Новини Інституту

У Видавничому домі “Академперіодика” НАН України щойно побачила світ нова монографія директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, академіка НАН України В.М. Гейця  – “Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку”.

У передмові до видання відомий польський економіст, ключовий архітектор польських економічних реформ, двічі міністр фінансів Польщі, професор економіки Гжегож В. Колодко зауважив: “У своєму вагомому творі професор Валерій Геєць розглядає не лише питання, пов’язані з кризою світової економіки та слабкими сторонами  економічної науки щодо вирішення теоретичних та практичних викликів, що звідси постають, а й формує палітру пропозицій щодо напрямів структурних реформ, побудови інституту соціальної ринкової економіки та розвитку економічної політики в Україні. Знаючи досконало реалії своєї країни та вміло поєднуючи ці знання з пропозиціями,  корисними для економічної політики та стратегій потрійного – економічного, соціального та екологічного – сталого розвитку, він показує, наскільки корисним тут може бути новий прагматизм. Ця неортодоксальна економічна думка – одночасно описова (дескриптивна)  і постулятивна (нормативна), може вельми придатися при формулюванні нової і нарешті ефективної – сподіваємося – стратегії  для України”.

Монографія є результатом застосування феноменологічного підходу до пошуку відповідей на виклики, породжені глобальною нестабільністю, загостренням суперечностей глобалізації та національного розвитку, політичною та економічною турбулентністю. У ній розкрито значення соціалізації як технології зростання соціального капіталу та ендогенізації економічного розвитку для підвищення соціальної якості життєдіяльності суспільства. Показано, що серцевиною досягнення раціонального взаємозв’язку економічних і політичних трансформацій є перехід від космополітичного універсалізму до еволюційно-інституціонального забезпечення господарського розвитку на основі прагматизму як свідомої економічної, соціальної та етичної дії.

Фахівці Інституту економіки і прогнозування НАН України у рамках проєкту ЄБРР із розробки Другого національно-визначеного внеску України зі скорочення викидів парникових газів  прорахували багато сценаріїв, серед них — Комбінований сценарій, що відповідає очікуванням кліматичної спільноти. За прогнозами, такий сценарій дозволить скоротити викиди парникових газів у 2030 р. до рівня 28% від показників 1990 року, але досягти кліматичної нейтральності вдасться лише у 2070 р.

Прогнозні сценарії розвитку економіки України в рамках розробки Другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди розглядалися на розширеному засіданні Робочої групи з питань захисту довкілля та зміни клімату Експертної ради Міністерства енергетики та захисту довкілля, що відбулося 10 червня в КВЦ «Парковий».

В.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Ірина Ставчук підкреслила, що якісне моделювання становить основу прийняття ефективних управлінських рішень.

Учасники засідання Експертної ради додатково домовились провести більш глибоке обговорення результатів моделювання для сектора електроенергетики.

Більше читайте тут

1 червня 2020 р. на платформі Industry 4 Ukraine відбувся вебінар «Міжнародна співпраця та інтеграція в глобальні ланцюги доданої вартості», учасниками якого стали Директорат промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Мінекономіки, Асоціація підприємств промислової автоматизації України та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за підтримки UNIDO.

Захід об’єднав понад 100 учасників, серед яких були представники органів державної влади, центральних та регіональних органів виконавчої влади, бізнесу та науки.

На заході результати своїх досліджень представили експерти з відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – д.е.н., професор Л.В. Дейнеко, к.е.н., доцент О.М. Кушніренко, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н., доцент О.О. Ципліцька та О.С. Зарудна щодо впливу пандемії COVID-19 на ланцюги доданої вартості. О.М. Кушніренко також виступила з доповіддю «Вітчизняна промисловість в глобальних ланцюгах доданої вартості (ГЛДВ): як не втратити, а здобути в умовах коронокризи».

Експрес-оцінка впливу карантину на зайнятість населення, проведена  Центром «Соціальний моніторинг» спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  засвідчила, що третина (35,6%) економічно-активного населення в цей період була виключена з ринку праці. Найбільш вразливими виявився малий бізнес (чотири з десяти не працювали) та самозайняте населення (кожний третій не мав можливості працювати). Після завершення карантину очікується зростання рівня безробіття та кількості трудових мігрантів.

Ключові результати – у презентації. За більш детальною інформацією звертатись до зав. відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій інституту О.М.Балакірєвої .

Аналіз «ВПЛИВ КАРАНТИНУ» підготовлено за результатами моніторингу УІСД імені О. Яременко, Центру «Соціальний моніторинг» спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». 

 Опитування дорослого населення проводилося з 12 по 22 травня 2020 року в 24 областях України та м. Києві. Всього опитано 2058 респондентів. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 2,33 – 3,21 відсотка. Метод отримання інформації: телефонне інтерв’ю. 

Хоч банківські структури і працюють протягом усього карантину, спричиненого коронавірусом, вони зазнають втрат і мають численні проблеми нині й матимуть їх у майбутньому.  Як розвиватимуться ці фінансові установи? Як кредитуватимуть бізнес та населення? Що можна в цей непростий час порадити потенційним і нинішнім клієнтам банків? Про  це  — інтерв’ю д.е.н., професора, завідувачки відділу грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Н.М.Шелудько газеті «Урядовий кур’єр» 19.05.2020 р.

