Новини Інституту

04 квітня 2024 року в Державній установі  «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за ініціативи науковців відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків відбувся  круглий стіл «Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану».

З вітальним словом виступили директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» академік НАН України Валерій Геєць, член-кореспондент НАН України, заступник директора інституту Сергій Кораблін та доктор економічних наук, завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Віталій Венгер. Під час виступів та обговорення було окреслено проблеми ринків товарів і послуг України, розглянуто зміни, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках після початку широкомасштабної збройної агресії, обговорено перспективні напрями подальшого розвитку ринків. Участь у круглому столі взяли українські науковці та науковці зарубіжних країн.

За підсумками засідання круглого столу доповідачі та учасники запрошуються до публікації результатів своїх досліджень у наукових журналах “Економіка України” (категорія Б), “Економічна теорія” (категорія Б) та Науковому віснику Міжнародної асоціації науковців. Серія: економіка, управління, безпека, технології (категорія Б).

Детальніша інформація – на сайті НАН Україні

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України – завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Роман Подолець і провідний науковий співробітник цього сектору кандидат технічних наук Олександр Дячук – взяли участь у заході високого рівня «Енергетичне та кліматичне врядування в Україні – на шляху до зеленої відбудови» у Брюсселі (Бельгія), на якому 21 березня 2024 року Європейській Комісії було представлено проєкт Національного плану з енергетики та клімату України (НПЕК).

         У розробленні НПЕК взяли участь усі ключові українські міністерства й відомства спільно з незалежними експертами під егідою аналітичного центру DiXi Group та Інституту економіки та прогнозування НАН України за підтримки Посольства Великої Британії в Україні й американської ініціативи Net Zero World Initiative. Процес координувало Міністерство економіки України.

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України відповідальні насамперед за моделювання і прогнозування розвитку української енергетики й динаміки викидів парникових газів, комплексне оцінювання внеску впровадження широкого набору заходів із декарбонізації, розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності тощо у досягнення міжнародних зобов’язань України в рамках Енергетичного співтовариства, європейської інтеграції та Паризької кліматичної угоди 2015 року. Для цього вони використовують розроблену в Інституті модель TIMES-Україна, широко відому на національному і міжнародному рівнях. Модель TIMES-Україна створили для оцінювання динаміки енергетичної системи у довгостроковій перспективі, її визнано у світі, про що свідчать численні наукові публікації у найрейтинговіших фахових виданнях. Останніми роками Інститут економіки та прогнозування НАН України застосовує та розвиває цю розробку у співпраці з національними лабораторіями США, зокрема з Тихоокеанською північно-західною національною лабораторією (Pacific Northwest National Laboratory), Національною лабораторією з відновлюваної енергетики (National Renewable Energy Laboratory, NREL), Аргонською національною лабораторією (Argonne National Laboratory) та Національною лабораторією імені Лоуренса у Берклі (Lawrence Berkeley National Laboratory). 

Українська команда розробників НПЕК зустрілася також із представниками Генерального директорату Європейської Комісії з енергетики. Основна дискусія зосереджувалася на доопрацюванні проєкту НПЕК відповідно до вимог Європейського Союзу, а також обміні знаннями, зокрема щодо додаткових заходів із декарбонізації економіки України. Крім того, з ініціативи Інституту економіки та прогнозування НАН України обговорювалися проблеми і попередні результати моделювання для НПЕК.

Читайте більше на сайті НАН України

Започаткування Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» може допомогти розкрити внутрішні резерви економіки України працювати в межах ризиків, спричинених тривалою війною, на засадах постійної комунікації, взаємодії та координації державних органів, вітчизняного бізнесу, включаючи представників релокованих підприємств, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань підприємців та експертів. В умовах, коли проблема економічної стійкості для України має вирішуватися із застосуванням передусім внутрішніх резервів, створення такого майданчика для знаходження спільних рішень є актуальним.

