Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Освіта, перспективи зайнятості та стійкість ринків праці

17 грудня 2020 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі представників Запорізького обласного центру зайнятості, Науково-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької та Сумської областей, Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати, Інституту економіки промисловості НАН України, Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова) та інших інститутів відбулася міжнародна науково-практична конференція «Освіта, перспективи зайнятості та стійкість ринків праці».

Відкрив міжнародну науково-практичну конференцію директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій Геєць. Він звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань та наголосив на проблемах ефективного функціонування ринку праці в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19. Заступник голови Об’єднання організації роботодавців України та модератор конференції Василь Костриця також підкреслив проблеми, пов’язані з постпандемічними викликами для освіти та ринку праці. Ольга Балакірєва, завідувачка відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступила з доповіддю «Ціннісні настанови у сфері праці в Україні та країнах ЄС». Олена Давліканова, координаторка проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід роботодавців щодо впровадження дуальної форми здобуття освіти. Керівник відділу освітніх проєктів Німецько-Української промислово-торговельної палати Наталія Стародуб визначила роль AHK Ukraine у впровадженні проєктів дуальної освіти.

Про зміну ролі державної служби зайнятості у відповідь на соціально-економічну кризу  зазначила у своєму виступі Ольга Макогон – головний редактор журналу «Управление персоналом». Стратегічні напрями підтримки стійкості ринку праці України в умовах пандемії COVID-19 стали предметом доповіді заступника директора інституту з наукової роботи Інституту економіки промисловості НАН України Ольги Новікової. Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Вікторія Близнюк представила презентацію, де навела модель забезпечення кваліфікованими кадрами регіональної економіки.

Ірина Дуднік, директор Запорізького обласного центру зайнятості, окреслила шляхи вирішення проблем зайнятості населення в  умовах невідповідності освіти та ринку праці. Доктор економічних наук, професор Андрій Черкасов визначив у своєму виступі виклики освітньої міграції для України. Тетяна Перегудова, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», представила результати дослідження щодо впливу заробітної плати на посилення дисбалансів між попитом і пропозицією на регіональних ринках праці, в т.ч. Запорізької області.  Олена Хандій, професор кафедри економіки і підприємництва Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, у своїй презентації представила розвиток цифрових компетентностей із визначенням проблем та перспектив.

Олександр Паржницький, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області представив сучасні підходи в організації навчального процесу в умовах інформатизації суспільства. Експерт з аналізу ринку праці EU4Skills Микола Судаков навів особливості зайнятості та трудової мобільності випускників як критерії ефективності системи профтехосвіти в Україні. Наталія Проценко, керівник відділу освітнього маркетингу ТОВ «Фомальгаут-Полімін», зазначила, що партнерство – це додатковий ресурс якісних змін у професійній освіті.

Підсумовуючи конференцію, модератори підкреслили найбільш важливі проблеми та можливі шляхи виходу з них. Наукове обговорення сприяло формуванню пропозицій та рекомендацій, спрямованих на забезпечення стійкості ринків праці з реформуванням системи освіти та удосконаленням державного регулювання зайнятості.

За підсумками міжнародної науково-практичної конференції планується вихід збірника тез.

Скупий платить двічі

Пандемія COVID-19 змусила країни переглянути фіскальну політику, зокрема знайти кошти на фінансування боротьби з поширенням і наслідками коронавірусної хвороби, перенаправивши їх із інших галузей. У тому числі з освіти.

Спрямувавши освітні кошти на важливіші потреби, країни підтримують фіскальний простір для фінансування сфер охорони здоров’я, соціального забезпечення, допомогу бізнесу та інші першочергові заходи в умовах пандемії. За даними Світового банку, фінансування освіти у країнах із середнім рівнем доходів, за підсумками 2020 р., зменшиться на 8–8,5%, у розрахунку на душу населення. В Україні фінансування освіти теж скоротилося: зміни до Державного бюджету на 2020 рік, внесені Законом від 13 квітня 2020 р. №553-IX (далі — Закон №553-IX), урізали фінансування освіти на 4,9 млрд грн. Тим часом від того, наскільки в нинішніх складних умовах країнам вдасться зберегти фінансування видатків, «дружніх» до економічного зростання (серед яких освітні), залежатиме економічне відновлення у постпандемічний період.

