САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Інтелектуальна власність – останній шанс на вихід із кризи

Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності на період 2020—2025 роки пройшла численні раунди дискусій, отримала підтримку Верховної Ради на парламентських слуханнях «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні», які відбулися 16 грудня 2019 р. Було проголошено, що стратегію приймуть у найкоротші строки, а її реалізація розпочнеться з 1 січня 2020 року. Проте і наприкінці року цей стратегічно важливий документ не набув офіційного статусу.

Це не дає можливості застосовувати всебічний, глобальний підхід до стимулювання інновацій так, як це роблять у провідних країнах, де створення, захист і комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності стали каталізаторами процесів інноваційного розвитку та структурних перетворень.

Читайте більше у статті к.т.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.К. Хаустова “Інтелектуальна власність – останній шанс на вихід із кризи”, опублікованій у газеті “Голос України” 14 січня 2021 р.

Обмеження при пандемії і споживча поведінка населення: що змінилося в Україні

Обмежувальні протиепідемічні заходи, запроваджені у відповідь на пандемію коронавірусу, спричинили низку економічних та психологічних наслідків для України, зокрема звуження пропозиції, зниження доходів громадян, скорочення робочих місць; виникнення у людей відчуття небезпеки та побоювань заразитися коронавірусом. Зважаючи на суттєвий вплив пандемії на економіку країни та на свідомість людей, чи доцільно припустити, що зазначені наслідки спровокували трансформацію системи цінностей населення України? І як це вплинуло на зміни споживчої поведінки населення?

Читайте більше у матеріалі к.е.н., наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Г.Ю. Яценко “Зміни споживчої поведінки населення у відповідь на трансформацію системи цінностей під час пандемії“, розміщеному на ресурсі LB.ua 12 січня 2021 р.

НВВ2: сценарії розвитку економіки

У рамках підготовки другого Національно визначеного внеску в Паризьку угоду (НВВ2) команда експертів ЄБРР та ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” провели ґрунтовні розрахунки щодо розвитку економіки за різними сценаріями, обсягів необхідних інвестицій та економічних наслідків. Саме за цим аналізом в уряді наразі тривають консультації стосовно української кліматичної цілі до 2030 року та на 2050 рік. Експерти запропонували для розгляду 4 сценарії: “бізнес як звичайно”, сценарій реалізації вже прийнятих цілей і стратегій, сценарій досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і комбінований сценарій, метою якого було згладити значний обсяг інвестицій з 2045 по 2050.

Про результати моделювання читайте тут

Просування України до Європейського Союзу та її співпраця у рамках Східного партнерства – у фокусі уваги науковців, управлінців та експертів

21 грудня 2020 р. на Zoom-платформі відбулася міжнародна науково-практична конференція «Процеси конвергенції східноєвропейських країн з ЄС у рамках Східного партнерства», співорганізаторами якої виступили Міністерство зовнішніх справ України, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (сектор міжнародних фінансових досліджень), Вільнюський університет (Каунаський гуманітарний факультет, Литва), Представництво в Україні компанії «ЕЛСІС» з імплементації міжнародних проєктів (Литва) та Кавказький університет  (Грузія).

До наукової дискусії долучилися майже 30 учасників – провідних учених, державних службовців, представників інституцій громадянського суспільства – як з України, так і близького та далекого зарубіжжя. Відкрила конференцію перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, яка у своєму зверненні привітала учасників та окреслила стратегічні підходи держави до реалізації проєкту «Східне партнерство» та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Особисте вітання учасникам наукового заходу передав також академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» В.М. Геєць.

Увагу учасників конференції привернули виступи заступника голови Об’єднання організацій роботодавців України В.І. Костриці, д.е.н., професора Кавказького університету Майї Гонашвілі, експерта-консультанта з імплементації міжнародних проєктів в Україні, керівника Експертної групи з питань євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації України к.н.держ.упр. Ю.П. Гарячої, директора Представництва компанії «ЕЛСІС» в Україні Раймондаса Габулавічюса, радниці з питань політики, член делегації Групи підтримки України Представництва ЄС в Україні М.В. Голуб, вченого секретаря ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.т.н. В.К. Хаустова, д.е.н., професора кафедри міжнародної економіки Західноукраїнського національного університету, заслуженого діяча науки і техніки України Є.В.Савельєва ,   д.е.н., професора,  гол.н.с. сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «ІЕПр НАН України» О.М. Шарова, д.е.н., професора ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» А.І. Мокія та інших.

Підсумки міжнародної науково-практичної конференції підвела д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.О. Борзенко.

За підсумками міжнародного наукового заходу планується вихід збірника наукових праць, який буде оприлюднено на сайті Інституту.

Читайте цю інформацію також і на сайті Об’єднання  організацій роботодавців України

Освіта, перспективи зайнятості та стійкість ринків праці

17 грудня 2020 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі представників Запорізького обласного центру зайнятості, Науково-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької та Сумської областей, Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати, Інституту економіки промисловості НАН України, Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова) та інших інститутів відбулася міжнародна науково-практична конференція «Освіта, перспективи зайнятості та стійкість ринків праці».

