Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України

Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.

Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений обговоренням аргументів “за” і “проти” реалізації згаданих заяв та ініціатив.

Позицію представників академічної громадськості –  співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценказавідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної,  головного наукового співробітника Л.В.  Молдаванзавідувачки відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Т.О. Осташко,  головного наукового співробітника О.Л. Поповоїголовного наукового співробітника І.В. Прокопи,  головного наукового співробітника В.Р. Сіденказавідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В.  Шубравської;   директора ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ” В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ” М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.)

Макропрогноз розвитку економіки України у 2021–2024

Пропонуємо ознайомитися із Прогнозом основних макроіндикаторів розвитку економіки України на період до 2024 року (квітень 2021 р.), підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Прогноз основних макроіндикаторів розвитку економіки України на період до 2024 року (квітень 2021 р.)
Завантажень : 233

 

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України у короткостроковому періоді (квітень 2021)
Завантажень : 122

 

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР

Сергій Кораблін: “Якщо країна спеціалізується на виробництві сировини, то вона спеціалізується на відставанні” – інтерв’ю для YouTube-каналу НАН України

У рамках проєкту«Про науку. Компетентно» для YouTube-каналу НАН України гостем академіка НАН України  В.П. Семиноженка 7 грудня 2021 р. став  заступник директора з наукової роботи ДУ “Інститут економіки  та прогнозування НАН України” член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін.

Про вплив пандемії коронавірусу на світову економіку та економіку окремих країн, глобальні економічні процеси, особливості розвитку сучасної української економіки,  модель динамічного відставання, сировинну дипломатію, економічний та фінансовий імунітет, алгоритм перетворення економіки відставання на більш прогресивну та інше – дивіться у відеосюжеті.

 

 

Чи готові ми як громадяни споживати свідомо?

Добре було б, якби відновлення після COVID-19 відбувалося на зелених засадах, бо ця криза особливо унаочнила вразливість людей від екодеструкції. Потрібні прості й реальні правила, як діяти й жити по-зеленому, які харчові продукти і промислові товари обирати, як поводитися в домівках з електроприладами, водоспоживанням тощо. Варто поширювати ці правила повсюди, щоб досягти «критичної маси», коли з набуттям громадянами екологічних знань сформується екологічна свідомість суспільства загалом.

У формуванні екологічної свідомості можуть спрацювати як вражаючі факти, так і суто корисні поради. До прикладу, кожна тонна переробленого паперу рятує від вирубування 17 дерев, заощаджує майже 4 тис. кВт енергії і 26 тис. літрів води, запобігає викиданню в атмосферу 27 кг забруднюючих речовин. Одне ж дерево поглинає щорічно приблизно 12 кг вуглекислого газу, що важливо в контексті сучасних гасел декарбонізації.

А ось вражаючий приклад із побуту: нормальний водогінний кран чи головка душу виливає майже 18 літрів води за хвилину. Щоразу, коли зливається вода в туалеті, витрачається майже п’ятиденна норма питної води для однієї людини…

Екологічно деструктивні факти можна наводити з різних сфер: у світі викидаються у смітник майже 30% продуктів харчування; щосекунди викидається чи спалюється повна фура одягу; за рік одна людина створює майже 500 кг побутових відходів. І визнане правило 3R (reducing, reusing, recycling) — скорочення, повторне використання та переробка — ще більше актуалізується.

У деяких містах за спеціальним номером телефону громадян консультують щодо методів і технологій зменшення споживання енергії та води в домашніх господарствах, підвищення ефективності використання цих ресурсів тощо…

Читайте більше у статті  д.е.н., проф., головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.Л. Попової “Екологічно свідоме споживання“, опублікованій в інтернет-виданні zn,ua 6 грудня 2021 р.

Як повернути економічну теорію у навчальний процес

Представники Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана:

2 грудня 2021 р. в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана у змішаному форматі безпосередньої та дистанційної участі відбулося засідання Міжвідомчої координаційної ради з економічної теорії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, присвячене місцю й ролі економічної теорії у підготовці фахівців з економіки. У заході взяли участь близько 40 відомих вітчизняних науковців і освітян.

Зі вступною промовою до учасників засідання звернулися співголови Міжвідомчої координаційної ради – директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць і ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук, професор Дмитро Лук’яненко. Вони окреслили стан справ у сфері економічної науки і освіти, наголосили на наявних проблемах і завданнях.

