8 жовтня 2021 р. у режимі відеоконференції відбувся круглий стіл «Виклики нової якості життя», ініційований ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Національним інститутом економічних досліджень Молдови. Понад 30 фахівців з наукових установ та закладів вищої освіти України, Молдови та Румунії долучилися до обговорення широкого кола сучасних соціально-економічних проблем з метою визначення основних детермінант зниження якості життя населення. До проблеми, породженої цифровою революцією, – втрати прямих, емоційно забарвлених взаємовідносин між людьми – привернув увагу директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академік НАН України Валерій Геєць. На його думку, найважливішим елементом соціалізації стає саме контактність індивідуумів. Вимушена ізоляція набуває домінантних ознак у проблемах бідності та соціального розшарування суспільства, усе це загострює та посилює інформаційні розриви. На думку директора Національного інституту економічних досліджень Молдови члена-кореспондента Академії наук Молдови Александру Стратана, питання якості життя безпосередньо пов’язані з вирішенням різноманітних аспектів бідності, а особливої ваги набуває проблема існування працюючих бідних, оскільки саме невиконання заробітною платою відтворювальної та стимулюючої функцій суттєво знижує мотивацію до продуктивної та ефективної праці, починає становити загрозу фінансовій стабільності соціальних фондів. Важливість й актуальність вивчення різноманітних домінант та детермінант якості життя підкреслив ректор Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія) професор Александру Лукіян Манолє. Він відзначив різноспрямованість впливу соціально-економічних чинників, поширення інновацій, цифровізації, погіршення епідеміологічної ситуації, які для України, Молдови та Румунії залишаються викликами якості життя. Під час наукової дискусії вчені виступили з доповідями, в яких окреслили наслідки впливу різноманітних домінант і детермінант якості життя. Дружня атмосфера круглого стілу сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сусідніх країнах. Учасники дійшли висновку, що на якість та умови трудового життя суттєво вплинула пандемія COVID-19: це знайшло віддзеркалення не лише у поширенні безробіття, а й у масштабуванні віддалених форм зайнятості та короткострокових трудових контрактів. Саме ці виклики потребують активізації цілеспрямованого і системного використання результатів наукових досліджень та провідного іноземного досвіду мінімізації соціальних ризиків і, як наслідок, поліпшення якості життя. Учасники заходу вважають, що на базі наукових установ України, Молдови та Румунії доцільно продовжити й удосконалити підготовку ґрантових проєктів, які стосуються актуальних проблем соціально-економічного розвитку наших країн. Водночас необхідно розробити інструментарій для популяризації результатів наукових досліджень щодо покращення якості життя та мінімізації сучасних викликів. Детальніше про роботу круглого столу читайте тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Development and Underdevelopment in the History of Economic Thought
Цьогоріч Інститут економіки та прогнозування НАН України уперше було представлено на конференції, яку щороку організовує та проводить European Society for the History of Economic Thought на базі кращих університетів Європи. 24-та щорічна конференція ESHET «Development and Underdevelopment in the History of Economic Thought» відбулася 8–10 жовтня у Софії, Болгарія в гібридному форматі. Наукова співробітниця відділу економічної історії, кандидатка економічних наук Олександра Курбет відкрила секційне засідання, присвячене українським економістам, доповіддю на тему «Academic Mobility of the Ukrainian Economists and its Effect on the Development of Economic Education in the 19th and early 20th century» . В рамках формату конференції О. Курбет виступила дискусантом доповідей на теми спроможнісного підходу до розуміння міграції та розвитку, а також формування дослідницької традиції у російській економічній думці XVIII століття, що певним чином перетинаються з тематикою її досліджень. Програма конференції детальніше
Україна в системі світового господарства: історико-економічний контекст
6 жовтня 2021 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулося засідання Круглого столу з презентацією колективної монографії Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин : монографія / В.В. Небрат, Н.О. Горін та ін.; за ред. д.е.н. В.В. Небрат ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України».– К., 2021. Більше про монографію читайте тут Організатором заходу виступив відділ економічної історії інституту. Захід проходив в онлайн-режимі, з використанням інтернет платформи Zoom. Предметом обговорення стали дискусійні питання української економічної історії в контексті актуальних проблем сьогодення:
- Чи завжди Україна була аутсайдером світової економіки?
