Ukrainian
Цьогоріч виповнюється 200 років від народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884) – вченого-економіста, громадського і державного діяча, професора кафедри політичної економії та статистики Київського університету Святого Володимира, публіциста і видавця, батька академіка Володимира Вернадського. Беручи до уваги роль Івана Вернадського як науковця і педагога у формуванні академічної традиції, непересічне значення його доробку для розвитку економічної науки, відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступив з ініціативою щодо вшанування пам’яті видатного вченого-економіста з нагоди 200-річчя від дня його народження.
19 травня 2021 року в онлайн-форматі з використанням платформи Zoom відбулося пленарне засідання науково-практичної конференції «Іван Вернадський – учений-економіст, педагог, громадянин». Співорганізатори заходу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (економічнийфакультет, кафедра економічної теорії, макро- і мікроекономіки); ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (кафедра економічної теорії, Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського). Мета конференції –сучасне осмислення інтелектуальної постаті Івана Вернадського у контексті історичного минулого та сьогодення економічної науки; аналіз актуальності, новаторства та потенціалу його ідей; розкриття громадянської позиції та ролі вченого в соціально-економічних перетвореннях, формуванні нової генерації науковців, подвижників суспільних реформ.
У засіданні взяли участь понад 30 учасників – фахівців у галузі економічної теорії та історії економічної думки, дослідників української інтелектуальної спадщини з Києва, Львова, Одеси. Луцька, Камянця-Подільського.
Докладніше читайте тут
За матеріалами конференції готується до друку збірник тез доповідей та спеціальний розділ у фаховому періодичному виданні «Історія народного господарства та економічної думки України» (випуск 54).
Продовженням роботи конференції став мобільний семінар «Університет св. Володимира у міському просторі Києва (1834–1863 рр.)», що відбувся 21 травня 2021 р. Семінар проводив фахівець з історії Київського університету, доктор філософії Тарас Самчук. Його учасники – науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України, викладачі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та Київського національного університету імені Тараса Шевченка долучилися до просторового вивчення економічної історії та, зокрема, познайомилися з основними локаціями, де проходило навчання та викладацька діяльність Івана Вернадського.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Іван Васильович Вернадський – вчений -економіст – 200 років від дня народження
Роль держави в умовах сучасних глобалізаційних викликів
19 травня 2021 р. у Zoom-форматі відбулося засідання міжнародної дискусійної платформи «Трансформація функцій держави в умовах глобалізації», організованої сектором міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“. Мета засідання полягала у конструктивному обміні думками щодо місця та ролі держави в організації суспільного життя, з’ясуванні особливостей державного регулювання соціально-економічного розвитку різних країн в умовах пандемії COVID-19, формулюванні нових ідей та підходів стосовно модернізації функцій держави під впливом викликів глобалізації, цифровізації, екологізації та демографічних змін. Міжнародний науковий захід об’єднав майже 40 учасників – представників наукових, управлінських, дипломатичних, викладацьких та експертних кіл з різних країн світу (України, Китаю, Великої Британії, Румунії, Молдови, Азербайджану, Грузії, Казахстану). Роботу міжнародної дискусійної платформи розпочали заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, чл.-кор. НАН України Андрій Гриценко та головний модератор заходу – завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Більше про роботу міжнародної дискусійної платформи читайте тут За підсумками проведення міжнародного наукового заходу учасниками вироблено відповідні рекомендації стосовно забезпечення ефективності трансформаційних змін у національних системах державного управління в умовах глобальних викликів. Зважаючи на плідне наукове спілкування учасників заходу, заплановано продовження засідань міжнародної дискусійної платформи та розширення кола осіб, залучених до її роботи. Збірник наукових доповідей (в електронному форматі), презентованих під час проведення міжнародної дискусійної платформи «Трансформація функцій держави в умовах глобалізації», буде розміщено на сайті Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Як підвищити рівень життя населення
26 лютого 2021 р. відбувся круглий стіл «Актуальні питання підвищення рівня життя населення» (Молдова – Україна) / «Актуальные проблемы повышения уровня жизни населения и сокращение уровня бедности» / «Problemele actuale de creștere a nivelului de trai al populației și de reducere a nivelului sărăciei». Захід відбувся онлайн на платформі Zoom.
