Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Комбінований сценарій запропонували фахівці ІЕПр

Фахівці Інституту економіки і прогнозування НАН України у рамках проєкту ЄБРР із розробки Другого національно-визначеного внеску України зі скорочення викидів парникових газів  прорахували багато сценаріїв, серед них — Комбінований сценарій, що відповідає очікуванням кліматичної спільноти. За прогнозами, такий сценарій дозволить скоротити викиди парникових газів у 2030 р. до рівня 28% від показників 1990 року, але досягти кліматичної нейтральності вдасться лише у 2070 р.

Прогнозні сценарії розвитку економіки України в рамках розробки Другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди розглядалися на розширеному засіданні Робочої групи з питань захисту довкілля та зміни клімату Експертної ради Міністерства енергетики та захисту довкілля, що відбулося 10 червня в КВЦ «Парковий».

В.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Ірина Ставчук підкреслила, що якісне моделювання становить основу прийняття ефективних управлінських рішень.

Учасники засідання Експертної ради додатково домовились провести більш глибоке обговорення результатів моделювання для сектора електроенергетики.

Більше читайте тут

Що здобула, а що втратила вітчизняна промисловість в умовах коронокризи у глобальних ланцюгах доданої вартості

1 червня 2020 р. на платформі Industry 4 Ukraine відбувся вебінар «Міжнародна співпраця та інтеграція в глобальні ланцюги доданої вартості», учасниками якого стали Директорат промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Мінекономіки, Асоціація підприємств промислової автоматизації України та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за підтримки UNIDO.

Захід об’єднав понад 100 учасників, серед яких були представники органів державної влади, центральних та регіональних органів виконавчої влади, бізнесу та науки.

На заході результати своїх досліджень представили експерти з відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – д.е.н., професор Л.В. Дейнеко, к.е.н., доцент О.М. Кушніренко, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н., доцент О.О. Ципліцька та О.С. Зарудна щодо впливу пандемії COVID-19 на ланцюги доданої вартості. О.М. Кушніренко також виступила з доповіддю «Вітчизняна промисловість в глобальних ланцюгах доданої вартості (ГЛДВ): як не втратити, а здобути в умовах коронокризи».

Експрес-аналіз “Вплив карантину на ринок праці”

Експрес-оцінка впливу карантину на зайнятість населення, проведена  Центром «Соціальний моніторинг» спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  засвідчила, що третина (35,6%) економічно-активного населення в цей період була виключена з ринку праці. Найбільш вразливими виявився малий бізнес (чотири з десяти не працювали) та самозайняте населення (кожний третій не мав можливості працювати). Після завершення карантину очікується зростання рівня безробіття та кількості трудових мігрантів.

Ключові результати – у презентації. За більш детальною інформацією звертатись до зав. відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій інституту О.М.Балакірєвої .

Аналіз «ВПЛИВ КАРАНТИНУ» підготовлено за результатами моніторингу УІСД імені О. Яременко, Центру «Соціальний моніторинг» спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». 

 Опитування дорослого населення проводилося з 12 по 22 травня 2020 року в 24 областях України та м. Києві. Всього опитано 2058 респондентів. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 2,33 – 3,21 відсотка. Метод отримання інформації: телефонне інтерв’ю. 

Як карантинні обмеження вплинули на банківський сектор

Хоч банківські структури і працюють протягом усього карантину, спричиненого коронавірусом, вони зазнають втрат і мають численні проблеми нині й матимуть їх у майбутньому.  Як розвиватимуться ці фінансові установи? Як кредитуватимуть бізнес та населення? Що можна в цей непростий час порадити потенційним і нинішнім клієнтам банків? Про  це  — інтерв’ю д.е.н., професора, завідувачки відділу грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Н.М.Шелудько газеті «Урядовий кур’єр» 19.05.2020 р.

Читайте більше у матеріалі “Наталія Шелудько: “Економічна потужність України і близько не та, щоб просто продовжувати карантин””.

Проблеми та перспективи забезпечення стійкості фінансової системи України: зовнішні та внутрішні аспекти

12 травня 2020 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася міжнародна наукова скайп-конференція «Проблеми та перспективи забезпечення стійкості фінансової системи України: зовнішні та внутрішні аспекти», співорганізаторами якої виступили Національний інститут стратегічних досліджень та ДННУ «Академія фінансового управління».

На конференції з доповідями виступили понад 20 провідних вчених та експертів України та Казахстану, серед яких – член-кор. НАН України, заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»  А.А. Гриценко, д.е.н., проф. О.О. Борзенко (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»), д.е.н., проф., гол. конс. Л.Г. Шемаєва (Національний інститут стратегічних досліджень), академік НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Т.І. Єфименко, директор аналітичного центру Public Policy Research Center in Kazahstan Махмутова Меруерт (Казахстан), д.е.н., проф. ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» А.І. Мокій (м. Львів), член Ради НБУ О.І. Петрик, члени експертної ради Національного інституту стратегічних досліджень з питань зовнішньоекономічної політики Б.В. Соболєв та Т.М. Соляник та інші   ( див.  відеозапис конференції).

