Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Науковці інституту зустрілися з колегами з Африки та обговорили шляхи співпраці

15 лютого 2022 року в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за ініціативою сектору міжнародних фінансових досліджень інституту у форматі Zoom-конференції зустрілися представниці Африканської жіночої мережі агробізнесу AWAN Afrika, науковці, викладачі університетів, де навчаються студенти з африканських країн, політичні діячі, провідні фінансові експерти. Темою обговорення став досвід AWAN Afrika в організації фінансової системи для сталого розвитку у рамках  досліджень науковців сектору з метою вироблення рекомендацій для керівних органів України.

Модератор конференції, д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олена Борзенко ознайомила з профілем інституту та провідними напрямами досліджень.

Фрагмент презентації директора AWAN Afrika Беатрис Гакуби

Директор AWAN Afrika, докторка Беатрис Гакуба у своїй доповіді «Бізнес-аспекти фінансової системи для сталого розвитку» («Business aspects of the financial system of Sustainable Development») підняла питання фінансової підтримки постачальників і субпостачальників унаслідок зниження попиту та проблеми з доступом до ринків. AWAN Afrika підтримує фермерів, щоб вони мали можливість за потреби перепрофілювати своє виробництво, аби пережити періоди зниження попиту. Проблеми щодо диверсифікації ланцюгів поставок та залучення нових працівників/постачальників у рамках мережі вирішуються швидко і з дотриманням етичних норм, зобов’язання перед постачальниками та працівниками виконуються завдяки швидким механізмам оплати. Організація дбає про безпеку зайнятих у бізнесах, особливо тих, хто працює на фабриках і фермах, де є проблеми із соціальним дистанціюванням. Наразі AWAN Afrika вирішує питання негативного впливу на жінок-працівниць наслідків пандемії COVID-19, що призвели до безробіття.

Доктор Беатрис Гакуба підкреслила, що бізнес потребує гнучкої фінансової політики, позик із дуже низькою відсотковою ставкою. Щоб відновити постачання для середнього бізнесу, малому бізнесу та неформально зайнятим потрібні гранти. Наразі, коли заходи проти COVID-19, уведені урядами Африки, було пом’якшено, жінки-агропідприємці зіткнулись із відсутністю фінансової підтримки своєї діяльності або для відродження бізнесу.

Фрагмент презентації науковців відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”

Завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, член-кореспондент НАН України професор Олена Бородіна окреслила сучасні світові тенденції в аграрній політиці країн світу, зокрема України та країн Африки, та їх вплив на сільське господарство, презентувала тематику роботи відділу та основні напрями досліджень.

Важливість Африканського континенту для провідних країн світу обумовлюється як політичними, так і економічними інтересами, – відзначив Повноважний Посол у Туніській Республіці Володимир Хоманець. Попри те, що на сьогодні Африка все ще залишається не надто інтегрованою у глобальну економіку, а її роль у світовій торгівлі вимірюється кількома відсотками, все ж як суб’єкт світової економіки цей континент має велике майбутнє.

Головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, д.е.н. професор Олександр Шаров підтвердив наявність багатьох точок дотику щодо інтересів України з країнами континенту. Науковець підкреслив, що співробітництво з країнами Африки має для України велике значення не тільки в рамках двосторонніх відносин, а й з огляду на євроінтеграційні пріоритети України, оскільки існує багато можливостей здійснення спільних проєктів у Африці разом із нашими європейськими партнерами.

Питання створення т. зв. сталої фінансової системи, – зауважив професор Олександр Шаров, – про досвід якої на прикладі африканських країн розповіла Беатрис Гакуба, ретельно вивчаються науковцями сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України і невдовзі результати досліджень буде спрямовано до Національного банку України та інших відповідних державних органів. Без сумніву, при підготовці цих аналітичних матеріалів буде використано і досвід африканських партнерів, що створює підґрунтя для подальшої співпраці.