Читайте більше у статті к.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Н.М. Назукової “Скупий платить двічі”, розміщеній на  сайті zn,ua 8 грудня 2020 р.

“Конверти” в Україні – forever?

За даними науково-аналітичної доповідної записки «Оцінка поширеності та масштабів неофіційних форм оплати праці», підготовленої відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, неофіційні доходи, які отримує працююче населення України, оцінюються на рівні 25,2% фонду оплати праціОбсяги тіньових грошових надходжень (заробітної плати «у конвертах»)  економічно активного населення становлять близько 21 543 млн грн.

Детальніше читайте тут

Виконання НДР «Еволюція зовнішньоекономічних зв’язків України (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)»

Відділ економічної історії закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Еволюція зовнішньоекономічних зв’язків України (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)» (термін виконання ІV кв. 2017 р. – ІІІ кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачем відділу, д.е.н., с.н.с. Небрат В. В. на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи такі: запропонована загальна концепція історичної еволюції зовнішньоекономічних зв’язків українського господарства на основі виокремлення змісту, тенденцій, закономірностей, історичних детермінант еволюції характеру та форм міжнародних економічних відносин, що сформували історичну траєкторію включення економіки України в систему світової торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, науково-технічного співробітництва, міжнародної економічної інтеграції. Удосконалено теоретико-методологічний інструментарій економічної історії в частині дослідження ґенези міжнародних економічних відносин та історичної тяглості світогосподарських зв’язків господарства України; обґрунтовано доцільність застосування та апробовано методи емпіричної історії та історичної регіоналістики, компаративного аналізу як основи дослідження  коеволюції політико-економічних процесів національного, регіонального та глобального рівнів. Виявлено історико-економічні чинники, що обумовили сучасне місце національного господарства в системі міжнародного поділу праці та конкурентні позиції України на світових товарних ринках. Обґрунтовано історичні  чинники перетворення України на країну-експортера трудових ресурсів для світових ринків праці. Вдосконалено теоретичні основи дослідження зовнішньоекономічних зв’язків як чинника інституційної динаміки та структурних перетворень національного господарства. Поглиблено наукові засади вироблення державної стратегії міжнародного співробітництва з урахуванням попередньої траєкторії розвитку, національних пріоритетів та інституційних детермінант зовнішнього середовища.

Виконання НДР «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України»

Відділ економічного зростання та структурних змін в економіці закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України» (термін виконання IV кв. 2017 р. – І кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, д.е.н. І.М. Бобух на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи такі:  запропоновано авторське визначення інклюзивного розвитку економіки та удосконалено розуміння явищ «структурні зміни» та «структурна політика» під кутом включення в економічний розвиток концепту інклюзивності; проаналізовано регуляторне середовище на предмет інклюзивності розвитку в Україні за такими напрямами, як боротьба з корупцією, ефективність державного управління, розвиток бізнес-середовища, реформа децентралізації тощо та показано, що більшість змін, які відбувалися, мають характер інклюзивності, однак їх імплементація та практичне виконання залишаються незадовільними; розроблено і передано органам влади концепцію соціально-ендогенно орієнтованої розбудови вітчизняної промисловості та обґрунтовано основні засади структурної політики інклюзивної індустріалізації в Україні; змодельовано основні сценарії розвитку економіки України у 2020 р. на основі міжгалузевих балансів з урахуванням впливу «коронакризи» як наслідку пандемії COVID-19, які дозволили встановити, що можливе скорочення обсягів складових ВВП за різними сценаріями розвитку відносно базового сценарію на 2020 р. становитиме від 5,3 до 12,1%; розроблено пропозиції щодо удосконалення державної політики у сфері освіти та науки з метою здійснення прогресивних та спрямованих на розвиток людського капіталу заходів, оскільки такий капітал є однією з ключових умов досягнення цілей інклюзивного розвитку національної економіки; уперше розроблено методичні підходи до оцінки рівня інклюзії вразливих категорій населення та здійснено апробацію цих підходів у формі опитування підприємств Українського товариства сліпих; уперше виявлено особливості прояву інклюзивності у розвитку національної економіки на регіональному рівні на основі показника галузевої диверсифікації економічної діяльності; обґрунтовано заходи з удосконалення державної структурної політики через використання потенціалу територіальної соціально-економічної інтеграції та диверсифікації економіки регіонів; розроблено практичні рекомендації щодо спрямування державної структурної політики та структурних реформ в Україні у напрямі збільшення виробництва доданої вартості при скороченні матеріальних витрат для досягнення цілей інклюзивного розвитку.

