Ukrainian
3 грудня 2021 р. на платформі ZOOM відбулося засідання науково-практичного круглого столу «Фінансовий розвиток трансформаційних економік: можливості, обмеження, перспективи», організованої відділом грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили питання фінансового розвитку економіки (індикатори та підходи до вимірювання), взаємозв’язку між фінансовою глибиною та економічним розвитком, доларизації економіки, фінансової грамотності населення.
Провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин, д.е.н, с.н.с. Є.О. Бублик у своїй доповіді «Пандемія COVID-19 як драйвер модернізації монетарної політики» відзначив суттєві зрушення у практиці монетарного регулювання спочатку після глобальної економічної кризи, а потім унаслідок пандемії COVID-19. Ці трансформаційні процеси поглиблюються і прискорюються, зумовлюючи перегляд усталених теоретичних підходів. Доповідач наголосив, що актуальні тренди монетарного регулювання вимагають детальної уваги з боку вітчизняних науковців, фахівців та регуляторів не лише для підвищення ефективності монетарної політики на внутрішньому ринку, а й з огляду на перспективи економічної інтеграції.
Разом із тим завідувачка кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Державного податкового університету, д.е.н., професор О.І. Береславська у своїй доповіді «Доларизація та її вплив на ефективність грошово-кредитної політики» узагальнила тенденції залучених депозитів та наданих депозитними корпораціями кредитів, вартості строкових депозитів, залучених банками України, вартості наданих кредитів банками України, обсягів приватних грошових переказів, рівня доларизації протягом 2015–2021 рр.
Заступник директора ДНУ «Інститут освітньої аналітики» МОН України, к.е.н. Г.М. Терещенко у доповіді «Фінансова грамотність населення і економічний розвиток: висновки з українського досвіду» акцентувала на ролі фінансової освіти як інструменту захисту людей від шахрайства з платіжними картками в умовах відсутності довіри населення до фінансових установ.
Більше інформації тут
Зважаючи на плідне наукове спілкування учасників заходу, за результатами дискусії заплановано публікацію статей.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Можливості, обмеження, перспективи фінансового розвитку трансформаційних економік
Україна та Румунія: проблеми і постпандемічні виклики у сфері освіти та зайнятості в контексті прискореної цифровізації
29 листопада 2021 р. за ініціативи та організації Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Національного інституту економічних досліджень Республіки Молдова було проведено міжнародний семінар «Paradigms in the management of governance in the present conditions of the epidemic crisis: global economy under pandemics» («Парадигми державного управління у сучасних умовах епідемічної кризи: глобальна економіка в умовах пандемії»). Захід відбувся в онлайн-форматі за участі фахівців із Румунії, України, Молдови та Болгарії, робочою мовою заходу була англійська.
Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли активну участь у семінарі, який проводився в межах виконання проєкту "Модернізація системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці".
Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці, д.е.н. В.В. Близнюк представила доповідь «Digitalization of education and transformation of the labor market in the post-pandemic period» («Цифровізація освіти і трансформація ринку праці у постпандемічний період»). Вона обґрунтувала, що постпандемічний ринок праці виявив уразливість жінок. Це обумовлено їх високою концентрацією у сегментах, які найбільше постраждали від карантинних обмежень, та усвідомленим вибором у родині на користь жінки, яка доглядатиме дітей удома внаслідок звуження сфери соціальних послуг (закриття шкіл і садочків).
Також В.В. Близнюк представила результати наукових досліджень наслідків коронакризи, одним з яких є активізація цифровізації, що трансформуватиме і суттєво визначатиме соціально-трудові відносини у найближчому майбутньому. Про це свідчить і поширення нестандартних нині форм зайнятості та стратегій цифрової трансформації бізнес-процесів.
Завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень, д.е.н., проф. О.О. Борзенко виголосила доповідь «Global economy and rise of multinational corporations» («Глобальна економіка та розвиток транснаціональних корпорацій»), в якій визначила основні тенденції у світовій економіці, обумовлені швидкістю заходів для пом’якшення найгіршої фінансової кризи. За словами науковиці, очікуваного зростання продуктивності за рахунок інструментарію монетарної політики не відбулося. Тому на перший план виходять інструменти фіскальної політики, реформування системи державного стимулювання та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Це потребує інвестування у розвиток компетенцій четвертої промислової революції, що має забезпечити інклюзивність і екологічну стійкість економічного розвитку.
Старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці, к.е.н. Т.В. Перегудова виступила із доповіддю «Income stagnation in Ukraine as a result of the Covid-19 pandemic» («Стагнація доходів в Україні внаслідок пандемії COVID-19»). Вона відзначила такі негативні соціальні наслідки пандемії COVID-19, як стагнація доходів в Україні та зростання бідності населення, що позначилося на показниках якості зайнятості як в офіційному, так і в неформальному сегментах ринку праці. Відповідно це актуалізує питання забезпечення принципів гідної праці й соціального захисту.
Більше читайте тут
У міжнародному семінарі взяли участь також представники закладів вищої освіти Дніпра, Вінниці, Одеси й інших українських міст.
Загалом наукова дискусія посприяла формуванню пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення державного управління в умовах посилення ризиків та невизначеності.
Як має розвиватися фіскальний простір для України
У роботі ІІ Міжнародного податкового конгресу, що відбувся 26 листопада 2021 р. в Університеті державної фіскальної служби України, взяла участь д.е.н., завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.О. Луніна. У своїй доповіді «Напрями розвитку фіскального простору України у контексті забезпечення економічного зростання у середньо- та довгостроковій перспективі» І.О. Луніна акцентувала увагу на необхідності застосування різних підходів до вирішення завдань розширення фіскального простору (з метою фінансування пріоритетних соціально-економічних завдань) для країн із різним рівнем доходів, державного боргу, різними умовами отримання додаткових бюджетних доходів та здійснення запозичень. Для країн із низьким рівнем доходів (за показником ВВП) та високою вартістю державних запозичень (до яких належить і Україна) розв’язання проблеми розвитку фіскального простору не обмежується реалізацією поточних завдань щодо зменшення бюджетного дефіциту та створення резерву бюджетних коштів на непередбачувані обставини, а потребує здійснення заходів як щодо активізації ендогенного потенціалу та сучасних факторів економічного зростання, так і використання існуючих резервів збільшення державних доходів. Конгрес був спрямований, зокрема, на налагодження комунікації між фахівцями публічних фінансів, обмін думками щодо розвитку й удосконалення фіскальної політики, вивчення відповідного міжнародного досвіду та світових практик.
Інклюзивний сільський розвиток: практичний досвід країн Центральної та Східної Європи
8 листопада 2021 року за ініціативи й організації Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук (IRWIR PAN), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Європейської мережі сільського розвитку (ERDN) в онлайн-форматі – в рамках спільного Українсько-польського дослідницького проєкту «Інклюзивний розвиток в українських громадах і польських гмінах: спільне та відмінне», що реалізується відповідно до Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України і Польською академією наук на 2021–2024 рр. під керівництвом д.е.н., професора, чл.-кореспондента НАН України О.М. Бородіної (Україна) та д-ра Віталія Крупіна (Польща), – відбулася міжнародна конференція «Inclusive rural development: empirical evidence from Central and Eastern Europe» («Інклюзивний сільський розвиток: практичний досвід країн Центральної та Східної Європи»). Робочою мовою заходу була англійська.
Участь у конференції взяли близько 50 фахівців із наукових установ Польщі, України, Литви, Молдови, Румунії, обговоривши у форматі виступів і дискусії широке коло сучасних соціально-економічних проблем сільського розвитку з позицій інклюзивності.
