САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Які моделі варто використовувати для другого НВВ?

IMG_20190226_114244_1 (1)У контексті виконання Проекту ЄБРР «Сприяння Уряду України в оновленні національно визначеного внеску (НВВ)» у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася робоча зустріч експертів з метою напрацювання спільного розуміння щодо низки моделей, які мають використовуватися для другого НВВ. У ній взяли участь міжнародні експерти Джордж Джаннакідіс (George Giannakidis) та Міхаіл Вартанян  (Mikhail Vartianian), які поділилися своїм досвідом із обговорюваної проблеми.

Експерти детально обговорили методологічні підходи та модельний  інструментарій для сценарної оцінки динаміки викидів парникових газів в Україні за секторами. Зокрема, розглядалися питання оцінки викидів парникових газів в енергетиці, сільському господарстві, землекористуванні та лісовому господарстві, промисловості. IMG_20190226_114151Було приділено увагу як огляду моделей, які використовуються на сьогоднішній день, так і дослідженню основних факторів впливу на сценарії розвитку країни, бази показників для аналізу відповідних секторів та проблемних питань при її формуванні.


Продовження обговорення відбудеться на семінарі «Другий НВВ України: Методологічні аспекти моделювання та прогнозування» 13 березня 2019 р., який організовується Міністерством екології та природних ресурсів України та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України.

Реєстрація за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdm18NlWLLvgylld3Wi-k1kkQT4_XViikd3usVa30TxK0hwpQ/viewform?fbclid=IwAR1uS8RBH45xPboT-QbAE8bRrK-U9AXSmaUfneX3l0eq8u_fRTuNk-Jk7yQ

 

 

Проблеми розвитку фінансових інститутів ЄС

4
Цій проблемі була присвячена міжнародна наукова конференція 27 лютого 2019 р., організаторами якої виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та НДІ фіскальної політики УДФС України.

6Участь у конференції взяли академік НАН України В.М. Геєць, Заслужені економісти України – д.е.н., проф. О.В. Плотніков, д.е.н., проф.. І.О. Луніна, д.е.н., проф. О.М. Шаров; представники закордонних установ – директор Литовського представництва ELSIS (Інформаційні технології та послуги) Р. Габулавічус, голова Представництва торгово-промислової палати Грузії в Україні, д.е.н., с.н.с. Інституту економіки Тбіліського держуніверситету ім. І. Джавахішвілі Г. Сігуа  та інші науковці.

Доповідачі представили аналітичні матеріали, після цього відбулася10
жвава дискусія щодо існуючих у країнах ЄС проблем та їх можливого впливу на фінансово-економічну систему України. Ґрунтовні доповіді щодо євроінтеграційних процесів на фінансових ринках представили О.О. Борзенко, Є.В. Редзюк, Т.О. Панфілова, а з приводу проблем фіскальної системи – представники НДІ фіскальної політики УДФС України: С.С. Брехов, С.І. Федчук, Н.В. Новицька та ін. Також розглядалися питання інвестицій, проблеми бюджетування і боргового навантаження у країнах ЄС (більше див. тут).

У межах проведеної конференції присутні мали змогу обмінятися конструктивними думками, проаналізувати наявні проблеми у сфері розвитку фінансових та фіскальних інститутів України та ЄС, що, безумовно, слугуватиме базою для співпраці з державними органами влади.

 

Держава і корпоративне управління – шлях до європейських цінностей чи в нікуди?

Україна пройшла складний шлях формування корпоративного сектора економіки, який, на жаль, не став прикладом якісних реформ і результатів. Проведення радикальних економічних реформ з початку 90-х років ХХ ст. не зумовило впровадження прогресивної та збалансованої моделі соціально-економічного розвитку. Ефективно діючі в країнах Заходу ринкові інститути в українських умовах виявилися недієвими і малоефективними, а старі неефективні економіко-господарські інститути пристосувалися під нові кулуарно-приватні інтереси.

Українська модель корпоративного управління проявляється з унікальними особливостями, що притаманні лише вітчизняному корпоративному сектору. Так, приватні вітчизняні корпоративні структури в основному націлені на монополізм або узгоджену олігополію, яка дуже часто функціонує з горизонтально інтегрованими бізнесами, що є непов’язаними між собою. Оприлюднена прибутковість є мінімальною або мінусовою, фактична виручка (прибутки) приховується (виводиться в офшор), усі фінансово-інвестиційні операції зосереджені на задоволенні прав лише мажоритарного акціонера, — права міноритарних співвласників, держави і суспільства ігноруються. Акціонерні товариства з державною часткою функціонують у режимі ручного регулювання, коли також значною мірою або повністю ігноруються права міноритарних акціонерів, державних і суспільних інтересів на користь якогось політичного угруповання або наближеного до нього кола осіб.