За результатами дослідження підготовлено колективну монографію  «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України».

Інвестиційний попит в Україні в умовах пандемії COVID-19

У результаті негативних наслідків пандемії COVID-19 падіння інвестицій (ВНОК) в першому півріччі 2020 року у країнах Єврозони становило -10.2%р/р. В Австралії за період з 20 березня по 20 червня 2020 ВНОК скоротився на 6.5% р/р. У Китаї в перші два місяці 2020 року інвестиції впали на 24.5% р/р.

В економіці України за підсумками першого півріччя 2020 року падіння інвестицій (ВНОК) становило 21.9% р/р. Скорочення обсягів капітальних інвестицій продемонстрували всі види економічної діяльності, із очікувано найбільш глибоким падінням в галузях сектора послуг. Втім, чи є питання падіння капітальних інвестицій нагальним в умовах, коли вся економіка потерпає від наслідків пандемії COVID-19?

Чи є інвестиційний попит вагомим рушієм економічного зростання України, а якщо так, то які кроки в напрямі підтримання інвестиційної активності вже були зроблені на рівні держави і які заходи можна запозичити з досвіду стимулювання інвестиційної активності інших країн – читайте у матеріалі к.е.н., наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Г.Ю. Яценко “Інвестиційний попит в Україні: динаміка та шляхи стимулювання в умовах пандемії COVID-19”,  розміщеному на ресурсі LB.ua 10 листопада 2020 р.

Виконання НДР “Стійкість державних фінансів України у довгостроковій перспективі”

Відділ державних фінансів закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою “Стійкість державних фінансів України у довгостроковій перспективі” (термін виконання І кв. 2017 р. – ІV кв. 2019 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, д.е.н. Луніною І.О. на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи  такі: розроблено інструментарій оцінювання середньострокової та довгострокової стійкості державних фінансів України, який враховує особливості національної статистики державних фінансів; удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження стійкості державних фінансів, зокрема, визначення понять “публічні фінанси”; “стійкість державних фінансів”, “фінансова взаємодія держави та підприємств”, “інвестиційний та фінансовий потенціал підприємств”, “бюджетні видатки розвитку”, “податкове навантаження на інвестиції в основний капітал”, “фіскальна стійкість охорони здоров’я”, “віково-залежні бюджетні витрати; обґрунтовано підходи до фінансової взаємодії держави та підприємств на етапі переходу від малої та переважно сировинної до інноваційної, конкурентоспроможної економіки; розроблено інструментарій оцінки фінансових наслідків запровадження інноваційних пільг з податку на прибуток для бюджету країни та фінансових ресурсів підприємств; визначено ризики стійкості державних фінансів України у частині фінансування охорони здоров’я та фактори результативності державного фінансування освіти; розроблено інструментарій комплексної оцінки фінансової стійкості місцевих бюджетів; здійснено оцінки недоотримання надходжень ПДВ до бюджету України у наслідок значних обсягів податкових пільг та недоліків податкового адміністрування.