Бачення і рекомендації щодо діяльності платформи викладено у статті д.е.н., старшого наукового співробітника відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олени Снігової “Платформа «Зроблено в Україні»: шлях до економічної стійкості в умовах війни“, опублікованій 11 березня 2024 р. на сайті Zn,ua

У світі внаслідок переходу на електромобілі та використання літієвих акумуляторів стрімко розвивається літієва промисловість. Зростання попиту на літій призвело до різкого його подорожчання на світових ринках. Ціна на карбонат літію зараз перевищує 70 тис. дол. за тонну, хоча нещодавно становила «лише» 13 тис. Оскільки Україна є однією з небагатьох країн із великими запасами літію (за оцінками, до 10% світових запасів) і гостро потребує ресурсів для економічного розвитку, то розмови про перспективи розвитку літієвої промисловості тут відчутно почастішали.

Читайте більше у статті вченого секретаря ДУ “Iнститут економiки та прогнозування НАН України” к. т. н. В.К. Хаустова “Український літій: які перспективи?“, опублікованій на сайті  Zn,ua  6 лютого 2024 р.

На базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 18 січня 2024 року в режимі Zoom-конференції відбулися академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України». Захід до дня народження видатного українського вченого, співзасновника Національної академії наук України академіка М.І. Туган-Барановського організували відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».

Мета академічних читань – актуалізація спадщини М. Туган-Барановського як вченого-економіста, будівничого української державності, громадського діяча та організатора науки у контексті завдань відбудови економіки та відновлення соціогуманітарного простору України. 

Участь у читаннях взяли науковці НАН України, НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», ННЦ «Інститут аграрної економіки», НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрНУ, Національного інституту стратегічних досліджень та представники провідних університетів. До розгляду актуальних питань забезпечення стійкості економіки, консолідації суспільства та розвитку кооперації долучилися представники бізнесу та громадянського суспільства. Географія учасників охоплює дослідницькі осередки та вищі навчальні заклади Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Сум, Житомира, Львова, Тернополя, Хмельницького.

Читайте більше

Інформація на сайті НАН України

Збірник наукових праць «Актуальні ідеї наукової спадщини Михайла Туган-Барановського»

Російське вторгнення в Україну призвело до масштабних руйнувань та величезних проблем в українському сільському господарстві. Окрім усього іншого, війна продемонструвала надзвичайну вразливість довоєнної моделі розвитку аграрного сектора, що заснована на ефектах масштабу, сировинному характері аграрного експорту та деформованій структурі сільськогосподарського виробництва. На жаль, війна не зупинила, а лише посилила боротьбу за ресурси та державну підтримку між великим бізнесом та сімейними фермерськими господарствами. У цьому контексті у звіті “Українське сільське господарство у воєнний час: стійкість, реформи та ринки”, підготовленому групою українських та європейських вчених, представлено динаміку та тенденції розвитку аграрного сектора України до війни, наведено деякі результати впливу на його функціонування  воєнних дій та окреслено можливості його подальшого розвитку у повоєнному періоді. З цією метою використано  результати досліджень  ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», які доповнено інтерв’ю з представниками громадянського суспільства, політиками та представниками агробізнесу, проведеними авторами цього звіту протягом 2022–2023 років.

Звіт опубліковано українською та англійською мовами.

Декарбонізація економіки – скорочення викидів парникових газів за основними напрямами діяльності з метою пом’якшити наслідки зміни клімату  – передбачає трансформацію вітчизняної вугільної галузі. Наразі в Україні розробляється програма поступової відмови від використання вугілля на період до 2030 року. Це напряму зачіпає вугледобувні території та громади, особливо монофункціональні. Їхній подальший розвиток потребуватиме структурної трансформації із застосуванням резервів місцевої економіки: заміни вугілля альтернативними джерелами енергії, перекваліфікації працівників і залучення інвестицій у нові види економічної діяльності.

Із цих позицій цікавий німецький досвід ефективної економічної трансформації старопромислових вугледобувних регіонів.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олени Снігової “На шляху декарбонізації успіх гарантує поєднання креативності з технологічними рішеннями“, опублікованій 20 січня 2024 р. на сайті Zn,ua.

