Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Оголошення

12  грудня 2017 року о 10.00  в  Інституті економіки та прогнозування НАН України почнеться круглий стіл з фахівцями України та зарубіжних країн щодо питань виходу продукції київських підприємств на європейський ринок. Захід проводять  Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з ДУ  «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Детальніше -- див. у прес-релізі 

Continue Reading

Чи буде в Україні життя після “зеленого” тарифу?

В Україні починають дискутувати щодо розроблення регуляторної політики після закінчення дії “зеленого” тарифу (ЗТ). Чи необхідний ЗТ в Україні з 2030 р. -- читайте прогноз к.е.н, старшого науково співробітника сектору моделювання розвитку ПЕК відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України Г.С.Трипольської для “ЕлектроВестей” 7 листопада 2017 р.    

Continue Reading

Частка «зеленої» енергії в Україні до 2050 року може становити 91%

Україна має всі можливості для того, щоб до 2050 року  забезпечувати 91% своїх енергопотреб за рахунок «зеленої» енергії.  Такі результати звіту «Перехід України на відновлювальну енергетику до 2050 року» оприлюднив канд. техн. наук, старший науковий співробітник сектору моделювання розвитку ПЕК відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України О.А. Дячук під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 24 жовтня 2017 р.  Якщо Україна стимулюватиме перехід на відновлювальну енергетику, вже у 2035 році її частка може становити 40%.  Більше читайте та дивіться тут

Continue Reading

ІЕПр і КАСН: нові горизонти наукового співробітництва

2–4 серпня 2017 р. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з робочим візитом відвідала делегація науковців з Вищої школи Китайської академії суспільних наук (КАСН). У її складі були президент Вищої школи Китайської академії суспільних наук, професор Huang Xiaoyong, заступник декана навчального центру Вищої школи Китайської академії суспільних наук – He Hui, програмний менеджер департаменту міжнародного обміну та співпраці Вищої школи Китайської академії суспільних наук – Li Yang.

P70803-124447_crWВідбулася робоча зустріч, у якій зі сторони Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь директор Інституту, академік В.М.Геєць, заступник директора, д.е.н. С.О.Кораблін, вчений секретар, к.т.н. В.К.Хаустов, завідувач відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку, член-кореспондент НАН України, д.е.н. М.І.Скрипниченко, завідувач відділу державних фінансів, д.е.н. І.О.Луніна, завідувач відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій, д.е.н. І.Ю.Єгоров, завідувач навчально-методичного відділу І.М. Станіславська, старший науковий співробітник відділу державних фінансів, к.е.н. О.В.Степанова, провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій, к.е.н. О.М.Бойко, старший науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку к.е.н. А.Ю.Яценко. Переклад забезпечувала Олександра Кіктенко.

Під час робочої зустрічі підкреслювалося, що науковий діалог  між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Вищою школою Китайської академії суспільних наук відбувається успішно, а також були визначені спільні пріоритети подальшої співпраці.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік В.М. Геєць ознайомив китайських науковців з досвідом та перспективними напрямами наукової діяльності Інституту, в тому числі реалізацією проектів міжнародної співпраці, і запропонував наукові напрями спільних досліджень, які на сучасному етапі відповідають державним інтересам України та КНР з точки зору стану та стратегічних засад соціально-економічного розвитку обох держав та сприяють найбільш ефективній взаємодії установ. Такими напрямами визначено: актуальні проблеми функціонування сучасної економіки, науково-технічну та інноваційну діяльність, розвиток паливно-енергетичного сектора та транспортної інфраструктури, реалізацію спільних проектів економічної співпраці в контексті реалізації стратегічної ініціативи КНР «Один пояс – один шлях».

20170803_132153_crПрезидент Вищої школи Китайської академії суспільних наук Huang Xiaoyong високо оцінив науковий потенціал ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», висловив зацікавленість у поглибленні наукової співпраці за узгодженими напрямами. Крім цього, професор Huang Xiaoyong доповів про участь науковців з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в Міжнародному семінарі Китайської академії суспільних наук з економічної проблематики для молодих науковців протягом 2012–2016 рр. та запропонував послідовно співпрацювати щодо обміну досвідом підготовки кандидатів наук, проведення спільних наукових заходів та публікації матеріалів за результатами такої співпраці.

Під час дискусії заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н., професор С.О. Кораблін наголосив на актуальності спільних досліджень та обміну досвіду в проведенні економічних реформ Україною та КНР, а також на необхідності імплементації найкращих практик у діяльність різних секторів економіки.

Науковий секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.т.н., с.н.с. В.К. Хаустов акцентував на високому рівні інноваційної активності КНР та відзначив вагомий внесок КАСН у науковий розвиток країни й особливе значення наукової взаємодії між установами.

Результатом проведеної робочої зустрічі стало підписання «Угоди про співробітництво між Державною установою «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» та Вищою школою Китайської академії суспільних наук».

Науковці Вищої школи КАСН також побували з візитом у Національній академії наук України, де зустрілися з віце-президентом Національної академії наук України, академіком НАН України А.Г. Наумовцем.