Читайте більше тут

Економічна україніка професора С.М. Злупка і формування нової парадигми наукових досліджень

Науковці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» долучилися до проведення Наукових читань «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень (до 90-річчя від дня народження, 15.07.1931 – 15.11.2006)». Захід відбувся 7 лютого 2022 рокув режимі zoom-конференції на базі кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка. У Наукових читаннях взяли участь науковці – провідні фахівці в галузі історико-економічних досліджень, макроекономіки та регіоналістики, викладачі ВНЗ, докторанти та аспіранти, представники бізнесу, урядових та громадських структур, зарубіжні колеги.

Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – видатний учений-економіст, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Премії імені Михайла Туган-Барановського НАН України

С.М. Злупко започаткував нові напрями економічних досліджень (економічне націознавство та екогомологія), зробив вагомий внесок у розвиток демографії та економіки праці, просторової економіки, історико-економічних досліджень та формування концепції сталого розвитку. У його науковому доробку – понад півтори тисячі наукових та науково-популярних праць, які присвячені надзвичайно широкій тематиці і формують цілісну наукову систему, що поєднує історію української та світової економічної думки, історію господарства України, теорію перехідної економіки, регіоналістику, економічну кібернетику і глобалістику, дослідження трудового потенціалу і зайнятості, економічну теорію і економічну культуру. Степан Злупко – вчений європейського рівня, науковець-новатор, патріот, який до останніх днів свого життя працював задля духовного відродження та економічного розвитку України. С.М. Злупко започаткував нові напрями економічних досліджень (економічне націознавство та екогомологія), зробив вагомий внесок у розвиток демографії та економіки праці, просторової економіки, історико-економічних досліджень та формування концепції сталого розвитку. У його науковому доробку – понад півтори тисячі наукових та науково-популярних праць, які присвячені надзвичайно широкій тематиці і формують цілісну наукову систему, що поєднує історію української та світової економічної думки, історію господарства України, теорію перехідної економіки, регіоналістику, економічну кібернетику і глобалістику, дослідження трудового потенціалу і зайнятості, економічну теорію і економічну культуру. Степан Злупко – вчений європейського рівня, науковець-новатор, патріот, який до останніх днів свого життя працював задля духовного відродження та економічного розвитку України.

Завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Вікторія Небрат присвятила свій виступ розкриттю внеску професора Злупка у розроблення нової парадигми наукових досліджень. Формування нової парадигми економічних досліджень обумовлено низкою історичних умов та викликів сьогодення, зокрема: процесами посттоталітарної суспільної трансформації; глибокими інституційними змінами в надрах самої ринково-ліберальної економічної системи; розгортанням процесів інформатизації та цифровізації, що видозмінюють структуру суспільного виробництва та характер економічних відносин; глобальними екологічними загрозами, які висувають на перший план проблематику взаємодії людини і довкілля; кризовими явищами у розвитку економічної теорії, яка повинна давати адекватні новим умовам і викликам, відповіді.

Головний науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н., професор Наталія Супрун наголосила, що С.М. Злупко, осягнувши глибини історії української економічної думки, відкрив не лише нові імена, а й простір для нових досліджень. «Талант вченого ще й у тому, – зауважила науковця, – що він сам написав стільки, щоб зацікавити інших. С.М. Злупко показав величезну палітру видатних вчених-українців, а головне – позбавив нас комплексу меншовартості».

Геополітично-цивілізаційні цикли економічного розвитку України за працями С.М. Злупка охарактеризував кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Назар Горін.

До Наукових читань долучився також син професора Злупка – доктор економіки, керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті Тарас Злупко. У своєму виступі він зазначив, що професор Злупко репрезентував певний спосіб думання, який, вбираючи в себе історико-культурні традиції та загально цивілізаційні цінності, є продуктивним для формування геополітичної перспективи української нації та державності. Важливим результатом цієї події має бути не тільки вшанування пам’яті вченого, а моніторинг стану актуальних наукових розробок: що ми розуміємо про стан та тенденції економічного розвитку, чи бути нам частиною світового процесу? чи ми щось вносимо в інтелектуальний поступ? Адже ми повинні давати новий науковий продукт нації.