Організатори – відділ соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та секція соціальних досліджень і економічної співпраці Національного інституту економічних досліджень Республіки Молдова (https://ince.md/ro/noutci-i-evenimente/noutati/1331-masa-rotund-internacional-moldova-ucraina-n-format-on-line-bubcn-gcni-eshnsya-eya-sps-byoncnsya-s-youbshhnsn-eya-gnlyos.html).
У круглому столі взяли участь представники наукових установ Молдови, України, Румунії та Азербайджану.
З вітальним словом виступив А.Н. Стратан, член-кореспондент АНМ, доктор хабілітат, професор, директор Національного інституту економічних досліджень (INCE). Він акцентував увагу на питаннях удосконалення механізмів застосування інноваційних інструментів, спрямованих на стійкий ріст добробуту населення Республіки Молдова.
Д.е.н., конференціар дослідник, провідний науковий співробітник відділу «Соціальні дослідження та рівень життя населення» Національного інституту економічних досліджень (INCE) А.А. Рожко представив результати дослідження «Рівень та профілі бідності населення Республіки Молдова».
Заступник голови Об’єднання організації роботодавців України, Національний координатор МОП в Україні (1996–2013 рр.) В.І. Костриця та д.е.н., провідний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Т.В. Бурлай представили доповідь на тему «Постпандемічні виклики в подоланні соціальної дивергенції України і ЄС». Вони зазначили, що актуальним для України є адаптування позитивного міжнародного досвіду щодо підтримки зайнятості та освіти як невід’ємних складових політики соціально-економічного відновлення після пандемії COVID-19.
Т.В. Пер
егудова, к.е.н., старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», у своїй доповіді підкреслила екстрактивний характер національного ринку праці, наголошуючи на проблемах трудової еміграції та збільшення навантаження зайнятого населення економічно неактивним.
Д.е.н., провідний науковий співробітник, завідуюча сектором міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.О. Борзенко розглянула питання нової хвилі приватизації в Україні на тлі світової кризи COVID-19.
Про особливості кваліфікаційних навиків IT-фахівців та їхньої заробітної плати в умовах пандемії зазначила д.е.н., професор, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» І.Л. Петрова.
Підсумовуючи круглий стіл, модератори Т.В. Колеснікова, к.е.н., конференціар дослідник, керівник відділу соціальних досліджень та рівня життя населення Національного інституту економічних досліджень (INCE) та В.В. Близнюк, к.е.н., ст.н.с., завідуюча відділом соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» підкреслили актуальність розглянутих питань стосовно підвищення рівня добробуту населення.
Просування України до Європейського Союзу та її співпраця у рамках Східного партнерства – у фокусі уваги науковців, управлінців та експертів
21 грудня 2020 р. на Zoom-платформі відбулася міжнародна науково-практична конференція «Процеси конвергенції східноєвропейських країн з ЄС у рамках Східного партнерства», співорганізаторами якої виступили Міністерство зовнішніх справ України, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (сектор міжнародних фінансових досліджень), Вільнюський університет (Каунаський гуманітарний факультет, Литва), Представництво в Україні компанії «ЕЛСІС» з імплементації міжнародних проєктів (Литва) та Кавказький університет (Грузія). До наукової дискусії долучилися майже 30 учасників – провідних учених, державних службовців, представників інституцій громадянського суспільства – як з України, так і близького та далекого зарубіжжя. Відкрила конференцію перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, яка у своєму зверненні привітала учасників та окреслила стратегічні підходи держави до реалізації проєкту «Східне партнерство» та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Особисте вітання учасникам наукового заходу передав також академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» В.М. Геєць. Увагу учасників конференції привернули виступи заступника голови Об’єднання організацій роботодавців України В.І. Костриці, д.е.н., професора Кавказького університету Майї Гонашвілі, експерта-консультанта з імплементації міжнародних проєктів в Україні, керівника Експертної групи з питань євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації України к.н.держ.упр. Ю.П. Гарячої, директора Представництва компанії «ЕЛСІС» в Україні Раймондаса Габулавічюса, радниці з питань політики, член делегації Групи підтримки України Представництва ЄС в Україні М.В. Голуб, вченого секретаря ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.т.н. В.К. Хаустова, д.е.н., професора кафедри міжнародної економіки Західноукраїнського національного університету, заслуженого діяча науки і техніки України Є.В.Савельєва , д.е.н., професора, гол.н.с. сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «ІЕПр НАН України» О.М. Шарова, д.е.н., професора ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» А.І. Мокія та інших. Підсумки міжнародної науково-практичної конференції підвела д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.О. Борзенко. За підсумками міжнародного наукового заходу планується вихід збірника наукових праць, який буде оприлюднено на сайті Інституту. Читайте цю інформацію також і на сайті Об’єднання організацій роботодавців України
Освіта, перспективи зайнятості та стійкість ринків праці
17 грудня 2020 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі представників Запорізького обласного центру зайнятості, Науково-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької та Сумської областей, Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати, Інституту економіки промисловості НАН України, Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова) та інших інститутів відбулася міжнародна науково-практична конференція «Освіта, перспективи зайнятості та стійкість ринків праці».
