Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Відділ соціально-економічних проблем праці

Історія створення: Відділ соціально-економічних проблем праці створений у 2006 р. з метою розвитку вітчизняної школи економіки праці на основі використання результатів світових досліджень із застосуванням сучасних методів економічного аналізу та прогнозування. Соціально-економічний прогрес країни залежить від ефективності механізмів формування, розвитку та використання людського та трудового потенціалів, забезпечення гідною працею. Можливості становлення та зміцнення української державності нерозривно пов’язані з конкурентоспроможною робочою силою, з нагромадженням соціального капіталу. Водночас соціальна політика має бути сфокусована на соціальну інклюзію кожної людини до активної економічної діяльності, доступу до робочих місць з гідними умовами праці та доходами, які достатніх для життя відповідно до прийнятих у суспільстві середніх стандартів споживання з поступовим їх підвищенням до європейських
Основні напрями аналітичної діяльності та прикладних досліджень відділу полягають у розробці теоретичних засад та методичних підходів щодо регулювання державної політики зайнятості та вдосконалення інституційного середовища ринку праці, вдосконалення політики оплати праці, соціального діалогу, новітніх форм зайнятості, детермінант розвитку соціально-трудового потенціалу України; обґрунтування заходів державної міграційної політики, впровадження зарубіжного досвіду регулювання міграцій, покращення інституціонального забезпечення підтримки мігрантів, розробка прогнозної кон‘юнктури ринку праці та його структурних компонентів.
З моменту створення відділ очолює кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Близнюк Вікторія Валеріївна.

Основні напрями наукової діяльності: - дослідження просторово-галузевих особливостей формування трудового потенціалу та розвитку соціально-трудових відносин;
- визначення взаємозв’язку між продуктивністю праці та заробітною платою, взаємодії системи освіти та ринку праці в умовах модернізації економіки;
- дослідження проблем формування соціальних стандартів в умовах становлення соціально орієнтованої економіки;
- розроблення прогнозних оцінок складових соціально-трудового потенціалу на коротко- та середньостроковий періоди.

Отримані результати: На основі теоретичних положень неоінституціональної теорії розкрито основні формальні та неформальні інституційні фактори, що перешкоджають становленню та ефективному функціонуванню соціально-трудової сфери та запропоновано оригінальну класифікацію інституційних пасток її розвитку у розрізі окремих сегментів та сфер їх прояву. Виокремлено узагальнені групи інституційних пасток, а саме: інерційності розвитку та інституційної асиметричності соціально-трудових відносин; атиповості адаптаційної політики зайнятості до внутрішніх та зовнішніх шоків; неосвіченості або невідповідності якості освіти потребам економіки; деформалізації трудових відносин або розповсюдження неформальної та тіньової зайнятості; нерівності або існування значної диференціації населення як за доходами, так і доступністю до ресурсів та суспільно значущих соціальних послуг; інерційності економічної культури. Такий підхід дозволяє посилити ефективність практичних управлінських рішень через інституційні перетворення.
З метою забезпечення потреби економіки у кваліфікованих кадрах запропоновано методику прогнозування потреби ринку праці у професійно-кваліфікаційному розрізі, що базується на теоретико-логічній схемі взаємодії професійної освіти та ринку праці. Особливість та унікальність даного підходу полягає у використанні матриці переходу від професій зайнятих до спеціальностей підготовки за окремими професійно-кваліфікаційними рівнями, що дозволяє встановлювати цільові орієнтири обсягів державного замовлення на підготовку кадрів в системі професійної освіти.
Визначено склад ключових імперативів розвитку національного ринку праці: трансформація інститутів ринку праці та забезпечення його збалансованої динаміки в умовах зовнішніх та внутрішніх деструктивних впливів; необхідність підвищення якості і зміни структури зайнятості відповідно до сучасних соціально-економічних трендів; трансформація ціннісних орієнтирів у співвідношенні сфер зайнятості та вільного часу. Це дає змогу визначити інструменти послаблення соціальних ризиків внаслідок структурних та інституційних реформ ринку праці та соціально-трудових відносин, які в свою чергу мають створити соціальні передумови економічного зростання нової якості, що базуватиметься на передових технологіях, широких інноваціях та якісному людському потенціалі.