21 грудня 2023 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» відбулось засідання Клубу банкірів на тему «Економіка України 2024: в ракурсі підсумків 2022–2023 років». Відкриваючи засідання, голова Клубу банкірів Людмила Мостова наголосила, що запропонована тема покликана посприяти виокремленню особливостей роботи банківської системи України у 2022–2023 рр. і, з огляду на це, визначити перспективи й обмеження її розвитку та впливу на економічне зростання в наступному році.

Відкриваючи дискусію, директор Інституту, академік Валерій Геєць наголосив на ключових маркерах економіки України воєнного стану, підкресливши, що 2023 рік завершується з показниками економічного зростання. Найбільший прибуток як суб’єкт господарювання отримала банківська система – за 9 місяців 2023 року банки отримали 109,9 млрд грн чистого прибутку. Основне питання, яке потрібно вирішити, яким чином держава може стимулювати банки спрямувати ці кошти на кредитування економіки для економічного відновлення. Ще одне ключове питання стоятиме на порядку денному для України у 2024 р. – узгодження позицій з ЄС на шляху до спільного політичного та економічного простору з метою поступової інтеграції в єдиний ринок та врешті вступу України до ЄС.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін зупинився на особливостях міжнародної практики визнання та компенсації збитків, нанесених під час воєнних дій. Зокрема, Компенсаційної комісії ООН, яка функціонувала понад 30 років з метою розгляду позовів від осіб, які постраждали внаслідок війни, розв’язаної Іраком проти Кувейту. Зазначена комісія задовольнила 1,5 млн таких позовів із 2,67 млн отриманих. При цьому загальний обсяг компенсацій (52,4 млрд дол. США) становив лише 15% від загальної величини поданих позовів (352,5 млрд дол. США).

Враховуючи поточну роботу щодо створення у м. Гаага Міжнародного реєстру збитків, завданих Україні, є всі підстави вважати, що принципи визнання та майбутньої компенсації відвідних збитків мало відрізнятимуться від тих, що застосовувала Компенсаційна комісія ООН. Це, з одного боку, обумовлює необхідність інформування постраждалих резидентів України та коректної підготовки ними власних позовів, а з іншого, – порушує питання щодо швидкості розгляду та можливих обсягів задоволення останніх. У цьому сенсі сподівання вітчизняних урядовців на ледь не автоматичне задоволення всіх майбутніх компенсаційних вимог видається більш ніж оптимістичними. Внаслідок цього занадто перевищеними здаються й очікування щодо (швидкого) відшкодування  Україні сотень мільярдів доларів США та їхнього використання для найскорішого відновлення національної економіки.

Академік НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко у своєму виступі розкрила особливості взаємодії України з міжнародними фінансовими організаціями і підкреслила, що в цьому аспекті відновлення банківського кредитування є винятково важливим. Саме тому питання державної програми «5–7–9» входить до одного із структурних маяків співпраці з МВФ.

Огляд сучасної динаміки та структурних особливостей ринку банківського кредитування України, його порівняння з сегментом небанківських кредитних установ та загальноєвропейськими трендами зробив д.е.н. Євген Бублик, зазначивши, що стагнація банківського кредитування має тривалі системні передумови і їх подолання вимагає комплексного вирішення заходами монетарної, пруденційної та фіскальної політики.

Детальний аналіз причин відходу банків від кредитування економіки представила науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Валентина Гаркавенко. Вона докладно продемонструвала прояви структурно-функціональної деформації активних операцій банків, відзначила роль депозитних сертифікатів та ОВДП у зміні інтересів і доходів банків, зокрема державних. Як пропозиції було відзначено напрями зменшення витрат державного бюджету на обслуговування внутрішнього державного боргу та стимули повернення банків до кредитування економіки.

Науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин, к.е.н. Юлія Шаповал зазначила, що хоча державна програма «5–7–9» залишається рушійною силою банківського кредитування, однак її недоліком залишається мала частка (15%) реципієнтів малого середнього бізнесу, які не належать до великих бізнесових груп. Тобто необхідне удосконалення програми «5–7–9» у напрямі зміни акцентів у частині контролю реципієнтів, щоб кошти платників податків витрачалися більш ефективно.