При підведенні підсумків учасники заходу вирішили запровадити традицію проведення Наукових читань «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень» з визначеними тематичними напрямами та на різних організаційних майданчиках( в установах, з якими пов’язана наукова та викладацька діяльність С.М. Злупка). Повні тексти доповідей учасників запропоновано опублікувати на сторінках фахового періодичного видання «Історія народного господарства та економічної думки України»

Детальний звіт про Наукові читання «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень»

Інформаційне повідомлення про участь науковців Інституту в Наукових читаннях на сайті НАН України

Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку

17 лютого 2022 р. відбулася наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.

Питання, винесені на наукову сесію, позначені надзвичайною актуальністю, адже вирішити проблему кліматичних змін, забезпечити сталий розвиток України неможливо лише зусиллями владних структур або експертної спільноти. «Для цього, – наголосив президент Національної академії наук України академік НАН України А. Г. Загородній, – вкрай важливим є постійний ґрунтовний науковий супровід».

На сесії виступив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєць. У своїй доповіді «Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку» він висвітлив розроблені фахівцями Інституту базові положення оновлення діючої Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року з огляду на необхідність розширення її секторального охоплення та організаційно-правових механізмів її реалізації, зокрема, з урахуванням принципів технологічності розвитку, справедливості трансформацій (just transition), екологічності інвестицій, інклюзивності соціально-економічних реформ.

Доповідає директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН УКраїни”, академік НАН України В.М.Геєць

Учасникам заходу було також представлено сценарні модельні розрахунки з урахуванням середньострокових цілей зі скорочення викидів парникових газів відповідно до оновленого національно визначеного внеску України, заявлених довгострокових цілей з досягнення вуглецево нейтральної економіки, а також зміни умов зовнішньої торгівлі країн ЄС.

В.М. Геєць виокремив рекомендації щодо базових організаційно-економічних заходів для реалізації в коротко- та середньостроковій перспективі Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року відповідно до Указу Президента України від 23 березня 2021 року №111/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації».

Наостанок доповідач визначив перспективні напрями наукових досліджень для НАН України в частині досягнення Україною цілей кліматичної Паризької угоди та пов’язаних з нею документів стратегічного характеру в енергетичній, економічній та соціальній сферах.

Більше про захід

За інформацією пресслужби НАН України

Чи знайдеться місце житниці Європи у сучасному світі?

Щосекунди населення світу збільшується на три людини, натомість ресурси обмежуються, а екологічні проблеми посилюються, подеколи стаючи гальмом для нарощування обсягів продовольства. Тому, щоб забезпечити людство якісною їжею, аграрії змушені вирішувати два суперечливі завдання – збільшувати обсяги виробництва для задоволення потреб зростаючої кількості населення і водночас гарантувати безпечність харчових продуктів і зменшувати вплив на навколишнє природне середовище. Як їх поєднати? Як трансформувати продовольчу систему України відповідно і до назрілих внутрішніх потреб, і до міжнародно визнаних сучасних засад?

Читайте у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.Л. Попової “Світовий АПК змінюється. А український?“, розміщеної на ресурсі ZN,ua 10 лютого 2022 р.

Майбутнє металургії України – націоналізація?

Подальший розвиток української металургії значною мірою визначатиметься її спроможністю конкурувати на зовнішніх ринках. Упродовж найближчих десятиліть світовий попит на сталь зростатиме менш як на 1% на рік, і вітчизняним виробникам вже варто розпочати шукати ефективні рішення для виробництва і збуту продукції.

Серед ТОП-15 країн – найбільших виробників сталі Україна чи не єдина держава у світі, підприємства якої понад 70% виробленої металопродукції експортують і лише трохи менше 30% – реалізовують на внутрішньому ринку. Такі високі обсяги експорту зумовлені насамперед наявністю великої кількості виробничих потужностей і низькою місткістю внутрішнього ринку.

Тож насамперед наша країна має перейняти досвід провідних виробників сталі та переорієнтуватися на задоволення потреб внутрішніх споживачів. Звичайно, не йдеться про співвідношення, за якого 90% — внутрішній ринок і 10% — експорт, але досягнення співвідношення хоча б 50/50 є цілком реальним.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.В. Венгера та к.т.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  В.К. Хаустова “Майбутнє металургії України – націоналізація?”, розміщеній на ресурсі ZN,UA 31 січня 2022 р.

