22 липня 2020 р. на Zoom-платформі відбувся міжнародний інтерсекторальний науковий семінар "Міжнародні економічні та політичні взаємовідносини під впливом пандемії COVID-19: досвід Китаю та України", організаторами якого виступили ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (сектор міжнародних фінансових досліджень) та Ланчжоуський університет (Вища школа політики та міжнародних відносин) у Китаї. Цей науковий захід об’єднав понад 30 учасників, серед яких – провідні вчені та експерти з різних регіонів України – Києва, Львова, Тернополя, Запоріжжя та ін., а також представники дослідницьких установ при Ланчжоуському університеті в Китаї. У фокусі уваги учасників семінару перебували актуальні питання розвитку світової економіки та геополітики в умовах розгортання та подолання наслідків пандемії COVID-19, зокрема, оцінка її впливу на суспільну динаміку та стан фінансової, макроекономічної, транспортної, соціальної, освітньої та інших сфер в Україні та Китаї. Детальніше читайте тут

За підсумками проведення міжнародного наукового заходу його учасниками вироблено – з урахуванням відповідного досвіду України та Китаю – конкретні рекомендації щодо формування та розвитку міждержавних економічних і політичних відносин в умовах подолання пандемії COVID-19.

19 грудня 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за інформаційної підтримки Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова), інших інститутів, Представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати та за участі представників Міністерства освіти і науки України, Державної служби зайнятості України, Федерації металургів України, Запорізької обласної державної адміністрації, Навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької, Волинської, Чернігівської та інших областей та міст України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці». Відкрив конференцію директор інституту академік НАН України Валерій Геєць, який звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань, пов’язаних із дефіцитом трудового потенціалу в Україні, а також із якісною невідповідністю очікувань роботодавців та пропозиції на ринку праці. Вікторія Близнюк, завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Інституту, презентувала результати досліджень, присвячених оцінкам професійно-кваліфікаційних диспропорцій регіональних ринків праці та напрямів їх мінімізації. У своїй доповіді вона зазначила, що збалансований розвиток регіонального ринку праці можливий за умов забезпечення ефективного соціального діалогу з усіма стейкхолдерами регіону. Ірина Шумік, генеральний директор Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України висвітлила основні проблеми розвитку професійної освіти та окреслила стратегію її розвитку відповідно до потреб регіональних ринків праці. Олена Колеснікова, заступник виконавчого директора Федерації металургів України, зазначила про актуальні потреби роботодавців щодо підготовки сучасної молоді із наведенням провідних європейських практик. Людмила Василега, директор Департаменту розвитку персоналу та кадрової політики ПАТ «Укрзалізниця», визначила основні проблеми щодо кадрів та шляхи розроблення роботодавцями професійних стандартів. Також вона висвітлила базові очікування роботодавців щодо якості сформованих системою освіти компетенцій. Василь Костриця, заступник голови Об’єднання організації роботодавців України, консультант Державного центру зайнятості України, підкреслив актуальність підтримки молоді, яка не перебуває в зайнятості, освіті чи професійному навчанні, та навів ініціативи зайнятості молоді на прикладі політики зайнятості європейських країн. Саме професійна освіти спроможна змінити тенденцію на зростання такого сегменту ринку праці. Валентина Мельник, заступник директора департаменту Державного центру зайнятості України розповіла про підготовку робітничих кадрів в системі підготовки ЦПТО та ступінь її відповідності потребам регіонального ринку праці. Мережа ЦПТО, що перебувають під керування Державного центру зайнятості, включають 10 регіональних відділень, оснащені новітнім обладнанням задля надання високоякісних освітніх послуг. Досвід їх функціонування спрямований на надання освітніх послуг саме дорослому населенню, які залучені до системи підготовки та перепідготовки незайнятого населення, а також тих, хто бажає оновити або набути новітніх компетенцій, яких потребує сучасний ринок праці. Про підготовку робітничих кадрів у системі професійно-технічної освіти Запорізької області та ступінь її відповідності регіональним потребам ринку праці розповів директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області Олександр Паржницький. Представниця Львівського Науково-методичного центру професійної освіти Зоя Парфенюк присвятила свій виступ проблемі необхідності модернізації змісту освіти в частині набуття новітніх компетенцій та softskillsу молоді. Олена Давліканова, координатор проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід впровадження дуальної освіти в Україні. Наталія Шуляр, керівник проєкту з розвитку професійно-технічної освіти Німецько-Української промислово-торговельної палати, представила проєкти впровадження елементів дуальної форми навчання для машинобудівних підприємств в Україні. Родіон Колишко, директор Інституту професійних кваліфікацій, представив досвід визначення регіональної потреби ринку праці у кваліфікованих кадрах у розрізі професій, визначивши проблеми застосування методології. Тетяна Бурлай, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представила підходи Євросоюзу та України до подолання дисбалансів і дивергенції у сфері зайнятості. Обговоривши існуючи проблеми освітньо-професійної розбалансованості регіональних ринків праці, учасники конференції дійшли конкретних пропозицій, врахування яких в державній освітній політиці та зайнятості дадуть змогу мінімізувати їх негативний вплив на економічний розвиток країни. Так, фахівці, погоджуючись із тим, що вирішення проблеми розбалансування ринків освітніх послуг та ринку праці перебувають у площині як регуляторної політики, економічної політики, результатом якої є створення новітніх робочих місць, так і професійної освіти в частині формування якісної підготовки кваліфікованих робітників. Необхідним видається реформування організаційно-навчальної структури професійно-технічної освіти одночасно із налагодженням практики прогнозування професійних компетентностей, необхідних знань, умінь та навичок.