Очікувані результати: Глобальні зміни та перехід в економічній теорії від моделі людини економічної до людини креативної, творчої змінюють вимоги до напрямків досліджень економіки праці, оскільки формується економіка, яка базується на знаннях, зростає вагомість здатності робітника до генерації нових знань та компетенцій. Зміни в економіці праці підвищують значущість креативно-інноваційної складової трудового процесу на всіх її етапах від пошуку нових ідей до впровадження інноваційних технологій, наукової організації праці, оплати праці креативних робітників. Але, такі глобальні трансформації відбуваються в Україні на тлі соціально-економічної та політичної кризи, що накладає певні особливості на розвиток соціально-трудової сфери. Все це має стати предметом подальших наукових досліджень сучасної економіки праці.
Перспективи досліджень полягають у розробці ефективних механізмів подолання кризових явищ у соціально-трудовій сфері та створення соціальних передумов для переходу до економічного зростання нової якості. Обґрунтування шляхів зменшення дисбалансів у сфері зайнятості та оплати праці, формування нових компетенцій найманих працівників та професіональних потреб роботодавців, розробка пріоритетів наближення характеристик українського ринку праці до європейських стандартів.
З метою формування можливих альтернатив (прогнозів) розвитку зайнятості, які будуть визначатися перспективною динамікою виробництва, характером та темпами інвестиційної діяльності, демографічною та соціальною політикою, станом інституційної системи в подальшому здійснюватиметься дослідження сучасного стану зайнятості, а також оцінка структурно-динамічних параметрів ринку праці України, співставлення структурних зрушень на ринку праці України із загальноекономічними тенденціями структурних перетворень, а також дослідження особливостей асиметричності процесів адаптації ринку праці до позитивних та негативних збурень економічного середовища.
Відповідність тенденцій розвитку вітчизняного ринку праці світовим тенденціям інноваційного розвитку передбачає здійснення корінних технологічного переозброєння та структурних змін в економіці, без яких неможливим є досягнення достатнього рівня конкурентоспроможності на світових ринках, що відповідно потребує наукових та професійно-технічних кадрів, які будуть спроможними реалізувати креативні ідеї, тому на найближче майбутнє співробітниками Інституту передбачається на основі аналізу структурних трансформацій ринку праці, обумовлених новими демографічними, технологічними та інтеграційними тенденціями, визначити вектори розвитку ринку інноваційної праці в Україні, а саме особливості цілеспрямованої підготовки працівників інноваційного типу, особливості формування попиту на інноваційних працівників з боку роботодавців, специфіку регуляторних механізмів у сегменті інноваційної праці, потрібні інститути та органи інфраструктури ринку інноваційної праці, на основі чого виділити специфічні засоби посилення попиту на ринку інноваційної праці.
Актуалізується розробка класифікації (внутрішнього сегментування) працівників на інноваційному ринку праці, критеріями якої обрано: рівень інноваційного потенціалу, ставлення до інновацій, їх сприйняття й готовність втілювати; мотивація до інноваційної діяльності.
Віднайти специфічні механізми регулювання соціально-трудових відносин в сегменті ринку інноваційної праці, які спрямовані на впровадження в українську практику засобів адаптивного управління, інноваційних інструментів організаційної культури, сучасних технологій широкого соціального діалогу з представництвом громадських та неформальних професійних організацій, розгортання мережевої підтримки інноваційних ідей, проектів, програм на рівні індивідуальної та групової ініціативи є основними завданнями відділу соціально-економічних проблем праці.
Виникнення новітніх форм зайнятості та розповсюдження прекаризації вимагає та актуалізує дослідження еволюції концепції гнучкого ринку праці та національних тенденцій формування адаптивного ринку праці, який спирається на різні види нестандартної зайнятості, що забезпечують гнучке використання робочої сили, запобігає масовому безробіттю, розширює можливості оптимізації виробництва товарів і послуг та розкривають резерви використання трудового потенціалу населення країни в сучасних умовах нестабільного економічного розвитку.
Розробка ефективного механізму державного управління в цій частині вимагає обґрунтування та оцінки ризиків для різних суб’єктів ринку праці при збільшенні гнучкості соціально-трудових відносин в умовах поширення глобалізайних процесів в економіці.
На сьогодні набуває важливості дослідження інституціональних чинників забезпечення соціальних стандартів гідної праці в Україні з побудовою класифікації їх за характером впливу на соціально-трудові відносини, обґрунтування можливих напрямів інституціональних змін.
На основі аналізу інституціонально-трансформаційних змін у процесі євроінтеграції України та дослідження ефективності інфорсменту трудового законодавства обґрунтовуватиметься засоби забезпечення гідної праці, що дозволить визначити інституціональні критерії результативності програм в частині управління соціально-трудової сфери та функції держави щодо попередження небажаних соціальних ефектів.
Ґрунтуючись на базових положеннях концепції економіки знань Дж. Мокіра, згідно з якою практичне знання включає в себе знання про предмет та знання, що може бути названо технікою чи технічними прийомами, буде удосконалено систему критеріїв гідної праці працівників наукової діяльності з встановленням міри впливу на мотивацію працівника, оцінювання інноваційного потенціалу за такими критеріями: пізнавальні здібності, аналітичне мислення, понятливість та кмітливість, здатність швидко оцінювати ситуацію, приймати вірні рішення, рівень освіти, самовдосконалення, ступінь спеціалізації, що сприятиме вирішенню важливого науково-прикладного завдання щодо підвищення інноваційної активності працівників, удосконаленню системи організації та оплати праці з підвищенням ефективності їх наукової діяльності, за рахунок забезпечення сприятливого середовища щодо сприйняття продукту інноваційної діяльності, що залежить від інноваційного потенціалу працівників. Такий підхід оцінювання інноваційного потенціалу працівників надасть можливість оцінити інституціональне середовище щодо сприйняття продукту інноваційної праці, розробити заходи щодо підвищення рівня впровадження інновацій та конкурентоспроможність організацій.