Основну доповідь «Про місце і роль економічної теорії в структурі економічних знань і підготовці фахівців з економіки» – виголосив заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України, завідувач відділу економічної теорії цього Інституту академік Андрій Гриценко.

Обговорення місця та ролі економічної теорії у підготовці фахівців з економіки завершилося ухваленням Рішення.

Читайте більше на ресурсі

Україна та Румунія: проблеми і постпандемічні виклики у сфері освіти та зайнятості в контексті прискореної цифровізації

29 листопада 2021 р. за ініціативи та організації Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  та Національного інституту економічних досліджень Республіки Молдова було проведено міжнародний семінар «Paradigms in the management of governance in the present conditions of the epidemic crisis: global economy under pandemics» («Парадигми державного управління у сучасних умовах епідемічної кризи: глобальна економіка в умовах пандемії»). Захід відбувся в онлайн-форматі  за участі фахівців із Румунії, України, Молдови та Болгарії, робочою мовою заходу була англійська.

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли активну участь у семінарі.

Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці, д.е.н. В.В. Близнюк представила доповідь «Digitalization of education and transformation of the labor market in the postpandemic period» («Цифровізація освіти і трансформація ринку праці у постпандемічний період»). Вона обґрунтувала, що постпандемічний ринок праці виявив уразливість жінок. Це обумовлено їх високою концентрацією у сегментах, які найбільше постраждали від карантинних обмежень, та усвідомленим вибором у родині на користь жінки, яка доглядатиме дітей удома внаслідок звуження сфери соціальних послуг (закриття шкіл і садочків).

Також В.В. Близнюк представила результати наукових досліджень наслідків коронакризи, одним з яких є активізація цифровізації, що трансформуватиме і суттєво визначатиме соціально-трудові відносини у найближчому майбутньому. Про це свідчить і поширення нестандартних нині форм зайнятості та стратегій цифрової трансформації бізнес-процесів.

Завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень, д.е.н., проф. О.О. Борзенко виголосила доповідь «Global economy and rise of multinational corporations» («Глобальна економіка та розвиток транснаціональних корпорацій»), в якій визначила основні тенденції у світовій економіці, обумовлені швидкістю заходів для пом’якшення найгіршої фінансової кризи. За словами науковиці, очікуваного зростання продуктивності за рахунок інструментарію монетарної політики не відбулося. Тому на перший план виходять інструменти фіскальної політики, реформування системи державного стимулювання та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Це потребує інвестування у розвиток компетенцій четвертої промислової революції, що має забезпечити інклюзивність і екологічну стійкість економічного розвитку.

Старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці, к.е.н. Т.В. Перегудова виступила із доповіддю «Income stagnation in Ukraine as a result of the Covid-19 pandemic» («Стагнація доходів в Україні внаслідок пандемії COVID-19»). Вона відзначила такі негативні соціальні наслідки пандемії COVID-19, як стагнація доходів в Україні та зростання бідності населення, що позначилося на показниках якості зайнятості як в офіційному, так і в неформальному сегментах ринку праці. Відповідно це актуалізує питання забезпечення принципів гідної праці й соціального захисту.

Більше читайте тут 

У міжнародному семінарі взяли участь також представники закладів вищої освіти Дніпра, Вінниці, Одеси й інших українських міст.

Загалом наукова дискусія посприяла формуванню пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення державного управління в умовах посилення ризиків та невизначеності.

Як має розвиватися фіскальний простір для України

У роботі ІІ Міжнародного податкового конгресу, що відбувся 26 листопада 2021 р. в Університеті державної фіскальної служби України, взяла участь д.е.н., завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.О. Луніна.

У своїй доповіді «Напрями розвитку фіскального простору України у контексті забезпечення економічного зростання у середньо- та довгостроковій перспективі» І.О. Луніна акцентувала увагу на необхідності застосування різних підходів до вирішення завдань розширення фіскального простору (з метою фінансування пріоритетних соціально-економічних завдань) для країн із різним рівнем доходів, державного боргу, різними умовами отримання додаткових бюджетних доходів та здійснення запозичень. Для країн із низьким рівнем доходів (за показником ВВП) та високою вартістю державних запозичень (до яких належить і Україна) розв’язання проблеми розвитку фіскального простору не обмежується реалізацією поточних завдань щодо зменшення бюджетного дефіциту та створення резерву бюджетних коштів на непередбачувані обставини, а потребує здійснення заходів як щодо активізації ендогенного потенціалу та сучасних факторів економічного зростання, так і використання існуючих резервів збільшення державних доходів.