- Як «житниця Європи» перетворилася на імпортера продовольства?
- Що посприяло перетворенню України на міжнародного донора трудових ресурсів?
- Як вплинуло включення українських земель до господарських комплексів інших держав на конкурентоспроможність українського виробництва?
- В чому суперечності намірів і наслідків державного регулювання зовнішньої торгівлі?
- Яка роль іноземних інвестицій в економічному розвитку України?
- Чому Україна з її багатими надрами стала залежною від зовнішніх джерел енергоресурсів і світових цін на сировину?
Як досліджувати міжнародні економічні відносини – дискусійна платформа науковців-економістів
28 вересня 2021 р. у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” у Zoom-форматі працювала дискусійна платформа з питань розвитку в Україні досліджень у сфері міжнародної економіки, ініціатором якої виступив сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту. У форматі виступів та дискусії обговорювалися питання актуальності теоретичного дослідження процесів світової економіки, відмінності у дослідженні основних міжнародних економічних проблем науковцями академічних інститутів НАН України та освітянами у вищих навчальних закладах МОН України; негативні та позитивні наслідки глобалізації, проблеми міжнародної конкуренції, а також нагальні питання щодо затребуваності підготовлених в Україні спеціалістів з міжнародної економіки та розширення можливостей їхнього працевлаштування. У роботі дискусійної платформи взяли участь відомі вчені з різних інститутів НАН України, навчальних закладів МОН України та зарубіжжя. Установчу доповідь “Виклики, що постали перед українською наукою в галузі досліджень міжнародної економіки” виголосив д.е.н., проф. головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександр Шаров, наголосивши на певній інерційності традиційної парадигми мислення та сприйняття світу (насамперед щодо процесу глобалізації); слабкому розвиткові країнознавства; недостатній присутності українських учених-економістів у міжнародному науковому просторі; певній вузькості наукових інтересів у фахових дискусіях, інституційних слабкостях та інформаційному голоді щодо оприлюднення зазначених питань для широкого загалу. На продовження доповіді д.е.н., проф. завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Борзенко зауважила, що стрижневі фундаментальні та прикладні дослідження науковців у цій сфері загалом мають здійснюватися за такими напрямами, як глобальний розвиток і національні інтереси України; еволюція системи міжнародних відносин, ризики та гарантії міжнародної безпеки; найважливіші тенденції та нові якісні характеристики світового економічного розвитку; місце України у глобальній економіці. У ході жвавої дискусії відзначалося, що великі напрацювання у сфері місця України в системі міжнародних економічних відносин є розрізненими і не мають системного характеру та не використовуються для формування політики країни у цій сфері на державному рівні. Основним напрямом роботи є координація зусиль наукової спільноти НАН України, університетів, незалежних дослідницьких центрів та державних науково-аналітичних центрів з метою створення цілісної системи підтримки органів державної влади щодо інтеграції України в світовий економічний простір із використанням здобутків тих країн, що успішно подолали проблеми перехідних періодів та формують активні регіональні позиції як лідери груп країн заради досягнення цілей, пов'язаних економічною та політичною стабільністю, регіональною безпекою та гармонійним збалансованим розвитком національних економік. За результатами дискусії науковці вирішили підготувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення організації досліджень у сфері міжнародної економіки, сподіваючись на реальну підтримку з боку влади, підприємців та громадянського суспільства. Більше про роботу дискусійної платформи читайте тут
Проблеми, пріоритети та перспективи сталого розвитку в ХХІ столітті
20–21 травня 2021 р. у дистанційному форматі відбулася XIV міжнародна науково-практична конференція «Проблеми, пріоритети та перспективи сталого розвитку в ХХІ столітті», співорганізатором якої став ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Основний організатор заходу – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, співорганізатори: Інститут економіки промисловості НАН України, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України», Комратський державний університет, Інститут економіки НАН Білорусі, Державний економічний університет у Познані. До складу оргкомітету конференції від Інституту увійшли д.е.н., завідувач відділу економічної історії В.В. Небрат та д.е.н., професор, головний науковий співробітник відділу економічної історії Н.А. Супрун. На пленарному онлайн-засіданні виступили д.е.н., професор О.Л. Попова із титульною доповіддю про вплив європейського «зеленого» курсу на агропродовольчий сектор України та д.е.н. Небрат Вікторія Василівна, яка представила цікавий історико-економічний екскурс щодо соціально-відповідальних інвестицій у землекористуванні. Особливості реалізації цілей сталого розвитку в українських містах і ОТГ розкрив у своєму виступі молодший науковий співробітник Інституту А.О. Семенюк. У роботі конференції також взяли участь д.е.н. Л.В. Молдаван, д.е.н. Н.А. Супрун, к.е.н. Т.Л. Боднарчук, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н. Л.В. Дідківська, к.е.н. О.М. Кушніренко, к.е.н. Т.О. Сливка, к.е.н. О.М. Стасюк Під час виступів та дискусій були обговорені актуальні питання інноваційних орієнтирів економічного розвитку, цифровізації суспільства, трансформації ринку праці в контексті цілей сталого розвитку та ін.