Основні публікації: Кількість публікацій співробітників відділу соціально-економічних проблем праці за тематикою наукових досліджень з 2006 року до сьогодні становить понад 500 наукових робіт, рекомендацій, пропозицій, на які отримано позитивні відгуки від керівників державних органів влади; виступи на наукових і науково-практичних конференціях, круглих столах та семінарах, також на конференціях які мають статус міжнародних.
Найважливіші праці:
1. Український ринок праці: особливості розвитку та ефективність функціонування/ [І.Л.Петрова. В.В. Близнюк, Г.Т. Куліков та ін.] за ред. І.Л. Петрової. – НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2009. – 368 с.: табл.., рис.
2. Дослідження проблем оплати праці: порівняльний аналіз (Україна та країни ЄС): монографія / за заг.ред. А.М.Колота, Г.Т.Кулікова. – К.: КНЕУ, 2008. – 274, [6] с.
3. Куликов Г. Т. Мотивация труда наёмных работников. Монография / Отв. ред. Д.П. Богиня. -2-е изд., перераб. - К.: Ин-т демограф, и социал. исслед. НАН Украины, 2006. - 244с.
4. Інститут зайнятості та безробіття: сучасні тенденції та виклики для України : наук. доп. / [В.М.Геєць, А.А.Гриценко, В.В.Близнюк та ін.] ; за ред. В.М.Гейця, А.А.Гриеценка; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув.». – К, 2013. – 248 с.
5. Blyzniuk V., Guk L. Transformation of institution of employment as anadaptation of the labor market // MEST Journal / ed. ?ekerevacZoran. - Belgrade : MESTE, Jan 15, 2015. - 1 : Vol. 3. - pp. 68-80. – Електронний ресурс. – Доступний з: http://www.meste.org/mest/Archive/MEST_III_3_1.pdf
6. Yuryk Y.I., Konovalov Y.I. The Labor Market of Ukraine: Yesterday, Today and Tomorrow // BusinessInform. – 2014. – №8. – C. 150–156.
7. Гук Л. П. Прогнозування та регулювання розвитку нестандартної зайнятості в Україн [Текст] / Л. П. Гук // Бізнес Інформ. – 2014. – №4. – C. 278–283.
8. УЧАСТЬ молоді в суспільному житті: економічна активність: щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2012 року) / Міністерство молоді та спорту України. – К., 2013. – 226 с.
9. Доповідь «Про стан реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми та стан дотримання Україною міжнародних домовленостей у цій сфері (за підсумками 2014 року)» (Близнюк В.В., Галустян Ю.М, Жовнір С.М., Біліченко С.М. та ін.). – Міністерство соціальної політики України, Державний інститут сімейної та молодіжної політики. – К., 2015. ? 141 с. – Сайт Мінсоцполітики: [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/category?cat_id=172768
10. Монастирська Г.В. Это горькое слово – бюджетник / «Дзеркало тижня. Україна» №47 від 11.12.2015 року, – [Електронний ресурс]. Доступний з: http://gazeta.zn.ua/internal/eto-gorkoe-slovo-byudzhetnik-_.html

Контактна інформація: ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», відділ соціально-економічних проблем праці
вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011, Україна
тел. +38 (044) 280-15-34, 280-00-98
факс +38 (044) 280-88-69
e-mail: otdel_tryda@ukr.net

Персоналії: Колектив відділу складається з 10 співробітників, серед них: 1 доктор та 7 кандидатів наук.

Близнюк Вікторія Валеріївна.
Посада: завідувач відділу соціально-економічних проблем праці
Науковий ступінь: кандидат економічних наук
Наукове звання: старший науковий співробітник
Коло наукових інтересів: державна політика зайнятості, регулювання ринку праці, проблеми людського розвитку, розробка прогнозних оцінок ринку праці та основних її кон‘юнктурних показників. Виявлення макроекономічних проблем сфери зайнятості та оцінка державної соціально-економічної політики в контексті: зниження напруженості на національному та регіональних ринках праці; підвищення ефективності використання робочої сили: стимулювання зростання продуктивності праці, створення нових ефективних і підвищення якості існуючих робочих місць; пом’якшення структурних проблем ринку праці; стимулювання підвищення трудової активності; сприяння узгодженому розвитку сфери зайнятості та системи підготовки і перепідготовки кадрів.