Соціетальний вплив пандемії COVID-19

Шановні колеги!

У рамках Меморандуму про співробітництво між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Міжнародною асоціацією соціальної якості (International Association on Social Quality, Netherlands) керівництвом Асоціації люб’язно надано безкоштовний доступ до спеціального випуску «Міжнародного журналу соціальної якості» (Volume 11 (2021): Issue 1-2 (Dec 2021): Double Issue: The Societal Impact of the COVID-19 Pandemic).  Цей випуск присвячено вельми актуальній на сьогодні темі – дослідженню соціетального впливу пандемії COVID-19 та містить авторські статті на основі аналізу сучасних практик одинадцяти країн світу, у т.ч. Китаю, США, держав ЄС.

Ознайомитися зі статтями спеціального випуску «Міжнародного журналу соціальної якості» можна за посиланням: https://www.berghahnjournals.com/view/journals/ijsq/11/1-2/ijsq.11.issue-1-2.xml

Продовольча допомога в умовах обмеженості бюджетних ресурсів

У відповідь на ініціативу щодо запровадження в Україні цільової продовольчої підтримки для малозабезпечених верств населення науковці відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” підготували свої пропозиції щодо продовольчої підтримки вразливих верств населення і розвитку фермерства в Україні, враховуючи міжнародний досвід.

Вчені представили результати досліджень, де головну увагу акцентовано на засадничих принципах запровадження програм продовольчої допомоги в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. За таких обставин важливо отримати найвищий рівень суспільної ефективності при мінімальних витратах. Науковці впевнені, що у вітчизняних умовах для цього слід поєднати вразливі групи споживачів і виробників, а саме надавати продовольчу допомогу малозабезпеченим громадянам для придбання свіжої плодоовочевої продукції у сімейних господарствах фермерського типу.

Ці пропозиції передано для використання в роботі Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, комітетам Верховної Ради України з питань економічного розвитку, з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Більше інформації тут

Формування підприємницького потенціалу – шлях до відновлення економіки

“…удосконалення навчальних планів та програм з урахуванням нових бізнес-викликів; використання ігрових інтерактивних методів навчання; запрошення представників бізнесу прочитати гостьові лекції для студентів та поділитися власним досвідом створення успішних стартапів;

– стимулювання студентської активності, в т.ч. шляхом: створення можливостей для участі студентів в конкурсах для соціальних підприємців-початківців; допомоги у створенні власного бізнесу;

– можливість співробітників університету протягом кількох років попрацювати в реальному секторі економіки зі збереженням основного місця роботи (посади);

– залучення спеціалістів з бізнесу до дослідницької діяльності в університетах”.

Це деякі з рекомендацій задля практичної орієнтованості освіти в Україні, адже  теоретичні знання мають трансформуватись у практичні навички, а навчання – підвищувати мотивацію до генерації нових ідей. Їх наводить у своєму блозі за 5 січня 2022 р. на ресурсі LB.ua к.е.н., науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ганна Яценко, розмірковуючи про один із шляхів відновлення економіки України після коронакризи.

На думку професора бізнес-школи Айві К. Мейера та професора Китайсько-європейської міжнародної бізнес школи CEIBS Ш. Прашантам, оприлюднену в журналі «Огляд менеджменту і організації»,  «Підприємці відіграють ключову роль у відновленні економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19». Зважаючи на загальновідомий позитивний вплив підприємців на інноваційність країни, ця думка актуалізує для України питання: як заради активізації інноваційної діяльності в країні стимулювати розвиток підприємництва?

Читайте більше у матеріалі Г. Яценко “Формування та реалізація підприємницького потенціалу для відновлення української економіки після коронакризи”.

 

Оголошення

З 11 по 13 січня 2022 року у форматі онлайн-візиту в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” проводитиметься акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми «Економіка».