Відкрив міжнародну науково-практичну конференцію директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій Геєць. Він звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань та наголосив на проблемах ефективного функціонування ринку праці в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19. Заступник голови Об’єднання організації роботодавців України та модератор конференції Василь Костриця також підкреслив проблеми, пов’язані з постпандемічними викликами для освіти та ринку праці. Ольга Балакірєва, завідувачка відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступила з доповіддю «Ціннісні настанови у сфері праці в Україні та країнах ЄС». Олена Давліканова, координаторка проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід роботодавців щодо впровадження дуальної форми здобуття освіти. Керівник відділу освітніх проєктів Німецько-Української промислово-торговельної палати Наталія Стародуб визначила роль AHK Ukraine у впровадженні проєктів дуальної освіти.

Про зміну ролі державної служби зайнятості у відповідь на соціально-економічну кризу  зазначила у своєму виступі Ольга Макогон – головний редактор журналу «Управление персоналом». Стратегічні напрями підтримки стійкості ринку праці України в умовах пандемії COVID-19 стали предметом доповіді заступника директора інституту з наукової роботи Інституту економіки промисловості НАН України Ольги Новікової. Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Вікторія Близнюк представила презентацію, де навела модель забезпечення кваліфікованими кадрами регіональної економіки.

Ірина Дуднік, директор Запорізького обласного центру зайнятості, окреслила шляхи вирішення проблем зайнятості населення в  умовах невідповідності освіти та ринку праці. Доктор економічних наук, професор Андрій Черкасов визначив у своєму виступі виклики освітньої міграції для України. Тетяна Перегудова, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», представила результати дослідження щодо впливу заробітної плати на посилення дисбалансів між попитом і пропозицією на регіональних ринках праці, в т.ч. Запорізької області.  Олена Хандій, професор кафедри економіки і підприємництва Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, у своїй презентації представила розвиток цифрових компетентностей із визначенням проблем та перспектив.

Олександр Паржницький, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області представив сучасні підходи в організації навчального процесу в умовах інформатизації суспільства. Експерт з аналізу ринку праці EU4Skills Микола Судаков навів особливості зайнятості та трудової мобільності випускників як критерії ефективності системи профтехосвіти в Україні. Наталія Проценко, керівник відділу освітнього маркетингу ТОВ «Фомальгаут-Полімін», зазначила, що партнерство – це додатковий ресурс якісних змін у професійній освіті.

Підсумовуючи конференцію, модератори підкреслили найбільш важливі проблеми та можливі шляхи виходу з них. Наукове обговорення сприяло формуванню пропозицій та рекомендацій, спрямованих на забезпечення стійкості ринків праці з реформуванням системи освіти та удосконаленням державного регулювання зайнятості.

За підсумками міжнародної науково-практичної конференції планується вихід збірника тез.

Скупий платить двічі

Пандемія COVID-19 змусила країни переглянути фіскальну політику, зокрема знайти кошти на фінансування боротьби з поширенням і наслідками коронавірусної хвороби, перенаправивши їх із інших галузей. У тому числі з освіти.

Спрямувавши освітні кошти на важливіші потреби, країни підтримують фіскальний простір для фінансування сфер охорони здоров’я, соціального забезпечення, допомогу бізнесу та інші першочергові заходи в умовах пандемії. За даними Світового банку, фінансування освіти у країнах із середнім рівнем доходів, за підсумками 2020 р., зменшиться на 8–8,5%, у розрахунку на душу населення. В Україні фінансування освіти теж скоротилося: зміни до Державного бюджету на 2020 рік, внесені Законом від 13 квітня 2020 р. №553-IX (далі — Закон №553-IX), урізали фінансування освіти на 4,9 млрд грн. Тим часом від того, наскільки в нинішніх складних умовах країнам вдасться зберегти фінансування видатків, «дружніх» до економічного зростання (серед яких освітні), залежатиме економічне відновлення у постпандемічний період.

Читайте більше у статті к.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Н.М. Назукової “Скупий платить двічі”, розміщеній на  сайті zn,ua 8 грудня 2020 р.

“Конверти” в Україні – forever?

За даними науково-аналітичної доповідної записки «Оцінка поширеності та масштабів неофіційних форм оплати праці», підготовленої відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, неофіційні доходи, які отримує працююче населення України, оцінюються на рівні 25,2% фонду оплати праціОбсяги тіньових грошових надходжень (заробітної плати «у конвертах»)  економічно активного населення становлять близько 21 543 млн грн.