Іван Васильович Вернадський – вчений -економіст – 200 років від дня народження
Цьогоріч виповнюється 200 років від народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884) – вченого-економіста, громадського і державного діяча, професора кафедри політичної економії та статистики Київського університету Святого Володимира, публіциста і видавця, батька академіка Володимира Вернадського. Беручи до уваги роль Івана Вернадського як науковця і педагога у формуванні академічної традиції, непересічне значення його доробку для розвитку економічної науки, відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступив з ініціативою щодо вшанування пам’яті видатного вченого-економіста з нагоди 200-річчя від дня його народження. 19 травня 2021 року в онлайн-форматі з використанням платформи Zoom відбулося пленарне засідання науково-практичної конференції «Іван Вернадський – учений-економіст, педагог, громадянин». Співорганізатори заходу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (економічнийфакультет, кафедра економічної теорії, макро- і мікроекономіки); ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (кафедра економічної теорії, Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського). Мета конференції –сучасне осмислення інтелектуальної постаті Івана Вернадського у контексті історичного минулого та сьогодення економічної науки; аналіз актуальності, новаторства та потенціалу його ідей; розкриття громадянської позиції та ролі вченого в соціально-економічних перетвореннях, формуванні нової генерації науковців, подвижників суспільних реформ. У засіданні взяли участь понад 30 учасників – фахівців у галузі економічної теорії та історії економічної думки, дослідників української інтелектуальної спадщини з Києва, Львова, Одеси. Луцька, Камянця-Подільського. Докладніше читайте тут За матеріалами конференції готується до друку збірник тез доповідей та спеціальний розділ у фаховому періодичному виданні «Історія народного господарства та економічної думки України» (випуск 54). Продовженням роботи конференції став мобільний семінар «Університет св. Володимира у міському просторі Києва (1834–1863 рр.)», що відбувся 21 травня 2021 р. Семінар проводив фахівець з історії Київського університету, доктор філософії Тарас Самчук. Його учасники – науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України, викладачі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та Київського національного університету імені Тараса Шевченка долучилися до просторового вивчення економічної історії та, зокрема, познайомилися з основними локаціями, де проходило навчання та викладацька діяльність Івана Вернадського.
Роль держави в умовах сучасних глобалізаційних викликів
19 травня 2021 р. у Zoom-форматі відбулося засідання міжнародної дискусійної платформи «Трансформація функцій держави в умовах глобалізації», організованої сектором міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“. Мета засідання полягала у конструктивному обміні думками щодо місця та ролі держави в організації суспільного життя, з’ясуванні особливостей державного регулювання соціально-економічного розвитку різних країн в умовах пандемії COVID-19, формулюванні нових ідей та підходів стосовно модернізації функцій держави під впливом викликів глобалізації, цифровізації, екологізації та демографічних змін. Міжнародний науковий захід об’єднав майже 40 учасників – представників наукових, управлінських, дипломатичних, викладацьких та експертних кіл з різних країн світу (України, Китаю, Великої Британії, Румунії, Молдови, Азербайджану, Грузії, Казахстану). Роботу міжнародної дискусійної платформи розпочали заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, чл.