У доповідях було висловлено конкретні рекомендації щодо забезпечення стійкості фінансової системи України в умовах глобальної фінансово-економічної кризи 2020 р.

Матеріали доповідей міжнародної наукової конференції будуть опубліковані в електронному форматі і розміщені на сайті ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

 

 

Бізнес і влада: уроки пандемії

Кризи завжди лікували інвестиціями в інфраструктуру життєзабезпечення. Це давало змогу значно знизити безробіття, зміцнити внутрішній ринок, створити привабливі умови для розвитку бізнесу.

Нинішня криза не стала винятком. Пандемія показала плюси й мінуси залучення приватного бізнесу для реалізації довгострокових фінансово містких проєктів на умовах державно-приватного партнерства (ДПП). Серед плюсів ДПП – закріплені договорами відносини бізнесу та публічної влади в умовах виникнення форс-мажорних ситуацій. У якісно підготовлених договорах чітко визначено, в який спосіб коригуються зобов’язання сторін, якщо щось пішло не так. Відповідно, проєкти, реалізовані на умовах ДПП, виявилися набагато стійкішими до кризи, ніж комерційні.

Затребуваність механізму ДПП нині значно підвищилася. Але при цьому зросла й конкуренція країн по залученню бізнесу в інфраструктуру.

У результаті дискусій, що відбуваються нині в міжнародному експертному середовищі, вже позначилися проблемні питання, на вирішенні яких слід зосередитися країнам, особливо з економіками, що розвиваються, аби перемогти в конкурентній боротьбі за приватні інвестиції.

Що ж відбувається нині з ДПП в Україні? Чи планує держава залучати приватний бізнес до модернізації інфраструктури? Відповіді на ці запитання зависли в повітрі.

Читайте більше у матеріалі д.е.н.,  провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  І.В. Запатріної , “Бізнес і влада: уроки пандемії”, розміщеному на сайті https://dt.ua/14 квітня 2020 р.

 

Коронавірусна арифметика

Середня кількість заражень на мільйон жителів планети — 236, із летальним результатом — 14,5. В Україні ці два показники були набагато нижчими — 63 і 2, відповідно. При цьому загальна кількість офіційно зареєстрованих заражень (2777) залишалася вдвічі меншою, ніж у сусідніх Румунії або Польщі.

Тим часом наші “скромні” показники — результат не кращої медицини, а периферійного положення. Опинившись осторонь Нового шовкового шляху й масового туристичного інтересу китайців, Україна імпортувала хворобу манівцями — через південь Європи, проміжні країни, власних туристів і заробітчан. Тому коронавірус докотився до нас із деяким запізненням, пробивши спочатку пролом в Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії та, наприклад, Польщі.

У низці випадків період між початком активного поширення коронавірусу та піком добових заражень близький до 30 днів. Що, звичайно, вельми дивно, враховуючи економічні, географічні, демографічні й соціокультурні відмінності різних країн.

Як поширюватиметься короновірус в Україні, ми не знажмо, бо ми доладно не знаємо власної чисельності. Якщо припустити, що нас 38–42 мільйони, і найбільш чутливими до вірусу виявляться 0,06% населення (як у Німеччині), то перші ознаки зниження заражень можуть проявитися при загальному інфікуванні 23–25 тисяч людей. А якщо застосувати пропорцію Кореї (0,01%), тоді ця величина знизиться в шість разів, приблизно до 4 тисяч (нині в нас зареєстровано близько 3 тисяч заражень).

Читайте більше у матеріалі д.е.н., заступника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Коронавірусна арифметика”, розміщеному на сайті https://dt.ua/ 14 квітня 2020 р.

Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2019 рік

Пропонуємо ознайомитися зі Щорічною доповіддю за 2019 рік Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини “Про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні”.

Щорічну доповідь розміщено на офіційному вебсайті Уповноваженого: www.ombudsman.gov.ua

Черговий антирекорд. Що спричинило таке стрімке падіння гривні?

Питання стрімкого падіння гривні 10 березня 2020 р. в ефірі Українського радіо ведучі вечірньої інформаційно-аналітичної програми “Сьогодні. Увечері” Наталія Чорна та Віталій Науменко обговорювали з  д.е.н., завідувачем відділу  фінансів реального сектору ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Владиславом Зимовцем. Слухайте  передачу “Черговий антирекорд. Що спричинило таке стрімке падіння гривні?”.