Старший науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку, к.е.н. Сергій Швець на основі оригінальних обрахунків взаємозв’язку грошової маси, державного боргу та економічного зростання наочно продемонстрував критичність державних видатків для підтримки економіки.

В обговоренні ключових питань, поставлених доповідачами, взяли участь члени Клубу банкірів та його гості. Зокрема, виступили заступник голови Ради Клубу банкірів Сергій Волков; директор департаменту фінансів Фонду державного майна України Тетяна Сисоєва; д.е.н., головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Гладких; к.е.н., радник голови Правління Укргазбанку Владислав Кравець; к.е.н., ексзаступник голови Правління НБУ Борис Марков, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко.

Підсумовуючи результати засідання, Сергій Кораблін висловив щиру вдячність доповідачам та учасникам за конструктивну та фахову дискусію щодо обмежень та перспектив розвитку економіки України в наступному році, підкреслив важливість таких зустрічей та побажав Україні миру, Перемоги та процвітання.

Наукові співробітники відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» долучилися до активної участі у консультуванні та підтримці органів державної влади та органів місцевого самоврядування у реалізації завдань у сфері стратегічного планування соціально-економічного розвитку, поставлених Постановами Кабінету Міністрів України № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» та № 817 «Деякі питання розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених Стратегії і плану заходів» від 4 серпня 2023 р
. Упродовж IV кварталу 2023 р. вони ініціювали проведення низки заходів щодо аналітичної та методичної підтримки місцевих органів виконавчої влади.

24 жовтня 2023 р. фахівці відділу промислової політики – завідувачка відділу д.е.н., професор Людмила Дейнеко, старші наукові співробітники д.е.н., доцент Оксана Кушніренко, д.е.н., доцент Олена Ципліцька, к.е.н. Наталія Гахович, науковий співробітник к.е.н. Лілія Венгер – провели фокус-групу за участю представників бізнес-асоціацій, регіональних органів влади, територіальних громад, ЗВО, наукових установ та громадських організацій в рамках проєкту «Сприяння підвищенню спроможності регіональних органів влади у формуванні стратегії повоєнного відновлення та розвитку промисловості (на прикладі Київської області)» та відповідно до проєкту “Підтримка України у відбудові та відновленні”, компонент якого впроваджується Київською школою економіки та фінансується Європейським Союзом.

А 24 листопада 2023 року фахівці відділу Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко та Олена Ципліцька провели воркшоп із впровадження європейських практик у стратегічне планування місцевого розвитку. У ньому взяли участь державні службовці Київської обласної військової адміністрації та представники територіальних громад Київської області – Бородянської, Білоцерківської, Яготинської, Ірпінської, Боярської, Великодимерської, Феодосіївської, Володарської, Таращанської, а також інших регіонів України – Івано-Франківської, Львівської, Запорізької, Вінницької, Чернігівської областей, закладів вищої освіти, наукових установ, організацій громадянського суспільства, підприємців.

19 грудня 2023 року Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко, Олена Ципліцька взяли участь у воркшопі Департаменту економіки КОВА для економічних лідерів громад «Місія відновлення. Виклики та перспективи» у м. Буча та виступили з доповіддю «Особливості стратегування розвитку територіальних громад в умовах воєнного стану».

Для забезпечення методологічної підтримки представників місцевих органів виконавчої влади та громад Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко, Олена Ципліцька та Наталія Гахович підготували наочне керівництво «Рекомендації щодо використання сучасних методів стратегування регіонального розвитку в умовах воєнного стану та високого рівня невизначеності». У ньому розкрито, як громадам працювати в умовах високого ступеня невизначеності, а також надано методичні рекомендації, як висвітлити в стратегіях питання, передбачені до включення Постановою КМУ №816, – такі як оцінка гендерного впливу, екологічно збалансований розвиток, врахування інтересів стейкхолдерів та бенефіціарів, участь громадськості у розробленні стратегічного плану, а також як імплементувати принципи сталого розвитку, європейського «подвійного» переходу у стратегічні плани, зважаючи на активну фазу євроінтеграції України.