Виконання НДР «Інклюзивний сільський розвиток в Україні»

Відділ економіки і політики аграрних перетворень закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Інклюзивний сільський розвиток в Україні» (термін виконання І кв. 2018 р. – ІІ кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, чл.-кор. НАН України, д.е.н. Бородіною О.М. на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи  такі: запропоновано трактування сутності інклюзивного сільського розвитку, що передбачає розширення можливостей і збільшення спроможностей селян та сільських спільнот у підвищенні рівня та якості життя шляхом подолання економічного, соціального та політичного вилучення; з позицій інклюзивності оцінено соціально-економічні аспекти розвитку сільської економіки, аграрного сектора і сільського соціуму; запропоновано теоретико-методологічні підходи до вимірювання рівня інклюзивності сільського розвитку на основі застосування двовимірної матриці індикаторів, яка включає три секторальні площини (політичну, соціальну й економічну) і три виміри інклюзивності/нерівності (за доступністю, якістю та розподілом суспільних благ та послуг); визначено субінтегральні та інтегральний індекси інклюзивного сільського розвитку за 9 групами індикаторів, обґрунтовано напрями підвищення їх рівнів. Обґрунтовано необхідність і розкрито умови переходу до інклюзивного сільського розвитку в Україні, визначено його рушійні сили; розроблено методичні підходи до підвищення політичної інклюзії селян шляхом посилення їх спроможності брати участь у процесах формування і прийняття рішень на всіх рівнях з використанням потенціалу Декларації ООН (2018р.) про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості.

За результатами дослідження підготовлено колективну монографію «Інклюзивний сільський розвиток в Україні»;  розроблено Основні положення проєкту стратегії інклюзивного сільського розвитку.

Світове дослідження цінностей 2020 в Україні

27 жовтня 2020 р. було презентовано результати 7-ої хвилі «Світового дослідження цінностей»  (World Values Survey, WVS), активну участь в якому взяли  також і співробітники відділу моніторингових трансформацій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

Це довгострокове порівняльне дослідження було започатковано в 1981 р. професором Рональдом Інглхартом із Мічиганського університету (США) на базі Європейського дослідження цінностей (EVS) і швидко стало одним із найбільш широко використовуваних та найавторитетніших міжнародних досліджень, яке охоплює майже 120 країн/суспільств (майже 95% світового населення). Україна долучилася до «Світового дослідження цінностей»  у 1999 р. (четверта хвиля WVS) та брала участь в наступних хвилях – у п’ятій у 2006 р. та шостій у 2011 р., а крім того, в Україні проводилося Європейське дослідження цінностей (EVS) в 1996 р. та в 2008 р.

За допомогою такого дослідження можна отримати дані про основні риси та цінності окремих суспільств/країн, відстежувати динаміку змін у суспільному розвитку та робити порівняльний аналіз різних суспільств за різними тематичними блоками та індикаторами. Метою проєкту є оцінка того, який вплив стабільність або зміна цінностей у часі має на соціальний, політичний та економічний розвиток країн та суспільств.

Наскільки ціннісні орієнтації та тенденції їх трансформації відповідають напрямам та перспективам соціально-економічного розвитку України, ідеям розбудови демократії, правової, соціальної та незалежної держави, показує  Світове дослідження цінностей 2020 в Україні. 

 

Те що землі немає на балансі, не означає, що вона “покинула” країну…

За твердженням голови Держгеокадастру, держава втратила 5 мільйонів гектарів землі через їх виведення у приватну власність за допомогою схем з безоплатною приватизацією й інших корупційних оборудок. Це та ймовірні шляхи влади у продовженні земельної реформи  д.е.н., головний науковий співробітник ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Л.В. Молдаван коментує в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ» від 27 жовтня 2020 р. «Земля може зникнути з балансу, але вона не може покинути Україну, власника знайти не важко».

-->