Лейтмотивом усіх доповідей, в яких було представлено результати досліджень сучасних тенденцій розвитку села у країнах Східної Європи, зокрема в Польщі, Україні, Литві, Молдови та Румунії, стала оцінка соціально-економічних аспектів розвитку сільських територій і сільського соціуму з позицій інклюзивності. Визначено, що проблеми депопуляції та старіння сільського населення, відставання розвитку інженерної та соціальної інфраструктури, низького рівня диверсифікації сільської економіки, недостатнього використання можливостей кооперації, поширення цифровізації в інтересах селян, збереження патерналістських настроїв є спільними для всіх країн. Науковці одностайні у тому, що низький рівень економічної, соціальної та політичної інклюзії пов’язаний із недостатнім використанням потенціалу сільських територій і спільнот в інтересах місцевого населення.
Польща, Литва й Румунія є членами Європейського Союзу і, відповідно, мають більші фінансові можливості й організаційно-технічну підтримку для впровадження інноваційних підходів інклюзивного розвитку села, а от Молдові й Україні необхідно активізувати насамперед внутрішній потенціал.
Виконання цих завдань має ґрунтуватися на базовому принципі інклюзивності – «нікого не залишити без уваги», – що передбачає розширення можливостей та збільшення спроможностей селян і сільських спільнот щодо підвищення та якості життя на основі інновацій, нових знань і навичок в економічній, соціальній та політичній сферах.
Більше про конференцію читайте тут
Як інтеграційні процеси впливають на грошово-кредитну політику Болгарії та України
20 жовтня 2021 р. в рамках спільного українсько-болгарського проєкту “The coordination with the EU monetary authorities: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Координація з монетарними органами ЄС: досвід Болгарії та перспектива України») у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбувся міжнародний онлайн-семінар “The impact of integration processes on the monetary policy: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Вплив інтеграційних процесів на грошово-кредитну політику: досвід Болгарії та перспектива України»), ініційований відділом грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України та Інститутом економічних досліджень Болгарської академії наук (БАН). Захід відбувся у форматі відеоконференції, робочою мовою була англійська.
У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили широке коло сучасних фінансово-економічних проблем української та болгарської економік. Зокрема, провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, д. е. н. Євген Бублик у своїй доповіді “Financial openness: contradictions of European integration requirements under global economic destabilization” зосередився на фінансовій відкритості як важливій умові економічної інтеграції. Він зазначив, що шоки від раптового припливу та втечі іноземного капіталу впливали на курс болгарської національної валюти менше, тоді як для стабільності української валюти це мало вкрай негативне значення.
Професор Інституту економічних досліджень БАН доктор економічних наук Гарабед Мінасян разом із доцентом цього Інституту кандидатом економічних наук Віктором Йоцовим виголосили доповідь “Foreign capital inflows in Central and East European countries”, в якій представили аналітичну оцінку позитивних і негативних аспектів основних фінансових потоків та їх впливу на економічну динаміку, зокрема у країнах CMEA (Ради економічної взаємодопомоги).
А професори Інституту економічних досліджень БАН к. е. н. Еміл Панушев, Іскра Христова-Балканська та Татяна Хубенова-Делісівкова представили спільне дослідження “Financial integration of Bulgaria after the debt crisis”. Їхній виступ присвячувався останнім змінам у фінансовій сфері ЄС під впливом кризових наслідків, особливостям політики адаптації банківської системи до умов ЄС та станові болгарського ринку капіталів після боргової кризи в Європі.
Співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” взяли активну участь у роботі двох наукових секцій – щодо аспектів макроекономічної політики української та болгарської економік. На семінарі було представлено огляд змін в українському законодавстві, що наблизили його гармонізацію з європейськими нормами і нормативами у сфері фінансових ринків. Визначалися роль та місце малих відкритих економік, таких як Болгарія й Україна, у світових фінансових потоках. Учасники заходу приділили увагу проблематиці впровадження фінансової відкритості згідно з новими поглядами на глобальну економічну нестабільність і пов’язані з нею проблеми. Наголошувалося на ролі грошових переказів, зокрема для фінансової інклюзії. Розглядалися сучасні тенденції фінансового поглиблення та монетизації економік країн світу, згрупованих за рівнем доходу, зокрема Болгарії та України.