Читайте більше у статті к.е.н., с.н.с. сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Є.В.Редзюка, “Держава і корпоративне управління – шлях до європейських цінностей чи в нікуди?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 23 лютого 2019 р.

Валерій Геєць: Немає нічого вищого за національні інтереси

124452У екслюзивному інтерв’ю директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академіка  НАН України В.М. Гейця газеті “Україна молода” – розмова про слабкі сторони української економіки,  мінуси (а не лише про плюси) асоціації з ЄС, які проявилися лише зараз і про які нині не прийнято говорити, а  також про відстоювання національних інтересів України, а не інших держав Заходу.

Читайте більше у матеріалі Івана Леонова “Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць: “Нема нічого вищого за національні інтереси” (перша частина12 лютого 2019 р.; друга частина13 лютого 2019 р., газета “Україна молода” ).

Відновлення довіри до банків – завдання НБУ

Дослідження сучасної теорії та практики регулювання монетарної сфери зарубіжними центробанками дають підстави стверджувати, що необхідною передумовою підвищення ефективності функціонування НБУ є відновлення довіри у банківському секторі України.

Уже багато років МВФ у звітах про фінансову стабільність рекомендує центробанкам посилювати використання вербальних інтервенцій разом із традиційними інструментами.

Програмні документи та поведінка НБУ свідчать про усвідомлення тенденції зростання ролі комунікаційної політики у сучасній практиці монетарного регулювання: офіційні публічні повідомлення від нашого регулятора стали виходити частіше. Проте їх ефективність усе ще залишається незадовільною.

Однією з головних причин цього слід вважати низький рівень довіри учасників ринку до діяльності НБУ, про що свідчить низка досліджень у цій сфері. Згідно з опитуваннями, баланс довіри/недовіри до НБУ у червні 2018 р. схилявся у бік недовіри, яку висловлювали 62,1% громадян. Подібним, але трохи нижчим є рейтинг довіри до самих банків (-69,6%). Підтверджують ці дані й іноземні організації, зокрема USAID.

За такого рівня довіри, чи то пак недовіри, ефективність сучасних інструментів монетарної політики НБУ не може бути дієвою щодо широкого кола учасників ринку. Малий бізнес і населення воліють триматися подалі від банківського ринку, і це призводить до його стиснення.

Читайте більше у статті  співробітників відділу грошово-кредитних відносин, с.н.с., к.е.н. Є.О.Бублика та м.н.с. Ю.І.Шаповал “Відновлення довіри до банків – завдання НБУ”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 16 лютого 2019 р. 

Другий Національно-визначений внесок України до Паризької угоди та його проблемні аспекти

IMG_20190204_150740У Міністерстві екології та природних ресурсів України 4 лютого 2019 р. відбулося перше засідання Робочої групиз розробки другого Національно-визначеного внеску (НВВ) України до Паризької угоди. Робоча група створена за ініціативи Мінприроди для ефективної реалізації проекту ЄБРР «Підтримка уряду України з оновлення національно-визначеного внеску», що виконується ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» разом із низкою національних та міжнародних експертів.

10В обговоренні питань порядку денного засідання робочої групи взяли участь близько 50 представників різних міністерств, агентств та відомств, а також громадських організацій, державних та приватних компаній, науковців та експертів. На засіданні активно обговорювалось питання процесу підготовки нового НВВ та проблемні аспекти, які можут
ь виникнути при цьому. Зокрема, було приділено увагу питанням національної нормативно-правової бази та міжнародних зобов’язань України, пов’язаних з НВВ, а також його цілей, завдань, структури та змісту. Учасники РГ дійшли спільного рішення щодо статусу НВВ України і затвердили його назву як «Другий національно-визначений внесок України до Паризької угоди».

Наостанок представники Проекту ЄБРР запросили всіх бажаючих відвідати методологічний семінар 26 лютого 2019 р., який буде організовано в приміщенні ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

З інформацією про перший національно-визначений внесок України можна ознайомитися тут

Українська наука: як вийти з крутого піке

До 90-х років минулого століття наука в ієрархії професій посідала одне з почесних місць.