Детальніше читайте тут

Виконання НДР «Еволюція зовнішньоекономічних зв’язків України (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)»

Відділ економічної історії закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Еволюція зовнішньоекономічних зв’язків України (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)» (термін виконання ІV кв. 2017 р. – ІІІ кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачем відділу, д.е.н., с.н.с. Небрат В. В. на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи такі: запропонована загальна концепція історичної еволюції зовнішньоекономічних зв’язків українського господарства на основі виокремлення змісту, тенденцій, закономірностей, історичних детермінант еволюції характеру та форм міжнародних економічних відносин, що сформували історичну траєкторію включення економіки України в систему світової торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, науково-технічного співробітництва, міжнародної економічної інтеграції. Удосконалено теоретико-методологічний інструментарій економічної історії в частині дослідження ґенези міжнародних економічних відносин та історичної тяглості світогосподарських зв’язків господарства України; обґрунтовано доцільність застосування та апробовано методи емпіричної історії та історичної регіоналістики, компаративного аналізу як основи дослідження  коеволюції політико-економічних процесів національного, регіонального та глобального рівнів. Виявлено історико-економічні чинники, що обумовили сучасне місце національного господарства в системі міжнародного поділу праці та конкурентні позиції України на світових товарних ринках. Обґрунтовано історичні  чинники перетворення України на країну-експортера трудових ресурсів для світових ринків праці. Вдосконалено теоретичні основи дослідження зовнішньоекономічних зв’язків як чинника інституційної динаміки та структурних перетворень національного господарства. Поглиблено наукові засади вироблення державної стратегії міжнародного співробітництва з урахуванням попередньої траєкторії розвитку, національних пріоритетів та інституційних детермінант зовнішнього середовища.

Виконання НДР «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України»

Відділ економічного зростання та структурних змін в економіці закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України» (термін виконання IV кв. 2017 р. – І кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, д.е.н. І.М. Бобух на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи такі:  запропоновано авторське визначення інклюзивного розвитку економіки та удосконалено розуміння явищ «структурні зміни» та «структурна політика» під кутом включення в економічний розвиток концепту інклюзивності; проаналізовано регуляторне середовище на предмет інклюзивності розвитку в Україні за такими напрямами, як боротьба з корупцією, ефективність державного управління, розвиток бізнес-середовища, реформа децентралізації тощо та показано, що більшість змін, які відбувалися, мають характер інклюзивності, однак їх імплементація та практичне виконання залишаються незадовільними; розроблено і передано органам влади концепцію соціально-ендогенно орієнтованої розбудови вітчизняної промисловості та обґрунтовано основні засади структурної політики інклюзивної індустріалізації в Україні; змодельовано основні сценарії розвитку економіки України у 2020 р. на основі міжгалузевих балансів з урахуванням впливу «коронакризи» як наслідку пандемії COVID-19, які дозволили встановити, що можливе скорочення обсягів складових ВВП за різними сценаріями розвитку відносно базового сценарію на 2020 р. становитиме від 5,3 до 12,1%; розроблено пропозиції щодо удосконалення державної політики у сфері освіти та науки з метою здійснення прогресивних та спрямованих на розвиток людського капіталу заходів, оскільки такий капітал є однією з ключових умов досягнення цілей інклюзивного розвитку національної економіки; уперше розроблено методичні підходи до оцінки рівня інклюзії вразливих категорій населення та здійснено апробацію цих підходів у формі опитування підприємств Українського товариства сліпих; уперше виявлено особливості прояву інклюзивності у розвитку національної економіки на регіональному рівні на основі показника галузевої диверсифікації економічної діяльності; обґрунтовано заходи з удосконалення державної структурної політики через використання потенціалу територіальної соціально-економічної інтеграції та диверсифікації економіки регіонів; розроблено практичні рекомендації щодо спрямування державної структурної політики та структурних реформ в Україні у напрямі збільшення виробництва доданої вартості при скороченні матеріальних витрат для досягнення цілей інклюзивного розвитку.

За результатами дослідження підготовлено колективну монографію  «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України».

Інвестиційний попит в Україні в умовах пандемії COVID-19

У результаті негативних наслідків пандемії COVID-19 падіння інвестицій (ВНОК) в першому півріччі 2020 року у країнах Єврозони становило -10.2%р/р. В Австралії за період з 20 березня по 20 червня 2020 ВНОК скоротився на 6.5% р/р. У Китаї в перші два місяці 2020 року інвестиції впали на 24.5% р/р.

В економіці України за підсумками першого півріччя 2020 року падіння інвестицій (ВНОК) становило 21.9% р/р. Скорочення обсягів капітальних інвестицій продемонстрували всі види економічної діяльності, із очікувано найбільш глибоким падінням в галузях сектора послуг. Втім, чи є питання падіння капітальних інвестицій нагальним в умовах, коли вся економіка потерпає від наслідків пандемії COVID-19?

Чи є інвестиційний попит вагомим рушієм економічного зростання України, а якщо так, то які кроки в напрямі підтримання інвестиційної активності вже були зроблені на рівні держави і які заходи можна запозичити з досвіду стимулювання інвестиційної активності інших країн – читайте у матеріалі к.е.н., наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Г.Ю. Яценко “Інвестиційний попит в Україні: динаміка та шляхи стимулювання в умовах пандемії COVID-19”,  розміщеному на ресурсі LB.ua 10 листопада 2020 р.

-->