Ukrainian
Співробітники Інституту економіки та прогнозування узяли активну участь у міжнародній науково-практичній конференції «Творення простору суспільної довіри в Україні XXI сторіччя» у м. Львів 17–19 лютого 2016 р. Конференція, яку проводила Асоціація українських банків за підтримки Львівського ННІ «Університет банківської справи», Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Київського національного університету культури і мистецтв, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка», Громадської ради при НБУ та нашого Інституту, мала на меті висвітлити шлях творення простору суспільної довіри в соціально-економічних та в суспільних відносинах загалом, з’ясувати стан довіри на різних рівнях і в різних галузях суспільних відносин; виявити причини кризи довіри у суспільних відносинах; запропонувати стратегії, інструменти, засоби, технології творення простору суспільної довіри. Цей простір розглядався під кутом зору філософії, богослів’я, соціології, психології, мистецва, економіки, адже однією з цілей конференції було створити умови для використання результатів наукових досліджень українських вчених з різних аспектів теми суспільної довіри. На конференції ІЕПр НАНУ представляли академік НАН України, директор Інституту В.М.Геєць, член-кор. НАН України, заступник директора А.А.Гриценко, член-кор. НАН України, головний науковий співробітник відділу економічної теорії В.Р.Сіденко, д.е.н., проф., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії О.Л.Яременко, канд.соціол.наук, зав. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій О.М.Балакірєва, к.е.н., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії Т.О. Кричевська. З матеріалами конференції можна ознайомитися тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
«Стан дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в Україні» (підсумки 2014–2015рр.)
17 грудня 2015 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся національний форум «Стан дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в Україні» (підсумки 2014–2015рр.) у форматі постійно діючого Форуму з питань вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб у рамках реалізації проекта «Українська ініціатива зміцнення громадської довіри (UCBI) за підтримки Агенства США з міжнародного розвитку (USAID), який реалізовує громадська організація «Український захист», та спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України і громадською організацією «Конгрес сходу України». У роботі форуму взяли участь депутати Верховної Ради України, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади, провідні науковці у сфері економіки, соціології, соціальних і регіональних досліджень, а також представники неурядових дослідницьких центрів та організацій громадянського суспільства, засобів масової інформації. Метою проведення форуму є визначення проблем зі станом дотримання прав і свобод ВПО в Україні та опрацювання рекомендацій щодо забезпечення комплексної й системної підтримки вимушених переселенців. У рамках роботи форуму обговорювались нормативно-правові та організаційні аспекти державного регулювання дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в Україні, їх розміщення та забезпечення житлом, а також робочими місцями, створення умов для розвитку підприємництва серед внутрішньо переміщених осіб. Учасники круглого столу підготували резолюцію із зверненням до Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України із закликом ужити всіх заходів для визначення єдиної позиції щодо подій на Сході України та Криму, а також з рядом пропозицій до державних органів влади щодо дотримання прав та свобод внутрішньо-переміщених осіб в Україні, зокрема розробити та впровадити глибшу інтеграцію між ОГС, що допомагають ВПО та створити спільні коаліції щодо адвокації інтересів ВПО в Україні, а також створити робочу групу з підготовки та проведення парламентських слухань у лютому 2016 р. «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території, не контрольованій українською владою в зоні проведення антитерористичної операції».
Презентації основних виступів форуму: Ключові аспекти соціальної інтеграції і адаптації внутрішньо переміщених осіб у контексті захисту їх соціально-економічних прав
Об'єднання зусиль держави та приватного сектора для запуску стабільного бізнесу переселенців
Сучасні перспективи промислових регіонів, або Казка про модернізацію
Особливості соціально-трудових відносин Донбасу: оцінка, наслідки та напрями мінімізації соціальних ризиків
16 грудня 2015 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулося засідання круглого столу на тему: «Особливості соціально-трудових відносин Донбасу: оцінка, наслідки та напрями мінімізації соціальних ризиків» за участю дослідників, що представляють Міністерство соціальної політики України, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень, Федерацію профспілок України, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Університет економіки та права «КРОК», Донецький національний університет. У межах роботи круглого столу обговорювалися можливості розвитку соціально-трудової сфери Донбасу. Були розглянуті проблеми праці в Україні та Донбасі й означені перспективи розвитку в цій сфері. Науковці оцінили ризики та запропоновали напрями відновлення Донбасу. Увага приділялася таким питанням, як особистісний вплив на суспільні процеси в оцінках населення регіонів України та постконфліктні зміни у системі соціально-трудових відносин Донбасу. Наголошувалося на необхідності трудової інклюзії інвалідів-воїнів АТО та інвалідів-мешканців Донбасу для мінімізації їх соціального відторгнення. Учасники круглого столу підготували резолюцію з рекомендаціями центральним і місцевим органам виконавчої влади щодо відновлення соціально-трудового потенціалу Донбасу з урахуванням потреб внутрішньо переміщених осіб.