Зі свого боку, болгарські колеги погодилися, що фінансіалізація (як стимулює приплив транскордонного фінансового капіталу, так і призводить до негативної реакції на ендогенні економічні процеси. Вона перебудовує функціонування економічної системи на макро- та мікрорівні. Крім того, болгарські вчені звернули увагу на неможливість реалізації незалежної грошово-кредитної політики у своїй країні. Зокрема, Болгарія приєдналася до Європейського механізму обмінних курсів, що уможливило отримання фінансової підтримки від ЄС, але при цьому наразилася на економічні й фінансові ризики, притаманні всій Єврозоні. Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” також констатували залежність української грошово-кредитної політики, зумовленої, однак, іншими чинниками.
Учасники семінару підсумували, що розвинені фінансові ринки передбачають розвинену інфраструктуру, тому вкрай важливо адаптувати законодавство до європейських норм із урахуванням місцевих реалій, а також наголосили на необхідності підвищення фінансової інклюзії в Україні. На шляху до ЄС Україні потрібно імплементувати ці заходи у власній політиці для безпечного впровадження фінансової відкритості. Професор Інституту економічних досліджень БАН Гарабед Мінасян спрогнозував, що інституційна якість економічного розвитку відіграватиме більшу роль, аніж розмір ринку та якість інфраструктури. Як підкреслили болгарські колеги, завдання підвищення фінансової інклюзії важливе і для Болгарії.
Більше читайте тут
Нова якість життя та його виклики для України, Молдови та Румунії
8 жовтня 2021 р. у режимі відеоконференції відбувся круглий стіл «Виклики нової якості життя», ініційований ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Національним інститутом економічних досліджень Молдови. Понад 30 фахівців з наукових установ та закладів вищої освіти України, Молдови та Румунії долучилися до обговорення широкого кола сучасних соціально-економічних проблем з метою визначення основних детермінант зниження якості життя населення.
До проблеми, породженої цифровою революцією, – втрати прямих, емоційно забарвлених взаємовідносин між людьми – привернув увагу директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академік НАН України Валерій Геєць. На його думку, найважливішим елементом соціалізації стає саме контактність індивідуумів. Вимушена ізоляція набуває домінантних ознак у проблемах бідності та соціального розшарування суспільства, усе це загострює та посилює інформаційні розриви.
На думку директора Національного інституту економічних досліджень Молдови члена-кореспондента Академії наук Молдови Александру Стратана, питання якості життя безпосередньо пов’язані з вирішенням різноманітних аспектів бідності, а особливої ваги набуває проблема існування працюючих бідних, оскільки саме невиконання заробітною платою відтворювальної та стимулюючої функцій суттєво знижує мотивацію до продуктивної та ефективної праці, починає становити загрозу фінансовій стабільності соціальних фондів.
Важливість й актуальність вивчення різноманітних домінант та детермінант якості життя підкреслив ректор Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія) професор Александру Лукіян Манолє. Він відзначив різноспрямованість впливу соціально-економічних чинників, поширення інновацій, цифровізації, погіршення епідеміологічної ситуації, які для України, Молдови та Румунії залишаються викликами якості життя.
Під час наукової дискусії вчені виступили з доповідями, в яких окреслили наслідки впливу різноманітних домінант і детермінант якості життя. Дружня атмосфера круглого стілу сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сусідніх країнах. Учасники дійшли висновку, що на якість та умови трудового життя суттєво вплинула пандемія COVID-19: це знайшло 
віддзеркалення не лише у поширенні безробіття, а й у масштабуванні віддалених форм зайнятості та короткострокових трудових контрактів. Саме ці виклики потребують активізації цілеспрямованого і системного використання результатів наукових досліджень та провідного іноземного досвіду мінімізації соціальних ризиків і, як наслідок, поліпшення якості життя. Учасники заходу вважають, що на базі наукових установ 
України, Молдови та Румунії доцільно продовжити й удосконалити підготовку ґрантових проєктів, які стосуються актуальних проблем соціально-економічного розвитку наших країн. Водночас необхідно розробити інструментарій для популяризації результатів наукових досліджень щодо покращення якості життя та мінімізації сучасних викликів.