«Всеволод Голубничий: повернення на Батьківщину»

04 березня 2020 р. у стінах ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася презентація наукового видання «Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого. У 2-х т. Т. 1: Теорія розвитку економічних систем; Т. 2: Вибрані праці» (автори-упорядники – д.е.н., проф. Супрун Н.А., к.е.н. Клішова О.В.; наук. ред. – д.е.н., проф. Супрун Н.А.).

Видання представляє читачеві системний аналіз наукової спадщини видатного вченого-економіста зі світовим іменем, політичного та громадського діяча української діаспори США Всеволода Сергійовича Голубничого (1928–1977). Наукова значимість цього дослідження полягає в тому, що творчість та наукові ідеї Всеволода Голубничого – одного із найбільш авторитетних українських вчених-економістів, якого знають і високо цінують на Заході, – донедавна була практично невідома в Україні. Відповідно ця наукова праця стала першим виданням, що познайомило українську наукову громадськість із творчою біографією вченого та його фундаментальним внеском у розвиток економічної науки.

У ході підготовки видання автори-упорядники провели величезну роботу із вивчення, систематизації, редагування та упорядкування наукових праць та матеріалів архіву Всеволода Голубничого, люб’язно наданих для дослідження Канадським інститутом українських студій Альбертського університету (Едмонтон, Канада). Видання представляє читачеві неопубліковані та рідкісні праці Голубничого, а також ретельно опрацьовану бібліографію праць вченого, що зусиллями упорядників видання доповнена близько 70 раніше невідомими рукописами. Видання дає змогу читачеві ознайомитися з рідкісними працями, предметом яких стали наріжні теми творчості В. Голубничого, пов’язані з історією України, а саме: особливості україно-російських економічних відносин, проблематика економічного колоніалізму та конкурентних порівняльних переваг, економічна природа системи державного монополізму й тоталітаризму та її вплив на розвиток української економіки та суспільства.

У своєму вступному слові директор Інституту академік НАН України В.М. Геєць зазначив, що «Повернення до національного наукового дискурсу творчої спадщини видатних українських вчених, які волею долі жили і творили далеко за межами своєї Батьківщини, є важливим напрямом історико-економічних досліджень і справою честі сучасних поколінь українських науковців. Значні наукові здобутки, що стали результатом праці і таланту багатьох поколінь української еміграції, до сьогодні залишаються маловідомими в Україні, що збіднює її науково-культурний потенціал і знижує можливості включення у світове наукове середовище.

Видання «Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого» є першою в українській науці, і, на наш погляд, досить успішною спробою системного дослідження творчості одного з найвидатніших українських вчених-економістів, наукові ідеї якого мали істотний вплив на розвиток світової економічної думки. Унікальність цього видання полягає насамперед у тому, що авторами віднайдено, опрацьовано та залучено до наукового обігу значну кількість праць вченого, що були опубліковані обмеженим накладом за кордоном і тому залишились невідомими українському читачеві. Найбільша ж цінність проведеного дослідження полягає в системному опрацюванні архівних матеріалів: неопублікованих рукописів, текстів виступів на наукових конференціях і матеріалів, підготовлених для участі в різних дискусіях, рецензій, листів і щоденників вченого. Вдумливе і уважне вивчення цих джерел, дбайливе ставлення до свідчень епохи дозволили авторам створити цілісне уявлення про науковий доробок та нелегкий шлях наукового пошуку вченого. Поставивши собі за мету дослідження та популяризацію інтелектуальної спадщини Голубничого, автори по суті виконали творчий заповіт вченого, який все своє життя мріяв прислужитися своїми науковими ідеями економічному та цивілізаційному розквіту своєї Батьківщини».

У презентації  «Всеволод Голубничий: повернення на Батьківщину» автор-упорядник та науковий редактор двотомного видання доктор економічних наук, професор Наталія Анатоліївна Супрун представила основні віхи творчої біографії та найбільш значимі наукові здобутки Всеволода Голубничого.

У заході взяли участь і виступили з обговоренням піднятих у виданні проблем представники академічної спільноти, провідні фахівці у сфері історії економічних вчень, економічної теорії та державного управління – д.е.н. В.В. Небрат, д.е.н. С.О. Кораблін, д.е.н. Т.І. Артьомова (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»), д.е.н., професор І.Ф. Радіонова, д.е.н., професор В.М. Фещенко (ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»), д.е.н., професор Ю.М. Бажал (Національний університет «Києво-Могилянська академія»),  д.н.д.у. О.М. Петроє (Національна академія державного управління при Президентові України), к.і.н. Я.О. Бондарчук (видавництво «Наукова думка»).

Із доповіддю через скайп-трансляцію до заходу долучився заступник директора Канадського інституту українських студій Університету Альберти доктор Богдан Клід (Едмонтон, Канада).

Учасники заходу обговорили питання ефективності, інституційно-компаративного аналізу та прогнозування розвитку економічних систем, важливості вивчення економічної історії та історії економічних вчень України, а також дослідження та популяризації наукових здобутків вчених української діаспори.

-->