Програма акредитаційного “онлайн-візиту” – склад експертної групи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та розклад роботи експертної групи щодо проведення акредитаційної експертизи освітньо-наукової програми «Економіка»

Відкрита зустріч з експертною групою:  ЄДЕБО 43344  ДУ_Інститут економіки прогнозування НАНУ,  ОНП_051_Економіка

Час: 12 січня 2022, 14-00 початок – 14-45 закінчення (згідно з погодженою програмою візиту)

Підключитись до конференції  за вебпосиланням:

https://us02web.zoom.us/j/82146295420?pwd=Q09vVHlDM2FDYWhMbjUxUmVZUDU3Zz09

Ідентифікатор конференції: 821 4629 5420

Пароль: 2022

Відповідальний за технічний супровід цих дистанційних зустрічей та допомогу при потребі, а також технічну модерацію  керівник ЕГ  В. Маргасова 

День 2: ЄДЕБО 43344 ДУ_Інститут економіки прогнозування НАНУ, 
ОНП_051_Економіка
Час: 12 січня 2022 09:00 AM Київ

Підключитись до конференції за вебпосиланням:

 https://us02web.zoom.us/j/82099362802?pwd=aithWTl3UzBXRHNsc1Vmd0E0RDhmUT09

Ідентифікатор конференції: 820 9936 2802

Пароль: 2022

Науковці Інституту у пошуку шляхів протидії змінам клімату

На останньому в 2021 році засіданні Вченої ради ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” було заслухано доповідь “Про участь співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України на 26-ій сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату” . Конференція СОР26 відбулася у Глазго наприкінці жовтня – на початку листопада 2022 р., у ній взяли участь співробітники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ІЕПр   – завідувач сектору, к. е.н. Р.З.  Подолець та провідний науковий співробітник, к.т. н. О. А. Дячук.

Понад десять років – починаючи з 2010 р. – науковці сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України займаються дослідженнями, спрямованими на пошук оптимальних шляхів протидії змінам клімату.

Зокрема, оновлений НВВ України, представлений  на одному із найважливіших офіційних заходів України в межах СОР26 – «Дорожня карта оновленого НВВ України – шлях декарбонізації економіки та підвищення її кліматичної стійкості», який організували Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) , підготовлено саме на основі результатів досліджень співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України як лідера міжнародного консорціуму в межах трирічного проєкту ЄБРР «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно визначеного внеску». На цьому заході представники Інституту, Міністерства та Програми системного аналізу енергетичних технологій Міжнародного енергетичного агентства (IEA ETSAP) досягли згоди щодо ініціювання процедури набуття Україною повноцінного членства у програмі IEA ETSAP, спрямованій на посилення національного потенціалу зі стратегічного аналізу і планування розвитку у сфері енергетики та клімату, зокрема з використанням прикладних математичних моделей типу TIMES. Передбачається, що обов’язок представляти Україну у програмі IEA ETSAP буде покладено на Інститут економіки та прогнозування НАН України, адже його науковці понад 15 років тому розробили і постійно використовують модель TIMES-Україна, а також активно співпрацюють із представниками ETSAP та іншими користувачами моделей TIMES.

Разом з іншими представниками офіційної української делегації науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь у переговорах із Міжнародною асоціацією торгівлі викидами (IETA) та ЄБРР із питань фінансування заходів щодо скорочення викидів ПГ, які виходять за межі переліку заходів реалізації оновленого НВВ до 2030 року. Україна готова брати участь у міжнародних ринках вуглецю, а іноземні інвестори та компанії – співпрацювати з українськими компаніями в межах державних програм. Проте для цього уряд України має розробити відповідну програму (план), котра відображатиме модельні розрахунки як обсягів скорочення викидів ПГ, що їх планується досягти відповідно до оновленого НВВ, так і потенціал скорочення понад ці обсяги. Тут досвід науковців Інституту у розробленні й використанні моделі TIMES-Україна може стати дуже корисним і вагомим.

Потенційна можливість для України 2025 року  прийняти чергову сесію Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй актуалізує новий виток досліджень науковців Інституту.

Більше інформації тут

-->