Посібник було представлено на зазначених вище заходах.

Інформація на сайті НАН України

12 грудня 2023 року у конференц-залі НАН України за сприяння Програми «Підтримка громадянського суспільства в Україні» відбувся Міжнародний форум для захисту прав селян «МАЛІ ВИРОБНИКИ НА СТОРОЖІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості», ініційований академічною громадськістю, організаціями громадянського суспільства, фермерами та приватними землевласниками за участі представників Польщі, Румунії, Швейцарії, Італії. Одним із організаторів заходу став ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

У 2018 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості (Декларація). Українську академічну громадськість та організації громадянського суспільства, які виступають за захист прав селян, було залучено до переговорного процесу в ООН, і вони посприяли тому, аби український уряд проголосував за Декларацію в Раді з прав людини. Нині положення Декларації впроваджуються в багатьох країнах як рекомендації щодо державної політики, навчання, через інформаційно-просвітницькі заходи, нову судову практику та інші дії в повсякденному житті громад.

У продовольчому забезпеченні населення, подоланні голоду та недоїдання, запобіганні негативним наслідкам зміни клімату, збереженні біорізноманіття тощо селянам належить значуща і дуже вагома роль. З огляду на це Декларація виступає як фундаментальний правовий механізм посилення сталості розвитку продовольчих систем у контексті багатовимірних викликів сучасності, у тому числі породжених повномасштабною війною, яку розв’язала росія.

Мета Міжнародного форуму «МАЛІ ВИРОБНИКИ НА СТОРОЖІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості» –  привернути увагу до Декларації, покращити обізнаність суспільства та стимулювати налагодження діалогу між зацікавленими сторонами щодо імплементації її положень для врахування інтересів селянства у процесах відбудови аграрного сектору, забезпечення його стійкості під час війни та у повоєнний період задля зміцнення продовольчої безпеки, підвищення добробуту селян та сталого сільського розвитку. Форум продовжив роботу, розпочату академічною громадськістю, українськими селянами та громадянським суспільством на минулому Форумі з цих питань, який відбувся 2022 році.

Під час вступної сесії «Важливість селянсько-фермерського укладу для повоєнного відновлення економіки України» із вітальними словами до учасників Форуму звернулися директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць, директорка Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук доктор габілітована, професор Моніка Станни та народний депутат України, член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Іван Кириленко.

Першу сесію «Декларація ООН про права селян: п’ять років від схвалення Генасамблеєю ООН» модерувала президентка Асоціації малих фермерів Румунії Рамона Думінічу. Вона ознайомила учасників зі впровадженням основних положень Декларації ООН про права селян на міжнародному рівні. У межах цієї сесії завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Олена Бородіна висвітлила практичні механізми й особливості правозахисного підходу до збереження та відновлення агропродовольчої системи України в часи війни та повоєнної відбудови. Розвиткові продовольчої системи на засадах агроекології та реалізації прав людини присвятив свою доповідь керівник Міжнародної школи з агроекології “Agroecology School” Андреа Ферранте. Старший науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Віктор Яровий зосередився на тому, як в Україні просувають і популяризують ідеї Декларації ООН про права селян. Підходу й рекомендацій Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) щодо удоступнення землі для малих землевласників, жінок і молоді стосувався виступ експерта Регіонального офісу (ФАО) в Європі та Центральній Азії Мортена Хартвігсена. Голова Регіонального офісу ФАО в Європі та Центральній Азії Раймунд Єле наголосив на значенні Декларації.

Читайте більше на сайті НАН УКраїни

Загалом дискусія на форумі фокусувалася на гострих питаннях початку другого етапу земельної реформи. Крім того, учасники форуму підтримали Декларацію ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, й висловилися за її імплементацію в українське законодавче поле. Фахівці також пропонують створити систему моніторингу дотримання прав селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, щоби захищати ці права й гарантувати їхню реалізацію, сприяти соціальній, економічній та екологічній сталості розвитку сільських спільнот і сільських територій. Ще одна пропозиція учасників форуму – законодавчо визнати селянсько-фермерський тип господарювання.

Резолюція Форуму