Конгрес був спрямований, зокрема, на налагодження комунікації між фахівцями публічних фінансів, обмін думками щодо розвитку й удосконалення фіскальної політики, вивчення відповідного міжнародного досвіду та світових практик.

Яку освіту фінансувати насамперед?

Зволікання з реформуванням, неефективна організація, недостатнє фінансування професійної освіти в Україні призвели до значного дефіциту одних кваліфікованих робітників на ринку праці і надмірної кількості — інших.

В Україні з 2014 року Мінекономіки розробляє середньостроковий прогноз потреби у фахівцях і робітничих кадрах на ринку праці. Однак відсутність необхідних даних щодо продуктивності праці та кількості зайнятих у розрізі всіх без винятку видів діяльності перекреслює будь-яку можливість застосувати прогноз для якісних змін у сфері підготовки кадрів. Довгострокового прогнозу, який би враховував глобальні тенденції у сфері праці та різні сценарії національного економічного зростання, теж немає. В таких умовах уряд значною мірою переклав завдання приведення до відповідності професійної освіти потребам в Україні на місцевий рівень.

І тут виникає питання щодо фінансування освіти: ймовірно, після пандемії воно зменшиться в усьому світі, тоді як потреби в ньому, навпаки, зростуть. У таких умовах новим викликом стають перегляд підходів і обґрунтована зміна пріоритетів фінансування освіти, що забезпечуватимуть стійкість освітніх систем у кризові періоди.

Читайте більше у статті Н.М. Назукової, к.е.н., старшого наукового співробітника відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”   “Яких професій не вистачає  Україні, і що з цим робити”,   опублікованій на сайті zn,ua  24 листопада 2021 р.

Змінювати не тільки економічні моделі функціонування, а й поведінку людей

“ З першого ж дня … конференції я зрозумів, що всі вже націлені на те, щоб змінювати свої економічні моделі функціонування. Але потрібно змінювати й поведінку людей, їх ставлення до природи та використання відновлювальних природних ресурсів. Рішення про те, що переходимо до нової моделі розвитку економіки, яка передбачає досягнення рівня викидів 1950-60-х років — прийнято. Але, звісно, найбільше питання — як це профінансувати”, — таким баченням поділився на передачі в студії “Громадського радіо“ 16 листопада 2021 р. к.т.н., провідний науковий співробітник ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.А. Дячук, який був членом офіційної делегації України на Conference of the Parties 26 (26-й сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату) у Глазго в листопаді 2021 р.

Більше читайте і слухайте тут

 

Як виконується план України по зменшенню парникових викидів і декарбонізації економіки

Оновлений план зменшення викидів парникових газів в атмосферу українські урядовці останні три місяці називали не інакше як “амбітним”. Так само охарактеризував його президент Володимир Зеленський, анонсуючи на конференції COP26 у Глазго (листопад 2021 р.) наміри щодо скорочення у наступне десятиріччя забруднення повітря до рівня 35% від 1990 р.

На тлі цілей, які оголошують світові лідери парникових викидів, український план справді може здатися передовим. Так, США очікують у 2030 р. вуглецеву емісію на рівні 57% порівняно з 1990 роком, Японія – 60%, ЄС – 45%. Перебуваючи у Глазго, українська делегація пішла на рішучий крок – приєдналась до міжнародної ініціативи з повної відмови від спалення вугілля на ТЕС до 2035 р.

Стрімку декарбонізацію Україна пережила ще в 1990-ті роки. Тоді йшлося, однак, не про захист клімату, це стало наслідком колапсу радянської індустрії. Не було значної емісії парникових газів і під час відновлення ВВП у наступному десятиріччі. Однак після чергового падіння внаслідок світової кризи 2008-го року українська економіка й атмосферне забруднення перебувають у прямій залежності. Тож, щоб знизити викиди, економіці потрібні структурні реформи в економіці.

Однак, як свідчить цьогорічне опитування німецького фонду імені Фрідріха Еберта, кліматичні зміни хвилюють менше половини українських громадян, загалом екологічні проблеми вважають для себе пріоритетними близько чверті.

Не готові українці і платити за декарбонізацію з власної кишені. Саме тому, наприклад, за оцінками міністерства довкілля масовий перехід на приватний електричний автотранспорт – питання не найближчих двох десятиріч.

У репортажі “Україна і зміна клімату: обіцянки замість досягнень?“ 09 листопада.2021 р. від DW: Ukrainian взяв участь к.т.н., провідник науковий співробітник сектора прогнозування поливно-енергетичного комплексу О.А. Дячук.