З 1990-х ситуація в українській науці почала змінюватися. Відбувалося неухильне щорічне зниження частки фінансування науки у внутрішньому валовому продукті (ВВП), і 2016 року воно становило трохи більше ніж 15% від частки фінансування ВВП 1990-го. Це при тому, що й ВВП 2016 року менший, ніж ВВП 1990-го, майже вдвічі. Скорочення витрат на науку призводило до неминучого скорочення кількості науковців. Зниження заробітної плати призвело до падіння престижності наукової праці. Молодь перестала прагнути вчитися і йти працювати в науку. Нині найчисленніша вікова категорія в науці — категорія понад 65 років.

Читайте більше у матеріалі вченого секретаря Інституту,  канд. техн. наук В.К.Хаустова  “Українська наука: як вийти з крутого піке”,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 2 лютого 2019 р.

Європейська енергетична політика сталого розвитку на тлі зростаючої глобальної конкуренції у світовій торгівлі

У той час, коли світова спільнота у польському місті Катовіце на черговій Конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату обговорює правила імплементації Паризької кліматичної угоди, у самому Парижі вирують пристрасті далеко не екологічного спрямування.

Багато аналітиків збігаються у думках, що заплановане підвищення акцизів на пальне у Франції є лише приводом для протестів “жовтих жилетів”, які насправді зумовлені глибшими соціально-економічними чинниками. Обурення французів спричинене тим, що тандем політичних еліт і великого капіталу спробував вирішувати екологічні проблеми за рахунок середнього класу, який і так на тлі помірного економічного розвитку відчуває перешкоди для пересування у “соціальних ліфтах”.

Читайте більше у статті к.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.Е.Ліра “Європейський світлофор енергетичного переходу до сталого розвитку: режим миготливого жовтого”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна” 8 грудня 2018 р.

Рідкісні видання з бібліотеки П.І.Лященка — до сторіччя Академії

З нагоди 100-річчя Національної академії наук України  у рубриці “Бібліотека. Рідкісні видання” на сайті Інституту починаємо розміщувати оцифровані за ініціативи відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування рідкісні видання з бібліотеки видатного вченого-економіста, одного із засновників сільськогосподарської економії та історії народного господарства, доктора економічних наук, професора, академіка Національної академії наук Петра Івановича Лященка (1876–1955). Бібліотека вченого містить рідкісні раритетні видання на економічну тематику, присвячені проблемам розвитку світового та національного господарства у ХІХ–ХХ ст.

Книги доступні за посиланням

 

100 років Академії

22 листопада 2018 р. у стінах ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл на тему «Роль економічної науки у суспільному розвитку: До 100-річчя заснування Української академії наук».

Організаторами заходу виступив відділ економічної історії на чолі з д.е.н. В.В. Небрат.

IMG_0923_crУ роботі круглого столу взяли участь академік НАН України В.М. Геєць, член-кореспондент НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, член-кореспондент НАН України А.І. Даниленко, член-кореспондент НАН України В.Р. Сіденко та інші представники академічної спільноти (Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України та ін.), а також провідних економічних кафедр національних університетів (ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський національний торговельно-економічний університет, Львівський національний університет ім. Івана Франка та ін.).

IMG_0915_crЗасідання Круглого столу відкрив директор Інституту академік НАН України В.М. Геєць, виступивши з вітальним словом на тему «Роль академічної науки у процесах суспільної трансформації».

Круглий стіл_Сіденко_crУ виступах учасників розглядалися питання історії Української академії наук та ретроспективи академічних економічних досліджень (В.В. Небрат, В.М. Фещенко, М.В. Кічурчак), ролі економічної науки в суспільних реформах (В.Р. Сіденко, Ю.М. Бажал), актуальних проблем і перспектив академічних досліджень (В.Д. Лагутін, В.П. Антонюк, Л.М. Черенько).

Круглий стіл_Бажал_crУ ході засідання відбулася дискусія стосовно місця Академії наук у процесах суспільних трансформацій, міжнародного визнання українських вчених-економістів, можливості оцінки втрат економічної науки за радянських часів, взаємодії академічної науки та економічної освіти. До дискусій долучились В.М. Геєць, А.А. Гриценко, С.О. Кораблін, Н.А. Супрун, О.М. Балакірєва.

 

-->