IMG_0834-1_crIMG_0856-1_cr

Continue Reading

Соціоекономічна модернізація сільського господарства – ринок ідей для України

IMG_603827 липня 2017 р. відбувся українсько-ізраїльський науково-практичний симпозіум «Соціоекономічна модернізація сільського господарства – ринок ідей для України». Захід проводився у рамках співробітництва Інституту економіки та прогнозування НАН України  та Україно-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр, за участі громадської спілки «Українська мережа сільського розвитку» та підтримки Посольства Держави Ізраїль в Україні . У симпозіумі взяли участь більш ніж 80 учасників – представники українського аграрного сектора, зокрема, фермери, голови особистих селянських господарств та їх асоціацій, представники місцевих громад, аграрної науки та освіти, експерти, які опікуються малим і середнім бізнесом в аграрному секторі України, представники Міністерства аграрної політики та продовольства, голова Аграрної партії України В.Є.Скоцик. Делегацію представників ізраїльських компаній очолювала голова торгово-економічної місії Посольства Держави Ізраїль в Україні в Україні пані Елізабет Соловьйов. IMG_6141Відкрили симпозіум директори інститутів – академік НАН України В.М.Геєць та пан Альберт Фельдман. Науковці ІЕПр НАНУ презентували результати досліджень за темою «Соціоекономічна модернізація сільського господарства України в контексті міжнародного досвіду». Зокрема, д.е.н. О.М.Бородіна започаткувала дискусію щодо можливостей соціоекономічної модернізації в умовах сучасної української моделі розвитку сільського господарства і села. Д.е.н. І.В.Прокопа у своєму виступі зосередив увагу на малих виробниках сільськогосподарської продукції в Україні, проблемах їх ідентифікації та підтримки. Д.е.н О.Л.. Попова окреслила необхідність соціально-екологічної відповідальності господарювання на землі, наголошуючи, на відповідальності агробізнесу. К.е.н. С.В. Киризюк ознайомив учасників з кращими практиками підтримки малих агровиробників, які застосовуються в країнах ЄС. К.е.н. О.В.Риковська на основі матеріалів навчального курсу «Політика, стратегія та система підтримки сільського відродження (Ізраїль) представила «Інноваційні підходи до поєднання аграрного та сільського розвитку: досвід Ізраїлю очима українця». IMG_6317У роботі симпозіуму взяли участь 9 ізраїльських компаній, які є світовими лідерами в окремих галузях аграрного сектора. Вони представили інноваційні рішення для ведення ефективного маломасштабного сільського господарства: компанія «Taranis» – інтелектуальне сільське господарство «Smartagriculture»; компанія «EshetEilon» – електронно-оптичні сортувальні машини та інноваційні системи санітарії; компанія «Afimilk» – системи управління виробництвом молока; компанія «NaanDanJain» – системи крапельного зрошування; компанія «TAP » – вирощування рослин на водній основі (гідропоніка); компанія «ABL» – виробництво комплексів (новітніх модернізованих технологічних ліній) для переробки молока; компанія «Mottes» – інноваційні технології для рослинництва; компанія «Netafim» – іригаційне обладнання та точне землеробство. З усіма презентаціями можна ознайомитися тут Під час заключної дискусії фермери, освітяни, представники громадськості обмінялись думками щодо позитивів ізраїльського досвіду, можливостей використання інноваційних технологічних рішень та визначили напрями подальшого співробітництва у сфері відновлення сільського господарства і села в Україні.

Continue Reading

Запрошуємо до співпраці

У зв’язку із розширенням тематики науково-дослідних робіт, пов’язаних із аналізом актуальних економічних проблем енергетики та стратегічних напрямів її розвитку з використанням спеціалізованих економіко-математичних моделей, Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" (ІЕП НАНУ) запрошує до співпраці наукових працівників. Кандидати приєднаються до сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків та залучатимуться до виконання поточних проектів. Посадові обов’язки та особисті дослідження кандидатів будуть безпосередньо пов’язані із удосконаленням та практичним використанням розробленого в ІЕП НАНУ прикладного інструментарію – моделі енергетичної системи "TIMES-Україна" або обчислюваної моделі загальної рівноваги України (CGE). Детальніше читайте тут

Continue Reading

Видання до 150-річчя М.І.Туган-Барановського – серед кращих у конкурсі НАН України!

Диплом переможCвідоцтво_ця у номінації «Суспільно-гуманітарний напрям. Довідкові видання» конкурсу на краще наукове видання НАН України 2017 р. отримала книга «М.І. Туган-Барановський: вчений громадянин, державотворець. До 150-річчя від дня народження», створена за ініціативи та найактивнішої участі відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Вітаємо із заслуженою перемогою співробітників відділу та весь авторський колектив та бажаємо нових творчих звершень і, звичайно, перемог!   ////

Continue Reading

Банківська система України: результати «очищення» та перспективи подальшого розвитку

Круглий стіл під такою назвою 27 лютого 2017 р. спільно з Клубом банкірів провели науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України. Участь у ньому взяли провідні вітчизняні банкіри, представники Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики. Детальніше читайте тут

Continue Reading

Про підсумки соціально-економічного розвитку України у 2016 році та завдання на 2017 рік в контексті Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року

Пропонуємо ознакомитися із матеріалами засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради, що відбулося 24 лютого 2017 року.

Continue Reading

Офіційне спростування

Останніми днями в Інтернет-просторі (http://www.bagnet.org/news/economics/322354) з’явилися неправдиві повідомлення про надання керівництвом ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» коментарів щодо причин та наслідків блокади залізничних шляхів на Донбасі. Відповідально заявляємо, що ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» нікому ніяких коментарів – ані усних, ані письмових – не надавав. Спростовуємо всі заяви, начебто надані від імені керівництва Інституту економіки та прогнозування НАН України, та одночасно застерігаємо від подальшого поширення подібних повідомлень, що мають відверто неправдивий та провокаційний характер.

Continue Reading