 

 

Інклюзивний сільський розвиток: практичний досвід країн Центральної та Східної Європи

8 листопада 2021 року за ініціативи й організації Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук (IRWIR PAN), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Європейської мережі сільського розвитку (ERDN) в онлайн-форматі – в рамках спільного Українсько-польського дослідницького проєкту «Інклюзивний розвиток в українських громадах і польських гмінах: спільне та відмінне», що реалізується відповідно до Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України і Польською академією наук на 2021–2024 рр.  під керівництвом д.е.н., професора, чл.-кореспондента НАН України О.М. Бородіної (Україна) та д-ра Віталія Крупіна (Польща), – відбулася міжнародна конференція «Inclusive rural development: empirical evidence from Central and Eastern Europe» («Інклюзивний сільський розвиток: практичний досвід країн Центральної та Східної Європи»). Робочою мовою заходу була англійська.

Участь у конференції взяли близько 50 фахівців із наукових установ Польщі, України, Литви, Молдови, Румунії, обговоривши у форматі виступів і дискусії широке коло сучасних соціально-економічних проблем сільського розвитку з позицій інклюзивності.

Лейтмотивом усіх доповідей, в яких було представлено результати досліджень сучасних тенденцій розвитку села у країнах Східної Європи, зокрема в Польщі, Україні, Литві, Молдови та Румунії, стала оцінка соціально-економічних аспектів розвитку сільських територій і сільського соціуму з позицій інклюзивності. Визначено, що проблеми депопуляції та старіння сільського населення, відставання розвитку інженерної та соціальної інфраструктури, низького рівня диверсифікації сільської економіки, недостатнього використання можливостей кооперації, поширення цифровізації в інтересах селян, збереження патерналістських настроїв є спільними для всіх країн. Науковці одностайні у тому, що низький рівень економічної, соціальної та політичної інклюзії пов’язаний із недостатнім використанням потенціалу сільських територій і спільнот в інтересах місцевого населення.

Польща, Литва й Румунія є членами Європейського Союзу і, відповідно, мають більші фінансові можливості й організаційно-технічну підтримку для впровадження інноваційних підходів інклюзивного розвитку села, а от Молдові й Україні необхідно активізувати насамперед внутрішній потенціал.

Виконання цих завдань має ґрунтуватися на базовому принципі інклюзивності – «нікого не залишити без уваги», – що передбачає розширення можливостей та збільшення спроможностей селян і сільських спільнот щодо підвищення та якості життя на основі інновацій, нових знань і навичок в економічній, соціальній та політичній сферах.

Більше про конференцію читайте тут

Перспективи посткоронавірусних економічних трансформацій для світу та України

4 листопада 2021 року відбулась онлайн-презентація результатів проєкту «Перспективи посткоронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі», який Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова виконував за підтримки «Фонду Фрідріха Науманна за свободу». Як співвиконавці проєкту співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  взяли участь у заході та поділилися своїми напрацюваннями.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін у своїй доповіді «Чи зміниться світ після коронакризи?» відзначив глобальний характер проблем, породжених пандемією COVID-19, а також прямий зв’язок між характером її вирішення та ключовими властивостями майбутнього світу.

Завідувачка відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  д. е. н. І.М.  Бобух у своїй доповіді «Розбудова інституційного каркасу інклюзивних економічних аспектів протидії пандемії в Україні» підкреслила, що місце України у коронавірусному і посткоронавірусному світі обумовлене й обумовлюватиметься як передумовами, що склалися до початку пандемії, так і рішеннями, що їх ухвалювали органи влади.

Науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ю.В. Прозоров у своїй доповіді з теми «Глобалізація розвитку та вільний цифровий фінансовий ринок чи локалізація та одержавлення банківських систем після корона кризи» відзначив, що прискорення цифрової трансформації локальних і глобальної банківських систем є одним  із  нечисленних  позитивних  наслідків  коронакризи.

Провідний  науковий співробітник   відділу моделювання  та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д. е. н.  О.Б. Саліхова у своїй    доповіді  «Локалізація фармацевтичного виробництва в Європі як відповідь на зростаючу зовнішню стратегічну торговельну залежність» відзначила, що пандемія COVID-19 стала лакмусовим папірцем як для стійкості економічних систем, так і для спроможності урядів забезпечити ефективність національного господарства та безпеку в надзвичайній  ситуації.

Більше читайте тут

Відео презентації