Земельна реформа в Україні, яка розпочалася на початку 90-х років минулого століття, наразі залишається незавершеною. Одним із найбільш нагальних питань є відміна мораторію на купівлю-продаж і впровадження повноцінного обігу земель сільськогосподарського призначення.  Суспільство стурбоване ризиками, що можуть виникнути у процесі запровадження запропонованих законодавцями актів щодо вільної торгівлі землею сільськогосподарського призначення. Висвітлення ризиків та шляхів їх унеможливлення обговорили учасники круглого столу «Убережемо сільськогосподарські землі в руках сьогоднішніх і майбутніх українських хліборобів», який відбувся у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 23 жовтня 2019 р. Його співорганізаторами виступили відділ форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту, Асоціація фермерів і приватних землевласників України, редакція часопису «Наша віра». У процесі дискусії учасники круглого столу констатували, що Україні необхідно оперативно вибрати свою модель розвитку ринку сільськогосподарських земель, яка найбільше відповідає національним особливостям і менталітету. Більше  про круглий стіл читайте  тут

Глобальні тенденції сучасного світового розвитку – нелегкий вибір між вільною торгівлею та протекціонізмом, BREXIT як пастка для Великої Британії,  вплив країн АСЕАН на G7, хто стане  двадцять восьмим членом ЄС, сучасні валютно-фінансові, інвестиційні виклики  для G7  – розглядали науковці двох інститутів на міжнародній конференції «Геоекономічні виклики для країн G7», яка відбулася в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 3 жовтня 2019 р. Її співорганізаторами стали сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та відділ зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень. Геополітичні виклики для країн G7_1 Сьогодні, коли замість монізму розвивається серйозна фрагментація світової економіки, вітчизняному науковому співтовариству необхідно з усією відповідальністю поставитися до дослідження цих проблем, – підкреслив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  академік В.М. Геєць.  А директор Національного інституту стратегічних досліджень, д.п.н., проф. О.В. Литвиненко до акцентував на глобальній євразійській дузі  нестабільності, що загрожує глобальною конфронтацією та обумовлює необхідність   модернізації інститутів глобального лідерства. На зростаючу турбулентність світової економіки й посилення жорсткого регулювання банківської, фінансової , корпоративної  та соціальної сфер звернув увагу у своїй доповіді «G7: економічні виклики та глобальний порядок денний» заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України , д.е.н., чл.- кор. НАН України С.О. Кораблін. Він зауважив, що нові реальності в економіці накладаються на нові «нормальності» в політиці. Зауваживши про підвищення екзогенності  економічних систем та перезавантаження полярності світу, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.е.н. Я.А. Жаліло окреслив у своїй доповіді «Щодо новітніх чинників формування геоекономічних пріоритетів»  такі три сценарії розвитку світової економіки, як: структурування світового господарства відповідно до певних центрів тяжіння, атомізація та фрагментація, множинність центрів тяжіння. Останніми десятиріччями відбувся  інфраструктурний прорив менш розвинених, порівнянно с країнами G-7, держав, у тому числі в інноваційній та освітній сферах, наголосив чл.