Відкрив міжнародну науково-практичну конференцію директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій Геєць. Він звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань та наголосив на проблемах ефективного функціонування ринку праці в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19. 
Заступник голови Об’єднання організації роботодавців України та модератор конференції Василь Костриця також підкреслив проблеми, пов’язані з постпандемічними викликами для освіти та ринку праці. Ольга Балакірєва, завідувачка відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступила з доповіддю «Ціннісні настанови у сфері праці в Україні та країнах ЄС». Олена Давліканова, координаторка проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід роботодавців щодо впровадження дуальної форми здобуття освіти. Керівник відділу освітніх проєктів Німецько-Української промислово-торговельної палати Наталія Стародуб визначила роль AHK Ukraine у впровадженні проєктів дуальної освіти.
Про зміну ролі державної служби зайнятості у відповідь на соціально-економічну кризу зазначила у своєму виступі Ольга Макогон – головний редактор журналу «Управление персоналом». Стратегічні напрями підтримки стійкості ринку праці України в умовах пандемії COVID-19 стали предметом доповіді заступника директора інституту з наукової роботи Інституту економіки промисловості НАН України Ольги Новікової. Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Вікторія Близнюк представила презентацію, де навела модель забезпечення кваліфікованими кадрами регіональної економіки.
Ірина Дуднік, директор Запорізького обласного центру зайнятості, окреслила шляхи вирішення проблем зайнятості населення в умовах невідповідності освіти та ринку праці. Доктор економічних наук, професор Андрій Черкасов визначив у своєму виступі виклики освітньої міграції для України. Тетяна Перегудова, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», представила результати дослідження щодо впливу заробітної плати на посилення дисбалансів між попитом і пропозицією на регіональних ринках праці, в т.ч. Запорізької області. Олена Хандій, професор кафедри економіки і підприємництва Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, у своїй презентації представила розвиток цифрових компетентностей із визначенням проблем та перспектив.
Олександр Паржницький, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області представив сучасні підходи в організації навчального процесу в умовах інформатизації суспільства. Експерт з аналізу ринку праці EU4Skills Микола Судаков навів особливості зайнятості та трудової мобільності випускників як критерії ефективності системи профтехосвіти в Україні. Наталія Проценко, керівник відділу освітнього маркетингу ТОВ «Фомальгаут-Полімін», зазначила, що партнерство – це додатковий ресурс якісних змін у професійній освіті.
Підсумовуючи конференцію, модератори підкреслили найбільш важливі проблеми та можливі шляхи виходу з них. Наукове обговорення сприяло формуванню пропозицій та рекомендацій, спрямованих на забезпечення стійкості ринків праці з реформуванням системи освіти та удосконаленням державного регулювання зайнятості.
За підсумками міжнародної науково-практичної конференції планується вихід збірника тез.