Як державі та громадянському суспільству співпрацювати у підтримці розвитку сімейного фермерства і села
1 грудня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України за ініціативи Асоціації фермерів і землевласників України та відділу економіки і політики аграрних перетворень ІЕПр НАНУ відбувся круглий стіл на тему «Співпраця держави та громадянського суспільства у підтримці розвитку сімейного фермерства і села в Україні». У заході взяли участь представники Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства аграрної політики та продовольства, Верховної Ради України, Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України, банку Кредит Агриколь, експерти, фермери, приватні землевласники та власники особистих селянських господарств. Під час засідання обговорювалися питання: перспектив розвитку сімейного фермерства і села в сучасній аграрній системі; спільної діяльності органів влади, громадських об’єднань та донорів як інструменту розбудови фермерського укладу в Україні; можливостей створення власних агропродовольчих ланцюгів як потужного мотиву активізації і консолідації фермерського руху; підвищення спроможностей селян до самостійного господарювання на землі і зростання добробуту громад; формування інформаційної системи підтримки сімейних ферм та сільських громад; створення системи доступу фермерів до фінансових ресурсів та розбудови локальних мереж фінансування.
Яка стратегія структурних змін створить умови для економічного розвитку України
30 жовтня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл на тему «Яка стратегія структурних змін створить умови для економічного розвитку України?» за результатами досліджень відділу зростання та структурних змін в економіці за темою «Структурні трансформації в економіці України: динаміка, суперечності та вплив на економічний розвиток».Було обговорено питання щодо:
1) якісних структурних змін, необхідних Україні:
Шинкарук Л.В., чл.-кор. НАН України, завідувач відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Якісні структурні зміни як основа економічного розвитку України»;
Мусіна Л.А., координатор співробітництва з ЮНІДО в Україні «Про пріоритети та інструменти структурних зрушень у промисловості України»;
Москвін О.О., заступник директора департаменту національних рахунків та макроекономічної статистики Державної служби статистики України «Структурні особливості складових ВВП України»;
2) змін реального сектора, які закладуть фундамент для економічного розвитку України:
Новицький В.С., міністр промислової політики України (2007-2010 рр.) «Першочергові заходи щодо відновлення промислового виробництва в Україні»;
Тищук Т.А., к.е.н., ст.н.с. відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Зміни технологічної структури промисловості України»;
Шовкун І.А., к.е.н., провідн. н.с. відділу промислової політики «Європейські орієнтири промислової політики України»;
Бородіна О.М., чл.-кор. НАН України, завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Структурні деформації в аграрному і сільському розвитку»;
Шубравська О.В., д.е.н., завідувач відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Структурні зміни та ефективне зростання сільгоспвиробництва»;
Ковальова О.В., директор департаменту стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України «Аграрний сектор економіки: умови та перспективи розвитку»;
3) структурних змін фінансового сектора, які зможуть забезпечити економічний розвиток:
Шелудько Н.М., д.е.н., завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Фінансові детермінанти структурних змін»;
Соболєв Б.В.,головний радник голови правління ПАТ «Укрексімбанк» «Структурні зміни фінансового сектору, які зможуть забезпечити економічний розвиток»;
4) формування конструктивних відносин у трикутнику освіта – наука – бізнес:
Бажал Ю.М., д.е.н., завідувач кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія» «Створення мережі підприємницьких університетів в Україні як важливий елемент стратегії структурних змін»;
Бобух І.М., д.е.н., провідн. н.с. відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАНУ «Якими повинні бути кроки держави по створенню ринку науково-освітніх послуг?»
У дискусії взяли участь Пустовойтенко В.П. – прем'єр-міністр України (1997–1999 рр.), Сіденко В.Р. – науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова, Цибух В.І. – надзвичайний і повноважний посол України у Греції (2005–2010 рр.), виконавчий директор Асоціації зовнішньої політики, представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби статистики України,. співробітники відділів економічної теорії, грошово-кредитних відносин, промислової політики, економіки і політики аграрних перетворень, форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України, фахівці з Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту економіки промисловості НАН України, Інституту економіко-правових досліджень НАН України, Національної академії державного управління при Президентові України.
Резюме основних виступів круглого столу див. тут
Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?
28 жовтня ц. р. у «Фідобанку» відбулося засідання Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?». В обговоренні підсумків діяльності вітчизняних банків за три квартали поточного року взяли участь: перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, провідні українські банкіри, вчені-економісти та експерти. 
Під час обговорення було докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на діяльність банківської системи.