-кор. НАН України Андрій Гриценко та головний модератор заходу – завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Більше про роботу міжнародної дискусійної платформи читайте тут За підсумками проведення міжнародного наукового заходу учасниками вироблено відповідні рекомендації стосовно забезпечення ефективності трансформаційних змін у національних системах державного управління в умовах глобальних викликів. Зважаючи на плідне наукове спілкування учасників заходу, заплановано продовження засідань міжнародної дискусійної платформи та розширення кола осіб, залучених до її роботи. Збірник наукових доповідей (в електронному форматі), презентованих під час проведення міжнародної дискусійної платформи «Трансформація функцій держави в умовах глобалізації», буде розміщено на сайті Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Як підвищити рівень життя населення
26 лютого 2021 р. відбувся круглий стіл «Актуальні питання підвищення рівня життя населення» (Молдова – Україна) / «Актуальные проблемы повышения уровня жизни населения и сокращение уровня бедности» / «Problemele actuale de creștere a nivelului de trai al populației și de reducere a nivelului sărăciei». Захід відбувся онлайн на платформі Zoom. Організатори – відділ соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та секція соціальних досліджень і економічної співпраці Національного інституту економічних досліджень Республіки Молдова (https://ince.md/ro/noutci-i-evenimente/noutati/1331-masa-rotund-internacional-moldova-ucraina-n-format-on-line-bubcn-gcni-eshnsya-eya-sps-byoncnsya-s-youbshhnsn-eya-gnlyos.html). У круглому столі взяли участь представники наукових установ Молдови, України, Румунії та Азербайджану. З вітальним словом виступив А.Н. Стратан, член-кореспондент АНМ, доктор хабілітат, професор, директор Національного інституту економічних досліджень (INCE). Він акцентував увагу на питаннях удосконалення механізмів застосування інноваційних інструментів, спрямованих на стійкий ріст добробуту населення Республіки Молдова. Д.е.н., конференціар дослідник, провідний науковий співробітник відділу «Соціальні дослідження та рівень життя населення» Національного інституту економічних досліджень (INCE) А.А. Рожко представив результати дослідження «Рівень та профілі бідності населення Республіки Молдова». Заступник голови Об’єднання організації роботодавців України, Національний координатор МОП в Україні (1996–2013 рр.) В.І. Костриця та д.е.н., провідний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Т.В. Бурлай представили доповідь на тему «Постпандемічні виклики в подоланні соціальної дивергенції України і ЄС». Вони зазначили, що актуальним для України є адаптування позитивного міжнародного досвіду щодо підтримки зайнятості та освіти як невід’ємних складових політики соціально-економічного відновлення після пандемії COVID-19. Т.В. Перегудова, к.е.н., старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», у своїй доповіді підкреслила екстрактивний характер національного ринку праці, наголошуючи на проблемах трудової еміграції та збільшення навантаження зайнятого населення економічно неактивним. Д.е.н., провідний науковий співробітник, завідуюча сектором міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.О. Борзенко розглянула питання нової хвилі приватизації в Україні на тлі світової кризи COVID-19. Про особливості кваліфікаційних навиків IT-фахівців та їхньої заробітної плати в умовах пандемії зазначила д.е.н., професор, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» І.Л. Петрова. Підсумовуючи круглий стіл, модератори Т.В. Колеснікова, к.е.н., конференціар дослідник, керівник відділу соціальних досліджень та рівня життя населення Національного інституту економічних досліджень (INCE) та В.В. Близнюк, к.е.н., ст.н.с., завідуюча відділом соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» підкреслили актуальність розглянутих питань стосовно підвищення рівня добробуту населення.