Детальніше про роботу круглого столу читайте тут
Development and Underdevelopment in the History of Economic Thought
Цьогоріч Інститут економіки та прогнозування НАН України уперше було представлено на конференції, яку щороку організовує та проводить European Society for the History of Economic Thought на базі кращих університетів Європи. 24-та щорічна конференція ESHET «Development and Underdevelopment in the History of Economic Thought» відбулася 8–10 жовтня у Софії, Болгарія в гібридному форматі. Наукова співробітниця відділу економічної історії, кандидатка економічних наук Олександра Курбет відкрила секційне засідання, присвячене українським економістам, доповіддю на тему «Academic Mobility of the Ukrainian Economists and its Effect on the Development of Economic Education in the 19th and early 20th century» . В рамках формату конференції О. Курбет виступила дискусантом доповідей на теми спроможнісного підходу до розуміння міграції та розвитку, а також формування дослідницької традиції у російській економічній думці XVIII століття, що певним чином перетинаються з тематикою її досліджень. Програма конференції детальніше
Україна в системі світового господарства: історико-економічний контекст
6 жовтня 2021 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулося засідання Круглого столу з презентацією колективної монографії
Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин : монографія / В.В. Небрат, Н.О. Горін та ін.; за ред. д.е.н. В.В. Небрат ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України».– К., 2021.
Більше про монографію читайте тут
Організатором заходу виступив відділ економічної історії інституту. Захід проходив в онлайн-режимі, з використанням інтернет платформи Zoom.
Предметом обговорення стали дискусійні питання української економічної історії в контексті актуальних проблем сьогодення:
- Чи завжди Україна була аутсайдером світової економіки?
- Як «житниця Європи» перетворилася на імпортера продовольства?
- Що посприяло перетворенню України на міжнародного донора трудових ресурсів?
- Як вплинуло включення українських земель до господарських комплексів інших держав на конкурентоспроможність українського виробництва?
- В чому суперечності намірів і наслідків державного регулювання зовнішньої торгівлі?
- Яка роль іноземних інвестицій в економічному розвитку України?
- Чому Україна з її багатими надрами стала залежною від зовнішніх джерел енергоресурсів і світових цін на сировину?
Проф. кафедри економіки України ЛНУ ім. Івана Франка д.е.н. М.В. Кічурчак акцентувала на положенні щодо перманентності участі українського господарства в зовнішньоекономічних зв’язках і тих чинниках, які сформували ризики та загрози міжнародній суб’єктності економіки України після здобуття державної Незалежності. Виступаюча відзначила також ідею соборності, що реалізована в книжці через комплексне відображення розвитку українських земель у складі різних держав під впливом їхніх економічних політик. Згадуючи видатного вченого-економіста української діаспори Вс. Голубничого, вона зазначила, що галузеві диспропорції, особливості географічної спрямованості зовнішньоекономічних відносин та низькотехнологічна структура експорту значною мірою обумовлені історичними чинниками, зокрема бездержавністю, а багатство території сприяє закріпленню сировинного характеру економіки. М.В. Кічурчак звернула увагу присутніх на третю частину монографії, де розглянуто морфологію участі України в сучасній міжнародній економіці. Зокрема, відзначила перспективність розвитку нових форм входження в глобальні ринки праці та капіталу через глобальну цифровізацію та формування шерінгової економіки. У виступі була піднята проблема ендогенізації економічного розвитку України, зокрема суспільної ефективності управління приватною власністю, ролі внутрішніх інвестицій, консолідації суспільства та якості державної економічної політики.
Детальніше читайте тут
Як досліджувати міжнародні економічні відносини – дискусійна платформа науковців-економістів
28 вересня 2021 р. у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” у Zoom-форматі працювала дискусійна платформа з питань розвитку в Україні досліджень у сфері міжнародної економіки, ініціатором якої виступив сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту. У форматі виступів та дискусії обговорювалися питання актуальності теоретичного дослідження процесів світової економіки, відмінності у дослідженні основних міжнародних економічних проблем науковцями академічних інститутів НАН України та освітянами у вищих навчальних закладах МОН України; негативні та позитивні наслідки глобалізації, проблеми міжнародної конкуренції, а також нагальні питання щодо затребуваності підготовлених в Україні спеціалістів з міжнародної економіки та розширення можливостей їхнього працевлаштування. У роботі дискусійної платформи взяли участь відомі вчені з різних інститутів НАН України, навчальних закладів МОН України та зарубіжжя.