Так, к.е.н. старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України Є.О. Бублик відзначив: «Одним з основних факторів, що зумовлюють збереження негативного тренду у банківській системі України виступає катастрофічне зниження рівня довіри між всіма учасниками ринку банківських послуг. Через відсутність довіри, в умовах високих відсоткових ставок та значних обсягів коштів на руках у населення продовжується відплив депозитів з банків, в умовах суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Внаслідок відсутності впевненості у подальшій долі діючих банків продовжує лишатись замороженим навіть ринок міжбанківських кредитів. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Навіть проголошення переходу від етапу «очищення» банківської системи до більш конструктивного етапу забезпечення її стабільності та формування умов розвитку економіки може суттєво покращити рівень довіри».
На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, це насамперед пов’язано з довірою українців до дій Національного банку та урядових структур щодо стабілізації макроекономічної ситуації.
У ході обговорення учасники засідання Клубу банкірів домовилися про координацію зусиль банківської спільноти щодо розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України, профільними комітетами Верховної Ради для транспарентності рішень, які ними приймаються, і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі України. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших тем і проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.
Очікуваний національно-визначений внесок України до глобальної кліматичної угоди
30 вересня 2015 року в Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл на тему «Внесок України до глобальної кліматичної угоди: якою буде кліматична політика завтра?», присвячений обговоренню Очікуваного національно-визначеного внеску України до нової глобальної кліматичної угоди. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представляв канд. техн. наук, старший науковий співробітник сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу О.А.Дячук з доповіддю «Низьковуглецева економіка: можливості України в новій глобальній кліматичній угоді крізь призму євроінтеграційних зобов’язань». Результати отримані з використанням моделі TIMES-Україна». Результати обговорення див. тут
Обговорення питань щодо створення регіональної бази даних експертів для проекту Blacksea-horizon
відбулося 30 вересня 2015 р.
в Інституті економіки та прогнозування НАН України на семінарі з виконання завдання 2.5 міжнародного проекту "Стимулювання міжрегіональної кооперації в сфері науково-технічного та інноваційного розвитку між ЄС та Чорноморським регіоном" (http://blacksea-horizon.eu/), що фінансується з Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (грантова угода № 645785). У заході взяли участь співробітники відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, співробітники інших відділів Інституту, міжнародні експерти, зокрема: Henriette Krimphoff (DLR – Німецький аерокосмічний центр), Felix Gajdusek (ZSI – Центр соціальних 
інновацій), Viorica Boaghi (Консультативна рада експертиз), Lidia Romanciuc (CIP – Центр міжнародних проектів), Diana Grozav (CIP – Центр міжнародних проектів), Valentina Candu (CAFR – Центр прикладних та фундаментальних досліджень), Melike Ergün (TUBITAK – Науково-технологічна дослідна рада Туреччини), Nikoloz Bakradze (SRNSF – Національний науковий фонд імені Шота Руставелі), Elchin Babayev (SDF-AZE – Фонд розвитку науки), Rufat Rahimli (SDF-AZE) та вітчизняні експерти, зокрема Б.Кияк (Державний фонд фундаментальних досліджень), Є.Дубинський (Президія НАН України), О.Кот (Національний контактний пункт "Обдаровані, інноваційні та безпечні суспільства") та інші.
Мета семінару полягала в опрацюванні питань щодо створення регіональної бази даних експертів для цілей проекту. У ході роботи семінару було обговорено ключові питання, що стосуються досвіду DLR та TUBITAK у створенні та підтримці функціонування баз даних експертів; можливостей використання бази даних EVAL-INCO в проекті; визначення критеріїв для реєстрації потенційних експертів з цільового регіону; обговорення перспектив використання, цільову групу та тривалість бази даних частини BSH; правових питань щодо використання бази даних експертів EVAL-INCO.
Коментарі наших співробітників
30 вересня 2015 р. портал «news24.net.ua» (http://news24.net.ua/) у рубриці «Економіка» опублікував коментарі завідувача відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування, чл.-кор. НАН України Л.В. Шинкарук щодо перспектив науки та бізнесу у освоєнні в Україні коштів Структурних фондів ЄС («Чи під силу українцям освоєння Структурних фондів ЄС?») Докладніше див. тут
Лібералізація валютного регулювання в Україні: ризики та перспективи
24 вересня 2015 р. відділ грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України за сприяння Громадської організації «Клуб банкірів» провели круглий стіл на тему на тему: «Лібералізація валютного регулювання в Україні: ризики та перспективи», в роботі якого взяли участь провідні науковці Інституту, фінансисти, законодавці, інші вчені-економісти та представники центральних органів виконавчої влади.
Кораблін С.О. Презентація "Валютна лібералізація, курс, перспективи"