Вчені України та Китаю розробляють новітні підходи до розвитку міжнародних взаємовідносин в умовах пандемії COVID-19
22 липня 2020 р. на Zoom-платформі відбувся міжнародний інтерсекторальний науковий семінар "Міжнародні економічні та політичні взаємовідносини під впливом пандемії COVID-19: досвід Китаю та України", організаторами якого виступили ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (сектор міжнародних фінансових досліджень) та Ланчжоуський університет (Вища школа політики та міжнародних відносин) у Китаї. Цей науковий захід об’єднав понад 30 учасників, серед яких – провідні вчені та експерти з різних регіонів України – Києва, Львова, Тернополя, Запоріжжя та ін., а також представники дослідницьких установ при Ланчжоуському університеті в Китаї. У фокусі уваги учасників семінару перебували актуальні питання розвитку світової економіки та геополітики в умовах розгортання та подолання наслідків пандемії COVID-19, зокрема, оцінка її впливу на суспільну динаміку та стан фінансової, макроекономічної, транспортної, соціальної, освітньої та інших сфер в Україні та Китаї. Детальніше читайте тут
За підсумками проведення міжнародного наукового заходу його учасниками вироблено – з урахуванням відповідного досвіду України та Китаю – конкретні рекомендації щодо формування та розвитку міждержавних економічних і політичних відносин в умовах подолання пандемії COVID-19.
Проблеми та перспективи забезпечення стійкості фінансової системи України: зовнішні та внутрішні аспекти
12 травня 2020 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася міжнародна наукова скайп-конференція «Проблеми та перспективи забезпечення стійкості фінансової системи України: зовнішні та внутрішні аспекти», співорганізаторами якої виступили Національний інститут стратегічних досліджень та ДННУ «Академія фінансового управління». На конференції з доповідями виступили понад 20 провідних вчених та експертів України та Казахстану, серед яких – член-кор. НАН України, заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» А.А. Гриценко, д.е.н., проф. О.О. Борзенко (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»), д.е.н., проф., гол. конс. Л.Г. Шемаєва (Національний інститут стратегічних досліджень), академік НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Т.І. Єфименко, директор аналітичного центру Public Policy Research Center in Kazahstan Махмутова Меруерт (Казахстан), д.е.н., проф. ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» А.І. Мокій (м. Львів), член Ради НБУ О.І. Петрик, члени експертної ради Національного інституту стратегічних досліджень з питань зовнішньоекономічної політики Б.В. Соболєв та Т.М. Соляник та інші ( див. відеозапис конференції). У доповідях було висловлено конкретні рекомендації щодо забезпечення стійкості фінансової системи України в умовах глобальної фінансово-економічної кризи 2020 р. Матеріали доповідей міжнародної наукової конференції будуть опубліковані в електронному форматі і розміщені на сайті ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці
19 грудня 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за інформаційної підтримки Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова), інших інститутів, Представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати та за участі представників Міністерства освіти і науки України, Державної служби зайнятості України, Федерації металургів України, Запорізької обласної державної адміністрації, Навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької, Волинської, Чернігівської та інших областей та міст України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці».
Відкрив конференцію директор інституту академік НАН України Валерій Геєць, який звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань, пов’язаних із дефіцитом трудового потенціалу в Україні, а також із якісною невідповідністю очікувань роботодавців та пропозиції на ринку праці. 
Вікторія Близнюк, завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Інституту, презентувала результати досліджень, присвячених оцінкам професійно-кваліфікаційних диспропорцій регіональних ринків праці та напрямів їх мінімізації. У своїй доповіді вона зазначила, що збалансований розвиток регіонального ринку праці можливий за умов забезпечення ефективного соціального діалогу з усіма стейкхолдерами регіону. Ірина Шумік, генеральний директор Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України висвітлила основні проблеми розвитку професійної освіти та окреслила стратегію її розвитку відповідно до потреб регіональних ринків праці. Олена Колеснікова, заступник виконавчого директора Федерації металургів України, зазначила про актуальні потреби роботодавців щодо підготовки сучасної молоді із наведенням провідних європейських практик. 
Людмила Василега, директор Департаменту розвитку персоналу та кадрової політики ПАТ «Укрзалізниця», визначила основні проблеми щодо кадрів та шляхи розроблення роботодавцями професійних стандартів. Також вона висвітлила базові очікування роботодавців щодо якості сформованих системою освіти компетенцій. Василь Костриця, заступник голови Об’єднання організації роботодавців України, консультант Державного центру зайнятості України, підкреслив актуальність підтримки молоді, яка не перебуває в зайнятості, освіті чи професійному навчанні, та навів ініціативи зайнятості молоді на прикладі політики зайнятості європейських країн. Саме професійна освіти спроможна змінити тенденцію на зростання такого сегменту ринку праці.