Читайте більше у матеріалі “Наталія Шелудько: “Економічна потужність України і близько не та, щоб просто продовжувати карантин””.

12 травня 2020 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася міжнародна наукова скайп-конференція «Проблеми та перспективи забезпечення стійкості фінансової системи України: зовнішні та внутрішні аспекти», співорганізаторами якої виступили Національний інститут стратегічних досліджень та ДННУ «Академія фінансового управління».

На конференції з доповідями виступили понад 20 провідних вчених та експертів України та Казахстану, серед яких – член-кор. НАН України, заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»  А.А. Гриценко, д.е.н., проф. О.О. Борзенко (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»), д.е.н., проф., гол. конс. Л.Г. Шемаєва (Національний інститут стратегічних досліджень), академік НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Т.І. Єфименко, директор аналітичного центру Public Policy Research Center in Kazahstan Махмутова Меруерт (Казахстан), д.е.н., проф. ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» А.І. Мокій (м. Львів), член Ради НБУ О.І. Петрик, члени експертної ради Національного інституту стратегічних досліджень з питань зовнішньоекономічної політики Б.В. Соболєв та Т.М. Соляник та інші   ( див.  відеозапис конференції).

У доповідях було висловлено конкретні рекомендації щодо забезпечення стійкості фінансової системи України в умовах глобальної фінансово-економічної кризи 2020 р.

Матеріали доповідей міжнародної наукової конференції будуть опубліковані в електронному форматі і розміщені на сайті ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Кризи завжди лікували інвестиціями в інфраструктуру життєзабезпечення. Це давало змогу значно знизити безробіття, зміцнити внутрішній ринок, створити привабливі умови для розвитку бізнесу.

Нинішня криза не стала винятком. Пандемія показала плюси й мінуси залучення приватного бізнесу для реалізації довгострокових фінансово містких проєктів на умовах державно-приватного партнерства (ДПП). Серед плюсів ДПП – закріплені договорами відносини бізнесу та публічної влади в умовах виникнення форс-мажорних ситуацій. У якісно підготовлених договорах чітко визначено, в який спосіб коригуються зобов’язання сторін, якщо щось пішло не так. Відповідно, проєкти, реалізовані на умовах ДПП, виявилися набагато стійкішими до кризи, ніж комерційні.

Затребуваність механізму ДПП нині значно підвищилася. Але при цьому зросла й конкуренція країн по залученню бізнесу в інфраструктуру.

У результаті дискусій, що відбуваються нині в міжнародному експертному середовищі, вже позначилися проблемні питання, на вирішенні яких слід зосередитися країнам, особливо з економіками, що розвиваються, аби перемогти в конкурентній боротьбі за приватні інвестиції.

Що ж відбувається нині з ДПП в Україні? Чи планує держава залучати приватний бізнес до модернізації інфраструктури? Відповіді на ці запитання зависли в повітрі.

Читайте більше у матеріалі д.е.н.,  провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  І.В. Запатріної , “Бізнес і влада: уроки пандемії”, розміщеному на сайті https://dt.ua/14 квітня 2020 р.

Середня кількість заражень на мільйон жителів планети — 236, із летальним результатом — 14,5. В Україні ці два показники були набагато нижчими — 63 і 2, відповідно. При цьому загальна кількість офіційно зареєстрованих заражень (2777) залишалася вдвічі меншою, ніж у сусідніх Румунії або Польщі.

Тим часом наші “скромні” показники — результат не кращої медицини, а периферійного положення. Опинившись осторонь Нового шовкового шляху й масового туристичного інтересу китайців, Україна імпортувала хворобу манівцями — через південь Європи, проміжні країни, власних туристів і заробітчан. Тому коронавірус докотився до нас із деяким запізненням, пробивши спочатку пролом в Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії та, наприклад, Польщі.

У низці випадків період між початком активного поширення коронавірусу та піком добових заражень близький до 30 днів. Що, звичайно, вельми дивно, враховуючи економічні, географічні, демографічні й соціокультурні відмінності різних країн.

Як поширюватиметься короновірус в Україні, ми не знажмо, бо ми доладно не знаємо власної чисельності. Якщо припустити, що нас 38–42 мільйони, і найбільш чутливими до вірусу виявляться 0,06% населення (як у Німеччині), то перші ознаки зниження заражень можуть проявитися при загальному інфікуванні 23–25 тисяч людей. А якщо застосувати пропорцію Кореї (0,01%), тоді ця величина знизиться в шість разів, приблизно до 4 тисяч (нині в нас зареєстровано близько 3 тисяч заражень).

Читайте більше у матеріалі д.е.н., заступника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Коронавірусна арифметика”, розміщеному на сайті https://dt.ua/ 14 квітня 2020 р.

Питання стрімкого падіння гривні 10 березня 2020 р. в ефірі Українського радіо ведучі вечірньої інформаційно-аналітичної програми “Сьогодні. Увечері” Наталія Чорна та Віталій Науменко обговорювали з  д.е.н., завідувачем відділу  фінансів реального сектору ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Владиславом Зимовцем. Слухайте  передачу “Черговий антирекорд. Що спричинило таке стрімке падіння гривні?”.