-кор. НАН України  В.Р. Сіденко. Це, на його думку, зокрема відбувається через більшу консолідованість Сходу порівняно із сучасним колективним Заходом. Д.е.н., проф. О.В. Плотников виокремив  два ключові протиріччя усередині Великої сімки: в Європі та між США  та Канадою. Голова Ради Українського кредитно-банківського союзу  Б.В. Соболев на прикладі міжнародного ринку титану привернув увагу до потреби вдосконалення захисту стратегічних інтересів вітчизняних експортерів за умов формування біполярного світу. Д.е.н., проф. О.М. Шаров зазначив, що BREXIT несе потенційну загрозу послаблення санкційного режиму ЄС щодо Росії, оскільки саме Велика Британія виступає найбільш послідовною  прихильницею  санкцій.  Д.е.н., проф. Борзенко  розкрила баланс сил у процедурі BREXIT та надала оцінку щодо різнотермінових прогнозів  його наслідків. Д.п.н. І.С. Піляев відзначив, що криза навколо України є ключовою і стратегічною не лише на пострадянському просторі, а й на Євразійському мегаконтиненті загалом, що за характером залучення світових акторів можна порівняти із тривалими конфліктами на Корейському півострові та навколо Тайваню. К.е.н. О.А. Чугаєв навів порівняльну статистику, що засвідчила  зниження індексу потужності США відносно  Китаю.  К.е.н. В.В. Величко розглянув зміну інвестиційної доктрини Китаю, відзначивши, що обсяг прямих іноземних інвестицій у країну перевищив валові інвестиції з країни.  

У рамках V Національного експортного форуму 03 червня 2019 року співробітники відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» разом із ТПП України та відділом промисловості та інноваційної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА провели воркшоп "СМАРТ-спеціалізація промисловості міста Києва як тріггер інноваційних змін / SMART-specialization of the city Kyiv as a trigger of innovative changes". У ньому взяли участь представники провідних підприємств харчової, легкої та фармацевтичної галузей міста Києва, представників вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, державних та місцевих органів влади.

Під час воркшопу розглядалися різні аспекти застосування технологій на різних ланках виробничо-збутового ланцюга, можливості застосування різних СМАРТ-технологій при виробництві продукції; було окреслені гальмуючі чинники, що перешкоджають СМАРТ-спеціалізації промисловців та обрано найбільш перспективні інструменти державної, недержавної та міжнародної підтримки СМАРТ-спеціалізації для промислового бізнесу, зокрема для підприємств харчової, легкої та фармацевтичної промисловості.

Учасники акцентували, що найбільш гострою сьогодні видається проблема відсутності лобіювання інтересів українського виробника у державному регулюванні економічного розвитку та наголосили на важливості налагодження ефективного діалогу між органами державної та місцевої влади і національними виробниками.

v

Відзначався важливий внесок ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у визначення стратегічних пріоритетів промислового відродження української економіки, зокрема представлених у науково-аналітичній доповіді «Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки».

Детальніше читайте тут