Петрова Ірина Леонідівна
Посада: головний науковий співробітник
Науковий ступінь: доктор економічних наук
Наукове звання: професор
Коло наукових інтересів: зайнятість і ринок праці. Інноваційна зайнятість. Сегментація ринку праці. Інноваційна діяльність і ринок інноваційної праці. Регулювання зайнятості, ринку праці, ринку інноваційної праці. Стратегічне управління людськими ресурсами. Людський потенціал: формування, використання, регулювання. Модернізація стратегій та стилів управління розвитком соціально-трудових відносин. Соціальна відповідальність, мотивація та культура управління у сфері інноваційної діяльності. Український ринок праці в умовах євро інтеграції.

Юрик Ярина Іванівна
Посада: старший науковий співробітник
Науковий ступінь: кандидат економічних наук
Коло наукових інтересів: дослідження динаміки та структури основних параметрів ринку праці України та її регіонів. Прогнозування динаміки основних параметрів ринку праці України. Законодавчий захист зайнятості.

Перегудова Тетяна Вячеславівна.
Посада: старший науковий співробітник
Науковий ступінь: ступінь: кандидат економічних наук
Наукове звання: доцент
Коло наукових інтересів: соціальна політика, збереження та розвиток трудового потенціалу, соціальні стандарти гідної праці та механізми її забезпечення, соціально-трудова інклюзія людей з інвалідністю, політика зайнятості населення.

Галустян Юлія Марсунівна.
Посада: старший науковий співробітник
Науковий ступінь: кандидат соціологічних наук
Коло наукових інтересів. ринок праці, зайнятість, гендерна рівність, державно-приватне партнерство, соціальний діалог, працевлаштування молоді, соціально-трудові відносини.

Лавриненко Лариса Миколаївна.
Посада: старший науковий співробітник
Науковий ступінь: кандидат економічних наук
Наукове звання: старший науковий співробітник
Коло наукових інтересів: Інноваційна освіта. Стан ринку освітніх послуг. Інноваційно-креативний потенціал. Кадрове забезпечення інноваційної економіки. Тенденції та фактори розвитку творчої праці в умовах сучасності. Особливості функціонування ринку праці з позиції становлення творчої праці.

Жовнір Світлана Михайлівна.
Посада: старший науковий співробітник
Науковий ступінь: кандидат географічних наук
Коло наукових інтересів: Дослідження проблем людського розвитку, формування та розвитку соціально-трудового потенціалу України, тенденцій світового і національного ринку праці, механічного руху населення, міграції робочої сили, регулювання трудової міграції. Розробка соціально-економічних засад і механізмів регулювання зайнятості населення, удосконалення державної міграційної політики, впровадження зарубіжного досвіду регулювання міграцій, покращення інституціонального забезпечення підтримки мігрантів.

Гук Лариса Павлівна.
Посада: науковий співробітник
Науковий ступінь: кандидат економічних наук
Коло наукових інтересів. Визначення теоретичних засад та методичних підходів щодо державного регулювання нестандартної зайнятості в Україні. Оцінка динамічних потоків у сфері нестандартної зайнятості та виявлення факторів, що найбільшою мірою детермінують зміни таких форм нестандартної зайнятості, як непостійна, понаднормова, неформальна, неповна зайнятість, недозайнятість, яка має вимушений характер, і нестандартна ІТ-зайнятість, що розглядається як новітня форма нестандартної зайнятості.
Біліченко Світлана Павлівна.
Посада: науковий співробітник
Коло наукових інтересів. Регіональні ринки праці. Регіональна політика ефективної зайнятості. Мотивація і стимулювання створення нових робочих місць. Кадрове забезпечення.

Партнери: Міністерство соціальної політики
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Комітет з питань соціальної політики та праці
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти
Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи
Київський національний університет ім. В.Гетьмана
Світовий банк

Здобутки: За тематикою наукових досліджень з 2006 року до сьогодні співробітниками відділу опубліковано понад 300 наукових робіт, 20 з яких - у зарубіжних виданнях.

Підготовлено 172 наукових розробок, рекомендацій, пропозицій, на 61 з яких отримано позитивні відгуки від керівників державних органів влади. Співробітники прийняли участь у понад 346 наукових і науково-практичних конференціях, круглих столах та семінарах, 109 з яких мають статус міжнародних.