Валентина Мельник, заступник директора департаменту Державного центру зайнятості України розповіла про підготовку робітничих кадрів в системі підготовки ЦПТО та ступінь її відповідності потребам регіонального ринку праці. Мережа ЦПТО, що перебувають під керування Державного центру зайнятості, включають 10 регіональних відділень, оснащені новітнім обладнанням задля надання високоякісних освітніх послуг. Досвід їх функціонування спрямований на надання освітніх послуг саме дорослому населенню, які залучені до системи підготовки та перепідготовки незайнятого населення, а також тих, хто бажає оновити або набути новітніх компетенцій, яких потребує сучасний ринок праці.
Про підготовку робітничих кадрів у системі професійно-технічної освіти Запорізької області та ступінь її відповідності регіональним потребам ринку праці розповів директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області Олександр Паржницький. Представниця Львівського Науково-методичного центру професійної освіти Зоя Парфенюк присвятила свій виступ проблемі необхідності модернізації змісту освіти в частині набуття новітніх компетенцій та softskillsу молоді. Олена Давліканова, координатор проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід впровадження дуальної освіти в Україні. Наталія Шуляр, керівник проєкту з розвитку професійно-технічної освіти Німецько-Української промислово-торговельної палати, представила проєкти впровадження елементів дуальної форми навчання для машинобудівних підприємств в Україні. Родіон Колишко, директор Інституту професійних кваліфікацій, представив досвід визначення регіональної потреби ринку праці у кваліфікованих кадрах у розрізі професій, визначивши проблеми застосування методології. 
Тетяна Бурлай, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представила підходи Євросоюзу та України до подолання дисбалансів і дивергенції у сфері зайнятості.
Обговоривши існуючи проблеми освітньо-професійної розбалансованості регіональних ринків праці, учасники конференції дійшли конкретних пропозицій, врахування яких в державній освітній політиці та зайнятості дадуть змогу мінімізувати їх негативний вплив на економічний розвиток країни.
Так, фахівці, погоджуючись із тим, що вирішення проблеми розбалансування ринків освітніх послуг та ринку праці перебувають у площині як регуляторної політики, економічної політики, результатом якої є створення новітніх робочих місць, так і професійної освіти в частині формування якісної підготовки кваліфікованих робітників.
Необхідним видається реформування організаційно-навчальної структури професійно-технічної освіти одночасно із налагодженням практики прогнозування професійних компетентностей, необхідних знань, умінь та навичок.
Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання в Україні
26 листопада 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі численних представників фермерських господарств, особистих селянських господарств, домогосподарств, які займаються землеробством та тваринництвом, організацій громадянського суспільства, представників академічної громадськості і представника ООН з прав людини в Україні, експерта Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні та Європейського координатора Via Campesina відбувся Громадський форум «Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання в Україні», присвячений обговоренню проблем і механізмів захисту прав селян, фермерських господарств сімейного типу, дрібних та середніх виробників сільськогосподарської продукції та українського суспільства загалом при запровадженні ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Організаторами Форуму виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ГС «Українська мережа сільського розвитку», Європейська координація Via Campesina. У роботі Форуму взяли участь 62 учасники.
Більше читайте тут
Земля: думаємо про сьогодні, дбаємо про майбутнє
Земельна реформа в Україні, яка розпочалася на початку 90-х років минулого століття, наразі залишається незавершеною. Одним із найбільш нагальних питань є відміна мораторію на купівлю-продаж і впровадження повноцінного обігу земель сільськогосподарського призначення.
Суспільство стурбоване ризиками, що можуть виникнути у процесі запровадження запропонованих законодавцями актів щодо вільної торгівлі землею сільськогосподарського призначення. Висвітлення ризиків та шляхів їх унеможливлення обговорили учасники круглого столу «Убережемо сільськогосподарські землі в руках сьогоднішніх і майбутніх українських хліборобів», який відбувся у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 23 жовтня 2019 р. 
Його співорганізаторами виступили відділ форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту, Асоціація фермерів і приватних землевласників України, редакція часопису «Наша віра».
У процесі дискусії учасники круглого столу констатували, що Україні необхідно оперативно вибрати свою модель розвитку ринку сільськогосподарських земель, яка найбільше відповідає національним особливостям і менталітету.
Більше про круглий стіл читайте тут