Просування України до Європейського Союзу та її співпраця у рамках Східного партнерства – у фокусі уваги науковців, управлінців та експертів
21 грудня 2020 р. на Zoom-платформі відбулася міжнародна науково-практична конференція «Процеси конвергенції східноєвропейських країн з ЄС у рамках Східного партнерства», співорганізаторами якої виступили Міністерство зовнішніх справ України, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (сектор міжнародних фінансових досліджень), Вільнюський університет (Каунаський гуманітарний факультет, Литва), Представництво в Україні компанії «ЕЛСІС» з імплементації міжнародних проєктів (Литва) та Кавказький університет (Грузія). До наукової дискусії долучилися майже 30 учасників – провідних учених, державних службовців, представників інституцій громадянського суспільства – як з України, так і близького та далекого зарубіжжя. Відкрила конференцію перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, яка у своєму зверненні привітала учасників та окреслила стратегічні підходи держави до реалізації проєкту «Східне партнерство» та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Особисте вітання учасникам наукового заходу передав також академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» В.М. Геєць. Увагу учасників конференції привернули виступи заступника голови Об’єднання організацій роботодавців України В.І. Костриці, д.е.н., професора Кавказького університету Майї Гонашвілі, експерта-консультанта з імплементації міжнародних проєктів в Україні, керівника Експертної групи з питань євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації України к.н.держ.упр. Ю.П. Гарячої, директора Представництва компанії «ЕЛСІС» в Україні Раймондаса Габулавічюса, радниці з питань політики, член делегації Групи підтримки України Представництва ЄС в Україні М.В. Голуб, вченого секретаря ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.т.н. В.К. Хаустова, д.е.н., професора кафедри міжнародної економіки Західноукраїнського національного університету, заслуженого діяча науки і техніки України Є.В.Савельєва , д.е.н., професора, гол.н.с. сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «ІЕПр НАН України» О.М. Шарова, д.е.н., професора ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» А.І. Мокія та інших. Підсумки міжнародної науково-практичної конференції підвела д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.О. Борзенко. За підсумками міжнародного наукового заходу планується вихід збірника наукових праць, який буде оприлюднено на сайті Інституту. Читайте цю інформацію також і на сайті Об’єднання організацій роботодавців України
Освіта, перспективи зайнятості та стійкість ринків праці
17 грудня 2020 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі представників Запорізького обласного центру зайнятості, Науково-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької та Сумської областей, Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати, Інституту економіки промисловості НАН України, Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова) та інших інститутів відбулася міжнародна науково-практична конференція «Освіта, перспективи зайнятості та стійкість ринків праці». Відкрив міжнародну науково-практичну конференцію директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій Геєць. Він звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань та наголосив на проблемах ефективного функціонування ринку праці в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19. Заступник голови Об’єднання організації роботодавців України та модератор конференції Василь Костриця також підкреслив проблеми, пов’язані з постпандемічними викликами для освіти та ринку праці. Ольга Балакірєва, завідувачка відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступила з доповіддю «Ціннісні настанови у сфері праці в Україні та країнах ЄС». Олена Давліканова, координаторка проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід роботодавців щодо впровадження дуальної форми здобуття освіти. Керівник відділу освітніх проєктів Німецько-Української промислово-торговельної палати Наталія Стародуб визначила роль AHK Ukraine у впровадженні проєктів дуальної освіти. Про зміну ролі державної служби зайнятості у відповідь на соціально-економічну кризу зазначила у своєму виступі Ольга Макогон – головний редактор журналу «Управление персоналом». Стратегічні напрями підтримки стійкості ринку праці України в умовах пандемії COVID-19 стали предметом доповіді заступника директора інституту з наукової роботи Інституту економіки промисловості НАН України Ольги Новікової. Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Вікторія Близнюк представила презентацію, де навела модель забезпечення кваліфікованими кадрами регіональної економіки. Ірина Дуднік, директор Запорізького обласного центру зайнятості, окреслила шляхи вирішення проблем зайнятості населення в умовах невідповідності освіти та ринку праці. Доктор економічних наук, професор Андрій Черкасов визначив у своєму виступі виклики освітньої міграції для України. Тетяна Перегудова, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», представила результати дослідження щодо впливу заробітної плати на посилення дисбалансів між попитом і пропозицією на регіональних ринках праці, в т.ч. Запорізької області. Олена Хандій, професор кафедри економіки і підприємництва Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, у своїй презентації представила розвиток цифрових компетентностей із визначенням проблем та перспектив. Олександр Паржницький, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області представив сучасні підходи в організації навчального процесу в умовах інформатизації суспільства. Експерт з аналізу ринку праці EU4Skills Микола Судаков навів особливості зайнятості та трудової мобільності випускників як критерії ефективності системи профтехосвіти в Україні. Наталія Проценко, керівник відділу освітнього маркетингу ТОВ «Фомальгаут-Полімін», зазначила, що партнерство – це додатковий ресурс якісних змін у професійній освіті. Підсумовуючи конференцію, модератори підкреслили найбільш важливі проблеми та можливі шляхи виходу з них. Наукове обговорення сприяло формуванню пропозицій та рекомендацій, спрямованих на забезпечення стійкості ринків праці з реформуванням системи освіти та удосконаленням державного регулювання зайнятості. За підсумками міжнародної науково-практичної конференції планується вихід збірника тез.