP-Україна" сформовано та проведено оцінку шести альтернативних сценаріїв розвитку генеруючих потужностей ОЕС України на період до 2030 року з урахуванням виведення та подовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС України за критеріями економічності, екологічності, надійності та ресурсозабезпеченості функціонування енергосистеми, зокрема, середньої вартості електроенергії, шкідливих викидів у навколишнє природне середовище, агрегованих показників імовірності виникнення дефіциту активної електричної потужності та величини незадоволених потреб споживачів в електроенергії. Отримані модельні результати та порівняльний аналіз сценаріїв довели, що подовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС України є економічно та екологічно доцільним і сприяє підтриманню надійності роботи енергосистеми. З результатами дослідження можна ознайомитись тут  

Continue Reading
-->