Установчу доповідь “Виклики, що постали перед українською наукою в галузі досліджень міжнародної економіки” виголосив д.е.н., проф. головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександр Шаров, наголосивши на певній інерційності традиційної парадигми мислення та сприйняття світу (насамперед щодо процесу глобалізації); слабкому розвиткові країнознавства; недостатній присутності українських учених-економістів у міжнародному науковому просторі; певній вузькості наукових інтересів у фахових дискусіях, інституційних слабкостях та інформаційному голоді щодо оприлюднення зазначених питань для широкого загалу. На продовження доповіді д.е.н., проф. завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Борзенко зауважила, що стрижневі фундаментальні та прикладні дослідження науковців у цій сфері загалом мають здійснюватися за такими напрямами, як глобальний розвиток і національні інтереси України; еволюція системи міжнародних відносин, ризики та гарантії міжнародної безпеки; найважливіші тенденції та нові якісні характеристики світового економічного розвитку; місце України у глобальній економіці.
У ході жвавої дискусії відзначалося, що великі напрацювання у сфері місця України в системі міжнародних економічних відносин є розрізненими і не мають системного характеру та не використовуються для формування політики країни у цій сфері на державному рівні. 
Основним напрямом роботи є координація зусиль наукової спільноти НАН України, університетів, незалежних дослідницьких центрів та державних науково-аналітичних центрів з метою створення цілісної системи підтримки органів державної влади щодо інтеграції України в світовий економічний простір із використанням здобутків тих країн, що успішно подолали проблеми перехідних періодів та формують активні регіональні позиції як лідери груп країн заради досягнення цілей, пов'язаних економічною та політичною стабільністю, регіональною безпекою та гармонійним збалансованим розвитком національних економік.
За результатами дискусії науковці вирішили підготувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення організації досліджень у сфері міжнародної економіки, сподіваючись на реальну підтримку з боку влади, підприємців та громадянського суспільства.
Більше про роботу дискусійної платформи читайте тут
Проблеми, пріоритети та перспективи сталого розвитку в ХХІ столітті
20–21 травня 2021 р. у дистанційному форматі відбулася XIV міжнародна науково-практична конференція «Проблеми, пріоритети та перспективи сталого розвитку в ХХІ столітті», співорганізатором якої став ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Основний організатор заходу – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, співорганізатори: Інститут економіки промисловості НАН України, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України», Комратський державний університет, Інститут економіки НАН Білорусі, Державний економічний університет у Познані.
До складу оргкомітету конференції від Інституту увійшли д.е.н., завідувач відділу економічної історії В.В. Небрат та д.е.н., професор, головний науковий співробітник відділу економічної історії Н.А. Супрун. На пленарному онлайн-засіданні виступили д.е.н., професор О.Л. Попова із титульною доповіддю про вплив європейського «зеленого» курсу на агропродовольчий сектор України та д.е.н. Небрат Вікторія Василівна, яка представила цікавий історико-економічний екскурс щодо соціально-відповідальних інвестицій у землекористуванні. Особливості реалізації цілей сталого розвитку в українських містах і ОТГ розкрив у своєму виступі молодший науковий співробітник Інституту А.О. Семенюк. У роботі конференції також взяли участь д.е.н. Л.В. Молдаван, д.е.н. Н.А. Супрун, к.е.н. Т.Л. Боднарчук, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н. Л.В. Дідківська, к.е.н. О.М. Кушніренко, к.е.н. Т.О. Сливка, к.е.н. О.М. Стасюк Під час виступів та дискусій були обговорені актуальні питання інноваційних орієнтирів економічного розвитку, цифровізації суспільства, трансформації ринку праці в контексті цілей сталого розвитку та ін.